Постанова № 35278364, 31.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року 16:17Справа № 808/6703/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, м. Запоріжжя,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - позивач, ДП «ЗТМК») звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622600, прийняте відповідачем 18.07.2013.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що податковий оргна безпідставно пов'язує право ДП «ЗТМК» на формування валових витрат із діями третіх осіб, які є в панюгах постачання.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. №34811 від 02.11.2013р. посилається на позивачем не було надано до перевірки документів транспортування товару, придбаного у ТОВ «Агробудпром ХХІ», а також сертифікатів якості, паспорту, документів заводу-виробника придбаної продукції. Також відповідач посилається на матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1, якого вироком суду визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, а саме здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення юридичної особи ТОВ «Альтпромгруп» без мети фактичного здійснення законної підприємницької діяльності.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу №294 від 21.06.2013, посадовими особами відповідача у період з 27.05.2013р. по 04.07.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «ЗТМК» з питання дотримання вимог податкового законодавства в результаті правових відносин з платником податків ТОВ «Агробулпром ХХІ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010р., за результатами якої було складено акт перевірки № 9/26-00/00194731 від 04.07.2013 (далі - акт перевірки).

Перевіркою зокрема встановлено порушення ДП «ЗТМК» п.5.1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 абзацу 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33780 грн., у т.ч. за 2010 на суму 33780 грн.

18.07.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте зокрема податкове повідомлення-рішення №000062600, яким ДП «ЗТМК» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 42 225,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 33780,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8445 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «ЗТМК» звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N334/94-ВР від 28.12.1994,(далі - Закон №334/94), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається зі змісту самого акту перевірки (стр. 9 акту перевірки) для проведення невиїзної документальної перевірки позивача по господарських відносинах зх. ТОВ «Агробудпром ХХІ» було використано первинні фінансово-господарські документи, вилучені відповідно до постанови слідчого про проведення обшуку.

Згідно договору постачання №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ «Агробудпром ХХІ» (постачальник) бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати КП «ЗТМК» (покупець) вироби з металів в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікаціях №1, 2, 3 від 01.03.2007 що є додатком №1 до цього договору.

Згідно зі специфікаціями №1, 2, 3 від 01.03.2007 до договору №27/03/279 від 01.03.2007 ТОВ «Агробудпром ХХІ» здійснює поставку металопродукції - металопрокату з жаростійкої сталі, дроту зварювального, кругів, лист в асортименті.

Відповідно до умов угоди ТОВ «Агробудпром ХХІ» виписано рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні на поставку Товарів за період з 01.01.2001 по 30.04.2010р., перелік яких наведено у додатку №2 до акту перевірки.

Розрахунки з постачальником проведені протягом 2010р. на загальну суму 345 284,93 грн. Станом на 31.12.2010р. у ДП «ЗТМК» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 60,00 грн.

Згідно податкових декларацій з податку на прибуток ДП «ЗТМК» за півріччя 2010р., по вищезазначеним операціям позивачем було віднесено до складу валових витрат 135 120 грн.

Як зазначено відповідачем у акті перевірки (стр. 16 акту перевірки) вибірковою перевіркою, проведеною під час документальної позапланової виїзної перевірки (акт № 172/08-08/00194731 від 19.03.2012), відомостей витрат матеріалів цехами за напрямками витрат, встановлено, що придбана металопродукція (лист, круг в асортименті) використовується у виробничому процесі цехами комбінату № 7, 9, 10 як допоміжні матеріали для виробництва основної продукції при списання матеріалів у виробництво відображається бухгалтерською проводкою Кт 20 Дт 23 «Виробництво».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам.

Щодо посилання відповідача на стр. 20 акту перевірки на факт того, що в податкових накладних, виписаних ТОВ «Агробудпром ХХІ» на ім'я ДП «ЗТМК» протягом січня 2010 - квітня 210 в полі «місцезнаходження продавця» вказана адреса: 69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 73, кв. 43, що не відповідає реєстраційним даним платника податків ТОВ «Агробудпром ХХІ» на час їх складення, суд зазначає, що по-перше, відповідачем у акті перевірки не наведено у зв'язку із зазначеним фактом висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток, по-друге, один лише зазначений недолік (помилка при складанні) податкових накладних не може впливати на можливість формування позивачем валових витрат за спірними господарськими операціями, оскільки у договорі зазначена адреса ТОВ «Агробудпром ХХІ», яка відповідає адресі, зазначеній у податкових накладних, отже позивач не мав підстав ставити під сумнів правильність зазначених у накладній відомостей, натомість обов'язок при отриманні податкової накладної щоразу перевіряти податкову адресу контрагента у позивача відсутній.

Разом з тим у акті перевірки відповідач посилається на факт того, що під час перевірки не були надані документи, надання яких постачальником передбачене в п. 2.7 Договору, а саме: сертифікати якості, паспорт заводу-виробника і товарно-транспортні накладні (стр. 12 акту перевірки).

З цього приводу суд зазначає, що по-перше, як зазначено у акті, перевірка є невиїзною і була проведена на підстав документів, вилучених відповідно до постанови слідчого. Докази витребування відповідачем під час проведення перевірки у позивача зазначених документів та пояснень щодо їх ненадання відповідачем суду не надані. По-друге, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, зазначені документи були в наявності, але у зв'язку з використанням придбаної металопродукції у власній господарській діяльності та за спливом часу (з 2010 року) зазначені документи не зберігались позивачем. З огляду на наведене, суд вважає безпідставним посилання відповідача на факт відсутності зазначених документів, враховуючи, що зазначені документи складаються та надаються постачальником для підтвердження якості придбаної продукції, а не для її оприбуткування покупцем.

Щодо факту відсутності товарно-транспортних накладних суд також зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К-27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Щодо посилання відповідача у акті перевірки на матеріали кримінальних справ, суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів існування такого, який би набрав законної сили вироку суду по кримінальній справі відносно посадових осіб саме ТОВ «Агробудпром ХХІ» або посадових осіб ДП «ЗТМК» яким би були встановлені протиправні дії зазначених осіб щодо здійснення за вищезазначеними господарськими операціями фіктивного підприємництва, направленого на отримання податкової вигоди. Не надано суду і такого, яке б набрало законної сили рішення суду про визнання вищезазначених правочинів недійсними.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся податку на прибуток, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000622600 від 18 липня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ідентифікаційний код 00194731) 422 (чотириста двадцять дві) гривні 25 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова