Рішення № 35272179, 15.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2013 року Справа № 905/6957/13

Провадження №9пд/913/2892/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрасгаз", м. Київ, в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська виробничо-екологічна фірма "Зефир", м. Луганськ

про визнання договору недійсним

Суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Хухрянська І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Кулигін А.Є., дов. б/н від 11.10.13,

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним договору № 1206000266 від 11.06.12.

Доводи позивача полягають у наступному.

11 червня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір № 1206000266 від 11.06.12, згідно з яким він (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання у 2012 році в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги з розробки документів для отримання дозволів на викиди певних Луганських підприємств.

Позивач вважає, що підпис директора підприємства відповідача Рушковського І.В. на спірному договорі не є справжнім, оскільки зразок підпису цієї особи, як учасника товариства на статуті цього товариства, засвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Орловою О.А., не є тотожнім з підписом Рушковського І.В. на договорі.

Позивач вважає, що спірний договір був підписаний іншою, не уповноваженою на це особою, що є порушенням ч. 2 ст. 207 ЦК України, що в свою чергу, тягне за собою недійсність договору на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідач, ТОВ "ЛВЕФ "Зефір", проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, суть яких зводиться до наступного.

За умовами спірного договору передбачено, що розрахунки мають проводитися після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт та пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг в строк до 15 банківських днів з дати надання послуг.

Спірний договір був виконаний з боку відповідача, акти прийому-передачі виконаних робіт були підписані сторонами, однак кошти у строк, передбачений договором не були сплачені позивачем, через що відповідач за цією справою звернувся з позовом до позивача за цією справою до господарського суду Донецької області, за результатами розгляду якого у справі № 905/6132/13 грошові вимоги ТОВ "ЛВЕФ "Зефір" були задоволені.

Щодо сумнівного для позивача підпису на договорі, то він здійснений заступником директора Маліковою Н.В., яка наділена повноваженнями щодо підписання договорів згідно з наказом № 1к від 03.01.06.

У судовому засіданні 15.11.13 представник позивача участь не взяв, жодних заяв або клопотань від сторін не надійшло, тому суд вважає за можливе розглянути спір у цьому судовому засіданні.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інтерес позивача полягає у визнанні спірного договору недійсним через його невідповідність вимогам закону, оскільки договір підписаний з боку відповідача не уповноваженою особою.

Судом встановлено, що 11 червня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір № 1206000266 від 11.06.12 (а.с. 15 - 18), згідно з яким він (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання у 2012 році в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги з розробки документів для отримання дозволів на викиди певних луганських підприємств.

За умовами спірного договору передбачено, що розрахунки мають проводитися після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт та пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг в строк до 15 банківських днів з дати надання послуг (п. 4.1).

Спірний договір був виконаний з боку відповідача, акти прийому-передачі виконаних робіт були підписані сторонами, однак кошти у строк, передбачений договором не були сплачені позивачем.

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірення розрахунків за період з 01.12.12 по 28.02.13 (а.с. 102), згідно з яким заборгованість позивача за виконані роботи становлять 1 738 265,35 грн.

Відповідачем надані докази виконання спірного договору, а саме акти прийому-передачі робіт (а.с. 103 - 105).

Позивач стверджує, що спірний договір був укладений з порушенням закону, зокрема ч. 2 ст. 207 ЦК України, - з боку відповідача правочин підписаний не директором Рушковським І.В., як зазначено у преамбулі договору, а іншою не уповноваженою особою.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що з боку відповідача спірний договір підписаний заступником директора підприємства відповідача Маліковою Н.В., якій за наказом № 1к від 03.01.06 (а.с. 106) надане право підписувати договори, акти, фінансові та інші документи.

Самий лише факт відсутності посилання у договорі на те, що він з боку відповідача укладений та підписаний заступником директора підприємства відповідача Маліковою Н.В. за наявності її підпису у цьому документі не може свідчити про укладення цього правочину з боку ТОВ "ЛВЕФ "Зефір" з порушенням закону, оскільки йдеться про підписання цього правочину уповноваженою особою.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спірна угода відповідає вимогам закону та була виконана відповідачем у повному обсязі, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укртрасгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 18.11.13.

Суддя А.Г. Ворожцов