Рішення № 35281863, 14.11.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2013 Справа №607/13967/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Вийванка О.М.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до приватного акціонерного товариства «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 лютого 2013 року близько 21 год. 00 хв. у м.Тернополі на перехресті вулиць Шпитальна-Князя Острозького сталося ДТП у складі автомобіля НОМЕР_1. Під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу марки «Део», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача. Постановою суду від 21 лютого 2013 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «НФСК «ДОБРОБУТ». У відповідності до звіту №31/1 експертного автотоварознавчому дослідженні автомобіля НОМЕР_3, проведеної експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку становить 18 031 грн. 46 коп., однак до сьогоднішнього дня ні страхова компанія, ні ОСОБА_4 не відшкодували позивачу матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортною пригодою. Окрім того, неправомірними діями відповідачів позивачу було завдано моральної шкоди. Внаслідок ДТП він протягом тривалого часу не міг користуватися своїм автомобілем. Відмова відповідачів у відшкодуванні завданих збитків призвела до того, що позивач був вимушений позичити гроші під відсоток на ремонт авто, внаслідок чого у нього були серйозно порушені стосунки у родині. Постійні суперечки із відповідачами про те, хто повинен сплачувати відшкодування, призводять до стресів та нервових розладів у позивача. Внаслідок неправомірних дій стан здоров'я позивача погіршився. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «ДОБРОБУТ», ОСОБА_4 на його користь 18 031 грн. 46 коп. у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди, стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «ДОБРОБУТ», ОСОБА_4 5 000 грн. у якості відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Представник позивача у судове засідання не зявився, однак подав суду заяву, у якій просить суд справу розглядати у його відсутності. Також позовні вимоги зменшив в частині стягнення із ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди та просив суд стягнути із приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «ДОБРОБУТ» на його користь 18 031 грн. 46 коп. у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не зявилися з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомили та не подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Приймаючи до уваги вимоги ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не зявився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_3 належить на праві власності транспортний засіб марки «Део», д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА №605969, виданого ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

08 лютого 2013 року близько 21 год. 00 хв. у м.Тернополі на перехресті вулиць Шпитальна-Князя Острозького сталося ДТП у складі автомобіля НОМЕР_1. Під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу марки «Део», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача.

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2013 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу в дохід держави у розмірі 420,00 грн.

За правилом передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «НФСК «ДОБРОБУТ».

Статтями 525, 526 ЦК України закріплено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Статтею 990 ЦК України закріплено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

В силу ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

У судовому засіданні зясовано, що відповідач приватне акціонерне товариство «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд» отримав повідомлення про страховий випадок.

Як вбачається із звіту №31/1 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Daewoo-Sens-1.3 Si Т-13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, проведеного експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, становить 18 031 грн. 46 коп.

В силу вимог ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «ДОБРОБУТ» зобовязане здійснити відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 18 031 грн. 46 коп., які позивач повинен оплатити для виконання робіт, необхідних для відновлення свого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 224 -233, 294, 296 ЦПК України, статтями 15, 16, 20, 22, 1166, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 29, 32, 34, 37, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд» (код ЄДРПОУ 31093336) в користь ОСОБА_3, страхову виплату в розмірі 18 031,46 грн. (вісімнадцять тисяч тридцять одну гривню 46 копійок).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансова страхова компанія «Добробуд» (код ЄДРПОУ 31093336) в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_6