Постанова № 35282550, 13.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа№ 910/12557/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Шедов І.В. - дов. № 333 від 12.12.2012р.

Ковальчук Є.П. № дов. № 420 від 07.11.2013р.

від відповідача: Зуєв В.Б. - дов. № 456 від 04.04.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. (повний текст підписано 08.08.2013р.)

у справі № 910/12557/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський

науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут

«Енергопроект»

до Державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 63 220, 96 грн.

В судовому засіданні 13.11.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 63 220, 96 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.), а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 53 109, 12 грн. заборгованості, 5 576, 46 грн. інфляційних втрат, 4 535, 38 грн. 3% річних, а всього 63 220, 96 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі № 910/12557/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електростанція» на користь Публічного акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 53 109, 12 грн. основного боргу, 4 535, 38 грн. 3% річних, 5 576, 46 грн. інфляційних витрат та 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013р. у справі № 2а-19526/10/2670 за позовом ДК «НАЕК «Енергоатом» до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання нечинною вимоги № 32-14/403 від 01.12.2010р. Крім того, відповідач не згоден із нарахуванням штрафних санкцій за період з 21.06.2010р. по 13.06.2013р., оскільки в даний період проводилася перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача, а відтак вважає, що заборгованість по спірному договору не оплачена з поважних причин.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. для розгляду справи № 910/12557/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.11.2013р.

12.11.2013р. від представника позивача надійшли документи на підтвердження достовірності розрахунків щодо витрат на відрядження його працівників для здійснення авторського нагляду по укладеному між сторонами договору.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2013р. заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», (позивач, виконавець за договором) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» / Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» (відповідач, замовник за договором) укладено договір № 43-902 на проведення авторського нагляду (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.), відповідно до п. 1.1. якого (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей) виконавець зобов'язується здійснювати авторський нагляд згідно затвердженого Постановою КМУ від 11.07.07 № 903 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури. Даним договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе «Проведення авторського нагляду по підвищенню безпеки після пуску енергоблоку № 2 ВП ХАЕС на 2009 рік».

Виконавець здійснює авторський нагляд у відповідності до наказу (додаток № 4) та в строки, передбачені календарним планом (додаток № 2) (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору за здійснення авторського нагляду згідно з даним договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом узгодження договірної ціни 248 913, 75 грн., крім того ПДВ 20% - 49 782, 75 грн. Всього по договору: 298 696, 50 грн.

Пунктом 2.2. договору (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей) сторони погодили, що оплата здійснюється на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, які складаються щомісячно на підставі кошторису по формі 3П, довідки про авторський нагляд проектувальників ВАТ КІЕП, затвердженої замовником, і бухгалтерської довідки про затрати на відрядження, підписаної першим керівником і головним бухгалтером виконавця, скріпленої печаткою, відповідальність за достовірність якої несе виконавець. Протягом 20 днів з моменту підписання акту замовником здійснюється оплата.

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей) виконавець надає замовнику щомісячно акт здачі-приймання виконаних робіт по здійсненню авторського нагляду. Замовник протягом 20 днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт надсилає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Договір, згідно п. 6.1. (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей), набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором. Умови даного договору поширюються на взаємовідносини сторін щодо предмету договору (п. 1.1.), які фактично виникли між сторонами з 01.01.2009р.

Відповідно до умов договору сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни на 2009 рік на суму 248 913, 75 грн. та календарний план роботи на суму 248 913, 75 грн. (належним чином звірені копії яких наявні в матеріалах справи), які є додатком № 1 та № 2 відповідно до договору № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.) позивачем виконано роботи з авторського нагляду на суму 53 109, 12 грн., що підтверджується актами на проведення авторського нагляду № 45 від 31.05.2010р. на суму 29 094, 00 грн. та № 49 від 30.04.2010р. на суму 24 015, 12 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.).

Достовірність та правильність розрахунків позивача щодо витрат на відрядження його працівників для здійснення авторського нагляду підтверджується наданими позивачем суду апеляційної інстанції документами (а. с. 201-229).

З вищенаведеного вбачається, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 53 109, 12 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 53 109, 12 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 22.07.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 03-008.115.035.КР-П про стягнення заборгованості на суму 53 597, 91 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Листом-попередженням від 18.01.2012р. № 07-240.115.003.КР-П позивач звернувся до відповідача щодо здійснення оплати за претензією № 03-008.115.035.КР-П від 22.07.2010р.

Листом № 45-370/2256 від 05.03.2012р. відповідач зазначив, що не здійснив розрахунок за виконані роботи в установлені договором терміни з причини неузгодження платежу головним державним аудитором КРУ та отриманням повідомлення № 40 від 03.11.2009р. «Про виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних коштів при проведенні авторського нагляду по модернізації енергоблоків № 1, 2». При цьому, відповідач повідомив про звернення з позовом до окружного адміністративного суду міста Києва про визнання нечинною вимоги від 01.12.2010 року № 32-14/403 Головного контрольно-ревізійного управління України.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 53 109, 12 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.) вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2. договору (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей) сторони погодили, що оплата здійснюється на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, які складаються щомісячно на підставі кошторису по формі 3П, довідки про авторський нагляд проектувальників ВАТ КІЕП, затвердженої замовником, і бухгалтерської довідки про затрати на відрядження, підписаної першим керівником і головним бухгалтером виконавця, скріпленої печаткою, відповідальність за достовірність якої несе виконавець. Протягом 20 днів з моменту підписання акту замовником здійснюється оплата.

Оскільки 30.04.2010р. та 31.05.2010р. акти на проведення авторського нагляду № 49 та № 45 сторонами було підписано без будь-яких зауважень щодо якості, обсягу чи інших умов договору, строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 53 109, 12 грн. заборгованості за договором № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.) є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 576, 46 грн. інфляційних втрат та 4 535, 38 грн. 3% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», встановила, що він є арифметично невірним і складає 5 629, 56 грн.

Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 5 576, 46 грн. інфляційних втрат, заяв про збільшення розміру позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у заявленій до стягнення сумі - 5 576, 46 грн.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних від суми заборгованості за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення 4 535, 38 грн. 3% річних є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо не оплати боргу з поважних причин (у зв'язку з проведенням перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача) та неправомірності нарахування позивачем штрафних санкцій за період з 21.06.2010р. по 13.06.2013р. не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Посилання відповідача, як на підставу скасування рішення, на необґрунтовану відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013р. у справі № 2а-19526/10/2670 за позовом ДК «НАЕК «Енергоатом» до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання нечинною вимоги № 32-14/403 від 01.12.2010р., не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У даному випадку всі обставини по справі, а саме факт виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт по авторському нагляду, їх вартість та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем можуть бути встановлені судом самостійно на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме на підставі укладеного договору, підписаних сторонами актів на здійснення авторського нагляду та інш.

Оскільки місцевим господарським судом встановлено, що позивачем зобов'язання за договором № 43-902 від 11.03.2009р. (№ замовника 77-13-8-09-15665 від 06.05.2009р.) виконано належним чином, відповідачем роботи прийнято без будь-яких зауважень, що за умовами договору є підставою їх оплати, колегія суддів визнає обґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013р. у справі № 2а-19526/10/2670.

Одночасно колегія суддів зазначає про відсутність зі сторони відповідача клопотань в суді апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі з підстав, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 06.08.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі № 910/12557/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі № 910/12557/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12557/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 18.11.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця