Рішення № 35276781, 21.10.2013, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/149/13- ц

№ пров. 2/697/109/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретарів Румини М.В., Комендант Л.В.

представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» про встановлення кредитного договору нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КТ «ПриватБанк» звернувся в Канівський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В позовній заяві позивач вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18.12.2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 5000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 31.12.2012р. має заборгованість 25120,81грн., яка складається з наступного: 9107,64 грн. заборгованість за кредитом; 8324,22грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 6016,53 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: -500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1172,42 грн. штраф (процентна складова). Позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2007 року в сумі 25120,81 грн. та судові витрати по справі понесені позивачем при подачі позову до суду.

У судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 подано зустрічний позов до ПАТ КБ «ПриватБанк» про встановлення кредитного договору нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Позов мотивує тим, що згідно заяви, яку він написав до відповідача без дати та без номера в якій вказав свої паспортні дані, місце проживання, місце роботи, засоби звязку та майно, яке є в нього, він отримав пластикову картку, на яку перераховувалася його заробітна плата. На час написання зазначеної заяви він працював в Канівському УМВС України в Черкаській області. При видачі йому заробітної пластикової картки, йому надали ще одну пластикову картку. Як пізніше йому стало відомо то була кредитна картка, на якій були грошові кошти в розмірі 5000 тисяч гривень. Він дійсно користувався даними картками. Зарплатною карткою для отримання заробітної плати, а кредиткою для використання коштів у власних цілях. Посилання позивача за первісним позовом про те, що між ним та установою банку був укладений кредитний договір, який являє собою письмову заяву від 18.12.2007 року, то він заперечую і тому звертається з зустрічною позовною заявою про встановлення кредитного договору нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Він не укладав та не підписував письмових кредитних договорів та інших будь-яких заяв з відповідачем, про це свідчить сама заява про видачу зарплатної картки, де чітко зазначено, «кредитних зобовязань не має». Відомості викладені в заяві від 18.12.2007 року про отримання кредитної картки не співпадають з відомостями, що містяться в заяві на отримання зарплатної картки, зокрема, паспортні дані, адреса проживання. Заяву від 18.12. 2007 року про отримання кредитної картки він особисто не писав та не підписував, підпис, який є у заяві не його. Тому він змушений звернутися до суду з відповідним зустрічним позовом та просить винести рішення, яким встановити, що правочин укладений 18.12.2007 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» є нікчемним.

Ухвалою суду від 20.02.2013р. відкрито провадження за зустрічним позовом та справи обєднано в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності №2929-О від 12.09.2012р. позовні вимоги підтримав повністю та просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість сумі 25120,81 грн. та судові витрати по справі, в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 29.01.2013 року (а.с.41-44) в судовому засіданні первісний позов ПАТ КБ «Приватбанк» не визнали повністю та заперечують проти його задоволення. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі та просять його задовольнити.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до наступного.

У первісному позові ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2007 року в сумі 25120,81 грн. та судові витрати по справі понесені позивачем при подачі позову до суду.

У зустрічному позові ОСОБА_4 просить суд встановити, що правочин укладений 18.12.2007р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» є нікчемним та повернути сторони в попереднє становище.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2007 року Банком відкрито кредитний картковий рахунок на ім'я ОСОБА_4 та йому видано кредитну карту № 5457082913736000, та між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір № б/н від 18.12.2007 року про отримання кредиту в сумі 5000,00грн. (а.с.11,12), який оспорюється ОСОБА_4 у зустрічному позові.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 починаючи з 25.12.2007р. користувався кредитною карткою «Універсальна» до 28.11.2008р., що не оспорюється сторонами.

У судовому засіданні встановлено, з виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 основна карта договору № 5457082913736000 наданою позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.152-164 ), що ОСОБА_4 було підвищено кредитний ліміт по карті з 5000 грн. до 9107,64 грн., якими останній користувався.

П.8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практик розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив судам, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із ст.ст. 210, 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Умови ст.638 ЦК України визначають, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Системний аналіз вищезазначених положень ЦК України дає підстави суду вважати, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, оскільки ОСОБА_4 ознайомлений з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», та останній використовував кредитні кошти.

Суд критично оцінює доводи представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, що ОСОБА_4 не укладав та не підписував письмових кредитних договорів та інших будь-яких заяв з відповідачем, оскільки про це свідчить сама заява про видачу зарплатної картки, де чітко зазначено, «кредитних зобовязань не має», так як вони спростовуються іншими його показами в частині, що він використовував кредитну карту, що відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України являє собою прийняттям пропозиції та бажанням укласти договір.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Позичальником ОСОБА_4 укладено у передбаченій законом письмовій формі договір про надання банківських послуг з елементами кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільне законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділове обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штраф), порукою, гарантією, заставою, тої що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошові зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання і виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.6 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору передбачено сплату клієнтом штрафу у випадку порушення ним строків платежів більш ніж на 120 днів в розмірі 500грн. та 5% від суми позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 визнає позов частково в частині повернення суми в розмірі 5000грн. - початкового розміру кредитного ліміту, яким користувався останній.

Згідно розрахунку заборгованості від 31.12.2012р. вбачається, що загальна сума заборгованості, яку необхідно сплатити ОСОБА_4 становить 25120,81грн., а саме:

- 9107,64 грн. заборгованість за кредитом;

-8324,22грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 6016,53 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом,

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. штраф (фіксована частина);

-1172,42 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-10).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору.

Оцінюючи зібрані по справі докази, вивчивши їх та дослідивши, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог, викладений у первісному позові та необхідність стягнення з відповідача суми боргу, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, та відмови в задоволенні зустрічного позову в зв'язку з його безпідставністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача ОСОБА_4 сплату судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 251,21 грн., які сплачені позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2007року, яка складається з:

- 9107,64 грн. заборгованість за кредитом;

-8324,22грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 6016,53 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом,

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. штраф (фіксована частина);

-1172,42 грн. штраф (процентна складова), а всього: 25120,81 грн. (двадцять пять тисяч сто двадцять гривень 81 копійка).

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р29092829003111) витрати по сплаті судового збору, який сплачено позивачем при поданні позову до суду в сумі 251,21 грн. (Двісті пятдесят одна гривня 21коп.)

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про встановлення кредитного договору нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити повністю за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийО . В . Бурлака