Рішення № 35269760, 14.11.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9889/13-ц

2/357/3166/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 07.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким позичальнику було відкрито відновлювальну кредитну лінію на суму 17749,60 дол.США строком по 07.03.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом на умовах, передбачених договором, згідно умов договору боржник зобов'язувався повернути вказані кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитом, однак боржником умови кредитного договору не виконані, загальна сума заборгованості відповідача з нарахуванням процентів становить станом на 30.04.2013 року 11218,59 дол.США та 806 453 грн.27 коп.- плата за кредитом, пеня, 3 % річних з простроченої суми, інфляційні втрати. Оскільки боржником умови договору не виконані, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в суді позов визнав частково, не заперечував щодо стягнення з нього заборгованості за основним кредитом та відсотками, просив суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України звільнити його від сплати пені, розмір якої значно перевищує суму основного боргу та з врахуванням його матеріального становища, посилався на те, що він не мав можливості погашати заборгованість за договором.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, 07.03.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 77.1/АК-00579.08.2, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17449,60 доларів США терміном до 07.03.2013 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 7,70 % річних, що стверджується копією цього договору /а.с.13-15/.

Згідно п.1.5.1 договору встановлюється також щомісячна плата за обслуговування кредиту в розмірі 0,2500 % від суми виданого кредиту.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.3.1 договору позичальник зобов'язувався щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 290,83 дол. США на рахунок, вказаний у п.1.3 договору, шляхом внесення готівкою чи перерахуванням зі свого рахунку; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 числа календарного місяця, наступного за звітним; щомісяця до 10 числа включно сплачувати банку плату за обслуговування кредиту.

В п.7.9 договору передбачено, що позичальник, підписуючи цей договір, підтверджує, що він отримав в письмовій формі та ознайомився з інформацією, наданою банком про умови кредитування, вартість супутніх послуг, орієнтовну сукупну вартість кредиту. Детальний розпис сукупної вартості кредиту наведено в Додатку № 1 до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої змінено розмір процентної ставки за кредитом до 9,7 % річних, що слідує з копії цієї угоди /а.с.16/.

В судовому засіданні було встановлено, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо своєчасного погашення основного кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та щомісячної плати за обслуговування кредиту.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, за позичальником рахується заборгованість станом на 30.04.2013 року, а саме: 9130,55 дол.США-прострочена заборгованість за кредитом, 2088,04 дол.США-прострочена заборгованість за процентами, 7801 грн.69 коп.-сума простроченої заборгованості плати за обслуговування кредиту.

Наведене стверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахунку відповідача /а.с. 8-12, 29-47/.

Сам відповідач в суді не заперечував того, що ним дійсно були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основного кредиту та сплати інших платежів згідно умов договору.

Відповідно до п.3.9 договору, за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню за кожний день прострочення у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

Згідно розрахунку позивача пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом нарахована в сумі 802 165 грн.02 коп.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки боржником порушено умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами, то суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за кредитом на користь банку.

Позивач просив суд стягнути заборгованість за основним кредитом та заборгованість за процентами у валюті кредиту, що становить 11218,59 дол.США.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК.

Відповідач просив суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України звільнити його від сплати пені, розмір якої значно перевищує суму основного боргу.

За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

А відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вказано вище в рішенні, банком нараховано до сплати позичальнику 802 165 грн.02 коп. пені, що значно перевищує суду основної заборгованості за кредитом, яка становить в гривневому еквіваленті 72 980 грн.49 коп.

Суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, яку суд вважає за можливе встановити на рівні основного боргу, тобто, 70 000 грн.

При цьому судом враховуються ті обставини, що нарахована сума пені значно перевищує суму основного боргу, крім того, доказів того, що це тягне якісь негативні наслідки для позивача, суду не надано.

Ці обставини суд вважає істотними в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України.

Позивач просив також суд стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 4115 грн.13 коп. та інфляційні втрати в сумі 173 грн.12 коп., нараховані на прострочену суму плати за кредитом.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.18 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 передбачено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Отже, інфляційне нарахування можливе тільки в разі, якщо грошове зобов'язання виражено в національній валюті.

А як вказано вище в рішенні, згідно умов кредитного договору плата за обслуговування кредиту нараховується у відсотках від суми кредиту, який надано в іноземній валюті.

А тому нарахування інфляційних збитків суд вважає необґрунтованим.

Отже, на користь позивача з відповідача належить стягнути борг, зокрема: 11218,59 дол.США -заборгованість за основним кредитом і відсотками, 7801,69 грн.-заборгована плата за обслуговування кредиту, 70 000 грн.-пеня, 4115,13 грн.-3% річних, всього 81916 грн.82 коп.

Згідно матеріалів справи, 17.06.2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи-Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в зв'язку зі зміною найменування юридичної особи, що стверджується копією свідоцтва серії А01 № 219900 /а.с.94/.

А відповідно до п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» /нова редакція/, ПАТ «Родовід Банк» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк», що слідує із виписки зі Статуту банку /а.с.92-93 /.

На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача і судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 1716 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в гривневому еквіваленті, що становить разом 171 588 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 551, 610,611, 625, 1048,1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 11218,59 доларів США та 81 916 грн.82 коп., судовий збір в сумі 1716 грн.

В решті позову-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А. М. Дмитренко