Ухвала суду № 35278636, 01.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.Справа № 816/919/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі № 816/919/13-а

за позовом Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Полтавської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управілння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 адміністративний позов Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задоволено .

Стягнено з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України фінансову санкцію у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень на р/р 31118106700032 в УДКСУ у Гадяцькому районі, код ЄДРПОУ 37937713, банк одержувача: ГУДКУ в Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, МФО 831019, код згідно бюджетної класифікації 21081100, символ 106.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідач зареєстрований 13 квітня 2005 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1), про що зроблено запис за № 2 585 000 0000 001771.

21.08.2012 державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві проведено перевірку транспортного засобу марки "VOLKSWAGEN" д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1.

Під час перевірки зафіксовано порушення відповідачем статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, не оформлена ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що підтверджує сплату транспортних послуг, посвідчення водія, відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб.

Результати перевірки відображені в акті від 21.08.2012 № 066345, з яким водій ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

15.10.2012 на підставі акту від 21.08.2012, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області винесено постанову № 156107 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн - відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону.

Вищезазначена постанова про застосування фінансових санкцій направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

На момент розгляду справи фінансова санкція у розмірі 1700,00 грн відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, передбачено, що скаргу на постанову може бути подано протягом 10 днів після її винесення.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження постанови про застосування фінансових санкцій в адміністративному порядку чи її скасування в судовому порядку відповідач суду не надав.

Також було встановлено, що визначена позивачем сума фінансової санкції не була сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення фінансової санкції , предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування економічних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки постанова, якою такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість по сплаті фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн., яка на час розгляду справи не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення про застосування фінансової санкції , колегія суддів вважає безпідставними,.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі № 816/919/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2013 р.