ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2013 р. Справа № 914/3188/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів Михалюк О.В.
Новосад Д.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн
Галнафтогаз" № 995/18 від 18.09.2013 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року
у справі № 914/3188/13
за позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі
Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Львів
про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2007 року
ВЕТ №134003
за участю представників сторін:
прокурор: Куцик В.Б. (посвідчення № 011165)
від позивача: Синьовський Б.В. (довіреність № 1.7 вих-67 від 28.08.2013р.)
від відповідача: Павлова А.А. (довіреність № 17-27/13 від 27.03.2013р.)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у справі № 914/3188/13 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю; внесено зміни до договору оренди землі від 18.07.2007р., що укладений між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" та зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007р. за № 04:07:438:02263 кн. 04-6, та викладено п. 5. Договору в наступній редакції: "п. 5 - Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 121 185,08 грн."; внесено зміни до договору оренди землі від 18.07.2007 р., що укладений між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" та зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007р. за № 04:07:438:02263 кн. 04-6, та викладено п. 9. Договору в наступній редакції: «п. 9 - Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 212 118,51 грн. (двісті дванадцять тисяч сто вісімнадцять гривень 51 коп.)»; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" в дохід Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку із зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, якою користується відповідач та на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" розмір орендної плати підлягає перегляду, у зв'язку з чим, суд вважав обґрунтованим вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 995/18 від 18.09.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у справі № 914/3188/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що жодною нормою закону чи Договору не передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати за договором, як затвердження нової нормативно грошової оцінки землі.
При цьому скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано жодної правової оцінки тому факту, що Львівська міська рада на своїх пленарних засіданнях не приймала жодних рішень щодо внесення змін до Договору оренди землі від 18.07.2007 року ВЕТ № 134003, а тому, на думку скаржника, відсутні будь-які правові підстави для внесення змін до Договору оренди землі.
Крім цього, апелянт покликається на те, що ухвалюючи судове рішення Господарський суд Львівської області відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі уповноваженого представника, чим не надав можливості подати належно обґрунтований відзив на позовну заяву, що обмежило процесуальні права ПАТ «Концерн Галнафтогаз».
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Львівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі всебічного повного і об'єктивного дослідження поданих доказів , висновки суду відповідають обставинам справи та їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим просить у її задоволенні відмовити.
В дане судове засідання прибули прокурор, представники позивача та відповідача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі № 914/3188/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариствоа "Концерн Галнафтогаз" без задоволення, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що 18 липня 2007 року між Львівською міською радою (Орендодаець) та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнатогаз" (п. 1.1.3. Статуту ПАТ «Концерн Галнафтогаз»)) (Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір) (а.с. 15-19), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Ухвали Львівської міської ради 4 сесії 5-го скликання від 25.01.2007 року за № 516 «Про користування ВАТ «Концерн Галнафтогаз» земельною ділянкою на пр. Червоної Калини, 35-а у Львові», надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35-а, для обслуговування автозаправної станції.
Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1007 гектарів, в тому числі: під забудовою - 0,0207 гектарів, газони - 0,0069 гектарів, тверде покриття - 0,0731 гектарів. Кадастровий номер - 4610136800:03:007:0003.
Пунктом 5. Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 486 099,04 грн., згідно довідки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку) про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в м. Львові від 02.07.2007 року за № 40/01-15/2555.
Згідно з п. 8. Договору, цей договір укладено на 10 (десять) років до двадцять п'ятого січня дві тисячі сімнадцятого року.
Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем відповідно до 40-ої економіко-планувальної зони і складає 48 609,90 грн. в рік, що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33215812700006 в УДК в Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406, одержувач: місцевий бюджет Личаківського району, код платежу 13050200 для Юридичних осіб.
Водночас, п. 12 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Прикінцевих положень Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Даний Договір зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007р. за № 04:07:438:02623 кн. 04-6.
Зазначений Договір відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, відтак є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України, з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).
За своїми основними та другорядними ознаками зазначений Договір відповідно до ст. 792 ЦК України є договором найму (оренди) земельної ділянки.
На виконання умов Договору між сторонами було складено Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 19.12.2007 року (а.с. 76), за яким Орендодавець на підставі діючого Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради № 516 від 25.01.2007 року передає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,1007 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35-а.
Вищезазначений Акт прийому-передачі об'єкта оренди, підписаний уповноваженими представниками сторін за Договором.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оренди земель" від 13.12.2006р. № 1724, затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена.
Крім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 року у Закон України "Про оренду землі" внесено зміни, зокрема ч. 4, 5 ст. 21 викладені у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, розмір орендної плати для вказаного Договору оренди землі визначено на підставі ухвал Львівської міської ради щодо затвердження ставок земельного податку та орендної плати у м. Львові.
З'ясуванням доказів у справі встановлено, що відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" (а.с. 35) затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.
Крім цього, 26.07.2012 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або наданні в оренду земельних ділянок у м. Львові", відповідно до п. 15.1. якої, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України нових ставок земельного податку.
Згідно п.15.8 вказаної ухвали розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі і внесенням змін на підставі чинного законодавства України та інших нормативних документів.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Поряд з цим встановлено, що згідно з Довідкою управління Держкомзему у м. Львів від 18.10.2012 р. № 40/3/763 (а.с. 73) нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки на просп. Ч.Калини, 35-а у м. Львові для земель комерційного використання у 2012 році становить 2 106,44 грн.
При цьому, згідно з проведеним Львівською міською радою розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена для ВАТ «Концерн Галнафтогаз», розмір орендної плати за земельну ділянку площею - 1007 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35-а, складає на рік - 212 118,51 грн., а нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки станом на 18.10.2012р. становить 2 121 185,08 грн. (а.с. 71).
Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що жодною нормою закону чи Договору не передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати за договором, як затвердження нової нормативно грошової оцінки землі та те, що Львівська міська рада на своїх пленарних засіданнях не приймала жодних рішень щодо внесення змін до Договору оренди землі від 18.07.2007 року ВЕТ № 134003, а тому на думку скаржника відсутні будь-які правові підстави для внесення змін до Договору оренди землі, колегія суддів з урахуванням вищенаведеного аналізу діючого законодавства, вважає безпідставними.
При цьому, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року на даний час є чинна та у відповідності до вимог законодавства України підлягає обов'язковому виконанню.
Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Судом встановлено та вбачається з документальних доказів у справі, що 18 липня 2007 року між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" укладено Договір оренди землі, предметом якого являється земельна ділянка, яка знаходиться за адресою м. Львів, пр. Червоної Калини, 35-а.
Згідно з п. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").
У відповідності до ч. 1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України).
Згідно з ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Відповідно до п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України прийнята ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. набрала чинності та підлягає застосуванню до бюджетного періоду, в межах якого спір розглядається судом.
Крім цього, відповідно до п. 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п. 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 288.5., підпунктом 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Водночас, документальними доказами у справі встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом № 2403-вих-1370 від 03.12.2012 року (а.с. 69), у якому виклав пропозицію щодо підписання змін до договору від 19.12.2007р., розрахунку орендної плати та угоди про відшкодування втрат за попередній період 2011-2012 роки, а також просив направити вказані документи для реєстрації в управлінні природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради. Даний лист надісланий відповідачу 03.12.2012р., що підтверджується фіскальним чеком № 4699 (а.с. 70).
Проте, відповіді на наведений лист та викладену в ньому пропозицію Львівська міська рада не отримала, при цьому, в матеріалах справи відсутні і суду не надані докази досягнення сторонами згоди щодо зміни та погодження орендної плати, а отже у позасудовому порядку сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, що і було вчинено позивачем.
При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що в розумінні ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України, ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року № 2712 та умов укладеного між сторонами Договору, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для внесення змін до спірних пунктів Договору оренди землі від 18.07.2007 року укладеного між Львівською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» щодо розміру нормативно грошової оцінки та розміру орендної плати, зміненої в установленому законом порядку, з метою приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства та усунення порушення вимог законодавства сторонами договору, обов'язкового для позивача і відповідача.
У апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що ухвалюючи судове рішення Господарський суд Львівської області відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі уповноваженого представника, чим не надав можливості подати належно обґрунтований відзив на позовну заяву, що обмежило процесуальні права ПАТ «Концерн Галнафтогаз».
Перевіривши ці доводи апеляційної скарги встановлено, що доказів, які унеможливлюють явку представника відповідача у судове засідання місцевого господарського суду не долучено до клопотання про відкладення розгляду справи (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області № 35377/13 від 02.09.2013р., а.с. 74).
При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити юридична особа. Більше того, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 3) ухвала Господарського суду Львівської області від 20.08.2013р. про призначення справи до розгляду на 03.09.2013 року була вручена уповноваженому представнику відповідача 28.08.2013р., тобто відповідач завчасно був повідомлений про час та місце судового засідання у суді першої інстанції та мав можливість подати належно обґрунтований відзив на позовну заяву.
Відтак, на підставі ст. 22 та ст. 75 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами. А тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є голослівними та спростованими матеріалами справи.
21.10.2013 року Львівському апеляційному господарському суду від представника відповідача поступило клопотання про зупинення провадження у справі вих. № 1101/18 від 18.10.2013р. (вхідний номер канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 05-04/6193/13 від 21.10.2013р., а.с. 118-119).
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з врахуванням поданих документів, а також матеріалів справи, у судовому засіданні 11.11.2013 року, розглянула клопотання про зупинення провадження у справі та дійшла висновку про відмову у задоволенні з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту вищевказаного клопотання про зупинення провадження у справі ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.07.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі № 461/8220/13-а за позовом ТзОВ «Спектр сервіс центр» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали № 2712 від 18.06.2009 року про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Львова.
Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним, на це звертає увагу і постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 2 - 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд Галицьким районним судом м. Львова адміністративної справи № 461/8220/13-а не унеможливлює та не може вплинути на розгляд апеляційної скарги на рішення суду у даній справі. Більше того, судова колегія звертає увагу на те, що ухвала № 2712 від 18.06.2009 року оскаржується в адміністративному порядку ТзОВ «Спектр сервіс центр», при цьому у господарській справі № 914/3188/13 дана юридична особа участі не бере, а клопотання про зупинення провадження у справі подано ПАТ «Концерн Галнафтогаз», який не є учасником судового процесу у адміністративній справі № 461/8220/13-а. З огляду на викладене, клопотання ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, набрала чинності та не скасована, відтак, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Львівської міської ради та внесено зміни до договору оренди землі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання № 1101/18 від 18.10.2013р. Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про зупинення провадження у справі № 914/3188/13 відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі № 914/3188/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" № 995/18 від 18.09.2013 року - без задоволення.
3. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складений 15.11.2013р.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Михалюк О.В.
Суддя Новосад Д.Ф.
Судове рішення № 35289000, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 11.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/3188/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: