Постанова № 35279811, 12.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 921/497/13-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської міської ради вих. №3240/01 від 19.09.2013 року (вх. №05-05/2128/13 від 10.10.2013 року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2013 року

у справі №921/497/13-г/6

за позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах територіальної громади міста Тернополя

до відповідача-1 Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

до відповідача-2 Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль

до відповідача-3 Комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», м. Тернопіль

про скасування рішення міської ради та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою

Представники сторін:

від прокуратури: Куцик В.Б., старший прокурор відділу Прокуратури Львівської області (посвідчення №011165);

від відповідача-1: Михальчук О.Ю., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідачів-2,3: не з'явилися (належно повідомлені);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Прокурором подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю подання додаткових доказів.

Присутній представник Тернопільської міської ради заперечив щодо задоволення зазначеного клопотання.

Розглянувши клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, судова колегія зробила висновок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, заявником не вказано, які саме докази ним будуть додані, та не обґрунтовано неможливість їх подання в суд першої інстанції. Суд апеляційної інстанції отримав від прокуратури м. Тернополя відзив на апеляційну скаргу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2013 року у цій справі (суддя Шумський І.П.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Тернопільської міської ради №6/30/1 від 22.03.2013 року, скасовано державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна в м. Тернополі за Комунальним підприємством фірмою «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради (надалі КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради), яка проведена Державною реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 30.04.2013 року (номер запису про речове право - 856682). Стягнено з Тернопільської міської ради в доход Державного бюджету України 2294 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Тернопільська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що правовідносини щодо надання земельної ділянки КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської радої у постійне користування розпочалися у 2012 року, коли норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» ще не набрала чинності; завершення процесу надання земельної ділянки відбулось із прийняттям оскаржуваного рішення №6/30/1 від 22.03.2013 року. Також скаржник зазначає, що у місцевих бюджетах не передбачено достатньо коштів для виготовлення документації та реєстрації права власності на комунальні землі. Окрім цього, апелянт зазначає, що прокурором не наведено обґрунтувань порушення інтересів держави. Тернопільська міська рада просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що, постановляючи рішення від 22.03.2013 року №6/30/1, Тернопільська міська рада не дотрималась вимог закону щодо необхідності попередньої реєстрації права власності на земельну ділянку. Окрім цього, прокурор зазначає, що рішення апелянта від 22.11.2012 року №6/26/96 не є предметом розгляду даної справи. Також Прокурор зазначає про безпідставність тверджень апелянта щодо відсутності фінансування, необхідного для реєстрації права власності земельну ділянку; вважає безпідставним твердження апелянта щодо відсутності обґрунтування заявленого в інтересах держави позову, оскільки таке обґрунтування міститься в позовній заяві. Прокурор просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 30 жовтня 2012 року Тернопільське ДНТП «Промінь» відмовилося від права користування земельною ділянкою орієнтовною площею 5,7796 га, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, віл Текстильна, 28.

6 листопада 2012 року відмову від земельної ділянки погодив Державний концерн «Укроборонпром», учасником якого є третя особа.

Рішенням двадцять шостої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання від 23.11.2012 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 5,8 га під будівництво та обслуговування гаражів за адресою: вул. Текстильна КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради» (надалі Рішення від 23.11.2012 року) КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 5,8 га під будівництво та обслуговування гаражів за адресою вул. Текстильна.

21 січня 2013 року КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради звернулась до Тернопільської міської ради із проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 5,8 га для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів за адресою вул. Текстильна в м. Тернополі.

14 березня 2013 року Постійна комісія з питань містобудування Тернопільської міської ради погодила проект рішення міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів за адресою вул. Текстильна КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради», при умові підписання гарантій з власниками гаражів.

Також вищевказаний проект рішення міської ради 14.03.2013 року погоджений постійною комісією з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі.

Рішенням тридцятої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання від 22 березня 2013 року №6/30/1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів за адресою вул. Текстильна КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради» (Рішення від 22.03.2013 року) КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів за адресою вул. Текстильна (п.1). Припинено право постійного користування Тернопільському державно-науково технічному підприємству «Промінь» частиною земельної ділянки площею 5,7796 га за адресою вул. Текстильна, враховуючи письмову згоду землекористувача (п.2). Надано в постійне користування КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради земельну ділянку площею 5,7575 га (кадастровий номер 6110100000040030040) для будівництва та обслуговування гаражів за адресою вул. Текстильна (п.3). Пунктом 4 вказану земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови. Зобов'язано КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради в двомісячний термін зареєструвати право постійного користування у встановленому законодавством порядку (п.5). Зобов'язано Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» (надалі Тернопільське ДНТП «Промінь») внести зімни в державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований 05.12.2000 року за №556 (п.6). Доручено міському голові створити комісію з залученням представників фракцій міської ради та депутатів від виборчих округів Ландяка П.Д. та Фостика В.Б. для вивчення питання дотримання прав та інтересів громадян - користувачів існуючих гаражів на земельній ділянці площею 5,7575 га за адресою вул. Текстильна (п.7). Зобов'язано КПФ «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради укласти договори на обслуговування гаражів та прилеглої території з користувачами зазначених об'єктів.

З наявного у справі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2013 року серії САЕ №950311 вбачається, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6110100000:04:003:0040) площею 5,7575 га, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна в м. Тернополі зареєстровано Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області за Тернопільською міською радою 26.04.2013 року.

Частинами 1 та 2 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Пунктом «б» статті 80 ЗК України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Порядок надання земельної ділянки у користування врегульовано ст.123 ЗК України. Відповідно до ч.ч.1-3 зазначеної статті (в редакції станом на момент прийняття Рішення від 23.11.2012 року) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Вказана вище стаття ЗК України зазначає, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом (п.9 Прикінцевих та перехідних положень).

Відповідно до ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (ч.2 ст.83 ЗК України).

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з положеннями ч.6 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення від 22.03.2013 року) будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що хоча надання дозволу на складання проекту землеустрою і є окремою процедурою ради, однак, перебуває у нерозривному зв'язку із процедурою затвердження цього проекту та надання земельної ділянки, зокрема, у користування, оскільки відсутність дозволу на складання проекту землеустрою, у передбачених чинним законодавством випадках, виключає можливість реалізації права на землю як зі сторони власника земельної ділянки, так і зі сторони правокористувача.

Таким чином, Тернопільська міська рада, надаючи приймаючи рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Текстильній у м. Тернополі здійснила реалізацію свого права на розпорядження землями комунальної власності, що відповідає вимогам ст.ст.316, 319, 324 ЦК України.

Окрім цього, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що прийняття Рішення від 22.03.2013 року жодним чином не порушує прав територіальної громади міста Тернополя як власника земельної ділянки, оскільки земельна ділянка передана КПФ «Тернопільбудінвстзамовник» Тернопільської міської ради на праві постійного користування; останнє, в свою чергу, є підприємством комунальної власності (що, зокрема, не заперечується учасниками процесу).

Також зі справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2013 року серія САЕ №950311 за Тернопільською міською радою як власником зареєстрована земельна ділянка (форма власності - комунальна), кадастровий номер 6110100000:04:003:0040, площею 5,7575 га.

Відтак, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасування Рішення від 22.03.2013 року слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Беручи до уваги відмову в позові в цій частині, слід також відмовити в позові прокурора м. Тернополя в інтересах територіальної громади м. Тернополя в частині вимог про скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна в м. Тернополі за Комунальним підприємством фірмою «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради, яка проведена Державною реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 30.04.2013 року (номер запису про речове право - 856682).

Твердження апелянта щодо не наведення прокурором обґрунтування порушень інтересів держави спростовуються позовною заявою, в якій прокурор зазначив в чому, на його думку, полягало порушення таких інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п.4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується. Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор (п.4.6).

Враховуючи вищенаведені положення колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зробила висновок про повернення Тернопільській міській раді 1147 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2013 року у справі №921/497/13-г/6 скасувати та прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Тернопільській міській раді (46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова,5, ідентифікаційний код 34334305) із Спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 1147 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжних доручень: №1238 від 10.09.2013 року (573,50 грн.) та №153 від 26.02.20113 року (573,50 грн.), оригінали яких знаходяться в матеріалах справи №921/497/13-г/6 Господарського суду Тернопільської області, про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.11.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.