Рішення № 35288537, 11.11.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2170/13-ц

Провадження № 2/635/2220/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.

за участю секретаря Смалюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка цивільну справу за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 служби Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_7 Держземагентства у Харківському районі Харківської області, треті особи: Садове товариство Сонячна поляна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельних ділянок, скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1Я, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В обґрунтування позову посилався на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2012 року задоволено позов Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року №1817 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4» та розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 21 травня 2008 року №1322 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4», та визнання недійсним державного акту на право власності серії ЯЕ №511756, зареєстрованого під №010970300196 від 10 липня 2009 року на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області біля санаторія «Роща».

Разом з тим, в процесі оскарження в апеляційному порядку вказаного рішення суду, ОСОБА_4 03 липня 2012 року за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_5 спірну земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини та вимоги ч. 1 ст. 388 ЦК України, прокурор в остаточних вимогах просив суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку №31-д загальною площею 0,057 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради біля санаторію «Роща», що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ХР 25-00-082701 на праві приватної власності; зобовязати ОСОБА_5 передати з її незаконного володіння вказану земельну ділянку ОСОБА_1; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку №1-д загальною площею 0,0525 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради біля санаторію «Роща», що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ХР 25-00-071295 на праві приватної власності; зобовязати ОСОБА_5 передати з її незаконного володіння вказану земельну ділянку ОСОБА_3;визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1988; скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:03:020:0018, що зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 липня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 1988.

Окрім того, позивач ОСОБА_2 доповнив позовні вимоги прокурора та просив зобовязати ОСОБА_7 Держземагентства у Харківському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру відомості про належну йому земельну ділянку площею 0,108 га з кадастровими номерами 63251579900:03:008:0010 та 63251579900:03:008:0011, державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-25-00-063130 від 25 грудня 1998 року; замінити державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-25-00-063130 від 25 грудня 1998 року, виданий на його імя, на державний акт встановленого зразка відповідно до діючого законодавства.

Прокурор та позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні, підтримали свої заявлені вимоги.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, направили до суду свого представника ОСОБА_10, яка проти позову заперечувала.

Представники третьої особи СТ «Сонячна поляна» ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_7 Держземагентства у Харківському районі Харківської області ОСОБА_12, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_6 служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_13, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, подав до суду заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку відмовити, в іншій частині вимог прийняти рішення на підставі наявних матеріалів, справу розглядати за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_2 встановлено, що рішенням виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №356 від 11 серпня 1986 року Харківському облагропрому для організації садового товариства виділено 5,0 га ріллі на землях радгоспу «Пісочинський». Додатково на вказані цілі рішеннями виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №184 від 15 березня 1988 року, №351 від 16 квітня 1991 року, №1081 від 11 грудня 1997 року виділено у постійне користування земельну ділянку площею 21,37 га.

15 травня 1998 року СТ «Сонячна поляна» видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,37 га, серії ХР 25-00-03122, який зареєстровано у книзі державних актів на право постійного користування землею за №268.

Рішенням виконкому Пісочинської селищної ради народних депутатів Харківського району № 638 від 09 грудня 1997 року вказану земельну ділянку передано у приватну власність членам садового товариства «Сонячна поляна».

Частина членів СТ «Сонячна поляна» реалізувала своє право на приватизацію земельних ділянок та отримала відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки з земель СТ «Сонячна поляна», а саме: ОСОБА_1 - державний акт на право власності серії ХР 25-00-082701 від 21 травня 1999 року; ОСОБА_2 - державний акт на право власності серії ХР 25-00-063130 від 25 грудня 1998 року, ОСОБА_3 - державний акт на право власності серії 25-00-071295 від 16 листопада 1998 року.

20 серпня 2007 року розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №1817 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області за межами населеного пункту біля санаторій «Роща» та 10 липня 2009 року зареєстровано державний акт на право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку.

При цьому, земельна ділянка, яку надано у власність ОСОБА_4, знаходиться у північній частині земельної ділянки, яка з 1998 року відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР № 25-00-03122 від 15 травня 1998 року знаходиться у постійному користуванні садового товариства «Сонячна поляна», та частково перетинає землі СТ «Цукровик».

Частина земельних ділянок, що були раніше надані у приватну власність членам СТ «Сонячна поляна», знаходяться в межах земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, а саме: 1д, 3д, 4д, 9д, 10д, 18д, 016д, 19д, 35д, 33д, 31д, 30д, 29д, 28д, 27д, 26д, 25д, 24д, 23д, 22д, 21д.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2012 року скасовано розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року №1817 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4» та розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 21 травня 2008 року №1322 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4», визнаний недійсним державний акт на право власності серії ЯЕ №511756, зареєстрований за №010970300196 від 10 липня 2009 року на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області біля санаторія «Роща». /а.с. 8-13/

На теперішній час вказане рішення суду в частині скасування розпоряджень та визнання недійсним державного акту на право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку набрало законної сили.

Проте, в процесі оскарження в апеляційному порядку вказаного рішення суду, 03 липня 2012 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 1988, ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області біля санаторія «Роща». /а.с. 17/

За нормою ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину за нормою ст. 215 ЦК України є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом (нікчемний правочин), але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на те, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки було укладено після визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, суд визнає цей правочин недійсним, відповідно до норм ч.1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Разом з тим ч.3 ст. 216 ЦК України встановлено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

ЦК України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння.

Отже, з огляду на те, що земельні ділянки, що належать на праві власності позивачам вибули із їхнього володіння не з волі останніх, а ОСОБА_4 не мала права на їх відчуження, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню із незаконного володіння ОСОБА_5

Що стосується вимог прокурора про зобовязання ОСОБА_5 передати з її незаконного володіння земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3, то вони є аналогічними вимогам щодо повернення майна із незаконного володіння, а тому окремого застереження не потребують.

Суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог прокурора в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, оскільки скасування державної реєстрації прав ОСОБА_5 та здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно за власниками здійснюється саме на підставі рішення суду, і є похідним від нього.

Щодо вимог позивача ОСОБА_2 про заміну державного акту та внесення відомостей до Державного земельного кадастру , то вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року № 449 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2008 року, р. № 1019, раніше видані акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні тільки у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Тобто є такими, що відповідають діючому законодавству.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Постановою № 1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру».

Тобто, для вирішення цих питань ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до Державного кадастрового реєстратора та ОСОБА_7 Держкомзему в Харківському районі Харківської області поза судовому порядку.

Крім того, представник третьої особи СТ «Садове товариство» ОСОБА_8 просив суд постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб ОСОБА_7 Держземагентства у Харківському районі Харківської області.

Відповідно до вимог ст. 211 ЦПК України постановлення окремої ухвали як заходу щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону є правом, а не обовязком суду в кожному конкретному випадку з урахуванням підстав для її постановлення.

Підстав для постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб ОСОБА_7 Держземагентства у Харківському районі Харківської області судом не встановлено, а тому вимоги ОСОБА_8 щодо постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають.

Суд розподіляє судові витрати, на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1988.

Витребувати із володіння ОСОБА_5 земельну ділянку №31-д загальною площею 0,057 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради в СТ «Сонячна поляна» біля санаторію «Роща»,що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серіїХР 25-00-082701 на праві приватної власності.

Витребувати із володіння ОСОБА_5 земельну ділянку №1-дзагальною площею 0,0525 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної радив СТ «Сонячна поляна» біля санаторію «Роща»,що належить ОСОБА_14 на підставі державного акту серії ХР 25-00-071295 на праві приватної власності.

В іншій частині позовних вимог Харківському міжрайонному прокурору Харківської області - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - І.В. Березовська