Постанова № 35269025, 13.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

13 листопада 2013 року № 826/15711/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Терем-Авто»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 №0006662230 та №0006652230

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терем-Авто» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 №0006662230 та №0006652230.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Терем-Авто» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ВКМ ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Сімплекс Буд» за період з 01.01.2012 по 31.10.2012. За наслідком перевірки було складено акт № 342/1/22-30-36376530 від 28.05.2013 (далі – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України – занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 68 180 грн.,

- п.44.1 ст.44, п.п.198.3, 198.6 ст.198 та п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 64 934 грн. за лютий - жовтень 2012 року.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013:

- №0006662230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 85 225 грн. (68 180 грн. за основним платежем та 17 045 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0006652230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 81 168 грн. (64 934 грн. за основним платежем та 16 234 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, оскільки стверджує про їх безпідставність та протиправність, а також про реальний характер господарських операцій з ВКМ ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Сімплекс Буд».

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Так, на підтвердження власної правової позиції позивачем надано копії первинних документів:

- договору поставки №2/20/01 від 20.01.2012, згідно з умовами якого ВКМ ПП «Фірма Сато» продає, а ТОВ «Терем-Авто» купує авто запчастини згідно з накладними, які є невід’ємною частиною договору, видаткових та податкових накладних;

- договору про виконання роботи №1/26/4 від 26.04.2012, згідно з умовами якого ТОВ «Терем-Авто» доручає, а ТОВ «Сімплекс Буд» зобов’язується виконати доставку та монтаж підвісної стелі в рамках виконання робіт на об’єкті: м.Київ, вул. Метрологічна, 2-А (магазин «Автозапчастини»), згідно технічного завдання на проектування та вихідних даних, а ТОВ «Терем-Авто» зобов’язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи, з додатком №1 (специфікація-кошторис), актів виконаних робіт, податкової накладної

- договору про виконання роботи №1/21/5 від 21.05.2012, згідно з умовами якого ТОВ «Терем-Авто» доручає, а ТОВ «Сімплекс Буд» зобов’язується виконати пристінний монтаж гіпсокартону на профілю, шпаклівку та фарбування стін водоемульсійною фарбою в рамках виконання робіт на об’єкті: м.Київ, вул. Метрологічна, 2-А (магазин «Автозапчастини»), згідно технічного завдання на проектування та вихідних даних, а ТОВ «Терем-Авто» зобов’язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи, з додатком №1 (специфікація-кошторис), акту виконаних робіт, податкових накладних.

Крім того, позивачем надано документи щодо подальшої реалізації товару, придбаного у ВКМ ПП «Фірма Сато» (видаткові та податкові накладні).

На підтвердження здійснення розрахунків суду надано роздруковану виписку по банківському рахунку позивача.

Також суду надано копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №2-А у м.Києві по вул.Метрологічна, укладеного між ПП «ВАП» та ТОВ «Терем-Авто».

В той же час, як вбачається з Акту перевірки, висновку про відсутність реальності операцій між позивачем та ВКМ ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Сімплекс Буд» податковий орган дійшов на підставі відомостей, зафіксованих у актах ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС від 04.03.2013 №222/22.5-07/21584956 за період з 01.12.2011 по 31.12.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ВКМ ПП «Фірма Сато», а також ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС від 19.01.2012 №19/2306/34574472 та від 15.03.2013 №210/2210/34574472 за період з 01.09.2011 по 31.01.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сімплекс Буд».

З приводу зазначених обставин, суд приймає до уваги те, що згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Тобто, акт перевірки відповідного контрагента позивача є лише носієм доказової інформації та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин. А тому не може бути підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2012 №К/9991/32048/12).

В той же час, висновки Акту перевірки позивача стосуються ВКМ ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Сімплекс Буд», а не ТОВ «Терем-Авто».

Разом з тим, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов’язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670).

При цьому, наданий відповідачем до матеріалів справи висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Сімплекс Буд» за підписом Першого заступника Голови Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, т.в.о. начальника ГВПМ – першого заступника начальника ДПІ у Дарницькому районі м.Києва не є належним доказом відсутності реального характеру операцій між позивачем з вказаним підприємством за договорами про виконання роботи №1/26/4 від 26.04.2012 та №1/21/5 від 21.05.2012, оскільки не містить жодної доказової інформації з приводу вказаних операцій та вчинений за період відпрацювання жовтень 2011 року.

Крім того, відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову надано висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 12.01.2012 №13, який також не несе доказової інформації стосовно господарських взаємовідносин позивача та ТОВ «Сімплекс Буд».

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані повідомлення-рішення – визнанню протиправними і скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.06.2013 №0006662230 та №0006652230 визнати протиправними і скасувати.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк