Рішення № 35279453, 15.11.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1259/13

Єдиний унікальний № 742/4679/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - Зарічної Л.А.,

при секретарі - Тищенко О.М.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2012 року близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Опель Омега» д.р.н. СВ 0989 АР по вулиці Половій в м.Прилуках в напрямку вул. Індустріальної, поблизу будинку 110, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїзну частину вулиці Польової з права наліво відносно руху автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які мають характер тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за що вироком Прилуцького міськрайонного суду засуджений до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.

Посилаючись на ті обставини, що внаслідок даної ДТП позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження та тривалий час перебувала на лікуванні у Прилуцькій центральній районній лікарні та у лікарні м.Чернігова, де лише на стаціонарне лікування було витрачено 22900 грн., а в межах кримінальної справи нею цивільний позов не заявлявся, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У звязку з залученням до участі у справі співвідповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», позивачкою були уточнені позовні вимоги, які вона підтримала в судовому засіданні та просила їх задовольнити.

Також позивачка в судовому засіданні підтвердила ті обставини, що страховою компанією їй частково було відшкодовано заподіяну матеріальну шкоду, проте вона наполягала на повному задоволенні своїх позовних вимог.

В судове засідання представник ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» жодного разу не зявився та не повідомив про причини своєї неявки, однак направив письмове заперечення, в якому частково визнав позовні вимоги, а в подальшому подав листа на підтвердження проплати страхового відшкодування позивачці в сумі 12869 грн.67 коп.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, посилаючись на ті обставини, що відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» , а тому саме вони мають відшкодовувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду, розмір яких покривається лімітом страхового відшкодування та вказали на ті обставини, що в добровільному порядку проводили відшкодування як моральної так і матеріальної шкоди, про що надали підтверджуючі докази.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку :

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що 10 серпня.2012 року, саме з вини водія ОСОБА_5 на вулиці Польовій в м.Прилуках сталася дорожньо-транспортна пригода, за що останнього 18.07.2013 року вироком Прилуцького міськрайонного суду було засуджено за ст. 286 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі , з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки та звільнено від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 роки, яке згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області залишено без змін ( а.с.3-7).

Згідно копії технічного паспорту вбачається, що власником автомобіля Опель Омега номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_7, керування яким на законних підставах здійснював ОСОБА_5

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до правил ст.1187 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки полягає при наявності лише 3 підстави для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди, б) протиправна дія заподіювача шкоди, в) наявність причинного звязку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається і відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Обовязок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Відповідно до правил ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачається, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто вказується дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визначається тільки та особа, яка володіє певним правом щодо джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно з матеріальною ознакою володільцем визначається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно практично його використовує, зберігає або утримує, таким в даному випадку є відповідач по справі.

В той же час, відповідно до вимог ЦК України особа має право на відшкодування і моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у : фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із

протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів та інших випадках. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно

від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відносини у сфері обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначені Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»,

Так, згідно ст.3 даного Закону обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників, а ст.20 якого передбачає при настанні страхового випадку обовязок страховика здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст.6 даного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором та визначено обов»язковий ліміт відповідальності страховика..

Згідно ст.22 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи. У звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував ним у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений від відповідальності лише у 2 випадках : якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_5 визначені Цивільним Кодексом України обставини звільнення від заподіяної шкоди джерелом підвищеної небезпеки не були доведені.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні відповідач, відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», застрахував свою відповідальність. Так, згідно полісу №АВ /2015391 обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.29), 27.07.2012 року було застраховано транспортний засіб - автомобіль Опель Омега, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, де визначено ліміт відповідальності страховика Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» - 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю ( на одного потерпілого) та 50000 грн. за шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», передбачає обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»юта/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Об»єктом такого страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов»язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров»ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно даного закону визначено страховий випадок, яким є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засоби і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором та визначено обов»язковий ліміт відповідальності страховика.

Позивачка , як у позовній заяві, так і судовому засіданні ставила питання про відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, порядок відшкодування якої визначають ст.ст. 1167 та 1168 ЦК України де чітко визначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від такої вини відшкодовується шкода, в тому числі і завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки . Згідно ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкода завдана вчиненням злочину.

Однак, відповідно до ст. 1194 ЦК України визначено порядок відшкодування заподіяної шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, де визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позивачка у своїх вимогах просить стягнути на її користь заподіяні матеріальні збитки , які обгрунтовує поданими квитанціями та заподіну моральну шкоду.

Стаття 23 ЦК України визначає загальний порядок відшкодування моральної шкоди особі, завданої внаслідок порушення її прав і розмір грошового відшкодування такої визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для підвищення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості

Суд вважає, що позивачкою було належним чином обґрунтовано заподіяння їй моральної шкоди, однак розмір, який вона просила стягнути у судовому засіданні, виходячи з тих пояснень та доказів, які були досліджені в судовому засіданні, є завищеним , а тому суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення в розмірі 5000 грн. , які вважає за необхідне стягнути із страхової компанії, оскільки відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», саме страховик відшкодовує потерпілому також і моральну шкоду, яка не перевищує 5% ліміту (5000 грн.), визначеного законом, а виходячи із розрахунку, такий розмір не перевищує визначеного ліміту та 2000 грн. з ОСОБА_5

Що стосується відшкодування заподіяних матеріальних збитків, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачкою ставилося питання про відшкодування на її користь 22900 грн., проте, згідно наданих квитанцій, розмір такої шкоди підтверджується лише на суму 16975 грн.91 коп. Крім того, згідно повідомлення Страхової компанії, позивачці було відшкодовано 12869,67 грн., до яких не ввійшли витрати, повязані з купівлею наборів для імплантації вартістю 3900 грн., а також страховою компанією були виключені витрати, повязані з купівлею лікарських засобів для лікування захворювання не повязаних з наслідками ДТП, засобів особистої гігієни товарів немедичного призначення тощо. За таких обставин суд вважає за необхідне, з врахуванням наведеного вище стягнути на користь позивачки вартість набору для імплантації, з врахуванням послуг банку, загальною вартістю 3939 грн. Що стосується інших витрат суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог , суд вважає відповідно до вимог ст.88 ЦПК України вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Оскільки під час подачі позову до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, такий має бути стягнутий на користь держави з відповідачів, пропорційно до позовних вимог та їх задоволення, 229 грн.40 коп. виходячи з позовних вимог майнового характеру підлягає стягненню зі страхової компанії, та по 114,70 грн. з обох співвідповідачів, що стосується позовних вимог немайнового характеру про стягнення моральної шкоди.

На підставі ст.ст.1166,1167,1187,1192,1194 ЦК України, ст.ст.3,6,22,23,31,32,33,37,38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства « Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4 Груп» на користь ОСОБА_2 3939 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди , а всього 8939 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4 Груп» на користь держави судовий збір по справі в розмірі 344 грн.10 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір по справі в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя: