Постанова № 35290768, 23.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3191/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Загороднього В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання неправомірною та скасування постанови №001300 від 01 липня 2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 24.05.2013 року відповідно до завдання на перевірку №001987 від 22.05.2013 р., було проведено перевірку автомобіля марки Мерседес-Бенс 814, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3. Під час перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в даному випадку не оформлена індивідуальна контрольна книга водія, про що складено акт від 24.05.2013 року.

01.07.2013 року начальником територіального управлінням Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті прийнято постанову про застосування до ОСОБА_3, як до перевізника, фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не погодився із зазначеною постановою та звернувся до суду з її оскарженням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відомостей, які містяться в акті перевірки та постанові про застосування фінансових санкцій недостатньо для того щоб зробити висновки, що при перевезенні вантажів позивач надає послуги з перевезення, тобто особою, яка здійснює на комерційній основі перевезення транспортними засобами, а тому відповідачем не було доведено факт надання послуг з перевезення вантажів, а відтак й не доведено факт порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України " Про автомобільний транспорт".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Як слідує з акту перевірки, при наданні послуг з перевезення вантажу (сантехніка) від ТОВ "Аріта" до ФОП ОСОБА_4 згідно з накладною №304818 від 24 травня 2013 року автомобіль з неповіреним тахографом, у водія на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка.

Зазначені в акті перевірки обставини щодо відсутності у водія станом на момент проведення перевірки документів на підставі яких здійснюються вантажні перевезення, позивачем в адміністративному позові не заперечується.

Позивач вважає постанову про накладення фінансових санкцій неправомірною, оскільки ним здійснювались перевезення придбаної за власний рахунок для власних потреб сантехніки.

На думку колегії суддів вказані доводи позивача є необґрунтованими, оскільки суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи, зокрема акту перевірки. Згідно зі змістом акту перевірки позивачем допущено порушення при перевезенні вантажу (сантехніки) від ТОВ "Аріта" до ФОП ОСОБА_4 згідно з накладною №304818 від 24 травня 2013 року. Додатково перевезення позивачем вантажу підтверджується наданою апеляційному суду копією вказаної податкової накладної (а. с. 54).

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відомостей, які містяться в акті перевірки та постанові про застосування фінансових санкцій, недостатньо для того щоб зробити висновки, що при перевезенні вантажів позивач надає послуги з перевезення, тобто є особою, яка здійснює на комерційній основі перевезення транспортними засобами.

З огляду на зазначене, на думку колегії суддів, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Укртрансінспекції у Вінницькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "30" жовтня 2013 р.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Полотнянко Ю.П.