Постанова № 35280911, 13.11.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/3430/13-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 листопада 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді................................................ ОСОБА_1,

при секретарі........................................................... ОСОБА_2,

за участю позивача, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шахтарську справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсними, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що в 1985 році йому була встановлена 2 група інвалідності і він прирівняний в правах до інвалідів війни згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», з листопада 1999 року йому встановлена 3 група інвалідності, а з 2011 року 3 група встановлена йому безстроково. 17 травня 2013 року він прийшов за викликом до УПФУ в Шахтарському районі, де йому повідомили, що з УПСЗН прийшов лист про позбавлення його статусу «інвалід війни» і тому йому необхідно погасити борг за квітень 2013 року понад 1000 грн., він звернувся до УПСЗН за інформацією щодо таємно прийнятих ними рішеннях про позбавлення його статусу «інвалід війни», також направив листи до прокуратури, ПФУ та Донецьке управління УПСЗН, з відповіді з прокуратури він дізнався, що існує протокол №07-12\01 від 04.04.2013р. засідання декількох працівників УПСЗН про позбавлення його статусу «інвалід війни». Згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать (в тому числі) особи із числа військовослужбовців діючої армії та флоту, а згідно його військового білету він комісований з числа військовослужбовців воєнно-морського флоту. Згідно свідоцтва про хворобу № № 104/БЧ від 20 березня 1985р., що видане Госпітальною військово-лікарської комісією хірургічного профілю в/ч10450 та пересланою в Шахтарський військкомат Донецької області, причина каліцтва виконання обовязків військової служби. Це свідоцтво скріплено печаткою Шахтарського військкомату та підписано військкомом майором Копитко, а також стоїть печатка та підпис керівництва ПФУ з записом «з оригіналом вірно». На архівній ксерокопії, що надана УПСЗН, п.17-6 викладено в такій редакції «травма отримана внаслідок нещасного випадку, не повязаного з виконанням обовязків військової служби», а зверху від руки головою військово-лікарської комісії - підполковником мед.служби Гуричем здійснена правка «рішення по п. 17-6 змінено - при виконан. військ. служ.». Свідоцтво, з урахуванням резолюції голови військово-лікарської комісії, було приведено у відповідність та направлено до Шахтарської міськвійськкомату Донецької області. Позивач також зазначив, що з урахуванням цього та при наявності довідки МСЕК, дії УПСЗН не базуються на нормах діючого законодавства, оскільки відповідно до п.13-1 Порядку видачі посвідчень та нагрудних знаків, а саме, у випадку виникнення підстав, за яких особа втрачає право на статус, до таких підстав відноситься. - якщо строк дії посвідчення сплинув, або особа, що його отримала померла, всі інші підстави є незаконними, самовільно скасувати чи визнати недійсною довідку МСЕК УПСЗН не може, тому і позбавити статусу також не можна. Просив суд визнати рішення, протоколи, направлені листи УПСЗН в інші інстанції, які містять інформацію про позбавлення його статусу «інвалід війни» - незаконними.

В ході розгляду позивач уточнив і доповнив свої вимоги та просив суд визнати протокол засідання комісії по перевірці встановлених статусів № 07-12/01 від 04.04ю2013р. ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації недійсним; визнати рішення комісії ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації по перевірці його статусу «інвалід війни» від 04.04.2013р. недійсним.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що в вересні 1984 р. він відбував покарання в дисциплінарному батальйоні за ст.90 КК РСФСР (була скасована в 1988 році недонесення про правопорушення підлеглих), при виконанні запланованих командуванням монтажних робіт на атомному реакторі Центру перепідготовки підводників - атомщиків в м. Палдиски (Естонська РСР) він отримав травму (компресійний перелом хребта поперекового відділу), але командний склад дисбату бажаючи приховати цей випадок склали фіктивний акт та запропонували матері забрати його додому, як непридатного до військової служби. Матір звернулася в штаб флоту та військову прокуратуру по цьому факту і тоді його транспортували до ЦВМ госпіталю м. Балтійська Калінінградської області, де зробили операцію. 20 березня 1985 р. військово-лікарська комісія, машинально скопіювавши сфальсифікований акт про його травму, записала в пункті 17 «б», що травма не повязана з виконанням обовязків військової служби. На тот момент його матір була в госпіталі і коли дізналася про таку формуліровку відправила термінові телеграми в штаб флоту, військову прокуратуру, політбюро ЦК КПРС та комісію по правам людини ООН, в той же день формуліровку в його історії хвороби п.17-б було змінено і зазначено, що травму було отримано при виконанні обовязків військової служби та добавлено п.20, що ще раз дублював п.17-б, про що свідчить надпис голови військово-лікарської комісії ЦВМ госпіталя підполковника мед.служби Гурвича. Обставини фальсифікації акту про травму розглядало декілька створених комісій, включаючи комітет державної безпеки СРСР, враховуючи секретність обєкту, де проводилися монтажні роботи, місце отримання каліцтва точно не вказано, документи були надіслані за місцем проживання та його транспортування у м.Шахтарськ у військкомат, ВТЕК та собез для визначення групи інвалідності та призначення пенсії. Просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 01-34-23 від 26.06.2013р.), ОСОБА_4 (довіреність № 01-34-25 від 26.06.2013р.), ОСОБА_5 (довіреність № 01-34-26 від26.06.2013р.) в судовому засідання позовні вимоги не визнали в повному обсязі та надали письмові заперечення, в яких зазначили, що ОСОБА_6 перебував на обліку в УПСЗН з 23.01.2006 р. по 04.04.2013 р. згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», був зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків під № 5948, як інвалід війни 3 групи. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 було подано заяву на заміну посвідчення «інваліда війни», їх управлінням, згідно Постанови Кабінету Міністрів України| від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", з дотриманням вимог ст. 23 Закону України «Про інформацію» було здійснено перевірку достовірності поданих первинних документів, які підтверджують статус, а саме, до Шахтарсько-Кіровського військкомату та до Центрального військово-морського архіву м. Гатчини 16.07.2012р. та 24.07.2012р. були направлені запити з проханням надати копію свідоцтва про хворобу ОСОБА_6 № 104/бч від 20.03.1985 року, 04.10.2012р. вони отримали відповідь, що документи за 1981-1984 роки на зберігання в архів не надходили, для подальшої перевірки достовірності первинних документів було надано запит до філіалу Центрального військово-морського архіву (на Балтійському флоті м.Калінінград) щодо надання архівної копії свідоцтва про хворобу від 20.03.1985 р. № 104/БЧ. В отриманих архівних копіях свідоцтва про хворобу від 20.03.1985 р. № 104/БЧ від Шахтарсько-Кіровського військкомату та філіалу Центрального військово-морського архіву (на Балтійському флоті м. Калінінград) в пункті 17 підпункті б, зазначено: «Травма получена вследствии несчастного случая, не связанного с исполнением обязанностей военной службы», що суперечить копії свідоцтва про хворобу від 20.03.1985 року № 104/БЧ, наданої до управління особисто ОСОБА_6, в якій в пункті 17 підпункту б, вказано: «Травма получена при исполнении обязанностей воинской службы». Враховуючи ці розбіжності між довідками, отриманими від Шахтарсько-Кіровського військкомату, філіалу Центрального військово-морського архіву та довідкою, яку ОСОБА_6І надав до управлінні особисто, управлінням 11.03.2013 р. було надано запит голові обласної МСЕК № 3 для розгляду питання про причину інвалідності і 28.03.2013 року факсом, а 04.04.2013 р. поштою, був отриманий лист обласної МСЕК щодо готовності повторно переглянути питання про причину інвалідності ОСОБА_6 на засіданні МСЕК за участю управління та представника військкомату, в зв'язку з виявленими обставинами обласна МСЕК запросила ОСОБА_6 для повторного розгляду питання про причину інвалідності. Також зазначили, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус та спрямований на захист виключно ветеранів війни (ст.1), перелік яких визначено у ст.4, усі розділи зазначеного Закону спрямовані тільки на захист інтересів ветеранів війни, а не «інвалідів армії», які одержали каліцтво з різних причин у мирний час, на території власної держави, на підставі ст.4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи у бойових діях на території інших держав, до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни, згідно ст.7 цього Закону, до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, але ОСОБА_6 до жодної з цих категорій громадянин не відноситься, бо відповідно до архівної копії свідоцтва про хворобу матроса ОСОБА_6 від 20 березня 1985 року № 104/БЧ травма ним отримана 28.09.1984 р. у період відбування покарання у дисциплінарному батальйоні під час виконання господарських робіт. Також зазначили, що здійснивши перевірку первинних документів на підставі яких було надано статус «інвалід війни» ОСОБА_6, рішенням комісії по проведенню роботи з перевірки встановлення статусу (протокол від 04.04.2013 року № 07-12/01) ОСОБА_6 було скасовано статус «інвалід війни». 08.04.2013 р. ОСОБА_6 їх управлінням було направлено лист-повідомлення про те, що згідно рішення комісії по перевірці встановлених статусів підстав для надання статусу „інвалід війни " у нього немає у зв'язку виявленими новими обставинами, лист ОСОБА_6 отримав 10.04.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення, посвідчення ОСОБА_4 Є № 055836 від 09.06.2011 року визнане недійсним. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідання, свідка ОСОБА_8 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 з листопада 1981 року проходив строкову службу у Збройних силах СРСР ОСОБА_9.

Відповідно до архівної ксерокопії, наданої філіалом Центрального військово-морського архіву (на Балтійському флоті м.Калінінград), свідоцтва про хворобу № 104/БЧ від 20 березня 1985 року, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією в/ч 10450, ОСОБА_6 під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні, 28.09.84р. під час господарських робіт в частині, отримав травму поперекового відділу хребта, п.17-б) травма отримана внаслідок нещасного випадку, не повязаного з виконанням обовязків військової служби.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_4 10-ААА № 402737 від 23.05.2011 року позивачеві повторно було встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності травма отримана при виконанні обовязків військової служби.

Відповідно до посвідчення ОСОБА_4 Є № 055836, виданого позивачеві ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації 09 червня 2011 року, він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

На виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України № 10 від 13.02.2012 року в частині встановлення статусу, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та листа ГУПСЗН від 16.03.2012р. № 07/07-0207, відповідачем прийнято наказ № 70-1 від 29.12.2012 року про створення комісії по проведенню роботи з перевірки встановлення статусу.

Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117, передбачено, що до уповноважених органів відносяться ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад. За пунктом 4 вказаного Положення уповноважені органи з дотриманням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" мають право отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги, та проводити перевірку достовірності поданих документів.

Таким чином, УПСЗН перевірка достовірності документів, які стали підставою для надання позивачу статусу інваліда війни, здійснена в межах повноважень субєкта владних повноважень за урядовим дорученням, яке є обовязковим для виконання.

Як вбачається з протоколу №07-12/01 від 04 квітня 2013 року засідання комісії по перевірці встановлених статусів прийнято рішення, відповідно до якого у звязку з відсутністю в досліджених документах підстав, викладених у ст.1, ст.4, ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» скасовано статус «інвалід війни» ОСОБА_6 та рекомендовано йому звернутись до Обласної МСЕК № 3 для повторного розгляду питання про причину інвалідності.

Зазначене рішення мотивовано тим, що ОСОБА_6 в період служби в армії з листопада 1981 року по вересень 1984 року, перебуваючи в статусі «матрос», в період відбування покарання у дисциплінарному батальоні, 28.09.1984р. під час сільськогосподарських робіт отримав травму, тому підстав для надання статусу «інвалід війни» у нього не було.

ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації 08 квітня 2013 року своїм листом за № 07-30-120 повідомило позивача, що 04.04.2013р. на засіданні комісії по перевірці встановлених статусів було встановлено, що підстав для надання йому статусу «інвалід війни» немає у звязку з виявленими новими документами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993р. з наступними змінами і доповненнями, до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів війни належать також інваліди з числа:

1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофі, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофі, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

3) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

4) осіб, які стали інвалідами воєнних дій громадянської та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;

5) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередньо участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

6) учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;

7) осіб, які брали безпосередньо участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни з Японією і стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

8)осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» для віднесення осіб до інвалідів війни є отримання інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби пов'язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій, у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до п.5 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Тобто, проходження строкової служби з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь, не є тотожним участі в бойових діях та захисту Батьківщини в розумінні п.1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту».

З свідоцтва про хворобу № 104/БЧ від 20 березня 1985 року, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією в/ч 10450, та іних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні, 28.09.84р. під час господарських робіт в частині, отримав травму поперекового відділу хребта, яка призвела до інвалідності, тобто зазначена травма отримана позивачем в період проходження строкової служби не в звязку з захистом Батьківщини, або внаслідок інших бойових дій в складі діючої армії, отримана в мирний час в державі, яка не входить до переліку країн, визначених у постанові Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994р., де велися бойові дії.

За таких обставин суд вважає, що інвалідність позивача не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби в контексті статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту», а одержана внаслідок проходження військової служби, тому позивач не може бути віднесений до зазначеної категорії осіб. Віднесення особи до інваліда війни, у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» безпосередньо повязано з визначенням самого поняття Ветеран війни визначеного у ст. 4 цього Закону. Відповідно до частини 1 статті 4 «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Крім того, це визначення за умови участі в бойових діях кореспондується з частиною 4 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій встановлено, що до інвалідів Великої Вітчизняної війни прирівнюються лише військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій.

Також суд зазначає, що встановлення медичною комісією групи інвалідності з формулюванням: «травма отримана при виконанні обовязків військової служби», - не є беззаперечною підставою для віднесення позивача до статусу інваліда війни, оскільки такий статус може бути визначений тільки у відповідності до вимог Закону. Вказане формулювання причинного звязку з інвалідністю у висновках МСЕК позивача відповідає п.26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 р., п.21.5 підпункту «б» «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 р.. Зазначені положення крім формулювання причинного звязку з інвалідністю, зазначеного у висновку МСЕК щодо позивача, містять і інші формулювання причинного звязку, які за своїм змістом відповідають визначенню «інвалід війни» у розумінні Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» .

Суд вважає, що позивач має право на пільги встановленні законодавством України, але які передбачені іншими законами, які гарантують встановлення статусу та соціальний захист інвалідів у відповідності до наявного у позивача висновку МСЕК.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-11, 24, 69, 94, 104, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсними відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.М. Дністрян.