Постанова № 35278482, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року 10:55 № 826/15929/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Суховій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправними дій, скасування наказу від 10.09.2013 №373-о, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про: визнання неправомірними дій Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо звільнення ОСОБА_1 10.09.2013; скасування наказу Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.09.2013 №373-о; зобов'язання Головного управління Міндоходів у місті Києві поновити ОСОБА_1 на посаді старшого уповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві; стягнення з Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10.09.2013 до дня поновлення на посаді (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.10.2013, прийнятої в судовому засіданні 31.10.2013).

Позов мотивований тим, що за час проходження служби у податковій міліції ОСОБА_1 характеризувався позитивно, дисциплінарних стягнень на момент звільнення не мав, тому є необґрунтованим його звільнення через службову невідповідність.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов додатково пояснивши, що для звільнення позивача з підстав службової невідповідності Головне управління Міндоходів у місті Києві зобов'язане було провести співбесіду з позивачем для з'ясування цього питання, чого зроблено не було.

Представник Головного управління Міндоходів у місті Києві проти позову заперечила та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Як пояснила представник відповідача, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної на підставі підпункту "д" пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" через службову невідповідність за наслідками службового розслідування, яким встановлено порушення з боку позивача вимог статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, пункту 4.5 "Інструкції про взаємодію структурних підрозділів Державної податкової служби України", підпункту 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ "Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Державної податкової служби України ", підпункту 2.4.7 пункту 2.4 "Регламенту Державної податкової служби України" та пункту 21 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом Державної податкової адміністрації України від 23.06.2008 №450-о був призначений на посаду оперуповноваженого відділення боротьби з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності ГВПМ спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 01.08.2013 №232-о ОСОБА_1 зараховано в розпорядження оперативного управління Головного управління Міндоходів у місті Києві з 01.08.2013.

Згідно з наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.09.2013 №150 "Про результати службового розслідування" за грубе порушення службової дисципліни та своїх посадових обов'язків, а саме недотримання норм статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, вимог "Інструкції про взаємодію структурних підрозділів органів Державної податкової служби при досудовому розслідуванні вчинених кримінальних правопорушень", затвердженої наказом Державної податкової служби України від 07.08.2012 №696/ДСК, підпункту 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ "Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Державної податкової служби України", затвердженої наказом Державної податкової служби України від 12.06.2012 №500, підпункту 2.4.7 пункту 2.4 "Регламенту Державної податкової служби у місті Києві", затвердженого наказом Державної податкової служби у місті Києві від 25.05.2012 №256 та пункту 21 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, відповідно до пункту 8 статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ", затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, заслуговує звільнення з Головного управління Міндоходів у місті Києві через службову невідповідність, на момент скоєння проступку - старший уповноважений з особливо важливих справ відділу оперативного моніторингу управління оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість УПМ Державної податкової служби у місті Києві, старший лейтенант міліції ОСОБА_1.

Як зазначено у цьому наказі, підставою для його видання слугував висновок службового розслідування від 05.08.2013, пояснення ОСОБА_1.

Наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.09.2013 №373-о "По особовому складу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року №1716 "Про проходження служи особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" та "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 звільнено з посади та податкової міліції в запас на підставі підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" ОСОБА_1, старшого лейтенанта податкової міліції, який перебуває в розпорядженні по посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ з посадовим окладом 1147,00 грн. Головного управління Міндоходів у місті Києві, 10.09.2013.

Також наказом від 10.09.2013 №373-о встановлено, що вислуга років на 10.09.2013 складає 09 років 00 місяців 09 днів, зобов'язано не виплачувати грошове забезпечення за період фактичної перерви з 15.08.2013 по 10.09.2013 та виплатити грошову компенсацію за 20 днів невикористаної чергової відпустки за 2013 рік.

Як зазначено в оскаржуваному наказі, підставою для його видання був наказ від 16.09.2013 №150 "Про результати службового розслідування".

Наказ від 10.09.2013 №373-о підписано начальником Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про вказаний наказ 21.09.2013, коли прибув на службу. Представник відповідача наведеної обставини не заперечувала, доказів ознайомлення позивача з наказом від 10.09.2013 №373-о суду не надала.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правовідносини, пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням зі служби в органах внутрішніх справ, регулюються, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (зі змінами та доповненнями), "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (зі змінами та доповненнями), "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (зі змінами та доповненнями).

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (частина перша). При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд (частина восьма). Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України (частина шоста).

Водночас підпунктом 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (в редакції, чинній нас час видання оскаржуваного наказу) встановлено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Службовою дисципліною відповідно до статті 1 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як уже зазначалось, наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.09.2013 №373-о позивача, який перебував у розпорядженні, 10.09.2013 звільнено на підставі підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Повноваження начальника Головного управління Міндоходів у місті Києві на звільнення працівників встановлені підпунктом 6 пункту 11 "Положення про Головного управління Міндоходів у місті Києві", затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №70.

Представник відповідача пояснила, що ОСОБА_1 звільнено на підставі "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" за сукупність дисциплінарних проступків, що встановлено службовим розслідуванням, за результатами якого 29.07.2013 затверджено відповідний висновок та з урахуванням наказу від 16.09.2013 №150, відповідно до якого начальником Головного управління Міндоходів у місті Києві зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 статті 12 розділу 4 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" заслуговує на звільнення через службову невідповідність.

Представником відповідача додано до матеріалів адміністративної справи окреме доручення першого заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві - начальника слідчого управління фінансових розслідувань (заступник начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України) від 17.07.2013 №1567/7/07-1115, згідно з яким зобов'язано провести службове розслідування з 17.07.2013 по 29.07.2013, зокрема, щодо старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного моніторингу управління оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість УПМ ОСОБА_1

За наслідками службового розслідування складено відповідний висновок, який затверджено 29.07.2013 першим заступником начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві - начальником слідчого управління фінансових розслідувань (заступник начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України).

Службовим розслідування встановлено, що під час перевірки 17.07.2013 робочого місця ОСОБА_1 у кабінеті №424, в його присутності, у тумбі, до якої є загальний доступ сторонніх осіб виявлено, в тому числі запити в кримінальних провадженнях №32013110000000092 та №32013110000000176, отримані безпосередньо у слідчих без супровідних документів, що суперечить підпункту 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ "Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Державної податкової служби України", затвердженої наказом Державної податкової служби України від 12.06.2012 №500, за яким реєстрація вхідної кореспонденції - це фіксування факту надходження документа до органу державної податкової служби шляхом проставлення на ньому умовного позначення - реєстраційного індексу і дати надходження. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Також під час розслідування виявлено, що на виконанні в ОСОБА_1 знаходилося доручення у кримінальному провадженні №32013110000000145 з ухвалами суду на тимчасовий доступ до речей та документів. Проте, позивачем не було повідомлено слідчому та керівництву в десятиденний термін про неможливість виконання такого доручення. Як зазначено у висновку, наведене свідчить про порушення вимог частини третьої статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом та пункту 4.5 "Інструкції про взаємодію структурних підрозділів органів Державної податкової служби при досудовому розслідуванні вчинених кримінальних правопорушень", затвердженої наказом Державної податкової служби України від 07.08.2012 №696/ДСК, де передбачено, що слідчі дії проводяться оперативними підрозділами податкової міліції, як правило, у десятиденний строк з моменту отримання письмового доручення слідчого податкової міліції. Про неможливість виконати у такий строк доручення слідчого податкової міліції, керівник оперативного підрозділу податкової міліції, після закінчення десятиденного строку, негайно направляє керівнику слідчого підрозділу мотивований рапорт, у якому вказує причини невиконання письмового доручення слідчого податкової міліції, а також орієнтований строк закінчення проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, організацію яких йому було доручено слідчим податкової міліції.

У висновку службового розслідування зазначено, що позивачем не виконувались неодноразові вказівки керівництва стосовно ведення робочого щоденника та здійснення щоденного планування роботи.

Представник відповідача пояснила, що позивач зобов'язаний був вести щоденник на підставі вказівки керівництва з метою належної організації роботи, можливості здійснювати контроль за ефективністю планування робочого часу з боку безпосередніх начальників, оскільки виконання службових обов'язків позивачем здійснювалось неналежно.

При цьому, представник звернула увагу суду на те, що за результатами оперативних нарад від 19.02.2013 та від 11.04.2013 ОСОБА_1 було вказано на відсутність відпрацювання оперативної інформації, яка могла б бути використана для проведення оперативних розробок щодо документування злочинів у сфері оподаткування та попереджено про розгляд питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності в разі не усунення вказаних недоліків.

Під час проведення службового розслідування було встановлено невиконання вказівок оперативних нарад про необхідність усунення зазначених недоліків.

Наведене також підтверджується службовою характеристикою ОСОБА_1, де зазначено, що позивачем з початку 2013 року не зібрано жодного матеріалу, який би став підставою для проведення оперативної розробки з метою документування злочинів.

Згідно з пунктом 2.2 "Посадової інструкції старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного моніторингу управління оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість управління податкової міліції Державної податкової служби у місті Києві", затвердженої 03.11.2012, до завдань та обов'язків старшого оперуповноважений відноситься організація і проведення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення організованих злочинних угрупувань, які проводять незаконне відшкодування податку на додану вартість. Пунктом 4.1 цієї Інструкції передбачено, що старший оперуповноваженого в особливо важливих справах за невиконання або неналежне виконання покладених на нього службових обов'язків несе персональну відповідальність згідно з "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України" або іншу, передбачену законодавством. відповідальність.

Як убачається з пояснень ОСОБА_1, останній визнав те, що отримав запити в кримінальних провадженнях №32013110000000092, №32013110000000176 без супровідних документів, не повідомив протягом десяти днів про неможливість виконання доручення у кримінальному провадженні №32013110000000145 та не виконав неодноразові вказівки керівництва стосовно ведення щоденника з метою планування робочого часу, пояснюючи це великою завантаженістю.

У висновку службового розслідування також вказано, що згідно з актом від 15.07.2013 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці з 10:00 год. до 18:00 год. без поважної причини. Про причини відсутності на робочому місці 15.07.2013 позивач пояснити відмовився на підставі статті 63 Конституції України.

Згідно з висновком, станом час проведення службового розслідування ОСОБА_1 не погашених дисциплінарних стягнень не мав, що також підтверджується його послужним списком.

За результатами службового розслідування за грубе порушення службової дисципліни та своїх посадових обов'язків, що виразилось у недотриманні норм статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, вимог пункту 4.5 Інструкції про взаємодію структурних підрозділів органів Державної податкової служби при досудовому розслідуванні вчинених кримінальних правопорушень", підпункту 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ "Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Державної податкової служби України", підпункту 2.4.7 пункту 2.4, пункту 21 "Регламенту Державної податкової служби у місті Києві" та пункту 21 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", відповідно до пункту 8 статті 12 розділу 4 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" ОСОБА_1 зроблено висновок, що ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної податкової служби міста Києва.

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної доказів на спростування, встановлених службовим розслідуванням обставин не надав, про їх існування суд не повідомив, клопотань про їх витребування не заявляв.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено, а позивачем в адміністративному позові та його представник під час судового засідання не заперечувалось недотримання ОСОБА_1 вимог наведених у висновку службового розслідування правових актів, суд з урахуванням положень статей 1, 2 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, відповідно є обґрунтованими висновки службового розслідування про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Частиною другою статті 14 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Аналогічні положення містяться в пункті 5.1 "Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

Судом встановлено, що службове розслідування зобов'язано провести з 17.07.2013 по 29.07.2013, висновок за результатами проведення якого затверджено 29.07.2013. Тобто Відповідачем дотримано вимог статті 14 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" щодо строку проведення службового розслідування.

Відповідно до статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження (пункт 1); зауваження (пункт 2); догана (пункт 3); сувора догана (пункт 4); попередження про неповну посадову відповідність (пункт 5); звільнення з посади (пункт 6); пониження в спеціальному званні на один ступінь (пункт 7); звільнення з органів внутрішніх справ (пункт 8).

На думку суду, зміст наведеної норми дає підстави дійти висновку, що цією статтею встановлено вичерпний перелік видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до особи рядового і начальницького складу за наслідками проведеного службового розслідування.

Як уже зазначалось, наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.09.2013 №150 "Про результати службового розслідування" щодо позивача зроблено висновок про те, що він на підставі пункту 8 статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" заслуговує на притягнення до дисциплінарної за службовою невідповідністю. Висновку службового розслідування від 05.08.2013, на підставі якого було видано цей наказ, представником відповідача не надано. В послужному списку ОСОБА_1 відсутній запис про притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 16.09.2013 у вигляді звільнення. Зазначений наказ позивачем не оскаржується.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Згідно з пунктом 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років (підпункт "а"); через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії (підпункт "б"); через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад (підпункт "в"); через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі (підпункт "г"); через службову невідповідність (підпункт "д"); за порушення дисципліни (підпункт "є"); за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків (підпункт "ж"); у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) (підпункт "з"); через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (підпункт "и"); у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку (підпункт "і"); у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі ("ї"); у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення ("й").

Підпунктом 353.4.3 пункту 353.4 статті 353 Податкового кодексу України до середнього начальницького складу віднесено, зокрема осіб у званні старший лейтенант податкової міліції. Зі змісту наказу від 10.09.2013 №373-о вбачається, що станом на час звільнення позивач мав звання старшого лейтенанта податкової міліції.

Отже, реалізація наказу про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пункту 8 статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" реалізується наказом по особовому скла, в якому підставою звільнення зі служби в запас зазначається підпункт "є" (за порушення дисципліни) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".

Водночас звільнення особи рядового і начальницького відповідно до підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" є самостійною підставою для звільнення за наявності відповідних підстав.

Так, "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" передбачено, що з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації) (пункт 47); атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку (пункт 48).

За змістом пункту 4.11 "Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 року №181, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за №559/10839, на підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетентності працівника і його ділових та особистих якостей комісія шляхом відкритого голосування може дійти висновку, зокрема, що особа підлягає звільненню з органів внутрішніх справ (через службову невідповідність та через скорочення штатів) (абзац одинадцятий).

Представник відповідача пояснила, що атестація щодо позивача не проводилась, його було звільнено на підставі підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення за результатами службового розслідування.

Зважаючи на проаналізовані норми "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ", "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", "Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України", суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для звільнення позивача з податкової міліції відповідно до підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".

Враховуючи викладене, наказ Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.09.2013 №373-о "По особовому складу" в частині звільнення з 10.09.2013 ОСОБА_1 з посади та податкової міліції в запас відповідно до підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Разом з тим, представником позивача жодним чином не обґрунтовано протиправності дій відповідача під час звільнення позивача, не зазначено в чому саме полягають такі протиправні дії. За таких обставин суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо визнання неправомірними дій Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо звільнення ОСОБА_1 10.09.2013, тому така вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з абзацом першим пункту 24 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для скасування наказу від 10.09.2013 №373-о, яким позивача звільнено з податкової міліції 10.09.2013, відповідно підлягає частковому задоволенню вимога про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на попередній посаді з 10.09.2013. Відповідача слід зобов'язати поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві з 11.09.2013, дня наступного за останнім робочим днем, 10.09.2013.

Представником відповідача надано довідку Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29.10.2013 №05-586, відповідно до якої одноденний середній заробіток (грошове забезпечення) ОСОБА_1 станом на час звільнення становив 72,11 грн.

Вимушений прогул у зв'язку з незаконним звільнення позивача з органів податкової міліції слід розраховувати за період з 11.09.2013 (дня наступного за останнім робочим днем) по 31.11.2013 (час ухвалення судом рішення). Таким чином, кількість робочих днів за час вимушеного прогулу становить 37 днів, відповідно сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу дорівнює 2668,07 грн. (37 днів Х 72,11 грн.).

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Отже, рішення суду в частині зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві та в частині стягнення з відповідача забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі за один місяць у сумі 1586,42 грн. підлягає негайному виконанню.

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 КАС України, позаяк про порушене право, інтерес позивач міг дізнатись після видання оскаржуваного наказу 10.09.2013, водночас до суду позивач звернувся 03.10.2013 (відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому надійшов адміністративний позов), тобто в межах місячного строку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування наказу Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.09.2013 №373-о щодо звільнення з 10.09.2013 позивача з посади та податкової міліції в запас відповідно до підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, зобов'язання відповідача поновити позивача на попередній посаді - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві з 11.09.2013, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2013 по 31.10.2013 в сумі 2668,07 грн. Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо звільнення позивача 10.09.2013, а також вимоги про зобов'язання відповідача поновити позивача на попередній посаді з 10.09.2013 та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Оскільки сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, відповідно судові витрати присудження не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10 вересня 2013 року №373-о "По особовому складу" в частині звільнення з посади та податкової міліції в запас відповідно до підпункту "д" (через службову невідповідність) пункту 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, ОСОБА_1, старшого лейтенанта податкової міліції, який перебував в розпорядженні на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві, 10 вересня 2013 року.

Зобов'язати Головне управління Міндоходів у місті Києві поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві з 11 вересня 2013 року.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року в сумі 2668,07 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят вісім грн. 07 коп.), з якої слід вирахувати податки, збори та обов'язкові платежі.

Постанову суду в частині зобов'язання Головного управління Міндоходів у місті Києві поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління Міндоходів у місті Києві та в частині стягнення з Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі за один місяць у сумі 1586,42 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість грн. 42 коп.), з якої слід вирахувати податки, збори та обов'язкові платежі - виконати негайно.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець