Постанова № 35275405, 28.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2013 року Справа № 812/8327/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Бондаренко О.М. (довір. №1/01-5839 від

19.12.2012, дійсна 19.12.2015),

відповідач: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4606,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4606,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до Луганського міського центру зайнятості 19.03.2013 за сприяння у працевлаштуванні. 26.03.2013 у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи йому було надано статус безробітного. На підставі заяви від 28.03.2013 відповідача було направлено на навчання за професією водій тролейбуса до МКП "Луганськелектротранс". Вартість професійного навчання безробітного склала 4606,48 грн. 08.08.2013 ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку з припиненням професійного навчання за направленням територіального органу без поважних причин. Відповідачу направлений лист - повідомлення про необхідність повернення коштів за навчання у розмірі 4606,48 грн. Кошти до теперішнього часу добровільно не повернуті.

Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 4606,48 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив задовольнити позов та стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 4606,48 грн.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень проти адміністративного позову до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо. 09.10.2013 на адресу суду повернулися конверти з відмітками: «за відмовою адресата від отримання» (а. с. 32), 10.10.2013 та 22.10.2013 - «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 34, 44), 28.10.2013 - «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 46).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в Луганському міському центрі зайнятості Луганської області 19.03.2013 як такий, що шукає роботу та з 26 .03.2013 йому було надано статус безробітного (а. с. 7, 10).

28.03.2013 відповідачем була подана заява до Луганського міського центру зайнятості про направлення його на професійне навчання (а. с. 11).

Матеріалами справи підтверджується, що 28.03.2013 між Луганським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір №120113032800006 щодо його професійного навчання, згідно якого відповідач направлявся на перепідготовку під конкретне замовлення роботодавця в МКП "Луганськелектротранс" за професією "водій тролейбуса" зі строком навчання з 29.03.2013 по 09.09.2013 з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а. с. 12).

Наказом МКП "Луганськелектротранс" №46-у від 29.03.2013 ОСОБА_2 був зарахований до складу навчальної групи (а. с. 21).

Відповідно до наказу від 07.08.2013 №103-у відповідач був відрахований зі складу навчальної групи, як такий, що пропускав навчання без поважних причин (а. с. 22).

Згідно розрахунку вартості професійного навчання, сума витрат на професійне навчання безробітного ОСОБА_2 склала 4606,48 грн. (а. с. 23).

Повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а. с. 25 зв.), підтверджується, що 06.09.2013 відповідач отримав листа від 27.08.2013 №1/03-4186 на суму 4606,48 грн. з проханням сплатити суму боргу у 15-денний термін (а. с. 25).

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону №1533, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4606,48 грн. є доведеним, обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4606,48 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Луганського міського центру зайнятості (юридична адреса: 91053, м. Луганськ, вул. 50 років утворення СРСР, 22-б, р/р37171320001284 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 13392912) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4606,48 грн. (чотири тисячі шістсот шість гривень сорок вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва