Ухвала суду № 35283644, 16.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6338/12/1470

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Колос 2011» до Управління пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про скасування рішення від 30.10.2012 року № 73,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про скасування рішення від 30.10.2012 року № 73 про застосування фінансових санкцій в сумі 850,00 грн. за подання недостовірних відомостей до органів ПФУ, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області від 30.10.2012 року №73; присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2011" (код ЄДРПОУ 03763980) судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 33 грн. 54коп.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником УПФУ в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 30 жовтня 2012 року УПФУ в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносно позивача прийнято рішення № 73 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, якою застосовані фінансові санкції в сумі 850,00 грн.

Підставою для застосування фінансових санкцій визначено невірне відображення ідентифікаційного номеру застрахованої особи у звітах страхувальника, за період з липня 2010 року по грудень 2010 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, помилки виявлено страхувальником самостійно та 31.08.2012 року позивачем надані до УПФУ коригуючі звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_1

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

За період до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон). Виключно цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Також, частиною 6 статті 19 Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до статті 106 Закону відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник-роботодавець.

Згідно пункту 5 частини 9 статті 106 Закону, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, зазначена норма матеріального права припинила свою дію з 01.01.2011 року у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (розділ 8 "Прикінцеві та Перехідні положення"), яка діяла з 01.01.2004 року до 01.01.2011 року.

На момент прийняття спірного рішення діючим Законом України від 08.07.2010 року № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (п.4 ст.25) були передбачені заходи впливу та стягнення лише за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом (а не Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, на дату прийняття УПФУ в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області оскаржуваного рішення, норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як і стаття 17 Закону, не діяла.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставного посилання відповідача на приписи абз. 6 п.7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове у державне соціальне страхування", якими за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону.

Так, абзацом 6 пунктом 7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати на 1 січня 2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків. застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналізуючи наведений зміст законодавчої норми колегія суддів зазначає, що такі пролонговані повноваження пенсійного органу стосуються виключно страхових внесків та штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені до 01.01.2011 року. Разом з тим, відповідачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні докази того, що штрафні фінансові санкції були пов'язані з нарахованими та/або не сплаченими страховими внесками, фінансовими санкціями до 01.01.2011 року, мало місце застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством за 2010 р., що не передбачено вищенаведеними перехідними положеннями.

Тому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, відповідно до якої. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Та, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, при цьому суд першої інстанції дав належну оцінку доводам відповідача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 197,200, 205; 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: