Рішення № 35276419, 11.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-911/11

№пр.2/521/2871/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: судді Буран О.М.

при секретарі Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про визнання частково недійсним кредитного договору, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» та неодноразово уточнюючи позовні вимоги просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №128-08/П від 23.04.2008 року, яка станом на 11.04.2013 р. становить суму у розмірі 83 955,96 дол. США, а також пеню в розмірі 652 083,81 грн. Стягнути з ТОВ «Надія» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму штрафу у розмірі 22 871,05 грн. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет застави, рухоме майно - автомобіль марки AUDI A6 Limousine Quattro 2.8 FSI 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1,двигун НОМЕР_2. Крім того, стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Надія» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму судового збору у розмірі 3 219,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що 23.04.2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №128-08/П, за умовами якого ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 65 000,00 доларів США, строком на погашення до 22.04.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 18% річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Надія» було укладено договір застави транспортного засобу, автомобілю AUDI A6 Limousine Quattro 2.8 FSI, 2008 року випуску, який належить ТОВ «Надія». У зв*язку з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов'язань, в частині своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором та нарахованим процентам, позивач змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що кредитні кошти були отримані безпосередньо ТОВ «Надія» виключно для вирішення виробничих питань. Також зазначив, що ініціатором отримання кредитних коштів виступав директор ТОВ «Надія», залучивши в якості позичальника ОСОБА_1, волевиявлення якого не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору в частині, де він вказаний як позичальник, недійсним, та визнання ТОВ «Надія» позичальником за кредитним договором № 128-08/П від 23.04.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що викладені у позові ОСОБА_1 обставини не підтвердженні жодними доказами.

Представник відповідача, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає позов необґрунтованим, тому як викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Зустрічні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Надія» в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» визнав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову ПАТ АБ «Укргазбанк» за відсутності представника ТОВ «Надія».

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АБ «Укрзазбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №128-08/П, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 65 000,00 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 18% річних, строком погашення до 22.04.2011 року.

Кредитні кошти були отримані ОСОБА_1 у повному обсязі з каси банку, про що свідчить квитанція на видачу готівки №449-46 від 23.04.2008 року (а.с. ).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Надія» було укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого є автомобіль AUDI A6Limousine Quattro 2.8 FSI 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, колір чорний перламутр, який належить ТОВ «Надія» на підставі дилерського договору №2512207 на постачання продукції AUDI AG укладеному з ЗАТ «Автомобільная группа ВІПОС» 25.12.2007 року, угоди №20071167 від 03.03.2008 року (а.с. ).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримавши оригінал кредитного договору, мав можливість ознайомитись з його умовами, був з ним згодний, що підтверджується його особистим підписом у кредитному договорі (а.с ), Крім того, ОСОБА_1 отримав кредитні кошті в сумі 65 000,00 дол.США з каси банку, що підтверджується квитанцією на видачу готівки №449-46 від 23.04.2008 року (а.с. ).

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 61 ЦПК України зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1, посилається на те, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його внутрішній волі під час укладення спірного договору, просить визнати позичальником замість нього ТОВ «Надія», однак, суд вважає, що підписання позичальником цього договору є підтвердженням його згоди на прийняття всіх умов договору в процесі здійснення банком кредитування.

До пред'явлення банком позовних вимог, ОСОБА_1 не звертався з позовом про розірвання або визнання недійсним зазначеного договору.

Також, згідно матеріалів справи, представником відповідача ТОВ «Надія» Омар А.В. до суду надана заява про визнання позову ПАТ АБ «Укргазбанк» в повному обсязі (а.с), тому суд приходить до висновку, що відповідач ТОВ «Надія» не визнає себе позичальником, замість ОСОБА_1, за кредитним договором №128-08/П від 23.04.2008 року.

Одним із основних принципів цивільного процесу є принципи змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства,що викладені у ст.ст.10, 11 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_5, який посилався лише на припущення стосовно відповідальності ОСОБА_1, як позичальника за кредитним договором №128-08/П від 23.04.2008 року, але доказів, які б спростовували доводи, викладені позивачем за первісним позовом, суду представлено не було.

Представником відповідача за первісним позовом не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували неправомірні дії з боку ПАТ АБ «Укргазбанк» при укладанні кредитного договору №128-08/П від 23.04.2008 року. Своїм підписом у кредитному договорі ОСОБА_1 підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування, виразив згоду з правилами надання банківських послуг, а також тарифами їх отримання, тому суд вважає зустрічні позовні вимоги про визнання частково недійним кредитний договору №128-08/П від 23.04.2008 р. в частині зазначення ОСОБА_1 позичальником, визнання позичальником за цим договором ТОВ «Надія», необґрунтованими і відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Як вбачається з матеріалів справи банк виконав свої зобов'язання щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Однак, в порушення умов п.п. 3.3.3., 3.3.4. кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 щомісяця не здійснював погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом.

У зв*язку з невиконанням ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» умов кредитного договору №128-08/П від 23.04.2008 року, станом на 11.04.2013 року виникла заборгованість, яка становить 83 955,96 дол. США і складається з: прострочена заборгованість по кредиту - 48 948,08 дол. США, прострочена заборгованість по процентам - 34 727,60 дол. США, поточна заборгованість по процентах - 280,28 дол. США.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №128-08/П в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит ОСОБА_1 був наданий у доларах США.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо проведення вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ, є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Рішенням Верховного суду України від 29.09.2010 року по справі №6-21307св09 було встановлено, що ПАТ АБ «Укргазбанк» має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Таким чином, ПАТ АБ «Укргазбанк» має достатні правові підстави для укладення кредитних угод в іноземній валюті з фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у разі порушення строків (термінів) повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний банку сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки та повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення на його користь з ОСОБА_1 пені у розмірі 652 083,81 грн. є обґрунтованою.

Згідно п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 суми заборгованості за порушення умов кредитного договору.

Стосовно позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави та стягнення суми штрафу.

Відповідно до п. 3.3.4. Договору застави, позичальник зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т. ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Згідно п. 4.2. Договору застави, за невиконання чи неналежне виконання (в тому числі невчасне) виконання п. п. 3.3.1-3.3.5 даного договору, боржник сплачує на користь Банку штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.

В порушення умов п. 3.3.4 Договору застави, Банку не було надано будь-яких документів у підтвердження укладення договору страхування предмета застави відповідно до тих умов, що були викладені в цьому пункті Договору застави, у зв'язку з чим Банком було накладено штраф у розмірі 22 871,05 грн. (457 421,00 грн. * 5%).

Відповідно до п.3.1.5. договору застави, укладеного між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Надія», у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором (сплата процентів та або повернення кредиту), зобов'язання заставодавцем в повному обсязі або в частині виконаного не буде , заставодержатель має право одержати задоволення своїх позовних вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів, відповідно за цим договором (а.с.).

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно вимог ст. 19 Закону «Про заставу», що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченою заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором

Також, згідно ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація майна здійснюється шляхом його продажу на публічних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеною статтею 58 цього Закону.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає до участі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у відповідності до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись викладеним, враховуючи визнання ТОВ «Надія» позовних вимог у повному обсязі, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Надія» на користь АБ «Укргазбанк» штрафу за порушення обов'язків щодо страхування предмета застави в сумі 22 871,05 грн. та позовну вимогу про звернення стягнення на автомобіль AUDI A6 Limousine Quattro 2.8 FSI, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Надія» на підставі дилерського договору №2512207 на постачання продукції AUDI AG укладеному з ЗАТ «Автомобільная группа ВІПОС» 25.12.2007 року, угоди №20071167 від 03.03.2008 року.

Керуючись, ст.ст. 16, 526, 530, 589, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 174, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість по сплаті кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 83 955,96 (вісімдесят три тисячі дев*ятсот п*ятдесят п*ять) доларів США 96 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» нараховану на суму заборгованості за пенею в розмірі 652 083,81 (шістсот п*ятдесят дві тисячі вісімдесят три) гривні 81 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму штрафу в розмірі 22 871,05 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят одна) гривень 05 копійок.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 83 955,96 дол. США та 652 083,81 грн. за кредитним договором №218-08П від 23.04.2008 року та штрафу за невизнання умов договору застави у сумі 22 871,05 грн. звернути стягнення на рухоме майно - автомобіль марки AUDI A6 Limousine Quattro 2.8 FSI 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1,двигун НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Надія» на підставі дилерського договору №2512207 на постачання продукції AUDI AG укладеному з ЗАТ «Автомобільная группа ВІПОС» 25.12.2007 року, угоди №20071167 від 03.03.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета застави визначеного суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства.

Стягнути з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» в рівних частинах на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму судового збору у розмірі 3 219,00 (три тисячі двісті дев*ятнадцять) гривень.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Буран О.М.