Ухвала суду № 35270943, 29.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 820/4712/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 820/4712/13-а

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом з земельного податку з фізичних осіб та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 24353,94 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.13 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом з земельного податку з фізичних осіб та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 24353 грн. 94 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства вищезазначена апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником земельного податку з фізичних осіб та платник орендної плати з фізичних осіб за використання земельної ділянки загальною площею 1,6915 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 24353,94 грн., що виник по вищезазначених податках.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області Державної податкової служби були направлені податкові повідомлення-рішення форми "Ф" № 0000041710 від 17.05.2011 року на суму 14855,68 грн. та № 0080921710 від 13.10.2011 року на суму 2194,64 грн.

Між тим, у встановлений законом строк суму податкового боргу відповідач не сплатив.

За приписами п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Так, відповідачу за несплату в установлений строк грошового зобов'язання була нарахована пеня у розмірі 7303,62 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 24353,94 грн., у тому числі зі сплати орендної плати з фізичних осіб склала за основним зобов'язанням - 14855, 68 грн., пеня - 7303,62 грн., земельний податок з фізичних осіб - 2194,64 грн.

Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб та земельного податку з фізичних осіб, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні с платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

На виконання вимог цієї норми Закону постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998р. затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, яким визначені єдині умови реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п.п. 2, 3 цього Порядку, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням підтвердження державою факту виникненні або припинення права оренди земельних ділянок та проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Згідно з п. 13 цього Порядку встановлено, що після засвідчення факту державної реєстрації договору Оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плат за землю" землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою за фактичний період користування у поточному році.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 Податкового Кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Факт використання позивачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 позивачем не спростовано, підтверджується відсутністю доказів про відмову позивачки від договору оренди, переоформлення землі на іншу особу згідно із законодавством.

За таких обставин, податкові повідомлення - рішення № 0000041710 від 17.05.2011 року та № 0080921710 від 13.10.2011 року, прийняті Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області Державної податкової служби в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, а тому позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у розмірі 24353,94 грн. є законними та обгрунтованими.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2013р. по справі № 820/4712/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.