Рішення № 35292067, 12.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 911/3843/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед форест",

03115, м. Київ, вул. Краснова, 33, офіс 7

02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ",

07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, 6

про стягнення 20 599,73 грн.

за участю представників:

позивача - Ткаченко Л.В. (довіреність від 17.06.2013 № 68);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед форест" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (далі - відповідач) про стягнення 20 599,73 грн., з яких: 17 937,60 грн. - основний борг, 157,75 грн. - 3% річних, 1 793,76 грн. - 10% штраф та 710,62 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2013.

У судове засідання 29.10.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.10.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 12.11.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22826 від 01.11.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 08.10.2013.

У судовому засіданні 12.11.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед форест" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 03.06.2013 № КУР 04/06-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його на умовах передбачених Договором (пункт 1.1. Договору).

Датою поставки товару вважається дата оформлення постачальником відвантажувального документу - видаткової накладної. Поставка товару проводиться на умовах, що передбачені у рахунку-фактурі від 03.06.2013 № КИ0000010613 (пункт 3.1. Договору).

Разом із товаром постачальник направляє покупцю оригінали документів, які є невід'ємною частиною договору, а саме: рахунок - фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (пункт 3.2. Договору).

Умови оплати - оплата 100% вартості поставки товару не пізніше 18.06.2013 (пункт 4.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на суму 17 937,60 грн., що підтверджується наданою в матеріали справи видатковою накладною від 05.06.2013 № КЛ00005538, а відповідач, за довіреністю від 04.06.2013 № 114, що підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримав.

До матеріалів справи подано рахунок-фактуру від 03.06.2013 № КИ0000010613, що виставлений відповідачеві на оплату вказаної поставки товару в сумі 17 937,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 07.08.2013 № 07/08 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 17 937,60 грн.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не оплатив вартість прийнятого товару на суму 17 937,60 грн.

На підтвердження наявності заборгованості, позивачем в матеріали справи надано оригінал банківської довідки від 08.11.2013 № 153-1/1375, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки, відповідно до якої кошти від відповідача на рахунки позивача за спірною видатковою накладною у період з 03.06.2013 по 30.10.2013 не надходили.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 17 937,60 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною та обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача 10% штрафу у розмірі 1 793,76 грн. за несвоєчасну оплату товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 710,62 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені у розмірі 710,62 грн. та штрафу у розмірі 1 793,76 грн., що наданий позивачем, та встановлено, що розрахунки вірні та відповідають обставинам справи, відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у заявлених розмірах.

При розгляді позовних вимог про стягнення пені та штрафу, судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, в постановах від 09.04.2012 у справі № 20/246-08 та від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 щодо правомірності одночасного стягнення пені та штрафу з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, у зв'язку з тим, що вказане не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно зі статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 157,75 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 157,75 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 17 937,60 грн., пені у розмірі 710,62 грн., штрафу у розмірі 1 793,76 грн. та 3 % річних у розмірі 157,75 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37757516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед форест" (03115, м. Київ, вул. Краснова, 33, офіс 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22902499) 17 937 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 60 коп. основної заборгованості, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 75 коп. 3% річних, 710 (сімсот десять) грн. 62 коп. пені, 1 793 (одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. 76 коп. штрафу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 15.11.2013.

Суддя С.О. Саванчук