Рішення № 35280281, 12.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 р. Справа № 914/3936/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (м. Львів)до відповідача:Львівського комунального підприємства «№ 504» (м. Львів)про:стягнення 35522 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 4946,33 грн. - пеня; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Чернецький О. С. - директор (наказ від 01.07.2011 р. № 45-К)Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

18.10.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 4518 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «№ 504» (м. Львів) про стягнення 35522 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 4946,33 грн. - пеня; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних).

Ухвалою суду від 21.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.11.2013 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

12.11.2013 р. до суду за вх. № 47710/13 від позивача поступили витребувані судом документи, а саме: копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Галіо»; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України; копія довідки з ЄДРЮОФОП від 06.11.2013 р. № 17518588; копія довідки з ЄДРЮОФОП від 06.11.2013 р. № 17518602; акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. - 11.11.2013 р. та докази направлення такого акту відповідачу; докази індексу інфляції та облікової ставки НБУ.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

13.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіо» (позивач) та Львівським комунальним підприємством «№ 504» (відповідач) був укладений договір підряду № 11308 (надалі - Договір підряду; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду, виконавець (позивач) зобов'язується на завдання замовника (відповідача) виконати роботи: поточний ремонт сходової клітки в житловому будинку на вул. Пасічна, 71 (І-й; ІІ-й під'їзд), а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. Договору підряду, вартість робіт за договором включає відшкодування витрат виконавця (позивача) та оплату за виконані ним роботи і становить 39494 грн., в тому числі 6582,33 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. Договору підряду, замовник (відповідач) не пізніше трьох робочих днів після підписання акту передачі-приймання робіт у відповідності з етапами виконання робіт, здійснює оплату відповідно етапу робіт.

Згідно з п. 2.4. Договору підряду, остаточний розрахунок за роботи, виконані виконавцем (позивачем) згідно умов договору, здійснюються протягом 10-ти днів з моменту підписання сторонами останнього акту передачі-приймання робіт.

На виконання умов Договору підряду, позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 39494 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ (форма № КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) підписаними сторонами 31.08.2012 р. без зауважень (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, порушуючи умови Договору підряду, відповідач провів лише часткову оплату позивачу за виконані роботи на суму 10000 грн. 00 коп. Зазначені кошти були перераховані відповідачем трьома платежами, а саме: 23.08.2012 р. - 4000 грн. 00 коп.; 13.12.2012 р. - 5000 грн. 00 коп. та 25.01.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.

Станом на день звернення з позовом до суду та час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані будівельні роботи згідно Договору підряду становить 29494 грн. 00 коп.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано 60,99 грн. - інфляційних та 1021,48 грн. - 3% річних.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 11.09.2012 р. по 16.10.2013 р. на суму 4946 грн. 33 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, позивачем нараховану пеню за прострочення виконання зобов'язання за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що позивачем нараховано пеню за більший період ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, Договором підряду від 13.08.2013 р. № 11308 не встановлено іншого періоду нарахування пені, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4946 грн. 33 коп.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «№ 504» (м. Львів) про стягнення 35522 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 4946,33 грн. - пеня; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 30576 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно платіжного доручення від 02.09.2013 р. № 4438 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 509, 510, 526, 625, 837, 843, 846, 853, 854, 875, 879, 882, 886 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 42, 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «№ 504» (м. Львів) про стягнення 35522 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 4946,33 грн. - пеня; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних) задоволити в частині стягнення 30576 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних).

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «№ 504» (вул. Пасічна, буд. 64, м. Львів, 79038; код ЄДРПОУ 20822365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (вул. Морозна, буд. 31, кв. 35, м. Львів, 79066; код ЄДРПОУ 35620697) 30576 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп. (з яких: 29494,00 грн. - основний борг; 60,99 грн. - інфляційні; 1021,48 грн. - 3% річних) та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

3. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо» (м.Львів) до Львівського комунального підприємства «№ 504» (м. Львів) в частині стягнення пені на суму 4946 (чотири тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 33 коп. - відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 листопада 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.