Постанова № 35278440, 12.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2013 р. № 820/7129/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Волкова Л.М.

при секретарі судового засідання - Костіна А.В.

за участю:

представника позивача - не прибув

представника відповідача - Михайлова О.С., діє за дорученням № 1252/10/20-23-10-14 від 05.09.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «СКЛО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської обласної Державної податкової служби №№0000980225, 0000990225, 0001000225, 0001010225 від 28.12.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував з підстав визнання позивача банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, в судове засідання, призначене на 12 листопада 2013 року, не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Скло» у формі товариства з обмежено відповідальністю з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 22.11.2012 року, за результатами якої був складений Акт № 2148/220/30357198 від 05.12.2012 року (а.с. 18-30).

Відповідно до Акту перевірки № 2148/220/30357198 від 05.12.2012 року податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, 135.2 ст. 135, пп. 9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 375 453 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 2 375 453 грн. ; п. 7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI, в результаті чого підприємству збільшено суму податку на додану вартість до сплати у загальній сумі 1 553 137,0 грн., в тому числі за серпень 2011 року - на 1 553 137,0 грн.; п.п, 4.1.4. п. 4.1. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємством до ХОДШ ХО ДПС не надано у встановлені законодавством строки розрахунок з комунального податку за 3 квартал 2010 року - 1 період.

На підставі Акту перевірки № 2148/220/30357198 від 05.12.2012 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001010225 від 28.12.2012 року, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2375453 грн. за 1 кв. 2011 року; № 0000990225 від 28.12.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1941421,25 грн., з яких 1553137,00грн. за основним платежем, 388284,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000980225 від 28.12.2012 року, яким до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 510 грн.; № 0001000225 від 28.12.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань з комунального податку в розмірі 170 грн. (а.с. 164-167).

Суд, перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Постановою Господарського суду Харківської області від 13 липня 2009 року Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Скло» у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. (а.с. 64-66)

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України вбачається, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України не застосовуються до осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ст. 23 Закону).

Отже, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який значно відмінний від статусу боржника.

Так, відповідно до положень зазначеної статті 23 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені у ч. 1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Отже, правосуб'єктність ліквідатора визначена в Законі та він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Законом та виходять за межі його компетенції. Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити. Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону.Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону). Вказане також підтверджується тим, що законодавцем чітко визначено призначення коштів єдиного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі. Так, відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі - основний рахунок. Отже, згідно з приписами Закону кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на даний основний рахунок боржника. З цього основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону (ч. 8 ст. 30 Закону), та проводяться такі виплати: поточні комунальні і експлуатаційні платежі та інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону).

Вказане узгоджується з Постановою Верховного суду України від 06.04.2004р. № 17/124 у справі за позовом Дніпропетровського обласного комунального підприємства матеріально-технічного забезпечення «Дніпроагротехсервіс» до Дніпропетровської МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було визначено податкові зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за період після визнання позивача банкрутом та відкриття щодо останнього ліквідаційної процедури. Крім того, судом встановлено, що позивачем було здійснено відчуження основних засобів на загальну суму 2 464 191,50 грн., відповідно до Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10А від 15.06.10р. (а.с. 37), Договору купівлі-продажу від 15.06.2010р. (а.с. 33-34), Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10Б від 15.06.2010р. (а.с. 37), Договору купівлі-продажу від 15.06.2010р. (а.с. 38-39), Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10В від 15.06.10р. (а.с. 42), Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10Г від 15.06.10р. (а.с. 45), Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10Д від 15.06.10р. (а.с. 51-53), Біржової угоди купівлі-продажу № 0615/10Е від 15.06.10р. (а.с. 60) Фактичне передання основних засобів покупцям підтверджено актами прийому-передачі. (а.с. 35, 40, 43, 47, 54-58, 61) Стосовно донарахування відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000990225 від 28.12.2012 року, суд додатково зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, що свідоцтво платника ПДВ СПІІ ТОВ «СКЛО» від 16.01.2004р. № 28030808 анульовано 29.08.2011р.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Позивачем було подано Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011р. (вх. № 63434 від 02.09.2011р.), відповідно не визначено до якої умовний продаж залишків запасів та основних фондів не нараховано, тобто не визначено податкові зобов'язання відповідно до вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Виходячи з розрахунку визначеного грошового зобов'язання з ПДВ та письмових пояснень, відповідачем вказане грошове зобов'язання було визначено, виходячи з показників додатку 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 р. від 05.05.2011р. № 41855, де встановлено, що балансова вартість запасів на початок періоду складає 96 698,00 грн. та балансова вартість основних фондів складає 668 987,00 грн. Таким чином, суд зазначає, що відповідачем при визначення грошового зобов'язання з ПДВ було порушено порядок, встановлений п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме визначення грошового зобов'язання відбулося без встановлення чи були включені до складу податкового кредиту суми по вказаним вище запасам та основним фондами. Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської обласної Державної податкової служби №№0000980225, 0000990225, 0001000225, 0001010225 від 28.12.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «СКЛО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської обласної Державної податкової служби №№0000980225, 0000990225, 0001000225, 0001010225 від 28.12.2012 р.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови було виготовлено 15.11.2013 року

Суддя Волкова Л.М.