Постанова № 35289300, 07.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року 13:24м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7534/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі судового засідання - Петренко О.В.,

за участю:

представників позивача - Максименка А.Ю., Винника Р.О.,

представника відповідача - Різник Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області Пухи М.О., третя особа: державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" про визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, третя особа: державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" про визнання протиправними та скасування приписів від 15.03.2011 року № 30 та від 15.04.2011 року № 50.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, третя особа: державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" про визнання протиправними та скасування приписів відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що оскаржувані приписи винесено з порушенням вимог законодавства, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях до позову.

Ухвалою суду від 20 серпня 2013 року замінено відповідача на належного, а саме на державну інспекцію сільського господарства України у Полтавській області (надалі - відповідач).

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій". Зазначав, що при проведенні перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства державний інспектор діяв у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України, а відтак оскаржувані приписи винесено на підставі та у межах повноважень Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області.

Ухвалою суду від 12 вересня 2013 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області Пуха М.О. (надалі - другий відповідач).

Другий відповідач у судове засідання 07 листопада 2013 року не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У ході судового розгляду заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених відповідачем у його запереченнях.

Третя особа у судове засідання 07 листопада 2013 року явку свого уповноваженого представника не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи за його відсутності. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову вказуючи на порушення позивачем вимог земельного законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення та пояснення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради народних депутатів 13.03.1995 року, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 05756783 (а.с. 64, т.1).

У зв'язку з законодавчими змінами товариство перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", про що 23.02.2011 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 360709 (а.с. 24, т.1).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом 2002-2011 років відповідно до укладених з Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області договорів оренди земельних ділянок ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" здійснювало розміщення промислових відходів (шлаки газоочисних установок, пил металево-абразивний, відходи від зачищення залізничних колій, відходи від зачищення вагонів, суміші формувальні відпрацьовані, шлаки плавки чавуну) на земельній ділянці загальною площею 11,87 га - в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Полтавським міжрайонним природоохоронним прокурором 12.03.2011 року на адресу Головного управління Держкомзему у Полтавській області надіслано вимогу про проведення розрахунку збитків завданих державі внаслідок самовільного розміщення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відходів ливарного виробництва на земельній ділянці 2,05 га, що розміщена в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" (а.с. 135, т.1).

Головним управлінням Держкомзему у Полтавській області 14.03.2011 року за № 05-01/1050 на ім'я старшого державного інспектора з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухи М.О. видано доручення про проведення позапланової перевірки фактів, викладених у вимозі Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора від 12.03.2011 року (а.с. 136, т.1).

На виконання зазначеного доручення старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року у відповідності до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведено позапланову перевірку з питань дотримання ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог земельного законодавства.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій" в частині самовільного зайняття земельної ділянки площею 2,05 га, що знаходиться на території ДП "Кременчуцьке лісове господарство" в урочищі "Широке", квартал 16 Крюківського лісництва.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2011 року, що підписаний уповноваженою особою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 із запереченням, копію акта перевірки вручено гр. ОСОБА_5 під підпис (а.с. 115, т.1).

На підставі висновків даного акта перевірки старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року складено протокол про адміністративне правопорушення КМ № 0000021, передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 116, т.1).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2011 року № 21 гр. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (а.с. 118, т.1).

Судом встановлено, що вказана постанова гр. ОСОБА_5 у визначені законодавством строк та порядок не оскаржувалась, штраф в сумі 850 грн добровільно сплачено 01.04.2011 року, що підтверджується копією квитанції № 23 (а.с. 113, т.1).

Також, в рамках проведення перевірки старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. складено акт обстеження земельної ділянки № 9 від 15.03.2011 року, в якому вказано на самовільне зайняття ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" земельної ділянки площею 2,05 га (а.с. 111, т.1).

На підставі даних перевірки складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір такої шкоди визначено в сумі 23003,65 грн (а.с. 112, т.1). Дана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4391 від 31.03.2011 року (а.с. 110, т.1).

Крім того, старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року видано припис № 30, відповідно до якого зобов'язано позивача в місячний термін усунути порушення земельного законодавства за межами с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області на площі 2,05 га (а.с. 117, т.1).

Зазначений припис підписано із запереченням, копію його вручено інженеру технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5

15.04.2011 року старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. в присутності інженера з технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 проведено планову перевірку з питання виконання позивачем умов припису № 30 від 15.03.2011 року (а.с. 105, т.1).

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 15.04.2011 року, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" умови припису № 30 від 15.03.2011 року не виконано, порушення земельного законодавства - не усунуто (а.с. 105, т.1).

За невиконання умов припису № 30 від 15.03.2011 року, що є порушенням ст. 1885 КУпАП, на посадову особу позивача - інженера з технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 постановою № 42 від 15.04.2011 року накладено штраф в сумі 340 грн (а.с. 106, 108, т.1).

Вказана постанова гр. ОСОБА_5 у встановлені законодавством строк та порядку не оскаржувалась, штраф в сумі 340 грн добровільно сплачено 26.04.2011 року, що підтверджується копією квитанції № 4 (а.с. 103, т.1).

Окрім вищевикладеного, старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.04.2011 року видано припис № 50, відповідно до якого позивача повторно зобов'язано в місячний термін усунути порушення земельного законодавства (а.с. 107, т.1).

Даний припис підписано уповноваженою особою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" - інженером з технагляду І категорії ОСОБА_5 без заперечень, копію припису вручено зазначеній особі.

Не погодившись з вказаними приписами, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, третя особа: державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" про визнання протиправними та скасування приписів відмовлено (а.с. 142-149,т.1).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року залишено без змін (а.с. 172-173, т.1).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 198-201, т.1). Таке судове рішення було вмотивовано наступним. Позивач у позовній заяві і в подальшому під час судового розгляду справи наголошував, що відходи сталеливарного виробництва ним складувались тільки у відведеному для цього місці. Вказане твердження позивача належним чином не перевірене та необґрунтовано судами не взяте до уваги. Висновок суду про наявність відходів сталеливарного виробництва на земельній ділянці поза межами відведеної позивачеві, ґрунтується тільки наявністю в матеріалах справи схеми земельної ділянки, яка підписана начальником Держкомзему у Кременчуцькому районі, а складена директором ТОВ "Азимут". Дата складання цієї схеми на ній не зазначена. Даних про залучення до її складання представників позивача, які є зацікавленими особами, не має, що не дає можливості для однозначних висновків про достовірність вказаної схеми.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним приписам Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області № 30 від 15.03.2011 року та № 50 від 15.04.2011 року, суд виходив з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у спірний період визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року № 963-IV (далі по тексту - Закон № 963-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМ України від 19.03.2008 року № 224 державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Пунктом сьомим вказаного Положення визначено, що Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

В силу п. 1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 року № 123 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 625/15316 управління (відділ) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Пунктом третім зазначеного Положення визначено, що одним з основних завдань управління (відділу) є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до основних завдань якого відноситься, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (на час спірних правовідносин по цій справі).

У відповідності до пп. "а" ч. 1 ст. 6 Закону № 963-IV до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

За змістом ст. 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, що затверджений наказом Держкомзему від 12.12.2003 року № 312 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1223/8544, передбачено право інспекційних органів Держкомзему на проведення планових, позапланових та оперативних перевірок (чинного на час спірних правовідносин).

При цьому, відповідно до пп. 3.2 п. 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів.

Таким чином, оскільки позапланову перевірку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання вимог земельного законодавства 15.03.2011 року проведено на виконання вимоги Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора від 12.03.2011 року, що отримана Відділом Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області 14.03.2011 року та за наявності інформації про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, суд відхиляє доводи представника позивача щодо неправомірності проведення такої перевірки у зв'язку з неповідомленням товариства про її проведення як безпідставні.

Посилання позивача на те, що гр. ОСОБА_5, за участю якого проводилася перевірка, не є уповноваженою особою товариства судом оцінюються критично з огляду на те, що відповідно до наказу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 12 від 06.01.2011 року "Про призначення відповідальних за дотриманням меж відвалів", копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с. 98, т.1), гр. ОСОБА_5 - інженера з технагляду - призначено відповідальним по ВКС за дотриманням меж відвалів площею 7,4 га та 4,47 га з щотижневим контролем на 2011 рік (а.с. 102, т.1).

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, в ході проведення перевірки посадовою особою відповідача виявлено факт порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій".

Так, ст. 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Частиною першою вказаної статті передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

З матеріалів адміністративної справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що між Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод", правонаступником якого є ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", 21.03.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,4 га, що розташована на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 35-39, т.1).

За змістом п. 2.1 Договору земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під складування відходів виробництва.

Пунктом 3.2 Договору, зокрема, передбачено, що Орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 2.1 цього договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; враховувати при використанні земельної ділянки права третіх осіб, набуті відповідно до закону і цього договору (а.с. 37, т.1).

Суд зазначає, що позаплановою перевіркою позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття останнім земельної ділянки площею 2,05 га, на яку у ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відсутні дозвільні та/або правовстановлюючі документи, перелік яких визначено, зокрема, ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій".

Даний факт судом першої інстанції при первинному вирішення справи по суті було підтверджено схемою розташування існуючих відвалів ливарного виробництва ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з відображенням меж відведених для зазначених цілей земельних ділянок (а.с. 138, т.1).

Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року висновок суду про наявність відходів сталеливарного виробництва на земельній ділянці поза межами відведеної позивачеві, ґрунтується тільки наявністю в матеріалах справи схеми земельної ділянки, яка підписана начальником Держкомзему у Кременчуцькому районі, а складена директором ТОВ "Азимут". Дата складання цієї схеми на ній не зазначена.

Суд під час нового розгляду справи звертає увагу на наступне. Вказана схема є додатком до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2011 року, а тому по суті є невід'ємною частиною такого акту, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що фактичною датою її складення є саме дата вказаного вище акту перевірки.

Згідно зі ст. 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд наголошує на тому, що позивачем в ході судового розгляду справи не надано доказів наявності у останнього дозвільних документів на право розміщення відходів на земельній ділянці площею 2,05 га, що розташована в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженнями відповідача про порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій" в частині самовільного зайняття вищезгаданої земельної ділянки.

За змістом ст. 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до пп. 6.2 п. 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

Відтак, суд дійшов висновку, що старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. правомірно, в межах наданих йому повноважень видано припис № 30 від 15.03.2011 року з вимогою до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" усунути порушення земельного законодавства за межами с. Білецьківка на площі 2,05 га.

Посилання позивача на те, що в приписі державним інспектором не встановлено порядок усунення виявлених порушень судом оцінюються критично з огляду на те, що чинне законодавство не містить вимоги щодо детального зазначення у приписі про усунення порушень земельного законодавства порядку його виконання.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначено, що у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалося судом вище, за невиконання припису Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області № 30 від 15.03.2011 року на посадову особу позивача - інженера з технагляду ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 340 грн.

В силу пп. 6.4 п. 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель з метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Таким чином, оскільки перевіркою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань виконання умов припису від 15.03.2011 року № 30 встановлено, що товариством припис у визначений для його виконання строк не виконано, відповідачем правомірно повторно видано припис про усунення порушень вимог земельного законодавства від 15.04.2011 року № 50.

Посилання позивача на те, що протягом 2005-2010 років товариством розміщено значно менше відходів, ніж визначено дозволами на розміщення відходів та лімітами на утворення та розміщення відходів на відповідні роки не спростовують факту розміщення таких відходів поза межами земельної ділянки, що орендована ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з даною метою.

Крім того, на неодноразову вимогу суду, в тому числі визначені ухвалами суду від 16 липня 2013 року та 23 вересня 2013 року, при новому розгляді справи надати докази на її підтвердження, що земельної ділянка, на якій позивачем розміщувались відходи сталеливарного виробництва є огородженою територією із відповідною системою пропуску автомашин для відводу відходів виробництва; докази на підтвердження відсутності відходів сталеливарного виробництва на земельній ділянці поза межами земельної ділянки, відведеної позивачеві, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" проігноровано дану вимогу. Під час судового розгляду справи представником надано пояснення, згідно яких зазначено, що такі докази надати не має можливості, а також надано відомості стосовно того, що земельна ділянка, на якій позивачем розміщувались відходи сталеливарного виробництва не є огородженою територією, на ній відсутній пропускний режим автомашин.

Доводи позивача про те, що в порушення п. 6.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель приписи не надіслано керівнику юридичної особи судом оцінюються критично з огляду на те, що такі приписи вручено уповноваженій особі товариства, а саме інженеру з технагляду ОСОБА_5, на якого відповідно до наказу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 12 від 06.01.2011 року покладено обов'язок щодо дотримання меж відвалів.

Окрім вищезазначеного, суд бере до уваги той факт, що уповноваженою особою позивача - інженером з технагляду ОСОБА_5, до посадових обов'язків якого віднесено контроль за дотриманням меж відвалів, постанова про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в установленому законодавством порядку не оскаржувалась, штраф в сумі 850 грн даною особою сплачено добровільно, а відтак гр. ОСОБА_5 вину у вчиненому правопорушенні визнав.

Також, суд наголошує на тому, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в добровільному порядку сплачено суму збитків в розмірі 23003,65 грн, яка визначена як шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття позивачем земельної ділянки на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області площею 2,05 га.

Враховуючи, що представником позивача в ході судового розгляду було зазначено, що вказана сума була "подарована" державі, суд приходить до висновку, що дані дії позивача свідчать про визнання останнім наявності правопорушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог земельного законодавства в частині самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Крім того, варто наголосити, що вказана сума збитків визначалась на підставі розрахунку, виходячи з площі земельної ділянки, на якій розташовувались такі відходи ливарного виробництва.

Також, відповідно до матеріалів, наданих на вимогу суду Кременчуцькою міжрайонною екологічною прокуратурою, встановлено, що актами обстеження земельних ділянок в урочищі "Широке" в межах лісового фонду ДП "Кременчуцький лісгосп" від 13.05.2011 року та від 09.06.2011 року зафіксовано факт самозахвату земель лісового фонду шляхом засипки відходами ливарного виробництва та поступового збільшення площ такого самозахвату земель, а також долучено звернення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області стосовно звернень громадян про факти порушення земельного та екологічного законодавства щодо самовільного складування відходів позивача (а.с. 106-111, т.2). Дані факти жодним чином не спростовані позивачем.

Наявність таких відходів станом на момент нового розгляду даної справи але в тих самих розмірах як і в 2011 році (як зазначено в самому акті) зафіксовано актом обстеження спірних земельних ділянок від 24.10.2013 року. Позивача листом від 17.10.2013 року повідомляли про необхідність направлення представника для комісійного обстеження та складання спільного акту огляду земельної ділянки. Даний лист позивачем було отримано 22.10.2013, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 147-150, т.2).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття ним спірних приписів. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Відділом Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані приписи діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області Пухи М.О., третя особа: державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" про визнання протиправними та скасування приписів - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський