Рішення № 35270002, 04.11.2013, Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим

04.11.2013 2/111/1022/2013

Справа № 111/3722/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

4 листопада 2013 р. ( повний текст рішення 7 листопада 2013 року)

смт. Леніне

Ленінський районний суд АРК у складі:

головуючої - судді -Українець Л.І.

при секретарі : Абдурамановій Л.І., з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, визнання права проживання (користування) у квартирі та вселення, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів про усунення перешкод у користуванні квартирою, визнання права проживання (користування) у квартирі та вселення. Свої вимоги мотивують тим, що вони зареєстровані і проживали в квартирі АДРЕСА_1 при житті батьків. У 1988 році батьки розлучилися і стали проживати окремо. У 1989 році їх батько одружився з відповідачкою ОСОБА_4,яка разом з своїм сином також стали проживати у спірній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_8

Після смерті батька відповідачка ОСОБА_4 змінила замкинавхідних дверях квартири та не впускає їх в квартир, чим чинить їм перешкоди у користуванні житлом. Просять усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом визнання за ними права проживання (користування) квартирою та їх вселення в квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що позивачі є дітьми її померлого чоловіка, від першого шлюбу. Дочка ОСОБА_1 перестала проживати у квартирі АДРЕСА_1 з моменту одруження з 1998 року і фактично проживає в смт. Леніне, за місцем проживання свого чоловіка, хоча залишилась зареєстрованою у спірній квартирі та ще й є співвласником цієї приватизованої квартири. При житті чоловіка, діти вільно відвідували батька та час від часу його син ОСОБА_6 проживав у квартирі. А після смерті батька, син померлого чоловіка -ОСОБА_6, будучи зареєстрованим у спірній квартирі переїхав проживати на дачу в с. Мисове і після заміни замків не з'являвся до квартири так само як позивачка та їх речей у квартирі немає. Вважає, що заміною замка, вона дітям не вчиняє перешкод, бо кожний з позивачів мають окреме житло і з ними у спірній квартирі вона не зможе проживати, бо вони чужі один одному люди. Не заперечує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мають право проживати у спірній квартирі, але оскільки їх батько помер, то вона згідна на їх вселення лише при умові, що позивачі спочатку приймуть спадщина після смерті батька. Тому до тих пір, поки після смерті чоловіка не буде ними прийнята спадщина, вона не погоджується на їх проживання і вселення у спірну квартиру.

Відповідач ОСОБА_9 у судовому засіданні з позовом погодився частково не заперечує проти вселення позивачів у спірну квартиру, оскільки позивачка ОСОБА_1 є дочкою його вітчима померлого-чоловіка його матері, та ще й співвласником спірної квартири та зареєстрована у ній . А її брат- позивач ОСОБА_6 також має право на житло у спірній квартирі, як член сім'ї співвласника і там зареєстрований . Однак зазначає, що він ОСОБА_9, жодним чином не вчиняв позивачам перешкод у користуванні їх квартирою, бо фактично проживає з своєю сім'єю у квартирі АДРЕСА_2 з 2008 року і у нього самого немає ключів від спірної квартири. Просить у позові до нього відмовити повністю.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 суду підтвердили, що знають позивачів і відповідачів, ще коли був живий їх батько та їм відомо, що позивачка ОСОБА_1 після заміжжя перестала проживати у квартирі АДРЕСА_1, хоча при житті батька, відвідувала його в цій квартирі, а син померлого -позивач ОСОБА_6 жив у квартирі час від часу в перервах між заробітками. А після смерті батька переїхав проживати в с. Мисове, на дачу. Ніколи не чули, щоб відповідачі будь-яким чином вчиняли позивачам перешкоди у користуванні квартирою.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_10(а.с.32) ОСОБА_11(а.с.33), дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивачці ОСОБА_1, відповідачці ОСОБА_4, відповідачу ОСОБА_12 та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Щолкіне (а.с.8) в рівних частках належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1(а.с.30). Та обставин, що позивачі зареєстровані у спірній квартирі підтверджена відмітками про реєстрацію у їх паспортах (а.с.4,5). Зокрема ОСОБА_1 зареєстрована у спірній квартирі з 22.12.2011 року, а ОСОБА_6 з 16.11.2000 року. Згідно з довідкою про склад сім'ї вбачається, що в квартирі разом з позивачами зареєстровані і відповідачі, та ОСОБА_4 та ОСОБА_12 є ще й співвласники квартири.

Судом також встановлено що після смерті співвласника квартири ОСОБА_8 у сторін виник спір щодо проживання у квартирі позивачів та перешкоди полягали у заміні відповідачкою замків на вхідних дверях квартири АДРЕСА_1 та відмову впускати позивачів квартиру з тих підстав, що їх батько помер і вони не зможуть з нею проживати в одній квартирі. Доводи відповідачки ОСОБА_4 що таким чином вона сприяє несенню позивачами витрат на оформлення спадщини після смерті її чоловіка та батька позивачів на думку суду не заслуговують на увагу,оскільки у даному спорі не вирішується спір про право на спадщину, а надані сторонами докази у вигляді свідоцтва про право власності на квартиру(а.с.30) свідчить, що позивачка як спів власник не в повній мірою може користуватися своєю часткою у власності, тому її право підлягає захисту шляхом вселення у спірну квартиру і цьому не повинно передувати оформлення позивачкою спадщини після смерті батька на частку спірної квартири.

Також судом встановлено що позивач ОСОБА_6, як член сім'ї позивачки та ОСОБА_8 безперешкодно користувався правом на житло у квартирі до смерті його батька. Відповідачами не оспорюється обставина, що позивачі дійсно мають право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. Однак після смерті співвласника квартири ОСОБА_8 позивачу ОСОБА_6 зі сторони відповідачки ОСОБА_4, вчинялись перешкоди ОСОБА_6, які виразились в тому, що остання вивезла його речі на дачу в с. Мисове, змінила замки в квартирі та поставила умову, що впустить їх проживати в квартиру тільки після того, як він понесе витрати на оформлення спадщини після смерті батька. Ця обставина знайшла підтвердження в ході розгляду справи по суті, а саме з особистих пояснень відповідачки ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_12 позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Доказів того що позивачі зверталися з приводу вселення до органів міліції сторони не надали,оскільки позивачі обрали спосіб захисту шляхом звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Показання свідків ОСОБА_10(а.с.32) та ОСОБА_11.(а.с.33) є недостатнім доказом заперечень відповідачки ОСОБА_4 проти позову, оскільки судом встановлено, що свідки перебувають у дружніх стосунках з ОСОБА_4

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном, а згідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про здійснення деяких дій для запобігання такому порушенню. Тому до правовідносин позивачки ОСОБА_1 з відповідачами слід застосувати норми ЦК України і ЖК України.

Оскільки зазначені обставини судом встановлені, а відповідачка ОСОБА_4 в добровільному порядку їх усунути не бажає, ставлячи умову прийняття позивачами спочатку спадщини у частці і лише після цього вселення їх як співвласників квартири,суд приходить до висновку про те, що відповідачка порушує права власника ОСОБА_1, та користувача ОСОБА_6 квартири, бо вони дійсно позбавлені права користування в квартирою в якій зареєстровані . Тому позовні вимоги щодо усунення їм перешкод в користуванні власністю та правом користування квартирою шляхом вселення в квартиру АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Позов в частині вимог до відповідача ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та визнання права проживання ( користування) у спірній квартирі не знайшов свого підтвердження, оскільки відповідачем ОСОБА_12 на підставі акту обстеження від 15.10.2013 року підтверджено,що він у спірній квартирі не проживає з 2008 року і жодних перешкод позивачам не вчиняв, тому у задоволенні позову до нього слід відмовити повністю.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачів до ОСОБА_4 про визнання права проживання (користування) спірною кватирою, оскільки у судовому засіданні відповідачка не оспорюють такого права позивачів. Тому в цій частині позову також слід відмовити.

Судові витрати слід покласти наступним чином: стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_6 по 56 (п'ятдесят шість) гривень судових витрат, понесених позивачами при сплаті судового збору на суму 115 грн. 00 коп.(а.с.1).

На підставі ст.391,386 ЦК України, керуючись ст. 16, 104 ЦК України, ст. 65 ч.2, ст. 160 ЖК України, ст.ст. 3, 7, 10, 130, 131,179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_6 шляхом їх вселення в квартиру АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_6 по 56 (п'ятдесят шість) гривень судових витрат, понесених позивачами при сплаті судового збору.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, визнання права проживання (користування) у квартирі та вселення - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права проживання (користування) у квартирі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 7 листопада 2013 року.

Суддя Українець Л.І.