Рішення № 35279697, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11335/13 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум"

про визнання недійсним договору та витребування з чужого незаконного володіння майна

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Рудник І.Ю. (дов.)

Від відповідача 1: Савчук М.Ю. (дов.), Слук О.В. (дов.)

Від відповідача 2: Пророк В.В. (дов.)

У судовому засіданні 05.11.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013р. та витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" обладнання виробництва Nascor International Ltd, яке є предметом договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 p., а саме: валики під конвеєр "NASCOR" у кількості 20 штук; валик під конвеєр для пил "NASCOR" у кількості 31 штуки; валик під конвеєр роликовий "NASCOR" у кількості 7 штук; верстат для нанесення клею та склеювання країв "NASCOR" 1,524*1,219*1,219 м у кількості 1 штуки; верстат пиляльний з дисковою пилкою для торцевої обробки 7,5*1,6*1,5м у кількості 1 штуки; верстат пиляльний з дисковою пилкою для точної обрізки 7,5*1,6*1,5м у кількості 1 штуки; верстат пиляльний з дисковою пилкою для точної обрізки 7,5*1,6*1,5м у кількості 1 штуки; верстат пиляльний з ковзним столом з програмним забезпеченням та змінними елементами 1,05* 10,9м у кількості 2 штуки; верстат пиляльний з ковзним столом з програмним забезпеченням та змінними елементами 1,05* 10,9м у кількості 2 штуки; двигун з тормозами і плавним запуском для конвеєра "NASCOR" у кількості 14 штук; кабель багатожильний FG/R/43*1.5 "NASCOR" у кількості 18 штук; кабель одножильний FG/R/43*1.5 "NASCOR" у кількості 2 штуки; конвеєр роликовий загрузочний не приводний "NASCOR" 4,0*2,4*0,9м у кількості 1 штуки; конвеєр роликовий загрузочний приводний тросовий "NASCOR" 4,0*2,4*0,9м у кількості 1 штуки; конвеєр роликовий "NASCOR" у кількості 1 штуки; конвеєр роликовий для виробництва стропильних ферм "NASCOR" 8,50*0,9* 1,0м у кількості 1 штуки; конвеєр роликовий для пил "NASCOR" 5,46*2,4* 1,52м у кількості 1 штуки; контейнер для перевезення обладнання "NASCOR" у кількості 8 штук; машина маркувальна для нанесення фарби у кількості 1 штука; основа конвеєра "NASCOR" у кількості 1 штуки; пістолет ручний механічний д/забивання цвяхів "NASCOR" у кількості 1 штуки; плити металеві для зборочних столів постійного кріплення "NASCOR" у кількості 8 штук; прес для виготовлення OSB (2.4 *1.5 *1.2) у кількості 1 штуки; прес для виготовлення ДВП (1.7* 1.4* 1.1) у кількості 1 штуки; прес для виготовлення ДВП (2.4* 1.5*2) у кількості 2 штук; приймач для конвеєра "NASCOR" у кількості 12 штук; пульт оператора "NASCOR" у кількості 2 штук; система подачі для розрізання деревини 5,0*2,4*0,9м у кількості 1 штуки; система подачі розрізання деревини 5,0*2,4*0,9м (65 кг) у кількості 1 штуки; система подачі для розрізання деревини 5,0*2,4*0,9м (680 кг) у кількості 1 штуки; система подачі для розрізання деревини 5,0*2,4*0,9м (65 кг) у кількості 1 штуки; станок для точної контурної обробки "NASCOR" 2,438*1,067*0,9144м у кількості 1 штуки; станок для точної контурної обробки пенопл 2,438* 1,067*0,9144м (125 к) у кількості 1 штуки; стелажі металеві багатополочні для готової продукції постійного кріплення "NASCOR" у кількості 7 штук; стелажі металеві для виробництва стропильних ферм постійного встановлення з кріпленням "NASCOR" у кількості 5 штук; стіл металевий для збирання "NASCOR" у кількості 1 штуки; столи металеві для пресовки балок "NASCOR" у кількості 6 штук; столи металеві сборочні каркасні для пресовки балок; "NASCOR" у кількості 6 штук; універсальна тестова машина "NASCOR" у кількості 2 штуки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11335/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2013р.

11.07.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.07.2013р. представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" надав суду документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. розгляд справи №910/11335/13 відкладено на 06.08.2013р.

В судовому засіданні 06.08.2013р. представник відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" надав документи по справі та клопотання про продовження строків вирішення спору у справі №910/11335/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. продовжено строк вирішення спору у справі №910/11335/13 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. розгляд справи №910/11335/13 відкладено на 15.08.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 15.08.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №910/11335/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу №910/11335/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 17.09.2013р.

17.09.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні 17.09.2013р. за відсутності представника відповідача 2.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.09.2013р., у зв'язку виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу №910/11335/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

В судовому засіданні 17.09.2013р. представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" надав суду письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу №910/11335/13 до свого провадження, розгляд даної справи відкладено на 15.10.2013р.

15.10.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" надійшов відзив на позов.

Представник відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" в судовому засіданні 15.10.2013р. надав суду відзив на позов.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у в'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 15.10.2013р. оголошено перерву до 05.11.2013р.

05.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" надійшли письмові пояснення по справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" в судовому засіданні 05.11.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" та відповідача 2 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" в судовому засіданні 05.11.2013р. позовні вимоги заперечили та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні, в судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (відповідачем 1) було укладено кредитний договір № К/08-14/КД (з подальшими змінами) про надання ВАТ "Піреус Банк МКБ" позивачу кредитних коштів на загальну суму 6 000 000 доларів СІІІА.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливають із вищевказаних кредитного договору, 27.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" (позивач, заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (відповідач 1, заставодержатель) укладено Договір застави №3/08-14/КД (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р., в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю майнові права на обладнання, що буде придбане за договором №15/10 від 13.10.2007 p., укладеним між позивачем та компанією Nascor International Ltd, перелік якого наведений в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пп. 7.1., 7.2. Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 p., заставодержатель ("Піреус Банк МКБ") набуває право на звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбаченому п. 10.1. кредитного договору № К/08-14/КД від 27.03.2008 р. (зокрема, якщо строк заборгованості позивача за будь-яким платежем перевищує 30 робочих днів), а також у разі порушення умов договору застави, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором № К/08-14/КД від 27.03.2008 р. воно не буде виконано повністю чи частково відповідно до його умов.

Пунктом 7.3. Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. визначено, що звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог заставодержателя, які містяться у пп. 7.3.1, 7.3.2. даного договору. Право вибору способу задоволення вимог заставодержателя, визначених цим Договором, належить заставодержателю. Сторони домовились, що задоволення вимог заставодержателя може здійснюватись за рішенням заставодержателя у наступному порядку:

1) шляхом набуття заставодержателем предмету застави у власність ( п. 7.3.1. Договору застави);

2) шляхом відчуження предмету застави третій особі на підставі договору купівлі-продажу (п. 7.3.2. Договору застави).

Підпунктом 7.3.2. Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. передбачено, що у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет застави заставодержатель вправі від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Підписанням даного договору (Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р.) заставодавець уповноважує (надає довіреність) заставодержателя на підписання договору купівлі-продажу. У випадку якщо заставодержатель не має можливості укласти договір купівлі-продажу предмету застави за ціною продажу, зазначеною в цьому пункті, заставодержатель має право на свій розсуд укласти договір купівлі-продажу предмета застави з визначенням ціни продажу предмета застави на підставі оцінки предмета застави на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид предмета застави.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, стверджує, що йому стало відомо, що 01.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" в особі Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (продавець) та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солум" (покупець) на підставі Договору застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р. укладено Договір купівлі-продажу обладнання, тим самим звернувши стягнення на предмет застави за Договором застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р. у позасудовий спосіб.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р. продавець передає у власність покупця, а останній приймає у власність та зобов'язується оплатити обладнання, перелік якого наведений у Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Обладнання належить продавцю на підставі угоди купівлі-продажу №15/10 від 13.10.2007 року укладеної з Nascor International Ltd.

Згідно з п. 2.1., п. 2.2. Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р., продаж обладнання вчиняється за 4 417 487 (чотири мільйони чотириста сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. без врахування ПДВ, відповідно до звіту про оцінку майна - обладнання № 0006 від 20.02.2013 р. ДП "Піккард Енд Ко Лтд", складеного суб'єктом оціночної діяльності Сіренко І.І., які зараховуються для погашення частини заборгованості позивача ТОВ "Калинівка Інвест" за кредитним договором № К/08-14/КД від 27.03.2013 р.

Відповідач 1 - ПАТ "Піреус Банк МКБ" у порядку ст. 27, ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернувся до позивача - ТОВ "Калинівка Інвест" з повідомленням вих. № 374/2-ІІІ від 28.02.2013 р., у якому було повідомлено про намір укласти договори купівлі-продажу предмету застави з третьою особою, яке має відбутися 01.04.2013 р. за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 4, каб. 24.

Позивач, в позові зазначає, що вищевказане повідомлення не відповідає вимогам, визначеним ст. 27, ст. 30 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки не містить вимоги до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу та не було направлене боржнику одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

З огляду на вищевказане, позивач вважає, що ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернуло стягнення на предмет застави за Договором застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. без направлення позивачу повідомлення у спосіб та у порядку, визначеними ст.ст. 27, 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у зв'язку з чим, зміст Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р. суперечить положенням вказаного Закону, а тому підлягає визнанню недійсним.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солум" не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки відповідно до преамбули договору купівлі-продажу обладнання 01.04.2013 р. знав про те, що майно відчужується в рамках звернення стягнення за Договором застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. та в силу закону повинен був знати про положення ст.ст. 27, 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що у нього на час подання позову відсутні докази місцезнаходження майна (обладнання), яке предметом застави та відносно якого заявлені вимоги про витребування з чужого незаконного володіння. Під час розгляду справи, позивачем, також, не було надано суду доказів місцезнаходження спірного майна.

Відповідно до частини 3 статті 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Пунктом 20.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", визначено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.

Згідно з ч. 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

З огляду на вищевикладене, оскільки, доказів дійсного місцезнаходження спірного майна матеріали справи не містять та позивачем суду не надано, а місцезнаходження відповідачів є м. Київ, суд дійшов висновку, що даний позов підсудний Господарському суду міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідачем 1 - Публічним акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ" звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р. шляхом укладення від імені позивача (продавець) з відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солум" (покупець) Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р. з порушенням ст. 27, ст. 30 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у зв'язку з чим, Договір купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013р., підлягає визнанню недійсним, а обладнання виробництва Nascor International Ltd, яке є предметом договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 p. має бути витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест".

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Як встановлено судом вище, 27.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" (позивач, заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (відповідач 1, заставодержатель) укладено Договір застави №3/08-14/КД (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 02.10.1992 року, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 02.10.1992 року, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Підпунктом 7.3.2. пункту 7.3. Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. передбачено, що у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет застави заставодержатель вправі від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань Кредитного договору № К/08-14/КД від 27.03.2008 р., у відповідності до положень Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 p. відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернув стягнення на предмет застави за Договором застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р. у позасудовий спосіб шляхом укладення від імені позивача (продавець) з відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солум" (покупець) Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги зазначає, що повідомлення відповідача 1 - ПАТ "Піреус Банк МКБ" вих. № 374/2-ІІІ від 28.02.2013 р. про намір реалізувати своє право на продаж предмета застави третій особі не містило вимоги про виконання порушеного зобов'язання або передання предмету забезпечувального обтяження володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та вказане повідомлення не було направлено позивачу одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статтею 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2012 року відповідач 1 - ПАТ "Піреус Банк МКБ" надіслав на адресу позивача - ТОВ "Калинівка Інвест" вимогу про усунення порушення вих. №68/01-111 від 17.01.2012 року, в якій відповідач 1 повідомив позивача, що останній порушив свої зобов'язання за Кредитним договором №К/08-14/КД, в результаті чого заборгованість позивача станом на 10.01.2012 року складала 5 755 004,40 доларів США та 13 823,69 грн. та зазначав про необхідність усунення порушень зобов'язань щодо оплати заборгованості.

29.05.2012 року відповідач 1 - ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернувся до позивача з повідомленням про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та вимогу про усунення порушення № 1023/05-ІІІ від 29.05.2012 року, в якому зазначалось, що позивач порушив свої зобов'язання за Кредитним договором № К/08-14/КД та Договором застави №3/08-14/КД, внаслідок чого у ПАТ "Піреус Банк МКБ" виникло право вимагати від позивача дострокове виконання зобов'язання, зокрема, за Кредитним договором №К/08-14/КД. Станом на 29.05.2012 року загальний розмір заборгованості ТОВ "Калинівка Інвест" перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" за Кредитним договором № К/08-14/КД складала 5 931 563,12 доларів США та 1 850 158,51 грн. Також, у вказаному повідомленні відповідач1 вимагав повернути отримані кредитні кошти та повідомив, що у випадку неусунення порушень протягом тридцяти календарних днів, "Піреус Банк МКБ" буде змушене розпочати звернення стягнення, зокрема, на обладнання.

Позивач, в письмових поясненнях, що надійшли до суду 05.11.2013р. стверджував, що не отримував вимоги від 17.01.2012р. та повідомлення від 29.05.2012р. та вказані вимога та повідомлення на адресу позивача не направлялись. Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться копія опису вкладення у цінний лист від 18.01.2012р., копія списку №282 від 18.01.2013р. та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №04205 15687385, якими підтверджується факт відправлення ПАТ "Піреус Банк МКБ" позивачу вимоги від 17.01.2012р. та повідомлення від 29.05.2012р. При цьому, позивач не надав суду жодних доказів в підтвердження своїх доводів щодо не надсилання ПАТ "Піреус Банк МКБ" , вимоги від 17.01.2012р. та повідомлення від 29.05.2012р., які викладені у вказаних письмових поясненнях.

Відповідно до умов Договору застави № 3/08- 14/КД від 27.03.2008 року та статей 27, ст. 30 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ПАТ "Піреус Банк МКБ" надіслало позивачу - ТОВ "Калинівка Інвест" повідомлення вих. №374/2-ІІІ від 28.02.2013 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.02.2013р. та фіскальним чеком №1108 від 28.02.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи.

В повідомленні вих. №374/2-ІІІ від 28.02.2013 року ПАТ "Піреус Банк МКБ" зазначає про надіслані раніше вимогу від 17.01.2012 року та повідомлення від 29.05.2013 року, а також вказує, що станом на 27.02.2013 року загальний розмір простроченої заборгованості позивача за Кредитним договором №К/08-14/КД складав 6 275 824.20 доларів США та 205 273,63 долари США - пені. Також, у вказаному повідомленні ПАТ "Піреус Банк МКБ" повідомило позивача, що вказало, що має намір укласти з третьою особою договір купівлі-продажу предмету застави за Договором застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 рок, що має відбутися 01.04.2013 р. за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 4, каб. 24.

Факт отримання вказаного повідомлення позивачем не заперечується.

З наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 40037667 від 01.03.2013 р., відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 01.03.2013 р.

Таким чином, ПАТ "Піреус Банк МКБ" у відповідності до вимог статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" надіслало позивачу повідомлення та здійснило реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави - обладнання, що належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу №15/10 від 13.10.2007 року укладеного з Nascor International Ltd.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинено боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

Однак матеріали справи не містять доказів виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором в частині оплати заборгованості на час укладення спірного договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р., доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" в особі Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солум", у зв'язку з чим дана вимога, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" обладнання виробництва Nascor International Ltd, яке є предметом договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 p., то дана вимога задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом вище, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань Кредитного договору № К/08-14/КД від 27.03.2008 р., у відповідності до положень Договору застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 p. відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернув стягнення на предмет застави за Договором застави №3/08-14/КД від 27.03.2008 р. у позасудовий спосіб шляхом укладення з відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солум" Договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 р.

Обґрунтовуючи, позовні вимоги в даній частині позивач стверджує, що відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солум" не є добросовісним набувачем, оскільки відповідно до Договору купівлі-продажу обладнання 01.04.2013 р. знав про те, що майно відчужується шляхом звернення стягнення за Договором застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. та повинен бути обізнаний з положеннями ст.ст. 27, 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Водночас, як встановлено судом вище, відповідачем 1 - ПАТ "Піреус Банк МКБ", у відповідності до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", було належним чином повідомлено позивача про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 3/08-14/КД від 27.03.2008 р. шляхом укладення Договору купівлі-продажу обладнання 01.04.2013 р., а підстави для визнання вищевказаного договору відсутні.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При застосуванні статті 387 ЦК України слід враховувати, що власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Однак, позивач, не надав суду належних доказів в підтвердження того, що спірне майно дійсно передавалося відповідачеві 2 - ТОВ "Солум", а головне - чи знаходиться у відповідача 2 - ТОВ "Солум" це майно на час розгляду спору, оскільки на підставі зазначеної статті позов може бути пред'явлений лише до особи, яка володіє майном, що є предметом спору.

Водночас, матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" спірного майна.

Крім того, документи, які б підтверджували, що на час подання позивач - ТОВ "Калинівка Інвест" є власником спірного обладнання позивачем суду не надано.

З огляду на вищевстановлені обставини, позовні вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" та передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" обладнання виробництва Nascor International Ltd, яке є предметом договору купівлі-продажу обладнання від 01.04.2013 p. визнаються судом необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.11.2013р.

Суддя О.В. Гулевець