Постанова № 35278366, 30.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2013 року Справа № 812/8685/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю:

представник позивача: Волкової Т.С. (довір. №56/10 від 30.08.2013, дійсна

до 30.08.2014),

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 1868104,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 1868104,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що станом на 04.10.2013 відповідач має заборгованість перед бюджетом з екологічного податку в розмірі 1868104,24 грн., з яких податкове зобов'язання - 1592420,82 грн., штрафні санкції - 41447,87 грн., пеня - 234235,58 грн. Зазначена заборгованість утворилася внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, що підтверджується податковими деклараціями із зазначеного податку. ДПІ у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення боргу, а саме: на адресу відповідача були направлені податкові вимоги №1/121 від 23.11.2009 та №2/135 від 28.12.2009, що не були виконані.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля» кошти за податковим боргом в розмірі 1868104,27 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 71). 30.10.2013 факсимільним зв'язком надіслав до суду відзив на адміністративний позов, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі. Просив проводити розгляд справи за відсутності представник ДП «Луганськвугілля» (а. с. 74).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за №13821070043000520 (а. с. 5), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 9). Перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську з 06.06.2003 за №13 (а. с. 10).

Станом на 04.10.2013 відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з екологічного податку в розмірі 1868104,27 грн., з яких податкове зобов'язання - 1592420,82 грн., що підтверджується податковими деклараціями з екологічного податку (а. с. 11-60) штрафні санкції - 41447,87 грн., підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0004741501 від 06.12.2012 (а. с. 61), №0004751501 від 06.12.2012 (а. с. 62), №0004761501 від 06.12.2012 (а. с. 63), №0004771501 від 06.12.2012 (а. с. 64), які були отримані відповідачем 10.12.2012, пеня - 234235,58 грн. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника ДП «Луганськвугілля» станом на 30.10.2013 (а. с. 77-190).

З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача були направлені податкові вимоги №1/121 від 23.11.2009, яку було отримано уповноваженою особою підприємства 23.11.2009 (а. с. 66), та №2/135 від 28.12.2009, яку було отримано уповноваженою особою підприємства 31.12.2009 (а. с. 67).

Зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України):

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п. п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. п. 14.1.175 п. 14.1).

Відповідно до ст. 240 ПК України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Статтею 250 ПК України передбачено, що платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:

Згідно із ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України ТОВ «Жовтень-вугілля» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на прибуток в сумі 1002,00 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, проводиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідачу ДП «Луганськвугілля» були виставлені податкові вимоги №1/121 від 23.11.2009 та №2/135 від 28.12.2009, що не були виконані.

Оскільки зазначені податкові вимоги є чинними, доказів про їх відкликання суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України.

З вище викладеного вбачається, що до теперішнього часу податковий борг в загальній сумі 1002,00 грн. ТОВ «Жовтень-вугілля» не сплачений, вимога про стягнення податкового боргу в установленому законом порядку не оскаржена, а тому сума боргу є узгодженою.

За таких обставин та у зв'язку з відсутністю заперечень з боку відповідача проти позовних вимог суд вважає, що позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 1868104,24 грн. є доведеним та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Податковим Кодексом України, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 1868104,24 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (юридична адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код ЄДРПОУ 32473323) з усіх рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкову заборгованість перед бюджетом з екологічного податку в розмірі 1868104,24 грн. (однин мільйон вісімсот шістдесят вісім тисяч сто чотири гривні двадцять чотири копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва