Постанова № 35295266, 08.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2013 року № 826/13829/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Европейский дом вкуса»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про визнання незаконною та скасування постанови №286/13 від 16.07.2013

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №286/13 від 16.07.2013 р. про накладення штрафу на ТОВ "Европейський дом вкуса" у розмірі 103230,00 грн.; судові витрати покласти на Відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що оскаржувана постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 16.07.2013 р. № 286/13 не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, винесена з порушенням процедури та прийнята без об'єктивного розгляду.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржувана постанова прийнята в межах наданих повноважень та за обґрунтованих обставин.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Головним державним інспектором Інспекційного відділу №2 інспекції державного архітектурно будівельного контролю у місті Києві Куртяком Володимиром Васильовичем, у присутності довіреної особи ТОВ "Европейский Дом Вкуса" гр. ОСОБА_4, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення народного депутата України Мошенського В.З. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Европейский Дом Вкуса", а саме: прибудова з металевих конструкцій з обох боків нежитлової будівлі, яка використовується під заклад громадського харчування на вул. Героїв Сталінграду, 4 в Оболонському районі м. Києва.

Під час перевірки з виїздом на місце та згідно наданих документів встановлено, що за вказаною адресою ТОВ "Европейский Дом Вкуса" самовільно, без реєстрації документів які б надавали право на виконання будівельних робіт, виконано роботи з будівництва прибудови з металевих конструкцій з обох боків нежитлової будівлі, яка використовується під заклад громадського харчування, чим порушено ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також у ході перевірки встановлено, що самовільно збудована прибудова експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДБН В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" встановлена ПІ категорія складності даного об'єкта.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.07.2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2013 року, яким повідомлено дату та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.07.2013 року.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко Іван Олександрович прийняв постанову, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Европейский Дом Вкуса" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103230 грн.

Вважаючи дану постанову такою, що порушує права та законні інтереси, позивач звернувся до суду за їх захистом з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-ХІV від 20.05.1999р. для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п.2 Порядку здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки послужило звернення народного депутата України Мошенського В.З. за заявою депутата Київської міської ради Гайдука В.М. щодо законності розміщення прибудов до нежитлового будинку по пр-ту Г. Сталінграду, 4-А у м. Києві до Генеральної прокуратури України, яке направлено до Прокуратури міста Києва.

За наслідками реагування на дане звернення Прокуратура міста Києва направила вказане звернення за належністю до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві для розгляду та вжиття відповідних заходів в межах компетенції.

З метою здійснення перевірки відповідно до Указу Президента України від 08 квітня 2011 року №439 "Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" та постанови Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" видане направлення №б/н від 05.07.2013 року.

Зважаючи, що однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, відповідачем на підставі наказу від 05.07.2013 року №б/н шляхом представлення позивачу направлення на здійснення позапланової перевірки проведено позапланову перевірку, що вбачається судом правомірними діями з боку відповідача.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з висновків акту перевірки позивач самовільно, без реєстрації документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, виконано роботи з будівництва прибудови з металевих конструкцій з обох боків нежитлової будівлі, яке використовується під заклад громадського харчування, а збудована прибудова експлуатується без прийняття в експлуатацію.

Як на відсутність в своїх діях порушень законодавства в сфері містобудівної діяльності, позивач посилається на дозволи, а саме: довідку про функціональне призначення тимчасової споруди від 16 травня 2013 року №69002-000171287-770-01/290, довідку про функціональне призначення тимчасової споруди від 16 травня 2013 року №69002-000171287-770-01/287 та сплачено відрахування у бюджет.

Частина 2 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає поняття тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності як одноповерхової споруди, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Однак, як вбачається з довідок про функціональне призначення тимчасової споруди площа їх становить по 50 кв.м. кожна, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, як зазначає відповідач, будівля є нерухомим майном, що пов'язане фундаментом із землею та створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, дії позивача можуть становити суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки немає даних про те, чи має створена будівля належну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.

За таких умов, суд приходить до висновку, що забудова з металевих конструкцій з обох боків нежитлової будівлі, яке використовується під заклад громадського харчування вчинена без необхідних дозвільних документів, що є порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 затверджено порядок виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва, що передбачено п. 6 Порядку №466.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Жодних належних доказів на виконання вимог чинного законодавства шляхом подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації суду не надано, а відтак суд приходить до висновку, що позивач самовільно, без реєстрації документів які б надавали право на виконання будівельних робіт, виконано роботи з будівництва прибудови з металевих конструкцій з обох боків нежитлової будівлі, яке використовується під заклад громадського харчування та експлуатує його без введення в експлуатацію.

Посилання позивача щодо неправомірності постанови з огляду на прийняття її за порушення за адресою, яка не має жодного відношення до товариства з обмеженою відповідальністю "Европейський Дом Вкуса" спростовується наступним.

Так, під час складання припису від 05.07.2013 року при зазначені адреси перевірки було допущено описку, що було виправлено в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.07.2013 року, примірник якого надіслано поштою позивачу.

Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Крім того, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено адресу саме - просп. Героїв Сталінграду, 4-А в Оболонському районі м. Києва.

Відповідальність за виявлені порушення за даною адресою застосовано також і постановою №286/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, належність проведення перевірки об'єкта будівництва саме позивача підтверджується і направленням для проведення позапланової перевірки.

За таких умов, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача стосовно неправомірності прийнятої у його відношенні постанови, відсутність підстав для її скасування, а відтак - задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок щодо доказування виконав в повному обсязі.

Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Европейський Дом Вкуса» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя А.Б. Федорчук