Ухвала суду № 35285519, 07.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________ У Х В А Л А

"07" листопада 2013 р. Справа № 923/508/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області щодо виконання наказу господарського суду від 31.07.2013р., у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", м. Гадяч Полтавської області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 48 890,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, уповн. представник, довіреність від 25.10.2013р.;

від ВДВС - не прибув.

в с т а н о в и в:

21.10.2013р. відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А. щодо виконання наказу господарського суду від 31.07.2013р. у даній справі, згідно з якою просить :

1) визнати незаконними дії державного виконавця вказаного ВДВС Земляної Н.А. щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача у межах суми звернення стягнення, а саме, 50 340,99 грн., та щодо заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить відповідачу у межах суми боргу, на підставі постанови про арешт майна відповідача та оголошення заборони на відчуження цього майна від 22.08.2013р. при здійсненні виконавчого провадження ВП № 39457591;

2) скасувати постанову державного виконавця вказаного ВДВС Земляної Н.А. про арешт майна відповідача та оголошення заборони на відчуження цього майна від 22.08.2013р. при здійсненні виконавчого провадження ВП № 39457591.

В обґрунтування вимог скарги стверджується про незаконність вказаного арешту, оскільки заарештоване державним виконавцем майно належить ОСОБА_1, як фізичній особі, а не як Фізичній особі - приватному підприємцю. Також, у скарзі стверджується про те, що заарештоване державним виконавцем, згідно з оскаржуваною постановою, майно перебуває у заставі банку, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", та про те, що згідно з оскаржуваною постановою державним виконавцем, всупереч приписам ч. 1 та ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", фактично, розпочато процес звернення стягнення на заставлене в порядку примусового виконання рішення з метою задоволення майнових вимог позивача, який не є заставодержателем заарештованого майна. У скарзі, також, вказано, що оскаржувану постанову отримано відповідачем 15.10.2013р.

Згідно з ухвалою суду від 22.10.2013р. вказану скаргу відповідача на дії державного виконавця прийнято судом до розгляду, її розгляд призначений на 07.11.2013р., з зобов'язанням відповідача та Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції надати відзив на скаргу, а також, додатково, зобов'язанням вказаного відділу державної виконавчої служби надати суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 39457591 з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 31.07.2013р. у даній справі.

Сторони та Відділ державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції належним чином повідомлені про місце та час розгляду вказаної скарги відповідача: до суду повернулися та залучені судом до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення сторонам та цьому Відділу рекомендованих листів про призначення розгляду скарги на 07.11.2013р. (а.с.121-123).

22.10.2013р. до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до розгляду справи № 923/508/13 під час розгляду судом скарги відповідача на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А., з винесення оскаржуваної постанови, в якості зацікавленої особи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в заставі та іпотеці якого перебуває заарештоване майно. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, у зв'язку із необґрунтованістю, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими, передбачений окремий порядок звернення заставодержателя до суду, у випадку накладення арешту на заставлене майно, з позовом про зняття такого арешту.

07.11.2013р. Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції, за підписом представника за довіреністю цього відділу - державного виконавця вказаного відділу Земляної Н.А., наданий відзив на скаргу відповідача, згідно з яким стверджується про відповідність оскаржуваних відповідачем дій та постанови державного виконавця вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Також, у відзиві стверджується про відсутність у відповідача права на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. З зазначених підстав Відділ державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції просить суд відмовити у задоволенні вказаної скарги відповідача.

Також, 07.11.2013р. до суду надійшло клопотання Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про проведення розгляду скарги відповідача без участі представника вказаного відділу.

Представник позивача у судове засідання не прибув. При цьому, позивач не надав відзиву на скаргу відповідача. Про причини ненадання відзиву позивач суду не повідомив.

Від позивача не надходило будь-яких заяв та клопотань щодо судового засідання 07.11.2013р.

Відповідно до ст. 121-2ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом з повідомленням стягувача, боржника чи прокурора та органу виконання судових рішень. Неявка стягувача, боржника чи прокурора та органу виконання судових рішень в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

Таким чином, неявка представників позивача (стягувача) та Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції (органу виконання судових рішень) не є перешкодою для розгляду скарги відповідача.

Розглянувши матеріали скарги відповідача та надані Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції відзив, з матеріалами, заслухавши представника відповідача, суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.06.2013р. у даній справі задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (надалі - позивач) про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 48 890,25 грн. заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, за договором дистриб'юції від 03.10.2011р. № 51, а саме, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 48 629,61 грн., з яких 39 976,64 грн. заборгованості з оплати товару, 2660,18 грн. в якості річних, 1995,13 грн. пені, 3997,66грн. штрафу, а також, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 1711,38 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Зазначене рішення господарського суду Херсонської області залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р.

На виконання рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2013р. у даній справі, яке набрало законної сили 23.07.2013р., 31.07.2013р. видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А. від 22.08.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області №923/508/13 від 31.07.2013р. про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" 39 976,64 грн. заборгованості з оплати товару, 2660,18 грн. в якості річних, 1995,13 грн. пені, 3997,66 грн. штрафу та 1711,38 грн. компенсації по сплаті судового збору, що разом складає 50 340,99 грн., а також, надано боржнику ОСОБА_1 строк до 28.08.2013р. для добровільного виконання вказаного наказу.

Також, 22.08.2013р. цим самим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно вказаного боржника в межах суми звернення стягнення 50 340,99 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику - ОСОБА_1 в межах суми вказаного боргу.

Згідно з витягом, № 42431192 від 05.11.2013р. (запис 5), з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у даному реєстрі 29.08.2013р. за № 13875129 зареєстрований арешт всього рухомого майна ОСОБА_1 (ідент. номер - НОМЕР_1, з місцем проживання - АДРЕСА_1) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження, 39457591, від 22.08.2013р. державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А.

Згідно з інформаційною довідкою, № 32902148 від 30.10.2013р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у даному реєстрі 30.09.2013р. за № 2704175 зареєстрований арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (ідент. номер - НОМЕР_1, з місцем проживання - АДРЕСА_1) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження, 39457591, від 22.08.2013р. Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції, на користь позивача - ТОВ"Техмолпром".

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягував має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрите виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає передбаченим Законом вимогам, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разу ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення, із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням передбачених Законом виконавчих дій. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або про відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до ст. 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Згідно з ч. 4 цієї ж статті державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Відповідно до ст. 54 Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог інших стягувачів стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно з ч. 3 цієї ж статті арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, які здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку встановленому цим Законом.

Наказом від 02.04.2012р. № 512/5 Міністерства юстиції України, зареєстрованим в цьому ж Міністерстві 02.04.2012р. № 489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень. Згідно з п.1.5. та п. 1.5.1. вказаної інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, які складаються і підписуються державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою. Згідно з п. 4.1.9 цієї ж інструкції розпочинаючи виконання про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Доводи скарги про незаконність арешту державним виконавцем майна, яке належить ОСОБА_1 не як Фізичній особі - приватному підприємцю, а як фізичній особі судом відхиляються з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови його державної реєстрації як підприємця без статусу юридичної особи. Згідно з ч. 2 цієї ж статті громадянин - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім свої майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Додатково суд враховує, що заарештоване державним виконавцем майно відповідача є комерційним майном: вантажні автофургони, торгівельна база, нежитлові будівлі (виробничий корпус). До того ж, ці вказані останніми нежитлові будівлі, згідно з наявним у матеріалах справи договором іпотеки від 26.09.2008р., із змінами, відповідач передав в іпотеку банку саме, як фізична особа - підприємець (а.с.113-118).

Доводи скарги про незаконність накладення арешту на заставлене майно відповідача, оскільки такий арешт є початковою стадією процесу примусового виконання рішення щодо звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог позивача, який не є заставодержателями, відхиляються з огляду на наступне. Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону передбачено право, саме, заставодержателя, а не боржника, на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. При цьому, у скарзі не вказано яким, саме, чином вказаний арешт порушує права та інтереси відповідача.

В іншій частині доводи скарги відхиляються, оскільки ч. 2 ст. 25 Закону передбачено можливість накладення державним виконавцем арешту на майно боржника при відкритті виконавчого провадження (до закінчення встановленого державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження строку для добровільного виконання рішення), а ч. 2 ст. 27 Закону для боржника передбачено можливість й порядок виконання рішення у добровільному порядку, навіть при накладанні такого арешту.

Разом з тим, судом встановлено, наступне.

1. Всупереч приписам ч. 2 ст. 25 Закону, а саме - "державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника", згідно з оскаржуваною постановою державним виконавцем був накладений арешт тільки на майно (рухоме та нерухоме) боржника. Доказів іншого або ж пояснень на підтвердження обґрунтованості накладення саме арешту виключно, на майно боржника, державним виконавцем не надано. При цьому, згідно з виконавчим документом, за яким було відкрито виконавче провадження, наказ господарського суду від 31.07.2013р. №923/508/13, стягненню з відповідача підлягали грошові кошти, а у наказі був зазначений банківській рахунок відповідача.

2. Всупереч приписам ч. 3 ст. 57 Закону, а саме - "арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети", згідно з оскаржуваною постановою державним виконавцем був накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно вказаного боржника в межах суми звернення стягнення 50 340,99 грн., без виявлення повного складу та кількості майна відповідача. При цьому, за текстом оскаржуваної постанови не наведено обґрунтування необхідності накладення у даному конкретному випадку арешту, саме, на все майно боржника, а не на окремі складові такого майна. Додатково суд враховує, що оскаржувану постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2013р. було винесено державним виконавцем саме, при здійсненні (відкритті) виконавчого провадження № ВП 39457591 щодо виконання наказ господарського суду від 31.07.2013р. №923/508/13, а не у процесі здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні щодо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Виходячи з сукупності вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що накладення арешту на все майно боржника не є співрозмірним з розміром боргу відповідача, який підлягає стягненню за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, та перешкоджає господарській діяльності відповідача. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, яку викладено у постанові Верховного Суду України від 09.03.2010р. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2009р. в справі № 3-767к10 з підстав, передбачених п.1 ст. 111 16 ГПК України.

3. У скарзі стверджується про те, що про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження на підставі оскаржуваної постанови державного виконавця відповідач дізнався 15.10.2013р. За текстом відзиву державного виконавця це твердження відповідача не спростовано : у відзиві вказано про те, що оскаржувану постанову за вих. № 14837 було направлено до державної реєстраційної служби м.Нова Каховка, МВ РЕР м.Нова Каховка - до виконання, сторонам - до відома. Проте, конкретної дати надсилання або ж вручення відповідачеві оскаржуваної постанови за текстом відзиву не вказано. При цьому, державним виконавцем або Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції не надано будь-яких первинних документів на підтвердження фактичного надсилання або вручення до 15.10.2013р. оскаржуваної постанови відповідачу: витягу (або виписки) з журналу з реєстрації вихідної кореспонденції вказаних відділу або управління, разом з реєстром відправлення поштової кореспонденції (простих листів) цих відділу або управління. Так само, суду не надано доказів надсилання відповідачу постанови про відкриття виконавчого провадження: поштового повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа з такою постановою або ж такого листа, з довідкою підприємства поштового зв'язку про повернення цього листа без вручення.

На підставі вказаних встановлених судом фактичних обставин та наведених правових норм суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця.

Керуючись ст.121-2 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Задовольнити скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А. щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 у межах суми звернення 50340,39грн. та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_1 у межах суми боргу, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2013р. по виконавчому провадженню № ВП 39457591.

3. Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Земляної Н.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2013р. по виконавчому провадженню № ВП 39457591.

Суддя К.В. Соловйов