Ухвала суду № 35277146, 02.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3164/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про скасування постанов про застосування фінансових санкцій №№020442, 020443, 020444, 020445, 020446, 020447, 020448, 020449, 020450, 020451, 020452, 020453, 020454, 020455, 020456, 020457, 020458, 020459, 020460, 020461, 020462, 020463, 020464, 020465, 020466, 020467, 020468, 020469, 020470 від 17.07.2013 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на підставі завдання на перевірку від 21.06.2013 №007200 державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Житомирській області проведено рейдову перевірку. Під час проведення перевірки 21.06.2013 транспортного засобу, що належить позивачу, виявлено, що водій - ОСОБА_3 надавав послуги з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Хмельницький-Житомир автобусом марки БАЗ А07923, номерний знак НОМЕР_1, без документів, наявність яких передбачена ст.39 закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті на пасажирів та на водія на окремих бланках, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" та виявлено, що у водія відсутні тахокарти за попередні 28 днів, чим порушено вимоги постанови КМУ від 14.08.1996 року, наказу Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 №385 "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", наказу Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів".

За результатами розгляду справи про порушення за актом №099849 від 21.06.2013 року 17.07.2013 року начальником управління винесено постанову №020442 від 17.07.2013 року, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн., та винесено постанови №№ 020443, 020444, 020445, 020446, 020447, 020448, 020449, 020450, 020451, 020452, 020453, 020454, 020455, 020456, 020457, 020458, 020459, 020460, 020461, 020462, 020463, 020464, 020465, 020466, 020467, 020468, 020469, 020470 за порушення абзацу 8 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян по кожній постанові, тобто по 340 грн. (28х340=9520 грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що водія ОСОБА_3 застраховано згідно з чинним законодавством України, що підтверджується договором №56-01 обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті, а порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів в даному випадку є одним правопорушенням, а не двадцятьма вісьмома.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз. 2, 4 п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Згідно з п. 4 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №959, страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

П. 2.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року №427, визначено, що ліцензіати зобов'язані допускати до роботи з надання послуг з перевезень водіїв автотранспортних засобів, які мають необхідний рівень професійної кваліфікації, стаж роботи не менше одного року водієм автотранспортних засобів, підтверджений відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 цього розділу, і на яких оформлено, зокрема, страховий документ, що підтверджує особисте страхування водія від нещасних випадків на транспорті.

З аналізу вказаних норм слідує, що перевізник зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування водія від нещасних випадків на транспорті.

Разом з тим, чинне законодавство України не містить обов'язку водія автобуса, який здійснює регулярні пасажирські перевезення мати при собі, під виконання перевезень, поліс обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, водія ОСОБА_3 застраховано згідно з чинним законодавством України, про що свідчить договір №56-01 обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки в переліку документів, який встановлений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" для водія автобуса регулярних пасажирських перевезень, відсутній поліс обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті, іншими нормативно-правовими актами також не передбачено обов'язку водія мати при собі вказаний поліс, то відповідно у відповідача відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно з абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З 20.12.2010 року набула чинності поправка №6 до ЄУТР, відповідно до якої, якщо водій керує транспортним засобом, обладнаним записуючим обладнанням, водій повинен мати можливість надати, коли б не попросила інспектуюча особа, реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 днів.

Відповідно до абз. 8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення вимоги закону щодо обов'язку дотримання водіями режимів праці та відпочинку. Вказане порушення встановлюється контролюючим органом за допомогою тахограм, які зобов'язаний мати при собі водій.

При цьому, не дотримуючись протягом певного періоду режимів праці та відпочинку особа вчиняє триваюче порушення.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушення, яке встановлено абз. 8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості днів, за які у водія під час перевірки виявлено відсутність тахокарт.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушення режимів праці та відпочинку протягом 28 днів є одним правопорушенням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Полотнянко Ю.П.