Рішення № 35280158, 14.11.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/2453/13-ц

Провадження №2/592/1167/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Литовченка О.В.

при секретарі Лесняк В.О.

за участі позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації, Реєстраційна служба міста Суми, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом та свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що вона та відповідач у 2004-2005 роках проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1, яка була оформлена на імя відповідача. У 2005 році сімейні стосунки розпались і відповідач став проживати окремо разом із своїми батьками. Тому просить встановити, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроджена м. Суми проживали однією сімю з 2004 року по 2005 рік.

У судовому засіданні позивачка та її представники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Додатково зазначили, що сторони з 1997 року до березня 2005 року проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з спільною дитиною та її дитиною від першого шлюбу, після цього відповідач пішов жити до батьків.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні надали заперечення в яких зазначають, що з позовом не погоджуються. Вважають, що доводи позивача не відповідають дійсним обставинам справи і суперечать чинному законодавству, а позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивачем зазначено, що сторони проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2004 року по 2005 рік, що не відповідає дійсності. Спільне проживання з позивачем було припинене з 2003 року у звязку з фактичним проживанням з іншою жінкою. У 2003 році відповідач розірвав стосунки з позивачкою та переїхав проживати в інше житло за адресою: м. Суми, вул. Мира, 4. Власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 являється ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 20.01.2004 року. Просять відмовити у задоволенні позову.

Треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації, Реєстраційна служба міста Суми будучі належним чином повідомлені в судове засідання не зявилися, заяви та клопотання на час розгляду справи відсутні.

Суд, заслухавши сторін та їх представників, показання свідка ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, оглянувши оригінали окремих документів та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних обґрунтувань.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства ОСОБА_3 визнаний батьком ОСОБА_9, який народився 05.05.1998 року у ОСОБА_1/а.с.4/

Відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_3 з 03.07.2006 року сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до настання повноліття/а.с.5/

Відповідно до договору дарування квартири ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.50/

Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.51/

Відповідно до договору оренди від 10.12.2013 року ОСОБА_11 передала у оренду будинок № 4 по вул. Миру в м. Суми ОСОБА_3 на строк з 10.12.2003 року по 10.08.2004 року /а.с.56/, що підтверджується нотаріально засвідченими поясненнями ОСОБА_11, остання підтвердила той факт, що ОСОБА_3 уклав з нею договір оренди та проживав з моменту підписання договору сім місяців до серпня 2004 року за адресою: м. Суми, вул. Миру, № 4/а.с. 80/.

З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що сторони з 2003 року не мешкали разом та не підтримували стосунків, як сім`я, також свідку відомо, що ОСОБА_3 створив фактично нову сім`ю.

В позовній заяві ОСОБА_1 ставиться вимога про встановлення факту, який має юридичне значення факт проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу у період з 2004 по 2005 роки, але всупереч вимогам ЦПК України ні позивачкою, ні її представниками не зазначається мета встановлення даного факту.

У рішенні суду, в разі задоволення вимог за результатами розгляду справ даної категорії, повинно бути зазначено про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У відповідності з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.15 ЦПК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, обєктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, які і є підставою для звернення до суду.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України та ч.ч. 2, 3 ст. 131 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням, встановлених ч. 1 ст. 131 ЦПК України, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачкою та її представниками всупереч вимогам статей 27, 58, 60, 131 ЦПК України у встановлений законодавством спосіб не надано доказів в обґрунтування позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 27, 88, 131, 209, 212, 214-215, 258, 259 ЦПК України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство Сумське міське бюро технічної інвентаризації, Реєстраційна служба міста Суми, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги подано не було.

СуддяО.В. Литовченко