Ухвала суду № 35274040, 01.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3484/2013 Головуючий в І інстанції: Крапівіна О.П.

Категорія: 27 Доповідач: Вербицька Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 01 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Вербицької Л.І.

Суддів: Слюсаренко О.В., Радченка С.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 16 вересня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 01.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 8000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань станом на 29.03.2013 року утворилася заборгованість на суму 25184,87 грн., Враховуючи наведене, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 01.08.2008 року в сумі 25184,87 грн. та судові витрати.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 16 вересня 2013 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Банком пропущено строк позовної давності, перебіг якого почався зі спливом строку виконання зобов'язання за кредитним договором, тобто від дня, коли право Банка було порушено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 01 серпня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без № відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки(а.с.5). Через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором утворилась заборгованість загальний розмір якої станом на 29.03.2013 року становить 25184,87 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 7011,11 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 13907,52 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2590,77 грн., фіксованої частини штрафу - 500 грн., процентної складової штрафу - 1175,47 грн. (а.с.3-4).

Договір складається із заяви позичальника від 20.08.2008 року із якої видно, що ОСОБА_1 було видано кредитну картку, а також умов і правил надання банківських послуг (а.с.5-9).

В п.9.12 кредитного договору зазначено, що він діє протягом 12 місяців з моменту підписання з можливістю його пролонгації на такий же строк, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії договору (копія умов і правил надання банківських послуг - а.с.8). Пунктами 9.4; 9.6 і 9.7 умов і правил банк вправі закрити картрахунок і зупинити дію картки у випадку невиконання боржником умов кредитного договору, зокрема, у випадку перевитрати платіжного ліміту та його непогашення протягом 6 місяців, при відсутності на картрахунку грошових коштів у розмірі, достатньому для оплати послуг банку для продовження дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, отримавши в серпні 2008 року кредитні кошти, порушував умови кредитної угоди, останній платіж в погашення заборгованості ним був здійснений ще 26.02.2009року. За таких обставин, банк мав всі підстави для закриття картрахунку відповідача і зупинення дії його картки. Таким чином відсутні підстави вважати, що дія названого кредитного договору від 01.08.2008 року була пролонгована на наступні роки. З часу припинення виконання відповідачем боргових зобов'язань у банку виникло право на позов. Однак, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду за захистом порушеного права у травні 2013 року.

Доказів того, що відповідачем здійснювалося волевиявлення на продовження дії та перевипуск картки позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до роз'яснень даних у п.31 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у справі.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, початок якого правильно визначено як сплив строку виконання зобов'язання за кредитним договором, тобто з моменту, коли право Банка було порушено.

Доводи апеляційної скарги в частині визначення сторонами під час укладення кредитного договору терміну його закінчення (згідно зі ст.251 ЦК України), а саме дії, що має юридичне значення: повне виконання зобов'язання, у зв'язку з чим договір є діючим та обов'язковим для виконання сторонами, до уваги колегію суддів не приймаються, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що суперечать правовій природі інституту позовної давності, що урегульований главою 19 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів також не приймаються до уваги як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 16 вересня 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: