Рішення № 35289012, 14.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 923/1471/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м. Київ

до військової частини А-1836, м. Херсон

про стягнення 5988,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Кравець І.В. представник, дов. № 1230 від 20.12.2012 р.

від відповідача - Щербина Р.О. представник, дов. від 02.01.2013 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з військової частини А-1836 (відповідач) заборгованість у розмірі 5988,07 грн., з якої: сума основного боргу - 5938,04 грн., сума пені - 35,02 грн., сума 3 % річних - 15,01 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку № 358/8 від 01.04.2003 р., розрахунок заборгованості станом на 01.10.2013 р., претензію № 511/06 від 10.09.2013 р., положення ст.ст. 1, 2, 54, 82 ГПК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України.

11.11.2013р. представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов та витребувані ухвалою суду від 28.10.2013р. документи. Дані документи прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

11.11.2013р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання, в якому він просить залучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 28.10.2013р. документи. Дане клопотання з документами суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить про наступне:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області.

Представник позивача у судовому засіданні висловив заперечення проти залучення третьої особи.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

В даному випадку з поданого клопотання та з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області по відношенню до будь-якої зі сторін у даній справі. Та обставина, що Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області здійснює розрахунково-касове обслуговування військової частини А-1836, не утворює необхідності її участі саме у цій справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2003 року між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (виконавець) та військовою частиною А-1836 (споживач) було укладено договір № 358/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (надалі договір), відповідно до умов якого споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток № 1) такі засоби і споруди зв'язку, як кабелі ТЗБ 7х4х1,2 ТЗБ 4х4х1,2, МПЄВК 1х4х1,2, згідно з паспортом (додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

З вищевикладеного вбачається, що договір № 358/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 01.04.2003р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

На підтвердження виконання умов договору № 358/8 від 01.04.2003р. та додаткових угод до нього позивачем надані рахунки № 83-СНА13-712 від 30.06.2013р. на суму 1484,51 грн.; № 83-СНА13-862 від 31.07.2013р. на суму 1484,51 грн.; № 83-СНА13-992 від 31.08.2013р. на суму 1484,51 грн.; № 83-СНА13-1110 від 30.09.2013р. з описами вкладень на відправку рекомендованої письмової кореспонденції у підтвердження направлення виставлених рахунків відповідачу.

Таким чином, у період з 30.06.2013р. по 30.09.2013р. позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 5938,04 грн.

Відповідачем договірні зобов'язання з оплати за надані послуги у період з 30.06.2013р. по 30.09.2013р. не виконі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 5938,04 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, виконавець 10.09.2013р. був змушений звернутися до споживача з претензією за вих. № 511/06 про сплату заборгованості, яку останнім залишено без задоволення.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом залишається несплаченою та становить 5938,04 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 5938,04 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5938,04 грн. є доведеними та обґрунтованими.

Щодо вимоги в частині стягнення 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Доказів сплати нарахованої суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 15,01 грн. підлягає задоволенню, оскільки вона погоджена в установленому законом порядку.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 35,02 грн., то суд звільняє відповідача від відповідальності щодо її оплати та в цій частині відмовляє у задоволенні позову, врахувавши наступне.

Відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється виключно з державного бюджету.

Відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України військова частина є лише розпорядником бюджетних коштів, яка бере бюджетні зобов'язання на підставі затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів кошторису. Платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснює Державна казначейська служба України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов'язання для платежу.

У зв'язку з недофінансуванням Збройних Сил України з Державного бюджету, фінансування відповідних статей видатків відповідача, з яких він має проводити оплату наданих позивачем послуг, є обмеженим.

За правилами ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 1 ст. 617 ЦК України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У конкретному випадку суд оцінює недофінансування Збройних Сил України з Державного бюджету, як перешкоду у виконанні зобов'язання, яка перебувала та знаходилась поза межами контролю боржника, що виключає вину відповідача у простроченні грошового зобов'язання по оплаті одержаних послуг.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з військової частини А-1836 (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1, код ЄДРПОУ 07738045) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) суму основного боргу у розмірі 5938,04 грн., суму 3 % річних у розмірі 15,01 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

3. Звільнити військову частину А-1836 (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1, код ЄДРПОУ 07738045) від відповідальності щодо сплати нарахованої пені у розмірі 35,02 грн. та відмовити позивачу у задоволенні цієї частини позову.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.11.2013р.

Суддя С.В. Нікітенко