Постанова № 35272094, 03.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 804/9074/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представника позивача - представників відповідача - Мостового Н.Л., Олешка О.М., Пищика С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року за № 0000312500, № 0000322500, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року за № 0000312500, № 0000322500.

Ухвалою суду від 09.07.2013 року було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами суду від 24.07.2013 року та від 28.08.2013 року було зупинено провадження у даній адміністративній справі, а ухвалами від 28.08.2013 року та від 03.09.2013 року - поновлено провадження та продовжено судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 03.09.2013 року судом допущено правонаступництво та замінено первинного відповідача Спеціалізовану податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної фактичної перевірки відповідачем були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства. Адже на думку позивача податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за №№ 0000312500, 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн. та 5 453, 16 грн. відповідно - є незаконними та такими, що порушують права і законні інтереси позивача, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються відповідними доказами. За твердженнями позивача, такий неухильно дотримується розрахунково-касової дисципліни, повного, своєчасного оприбуткування готівкових коштів, правильно використовує та веде КОРО, а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно винесених податкових повідомлень-рішень.

Просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та пояснив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Адже фахівцями Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України була проведена фактична перевірка, за результатами якої були встановлені певні порушення вимог чинного законодавства України. Дані висновки стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн., за № 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн. За твердженнями відповідача в ході перевірки знайшли своє підтвердження наявні порушення, а саме: щодо неповного та несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, щодо незабезпечення роздрукування 4-х та зберігання 2-х фіскальних звітних чеків, щодо допущення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на загальну суму 18, 64 грн., реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 1 659, 98 грн. Дані порушення стали підставою для нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Тому, на думку відповідача, його дії проведені під час перевірки є правомірними та такими, що вчинені в рамках наданих податковій службі повноважень. А доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», наведені в адміністративному позові, не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). У зв'язку із чим просив у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов частково з наступних підстав.

З копії Довідки серії АА за № 693985 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) вбачається, що Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області була проведена первинна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30487219), надалі за текстом - ТОВ «АТБ-маркет». Видами діяльності за КВЕД-2010 якого є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля напоями, оптова торгівля тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

Аналіз матеріалів справи показує, що у період з 18.05.2013 року по 24.05.2013 року Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України була проведена фактична перевірка господарської одиниці: магазину «Продукти-149», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 33, суб'єкта господарювання (платника податків) - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30487219). Перевірку було проведено на підставі направлень від 17.05.2013 року за №№ 493, 494, наказу на проведення фактичної перевірки від 17.05.2013 року за № 530.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані відповідачем в акті фактичної перевірки від 24.05.2013 року.

Відповідно до вказаного акту перевірки висновки податкового органу були такими: встановлені порушення ТОВ «АТБ-маркет» п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, у зв'язку із чим суб'єктом господарювання не забезпечено щоденного друку та зберігання у книзі обліку розрахункових операцій 6 фіскальних звітних чеків; п. 12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», у зв'язку із чим позивачем здійснювалась реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму - 1 659, 98 грн.; п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», у зв'язку із чим була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на загальну суму - 18, 64 грн.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, у зв'язку із чим суб'єктом господарювання не було забезпечено оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі у загальній сумі 27 846, 29 грн., а саме:

готівкові кошти, які не надійшли на підставі фіскального звітного чеку від 20.02.2013 року № 80 оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) 21.02.2013 року № 0402015305р/1 в сумі 6 491, 07 грн.;

готівкові кошти, які надійшли 22.11.2011 року на підставі фіскального звітного чеку від 22.11.2011 року № 2083 на загальну суму 21 355, 22 грн. не оприбутковано в КОРО № 0402008412 Р-1.

Позивач не погодився із висновками, викладеними в акті перевірки, тому надав свої заперечення до нього від 01.06.2013 року та додаткові заперечення від 05.06.2013 року за № 05/06/13. Однак, відповідач не прийняв до уваги вказані заперечення, про що повідомив листом від 06.06.2013 року за № 17427/10/25.1-11 «Про розгляд заперечень до акту фактичної перевірки».

З урахуванням таких порушень вимог чинного законодавства відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за №№ 0000312500, 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн., на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн. відповідно із розрахунками штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Так, згідно вказаних розрахунків до винесених податкових повідомлень-рішень:

за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (неповне та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків) на підставі абз. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436 від 12.06.1995 року» відповідачем було нараховано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі - 139 231, 45 грн., виходячи з такого: 27 846, 29 грн. (6 491, 07 грн. + 21 355, 22 грн.) х 5 = 139 231, 45 грн.;

за порушення п. 9, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (не забезпечено: роздрукування 4-х та зберігання 2-х фіскальних звітних чеків; допущена: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на загальну суму - 18, 64 грн., реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 1 659, 98 грн.) на підставі п. 1, п. 4 ст. 17, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - нараховано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі - 5 453, 16 грн., виходячи з такого: 6 х (20 х 17) = 2 040, 00 грн., 5 х 18, 64 = 93, 20 грн., 2 х 1 659, 98 = 3 319, 96 грн.

Проте, позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, тому оскаржує їх у судовому порядку.

Аналіз матеріалів справи показує, що предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність/неправомірність винесення Спеціалізованою податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн. та від 12.06.2013 року за № 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Порядок проведення фактичної перевірки передбачений нормами ст. 80 Податкового кодексу України (у відповідній чинній на момент проведення перевірки редакції).

Відповідно до положень якої визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених обставин, перелік яких наведений у підпунктах п. 80.2 Податкового кодексу України.

Що стосується виявлених порушень вимог чинного законодавства під час проведеної фактичної перевірки, то суд зазначає таке.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн. стало встановлене порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

У відповідності до положень п. 1.2, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення) (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) готівкою (готівковими коштами) визнаються грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, в ході проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення вищевказаного пункту Положення суб'єктом господарювання не забезпечено оприбуткування готівкових коштів, а саме: готівкові кошти, які надійшли на підставі фіскального звітного чеку № 80 від 20.02.2013 року оприбутковано в КОРО № 0402015305p/1 21.02.2013 року в сумі 6 491, 07 грн.; готівкові кошти, які надійшли 22.11.2011 року на підставі фіскального звітного чеку № 2083 від 22.11.2011 року на загальну суму 21 355, 22 грн. не оприбутковано в КОРО № 0402008412 Р-1, що на думку податкового органу призвело до неповного та несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму - 27 846, 29 грн.

Книгою обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) у відповідності до вимог п. 1.2 вищевказаного Положення визнається прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Визначення КОРО, наведене у ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) кореспондує вищевказаним нормам п. 1.2 Положення.

Розділом 4 Положення визначений порядок ведення касової книги та обов'язки касира.

Згідно п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.4 Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

Так, під час судового розгляду справи судом були досліджені дані книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), копії яких є наявними в матеріалах справи, а саме: КОРО за № 0402015305р/1, КОРО за № 0402008412 Р-1. Та встановлено, що позивачем були зроблені виправлення дати оприбуткування у КОРО № 0402015305р/1 з невірної 21.02.2013 року на вірну 20.02.2013 року, та у КОРО № 0402008412 Р-1 закреслено рядок щодо оприбуткування операції від 22.11.2011 року та виправлені суми готівки у рядку від 06.12.2011 року.

Позивач посилався на те, що роздрукування Z-звітів у кількості 2 шт. (№ 79, № 80) за 20.02.2013 року пов'язано із тим, що 20.02.2013 року під час використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) Datecs FR-3530T (фіскальний номер - 0402015305) був встановлений факт технічного збою у його роботі. При роздрукуванні Z-звіту № 79 було виявлено, що дата роздрукування цього звіту - 00.04.2026 р. Пізніше був роздрукований Z-звіт № 80, у якому також відображена дата роздрукування - 00.04.2026 р. Вихід з ладу РРО 20.02.2013 року підтверджується відміткою сервісної організації - ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» у КОРО № 0402015305р/1. У зв'язку зі збоєм РРО Z-звіти за №№ 79, 80 за 20.02.2013 року були зіпсовані, а в КОРО № 0402015305р/1 - вклеєний періодичний звіт за 20.02.2013 року. Згодом РРО було перевірено, збій усунено - 21.02.2013 року, з огляду на що зазначений РРО міг бути використаний за своїм призначенням лише 21.02.2013 року. Це підтверджується матеріалами справи, а саме: відповідним записом у КОРО № 0402015305р/1 у розділі 4 «Облік ремонтів з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО», копією акту ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» № 18 від 27.02.2013 року реєстрації ремонту РРО. Тому, зазначений факт приймається судом до уваги.

З огляду на аналіз вищевикладених норм Положення, суд приходить до висновку про те, що позивач забезпечив належне ведення КОРО, що підтверджується матеріалами справи, діяв в межах та на виконання вимог такого Положення.

Зокрема, спростовуються твердження відповідача про те, що готівкові кошти, які надійшли на підставі фіскального звітного чеку № 80 від 20.02.2013 року оприбутковано в КОРО № 0402015305р/1 21.02.2013 року в сумі 6 491, 07 грн., а не в той же день - 20.02.2013 року. Про це свідчить належним чином оформлене виправлення дати оприбуткування з 21.02.2013 року на 20.02.2013 року у КОРО № 0402015305р/1, що відповідає даним фіскального звітного чеку № 80 від 20.02.2013 року. Адже як того вимагають норми Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, виправлення ТОВ «АТБ-маркет» невірного тексту було завірене відповідним підписом уповноваженої особи, зроблено надпис «Виправленому вірити», тому вважається дійсним та належним оформленням запису у КОРО. Також суд бере до уваги і зазначений вище факт ремонту РРО.

Це ж саме стосується і висновків відповідача щодо неоприбуткування готівкових коштів в КОРО № 0402008412 Р-1, які надійшли 22.11.2011 року на підставі фіскального звітного чеку № 2083 від 22.11.2011 року на загальну суму 21 355, 22 грн. Ці твердження також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Як вже було зазначено вище, позивач забезпечив належне ведення КОРО та виправлення внесені ним у відповідні графи КОРО № 0402008412 Р-1 є тому підтвердженням. Даний факт засвідчується також матеріалами справи - відповідними копіями витягу з КОРО № 0402008412 Р-1.

Тому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на норми п. 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 щодо форми виправлення помилок у відповідних документах. Тим більше, що позивач забезпечив належне своєчасне вклеювання звітних фіскальних чеків - Z-звітів, що також підтверджується матеріалами справи. Крім того, посилання відповідача на те, що у відомості за результатами перевірки, яка наявна в матеріалах справи, міститься розписка матеріально відповідальної - Бондаренко Т.П., жодним чином не підтверджують згоди останньої на зазначені відомості щодо меншої кількості товарно-матеріальних цінностей по кожному виду від фактичних залишків станом на 18.05.2013 року. Тому судом до уваги такі посилання не приймаються. Це в свою чергу спростовує висновки відповідача щодо порушення ним п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Таким чином, визначена податковим органом сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436 від 12.06.1995 року за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2013 року № 0000312500 у сумі 139 231, 45 грн. є протиправною. У зв'язку із чим позовна вимога ТОВ «АТБ-маркет» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн. - є такою, що підлягає задоволенню повністю.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн., то суд зазначає наступне.

Підставою для винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення стали виявлені в ході проведеної перевірки порушення пунктів 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно вищевказаних пунктів ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані в тому числі:

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Щодо порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), то суд зазначає таке.

В акті перевірки відповідач зазначив, що суб'єктом господарювання не забезпечено щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, а саме: за 15.11.2011 року згідно даних КОРО № 0402008413р/1, за 20.09.2011 року згідно даних КОРО № 0402008416р/1; не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО а саме: звіт за № 831 в КОРО № 0402008416р/1, звіт за № 1176 в КОРО № 0402008415р/2, звіт за № 688 в КОРО № 0408008418р/1, звіт за № 2027 в КОРО № 0402008414р/1.

Проте, на підтвердження правомірності своєї позиції та належного дотримання вимог чинного законодавства представником позивача було надано суду копії фіскальних звітних чеків у кількості двох, а саме: № 688 від 09.11.2011 року, № 2027 від 26.09.2011 року. А щодо надання інших копій фіскальних звітних чеків, не роздрукування та не зберігання яких було виявлено в ході проведеної фактичної перевірки, то позивач зазначив про неможливість надання їх суду. Адже під час судового засідання посилався на те, що такі збережені не були, вигоріли.

Тому, з урахуванням положень ст.ст. 69, 70, 71, 86 КАС України суд приходить до висновку про наявність виявлених порушень п. 9 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та погоджується із висновками відповідача в цій частині. Адже за нормами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за № 0000322500 порушення п. 9 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим органом відображено незабезпечення роздрукування 4-х та зберігання 2-х фіскальних звітних чеків, що мало наслідком застосування відповідачем норм п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» для нарахування штрафної (фінансової) санкції.

Згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

У вказаному розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за № 0000322500 відповідач наводить відомості, з яких вбачається, що ним у шестикратному розмірі застосована санкція п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) за наявне порушення п. 9 ст. 13 даного Закону. У результаті цього ним була визначена сума штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 2 040, 00 грн. (тобто 6 х (20 х 17), з них 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 (неоподатковуваний мінімум громадян), 6 - фіскальних звітних чеків, роздрукування та збереження яких за твердженнями відповідача забезпечено не було).

Однак, аналіз вказаної норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) показує, що застосування фінансової санкції у визначеному п. 4 ст. 17 вказаного Закону розмірі, передбачено для факту встановленого порушення, а не для кількості фіскальних звітних чеків, щоденне роздрукування або зберігання яких не забезпечено. Це також підтверджується судовою практикою, на яку посилався позивач під час судового засідання.

Отже, розрахунок податковим органом штрафної (фінансової) санкції в даному випадку є помилковим та повинен становити суму у розмірі: 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340, 00 грн. (20 х 17 (неоподатковуваний мінімум громадян) = 340, 00 грн.) без шестикратного застосування такої суми. Внаслідок чого в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за № 0000322500 підлягає скасуванню, а саме: на суму 1 700, 00 грн. (тобто 2 040, 00 грн. (розрахована відповідачем сума санкції) - 340, 00 грн. (згідно п. 4 ст. 17 Закону) = 1 700, 00 грн.), а в іншій - залишається без змін, тобто в частині - 340, 00 грн.

Щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), то суд зазначає таке.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено не забезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. За твердженнями податкового органу позивачем було реалізовано не облікований згідно вимог чинного законодавства товар, а саме: алкогольні напої на загальну суму - 1 659, 98 грн., без підтверджуючих документів.

Згідно вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;

визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Як зазначає позивач товари, що реалізуються в магазинах, для цілей бухгалтерського обліку визначаються як запаси.

Правила обліку запасів встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044 (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції). Так, дане положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Під час судового розгляду справи було встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» веде облік запасів по методу ціни продажу, що повністю відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», облік яких ведеться за допомогою електронної програми на підставі первинних документів.

Відповідно до вказаного Положення переміщення товару зі складу підприємства (розподільчого центру) в магазин на реалізацію здійснюється відповідним транспортом і супроводжується оформленням накладної на внутрішнє переміщення.

Примірник накладної на внутрішнє переміщення товару в електронному вигляді направляється в магазин за допомогою електронного зв'язку, а примірник накладної на паперовому носії супроводжує доставку товару до місця його реалізації.

Оприбуткування товару, що надійшов на реалізацію зі складу підприємства (розподільчого центру), здійснюється в магазині на підставі накладної на внутрішнє переміщення товару.

Позивачем було надано суду схему, за якою здійснювався розподіл товару на реалізацію. Так, як вбачається з даних вказаної схеми, умовним постачальником за відповідною накладною на територію розподільчого центру ТОВ «АТБ-маркет» було доставлено 20 одиниць продукції, які далі згідно накладної на внутрішнє переміщення товарів були доставлені з розподільчого центру до наступних магазинів: до магазину № 1 - у кількості 1 одиниця продукції, до магазину № 2 - у кількості 9 одиниць продукції, до магазину № 3 - у кількості 18 одиниць продукції.

Однак, відповідно даних акту перевірки відповідачем здійснювалась перевірка господарської одиниці - магазину «Продукти-149», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 33.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями позивача щодо неможливості встановлення контролюючим органом факту реалізації не облікованого товару на підставі одної накладної на внутрішнє переміщення товару за результатами перевірки лише одного магазину, при цьому не перевіривши скільки було таких поставок від постачальника до розподільчого центру, з розподільчого центру до магазину, не перевіривши з якої партії був відповідний товар, чи відбулось переміщення такого товару з одного магазину до іншого.

Тому, і висновки відповідача щодо встановленої кількості залишків запасів, які за його свідченнями не відповідають фактичним залишкам, є безпідставними та не підтверджуються фактичними обставинами справи, матеріалами справи.

Свої твердження позивач підкріплює копіями накладних, наявними в матеріалах справи. Даними накладними визначено від кого та кому направлялась визначена кількість товару за відповідною ціною, певної суми. Отже, висновок Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України щодо реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 1 659, 98 грн. - є безпідставним.

У зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 року за № 0000312500 в цій частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), а саме: за п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) у подвійному розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 3 319, 96 грн. (2 х 1 659, 98 грн. = 3 319, 96 грн.) - є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), то суд зазначає таке.

В ході перевірки відповідачем була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на загальну суму 18, 64 грн. З цього приводу позивач жодним чином не спростував виявленого порушення. А у відповідності до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому, і нарахування податковою службою штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) є правомірним та становить - 93, 20 грн., а саме: 18, 64 грн. х 5 = 93, 20 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога ТОВ «АТБ-маркет» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000322500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 453, 16 грн. - підлягає задоволенню частково, а саме: в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 5 019, 96 грн., а в інші частині підлягає залишенню без змін, тобто у розмірі - 433, 20 грн. (340, 00 грн. + 93, 20 грн. = 433, 20 грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року за № 0000312500, № 0000322500 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000312500 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 139 231, 45 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби України від 12.06.2013 року за № 0000322500 у частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі - 5 019, 96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 09.09.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко