Ухвала суду № 35270529, 13.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року справа №812/5562/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013р. по справі №812/5562/13-а (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_3 до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 №0000021231,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 №0000021231.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року по справі №812/5562/13-а здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі, змінивши Сватівську міжрайонну державну податкову інспекцію Луганскьої області Державної податкової служби у Луганській області на Сватівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що особи з назвами «Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби» та «Сватівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області» є не дієздатними особами і не можуть бути позивачами і відповідачами у суді з огляду на відсутність положень, на підставі яких вони можуть діяти, та відсутність у зв'язку з цим відповідного обсягу як процесуальної так і цивільної дієздатності. Позивач також вважає, що Сватівська МДПІ не є суб'єктом владних повноважень, а тому ця справа не підсудна судам адміністративної юрисдикції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про витребування у порядку ст.. 71 КАС України доказів, що мають істотне значення для вирішення справи та підтверджують правоздатність і дієздатність осіб з назвами «Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби» та «Сватівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області» судом апеляційної інстанції відхилено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку з питання подання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами календарного року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 14.02.2013 №92/17-НОМЕР_1 та згідно до п.20.1.28 п. 20.1 ст.20, п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013р. №0000021231, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на суму 1020,00 грн..

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про ненадання позивачем декларації про майновий стан і доходи за результатами календарного року у строки, визначені п.177.5 п.177.11 ст.177, п.п.49.18.5, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в 2012 році фахівцями МДПІ також було встановлено факт неподання позивачем до податкових органів податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу по строку надання до 10.05.2012, про що було складено акт перевірки №194/17-НОМЕР_1 від 14.05.2012 та застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012р. №0002771701.

Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби Луганської області та Міністерства доходів і зборів України, скарги якої було залишено без задоволення, а повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначено ст.49 Податкового кодексу України , згідно до п.49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За приписами п.49.2 наведеної норми платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно до вимог п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було виконано обов'язок щодо подання до контролюючих органів декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не було виконано обов'язок, встановлений Податковим кодексом України, щодо обчислення, декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, то відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 №0000021231 на суму 1020,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013р. по справі №812/5562/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013р. по справі №812/5562/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок