Постанова № 35269044, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

11 листопада 2013 року № 826/11569/13-а

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» доВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українитреті особиМіністерство оборони України; Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" державне підприємство "Зовнішньоторговельна фірма "Таско-експорт" про скасування постанови від 30.04.2013 ВП № 33334501 в частині

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Васильченко І.П.

Головань О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач, АТ «Укрексімбанк») до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - відповідач) та просить суд скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.04.2013р. ВП №33334501, в частині накладення арешту на предмети застави - кошти, що містяться на рахунках:

- №26150150023680, відкритому на підставі депозитного договору №28711W451 від 05.08.2010р., укладеному між ДП ЗТФ «ТАСКО-експорт» та АТ «Укрексімбанк»;

- №26151160023680, відкритому на підставі депозитного договору №28710W474 від 27.08.2010р., укладеному між ДП ЗТФ «ТАСКО-експорт» та АТ «Укрексімбанк»;

які відкриті в АТ «Укрексімбанк» та належать Дочірньому підприємству державної компанії «Укрспецекспорт» Державному підприємству Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-екпорт».

Відповідач проти позовних вимог заперечив в усній формі.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, відношення до позову не висловили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

06.08.2010 між АТ «Укрексімбанк» як заставодержателем та Дочірнім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт" державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт» (далі - ДП «ЗФ «Таско-експорт») як заставодавцем укладено договір застави №151110Z135, згідно з умовами якого заставодавець з метою забезпечення викладених у договорі про надання контргарантії від 01.03.2010 №151110G24 зобов'язань заставляє майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26150150023680, відкритого застоводавцю заставодержателем, відповідно до договору довгострокового банківського вкладу від 05.08.2010 №28710W451 у розмірі 42 834,38 дол. США, які є предметом застави за цим договором.

06.08.2010 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є приватне обтяження, застава рухомого майна, підстава - договір застави №151110Z135 від 06.08.2010, об'єкт - майнові права: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця від 05.08.2010 №28710W451 у розмірі 42 834,38 долари США.

30.08.2010 між АТ «Укрексімбанк» як заставодержателем та ДП «ЗФ «Таско-експорт» як заставодавцем укладено договір застави №151110Z145, згідно з умовами якого заставодавець з метою забезпечення викладених у договорі про надання контргарантії від 05.03.2010 №151110G17 зобов'язань заставляє майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №2615_160023680, відкритого застоводавцю заставодержателем, відповідно до договору довгострокового банківського вкладу від 27.08.2010 №28710W474 у розмірі 58 961,66 дол. США, які є предметом застави за цим договором.

30.08.2010 зазначене вище обтяження зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Разом з тим, 10.07.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження №33334501 з примусового виконання наказу №51/254, виданого 16.05.2012 Господарським судом м.Києва про стягнення з ДП «ЗФ «Таско-експорт» на користь Міністерства оборони України 7 576 419,12 грн. основного боргу, 966 519,71 грн. пені, 987 085,92 грн. інфляційних, 455 446,04 грн. 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.04.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у межах виконавчого провадження №33334501 винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на вказаних у документі рахунках та належать боржнику (зокрема і на рахунках, відкритих в АТ «Укрексімбанк») у межах суми 9 562 327,47 грн.

Позивач вважає, що арешт коштів, які містяться на рахунках №26150150023680 та №26151160023680 є неправомірним та таким, що порушує його права як заставодержателя відповідних майнових прав.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-ХІІ (далі -Закон №2654) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

При цьому, в ст.16 Закону №2654 передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Частиною 2 ст.17 Закону №2654 передбачено можливість відчуження заставленого майна тільки за згодою заставодержателя.

Згідно вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 24.01.1999 №606-ХІV (далі -Закон №606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-ІV передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст.14 Закону № 1255-ІV, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною 1 ст.17 Закону №606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Для забезпечення реального виконання рішення, відповідно до положень ст.57 Закону №606, застосовується арешт майна боржника, який може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону №606, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 54 Закону №606, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Частиною 3 тієї ж статті встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.60 Закону №606, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позивачу належить право застави на майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26150150023680 у розмірі 42 834,38 дол. США та право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26151160023680 у розмірі 58 961,66 дол. США, яке виникло за наслідком укладення договорів застави 06.08.2010 та 30.08.2010 відповідно та тоді ж зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 30.04.2013 відносно коштів ДП «ЗФ «Таско-експорт», що містяться у т.ч. і на зазначених вище рахунках, є складовою частиною процедури звернення стягнення на майно боржника. Отже суд в такому разі вбачає, що накладення арешту на кошти на рахунках, право вимоги яких перебуває у заставі позивача, є необґрунтованим, оскільки є елементом процедури стягнення, яке не допускається законом відносно заставленого майна/майнових прав.

При цьому, суд приймає до уваги те, що матеріалів справи вбачається відсутність обставин застосування ч.3 ст.54 Закону №606.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 30.04.2013р. ВП №33334501, в частині накладення арешту на предмети застави - кошти, що містяться на рахунках:

- №26150150023680 у розмірі 42 834,38 доларів США,

- №26151160023680 у розмірі 58 961,66 доларів США,

які відкриті в АТ «Укрексімбанк» та належать Дочірньому підприємству державної компанії «Укрспецекспорт» Державному підприємству Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-екпорт».

Судові витрати в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 33870540) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Кротюк

судді І.П. Васильченко

О.В. Головань