Постанова № 35268880, 12.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року 810/5735/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"доДержавної екологічної інспекції у місті Севастопольпровизнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у місті Севастополь про визнання протиправним та скасування припису від 29.08.2013 №282.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки посадових осіб екологічної інспекції щодо порушення ним вимог природоохоронного законодавства з питань збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення або захоронення відходів є безпідставними, оскільки позивач такими видами діяльності не займається. Так, основний вид діяльності позивача - торгівля, у процесі якої утворюються лише побутові відходи, які позивач не збирає, не зберігає і не утилізує. Така діяльність не підлягає ліцензуванню. Ведення первинного обліку по видам відходів, наявність висновків державної екологічної експертизи, дозволів і лімітів на утворення, розміщення відходів згідно з нормами чинного законодавства на побутові відходи не вимагається. Побутові відходи, що утворюються позивачем, вивозяться і розміщуються спеціалізованими підприємствами, з якими позивач уклав відповідні договори, тому він особисто не повинен одержувати ніяких дозволів і лімітів на утворення і розміщення таких відходів. Позивач також вказує на те, що він не зобов'язаний подавати статистичну звітність до органів водного господарства, оскільки не належить до підприємств-водокористувачів. У зв'язку з зазначеним, позивач вважає припис екологічної інспекції протиправним, тому просить суд його скасувати.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

У судове засідання, призначене на 12.11.2013, з'явився представник позивача та до початку розгляду справи по суті заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (ідентифікаційний код 32294926) зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 02.12.2002 як юридична особа.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля напоями; оптова торгівля тютюновими виробами; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

В серпні 2013 року на підставі наказу від 21.08.2013 №666-п посадовими особами Державної екологічної інспекції у місті Севастополь проведено перевірку чотирьох господарських одиниць позивача - мережу універсамів "Сільпо", що розташовані в місті Севастополь, з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі поводження з відходами: діяльність яких пов'язана із збиранням, заготівлею відходів як вторинної сировини та їх утилізацією, у тому числі які надають послуги з організації збору, заготівлі та утилізації таких матеріалів.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами і небезпечним хімічними речовинами без дати та номера, в якому зазначено період перевірки з 22.08.2013 по 28.11.2012.

Відповідно до Акта перевірки мережі універсамів "Сільпо" за адресами міста Севастополь пр. Ген. Острякова, 260; пр. Жовтневої Революції, 50, вул. Фадєєва, 1, вул. Вакуленчука, 2, перевіркою встановлено не усунення порушень, усунення яких приписано вимогами Припису № 376 від 30.11.2012, а саме:

- підприємством не отримано дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік з врахуванням всіх видів відходів, які утворюються в результаті господарської діяльності супермаркетів "Сільпо" ТОВ "Фоззі-Фуд" в м. Севастополі;

- не забезпечено ведення первинного обліку відходів за формою №1- ВТ "Облік відходів пакувальних матеріалів в тари" по усім видам відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності супермаркетів "Сільпо" ТОВ "Фоззі-Фуд" в місті Севастополь;

- на момент перевірки не виконаний пункт припису щодо надання держстатзвітності за формою 1-В (відходи). Держстатзвітність за формою 1-В не подана до органів статистики у встановлені законодавством строки;

- частково не виконаний пункт припису № 376 від 30.11.2012 щодо передачі всіх відходів спеціалізованим підприємствам, передача наступних відходів: харчові відходи, мішковина, відходи жерсті, відходів деревних кускових, відходів пінопласту спеціалізованим підприємствам із наданням підтверджуючих документів, не забезпечено.

- не виконаний пункт припису стосовно подання державної статистичної звітності за формою 2-ТП (Водогосп). На момент проведення перевірки державна статистична звітність не надана;

- супермаркетами "Сільпо" ТОВ "Фоззі-Фуд" у м. Севастополь не забезпечене приймання та утилізація використаних та пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція підприємства, не укладені угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію та не забезпечене ведення первинного обліку використаних пакувальних матеріалів та тари за встановленою формою №1-ВТ "Облік відходів, пакувальних матеріалів і тари";

- частково не виконано п.11 Припису щодо надання Державній екологічній інспекції державної статистичної звітності, документів, підтверджуючих передачу відходів та ін. А саме державній екологічній інспекції у місті Севастополь не надані наступні документи: нормативні розрахунки водопостачання та водовідведення за 2012 рік, державну статистичну звітність за формою 2-ТП (водогосп) за четвертий квартал 2011, та за 1, 2 поточного 2012 року, договори на передачу відходів за 2011 рік, документи, підтверджуючі передачу відпрацьованих відходів.

На підставі даних Акту перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополь Петровою О.А., Горалевич К.К. 29.08.2013 прийнято приписи №282.

Згідно з вказаним приписом з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, позивача зобов'язано:

1. Отримати дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2015 рік.

2. Забезпечити ведення первинного обліку типу, кількості, складу відходів, які утворюються, збираються, зберігаються, транспортуються, утилізуються та видаляються за встановленою формою №1-ВТ "Облік відходів пакувальних матеріалів та тари" по усім видам відходів, які утворюються в результаті господарської діяльності.

3. Забезпечити надання держстатзвітності за формою 1-В (відходи).

4. Забезпечити передачу усіх відходів спеціалізованим підприємствам із наданням підтверджуючих документів.

5. Забезпечити представлення державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водогосп) до органів водного господарства.

6. Забезпечити приймання та утилізацію використаної тари, в якої знаходилися продукція підприємства, або укласти угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію та забезпечити ведення первинного обліку використаних пакувальних матеріалів та тари за формою 1-ВТ "Облік відходів пакувальних матеріалів та тари".

7. Надати до Державної екологічної інспекції у місті Севастополь наступні документи:

- державну статистичну звітність за формою 2-ТП (водгосп) за четвертий квартал 2011 року та за 1,2 поточного 2012 року;

- договори на передачу відходів за 2011 рік, акти виконаних робіт за даними договорами;

- документи підтверджуючі передачу відпрацьованих відходів деревини, харчових відходів за 2011 рік, поточний 2012 рік.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем приписом, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо отримання Дозволу на утворення та розміщення відходів на 2015 рік (пункт 1 оскаржуваного припису), суд зазначає наступне.

Згідно змін до п. а) ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР, які внесені Законом України від 02.10.2012 №5402-VІ та набули чинності 04.11.2012, з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" побутові відходи - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Тобто побутові відходи можуть утворюватись також в нежитлових будинках при здійсненні невиробничої господарської діяльності підприємств, якщо вони не використовуються за місцем їх накопичення.

Послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Послуги з перероблення (оброблення) побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Послуги із захоронення побутових відходів - послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Джерело утворення побутових відходів - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).

Розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Стаття 35-1 вказаного Закону визначає, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами».

Пунктом 2.1 розділу II Правил експлуатації об'єктів поводження з побутовими відходами, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.05.2012 №196 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.05.2012 за №821/21133, та пунктом 1.2. розділу 1 Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010 №259 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.09.2010 за №871/18166, Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів" від 10.12.2008 №1070 визначено, що в підприємствах торгівлі утворюються побутові відходи.

Відповідно до пункту 1.10 Методики роздільного збирання побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 №133 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 №1157/19895, компоненти, що входять до складу твердих побутових відходів, визначають за такою класифікацією - органічна складова побутових відходів, що легко загниває; папір та картон; полімери; скло; побутовий металобрухт; текстиль; дерево; небезпечні відходи у складі побутових відходів; кістки, шкіра, гума.

Пунктом 1.8 розділу 1 Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 16.02.2010 № 39, морфологічний склад твердих побутових відходів рекомендується визначати за такою класифікацією: харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо); папір та картон; полімери (пластик, пластмаси); скло; чорні метали; кольорові метали; текстиль; дерево; небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо); кістки, шкіра, гума; залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).

Таким чином, відходи, що тимчасово розміщуються в магазинах ТОВ "Фоззі-Фуд" є побутовими.

При цьому відходи, що тимчасово знаходяться у ТОВ "Фоззі-Фуд" не пов'язані з його виробничою діяльністю, так як по-перше, ТОВ "Фоззі-Фуд" займається господарсько-торговельною діяльністю, а по-друге, Державна екологічна інспекція ніяким чином не обґрунтовує, що відходи, які утворюються в результаті діяльності магазинів "Сільпо" виникли в процесі здійснення виробничої діяльності.

Частиною 1 та 3 статті 263 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Магазини ТОВ "Фоззі-Фуд" віднесені до об'єктів невиробничої сфери (установ та підприємств обслуговування) за переліком, відповідно до ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Із викладеного вбачається, що в торговельних закладах ТОВ "Фоззі-Фуд" тимчасово знаходяться відходи, які відносяться до побутових, ліміти на обсяги утворення і розміщення яких отримувати не потрібно.

Таким чином Позивач не здійснює розміщення відходів, таке розміщення здійснюють підприємства, що надають послуги з вивезення побутових відходів та/або їх переробки як вторинної сировини.

Окрім того, пунктом 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1218 (надалі - Порядок №1218) передбачено, що власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники тільки побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Основним видом господарської діяльності підприємства Позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Таким чином, в процесі здійснення торгівельної діяльності ТОВ "Фоззі-Фуд" утворюються тільки побутові відходи.

Відповідно до п. 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2008 №1070 (далі - Постанова КМУ №1070), збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Відходи, що утворюються в результаті здійснення торгівельної діяльності ТОВ "Фоззі-Фуд", не використовуються за місцем їх накопичення, а передаються (чи продаються) спеціалізованим підприємствам, що підтверджується висновками Акту перевірки, який підтверджує наявність у ТОВ "Фоззі-Фуд" договорів на вивезення побутових відходів, та документів, що свідчать про передачу відходів спеціалізованим організаціям.

Таким чином, відходи ТОВ "Фоззі-Фуд", що утворюються в нежитлових будинках, не пов'язані з виробничою діяльністю і не використовуються за місцем їх накопичення, є побутовими в розумінні ст. 1 Закону України "Про відходи" і тому ТОВ "Фоззі-Фуд" звільняється від одержання лімітів на утворення і розміщення відходів.

Вказана позиція також підтверджується листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 16.02.2000 №14-6/134, з якого вбачається, що підприємства, які мають договори (контракти) на передачу відходів спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються. Підприємствам, що мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються.

Окрім того, така правова позиція підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі судовою практикою Вищого адміністративного суду України, а саме: Постановою від 20.09.2012 у справі №К/9991/37832/12, Ухвалою від 22.03.2012 у справі №К/9991/95164/11, Ухвалою від 09.08.2011 у справі №К-35706/09, Ухвалою від 19.10.2010 у справі №К-21346/09, а також практикою Київського апеляційного адміністративного суду в Ухвалі від 30.08.2012 по справі №2а-18683/11/2670 та в Ухвалі від 06.12.2012 по справі №2а-10598/12/2670.

В той же час, положеннями пункту 10 Порядку №1218 передбачено, що місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Відповідно до пункту 11 вищезазначеного Порядку, органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси визначених місцевими державними адміністраціями власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що отримання лімітів на утворення та розміщення відходів не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, їх наданню передує обов'язок, як місцевих державних адміністрацій, так і органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вчинити певні дії, а саме: визначити перелік підприємств, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік, та надіслати на їх адреси повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Недотримання вказано принципу призведе до порушення принципу правової визначеності як одного із елементів верховенства права та буде порушенням принципу справедливості, який міститься в ст. 6 Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивачеві до 01 березня 2012 року не надсилалось повідомлення про необхідність отримання лімітів на утворення та розміщення відходів в 2013 році.

У зв'язку з цим, суд вважає, що обов'язок отримати ліміт на утворення та розміщення відходів у Позивача не виник.

Також, ТОВ "Фоззі-Фуд" ніяким чином не потрібно отримувати дозвіл на розміщення відходів, який передує видачі лімітів на утворення та розміщення відходів.

Обов'язок отримання лімітів на утворення та розміщення відходів безпосередньо пов'язаний з отриманням дозволу на розміщення відходів так як п. 12 Порядку №1218 вказує, що власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи", частини 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", спеціальні місця для розміщення відходів визначаються і закріплюються органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

За ТОВ "Фоззі-Фуд" такі місця для розміщення відходів не закріплювались.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відходи", тимчасове накопичення відходів в контейнерах та урнах, які не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами, до їх подальшої передачі спеціалізованим організаціям, яке здійснює ТОВ "Фоззі-Фуд", не є розміщенням відходів в розумінні ст.1 Закону України "Про відходи".

Така ж правова позиція висловлена відповідними органами державної влади, а саме:

- в листі Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.09.2011 №16687/07/11, згідно з яким тимчасове зберігання відходів в урнах або контейнерах не є розміщенням відходів, а контейнери для тимчасового зберігання відходів не є місцями їх кінцевого видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів;

- в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 04.08.2011 №7/12-8463, в якому зазначено, що контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення;

- в листі Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011 №14364/07/10-11, в якому зазначено, що контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів;

- в Наказі ДПС України від 16.12.2011 № 258, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів (далі - Узагальнююча податкова консультація), згідно з якою місця тимчасового зберігання відходів, наприклад, для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів;

- в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, а саме в Постанові від 20.09.2012 у справі № К/9991/37832/12.

Так, термін "розміщення відходів" включає такі визначені операції з переліку операцій з видалення відходів, визначених Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів": D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12, а саме: D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад на звалище тощо); D2 Обробка ґрунтом (наприклад біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо); D3 Закачування на глибину (наприклад вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо); D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад скидання рідких або мулових відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо); D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо); D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів; D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні; D12 Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у шахті тощо).

Таким чином, до розміщення відходів віднесено захоронення відходів (операції D1-D7) та зберігання відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове).

З аналізу наведених правових актів вбачається, що різниця у термінах "розміщення відходів" та "зберігання відходів" полягає у тому, що розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий строк будуть захоронені або займуть певне місце на поверхні, а відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у ТОВ "Фоззі-Фуд" відсутній обов'язок отримувати ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів або звільнення від їх отримання.

За таких обставин суд вважає, що п. 1 оскаржуваного припису є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про ведення первинного обліку використаних пакувальних матеріалів та тари за формою 1-ВТ (пункт 2 оскаржуваного припису), суд зазначає наступне.

Згідно п. г) ч. 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Типова форма первинної облікової документації щодо відходів затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 №342 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за № 824/15515 "Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення".

Пунктом 3 вказаного наказу передбачено, що первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами - підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

Відповідно до останнього абз. пункту 2.2 "Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", код і найменування виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування), де утворюються відходи та використовується упаковка, наводяться відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції. У разі відсутності виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування) в додатку 2 до цієї Інструкції його найменування визначається за чинним нормативним документом (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ). У разі відсутності будь-якого нормативного документу в заголовку типової форми № 1-ВТ указується найменування технологічного процесу та його окремої операції безпосередньо за документацією підприємства, наприклад, технологічний процес виготовлення шпону струганого, операція розпилювання кряжів на ванчоси; технологічний процес фасування олії, операція виготовлення РЕТ-пляшки.

Додаток 2 до вищевказаної Інструкції не містить в переліку галузей виробничих та технологічних процесів, технологічного устаткування (установок) торгівлю та побутові відходи. Там зазначені наприклад: установки для спалювання на комерційних підприємствах та в установах (експлуатація установок для спалювання > 50 та < 300 МВт (котлоагрегати); виробничі процеси (виробництво етилену, виробництво полістиролу, виробництво вина, виробництво скла).

Проте, як встановлено судом, ТОВ "Фоззі-Фуд" не здійснює діяльності, що входить до переліку виробничих та технологічних процесів, не має технологічного устаткування, не використовує пакувальні матеріали та тару, що не включаються до складу твердих побутових відходів, не використовує інші матеріали, які підлягають обліку відповідно до затвердженої вищезазначеним наказом Інструкції, а тому не зобов'язано вести облікову документацію за формою №1-ВТ.

Такої ж правової позиції додержується Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 22.03.2012 по справі № К/9991/95164/11 та Київський апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 30.08.2012 по справі №2а-18683/11/2670, в Ухвалі від 06.12.2012 по справі №2а-10598/12/2670 та в Постанові від 30.11.2010 по справі №2а-8631/09/2670.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги припису та висновки Акту перевірки щодо ведення первинної облікової документації відходів за формою №1-ВТ є протиправними.

За таких обставин суд вважає, що п. 2 оскаржуваного припису є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 3 оскаржуваного припису, суд зазначає наступне.

Пункт 2.1 Наказу Державного комітету статистики України від 21.06.2010 №233 вказує, що поширити форму державного статистичного спостереження №1-відходи, затверджену цим наказом, на юридичних осіб, їхні відокремлені підрозділи, які утворюють, утилізують, оброблюють, зберігають відходи I-IV класів небезпеки, незалежно від основного виду економічної діяльності, підпорядкування й організаційно-правової форми господарювання, за переліком, установленим органами державної статистики.

Однак даний наказ всупереч Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України і тому вимагати його виконання є безпідставним.

Як було вже зазначено судом, ТОВ "Фоззі-Фуд" не повинно вести облік відходів та здавати статистичну звітність.

При цьому, статтею 21 Закону України "Про державну статистику" визначено, що отримані органами державної статистики первинні дані використовуються виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.

Тому відповідні твердження припису Державної екологічної інспекції у місті Севастополь є неправомірними та винесені без передбачених законом повноважень, у зв'язку з чим п. 3 оскаржуваного припису є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо забезпечення передачі всіх відходів спеціалізованим підприємствам із наданням підтверджуючих документів, з посиланням на ст. 17 Закону України "Про відходи", суд виходить з наступного.

Так, вказаний пункт припису суд вважає необґрунтованим, оскільки в ході перевірки позивачем було надано копії договорів на прийом відходів, які утворюються в процесі роботи магазинів "Сільпо" в місті Севастополі, що підтверджується Актом перевірки (стор. 4-5 Акту перевірки).

Посилання в Акті перевірки (стор. 3) на відсутність договорів із спеціалізованими підприємствами, та документів, підтверджуючих передачу на передачу харчових відходів, мішковини, відходів жерсті, відходів деревних кускових відходів пінопласту є такими, що не підтверджуються фактичними даними, про наявність таких відходів в магазинах "Сільпо", які були б встановлені в ході перевірки.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в акті, складеному за результатами здійснення державного контролю зазначається детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Так, з дослідженого судом Акту перевірки позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що він не відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", твердження посадових осіб відповідача про те, що в процесі господарської діяльності позивача утворюються відходи виробництва, не розкрито з точки зору конкретних фактів, не деталізовано і жодним чином не підтверджується.

Отже, співробітники Відповідача жодним чином не підтверджують наявність таких відходів в магазинах "Сільпо", природу їх утворення, їх кількість, місця розміщення. Тобто висновки Акту перевірки в цій частині є припущеннями посадових осіб Державної екологічної інспекції, що не ґрунтуються на повних та достовірних даних.

А відтак і вимога оскаржуваного Припису №282 від 29.08.2013, яка викладена в пункті 4, є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 5 оскаржуваного припису щодо забезпечення представлення державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) до органів водного господарства, суд зазначає наступне.

Так, порядок подання державної статистичної звітності за формою №2-ТП-водогосп врегульований Наказом Державного Комітету статистики України №230 від 30.09.1997 "Про затвердження форми державної статистичної звітності № 2-ТП-водогосп та Інструкції щодо заповнення форми №2-ТП-водогосп".

Пунктом 1.3 вищезазначеного Наказу, передбачено, що обов'язок подавати звіти за формою №2-ТП-водогосп покладається на підприємств - водокористувачів, що включені в перелік звітуючих підприємств.

Відповідно до п.1.2. вищевказаного Порядку, державному обліку підлягає використання вод промисловими, будівельними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, організаціями і установами (надалі - водокористувачі) незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, джерел водопостачання і приймачів зворотних вод.

До них відносяться:

- всі без винятку водокористувачі, що здійснюють скид зворотних вод безпосередньо у поверхневі, підземні водні об'єкти, а також на поля фільтрації, накопичувачі, рельєф місцевості тощо, незалежно від обсягів скидів;

- всі водокористувачі, що забирають з природних водних об'єктів 50 куб. м на добу і більше. Охоплення обліком менших за обсягами водокористувачів вирішується обласною державною адміністрацією за поданням регіональних управлінь (відділів) комплексного використання водних ресурсів Держводгоспу України. Про прийняття такого рішення органи Держводгоспу України сповіщають водокористувача та його вищестоящу організацію;

- підприємства, що забирають воду з комунального (відомчого) водопроводу або інших водогосподарських систем і передають зворотні води комунальній (відомчій) каналізації при заборі ними 50 і більше кубічних метрів води на добу, а також водокористувачі, що мають оборотні системи водоспоживання загальною потужністю 1000 куб. м на добу і більше, незалежно від кількості забраної свіжої води.

В той же час, суд вважає, що ТОВ "Фоззі-Фуд" не належить до жодної з перелічених категорій підприємств, оскільки:

- не здійснює скид зворотних вод безпосередньо у поверхневі, підземні водні об'єкти, а також на поля фільтрації, накопичувачі, рельєф місцевості тощо;

- не забирає воду з природних водних об'єктів;

- не здійснює забір води з комунального (відомчого) водопроводу або інших водогосподарських систем і не передає зворотні води комунальній (відомчій) каналізації в обсягах 50 і більше кубічних метрів води на добу, та загальною потужністю 1000 куб. м на добу і більше, що підтверджується нормативними розрахунками водокористування і водовідведення по універсамам "Сільпо" в місті Севастополі, копії яких наявні в матеріалах справи.

Окрім того, Відповідач безпосередньо в Акті перевірки зазначає обсяги водоспоживання Позивача, які значно менші вищезазначених обсягів

Таким чином, враховуючи, що Позивач не належить до підприємств-водокористувачів в розумінні п.1.2, 1.3 Наказу Державного Комітету статистики України №230 від 30.09.1997 "Про затвердження форми державної статистичної звітності № 2-ТП-водогосп", суд приходить до висновку, що обов'язок подавати статистичну звітність по формі № 2-ТП-водогосп у ТОВ "Фоззі-Фуд" відсутній, а відтак, вимоги, викладені в п. 5 оскаржуваного припису є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо обов'язкового укладення договору на утилізацію використаної тари, в якої знаходилася продукція підприємства, які використовуються підприємством, або самостійного з дотриманням вимог законодавства забезпечення приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до мінімальних норм утилізації та забезпечення ведення первинного обліку використаних пакувальних матеріалів та тари за формою І-ВТ "Облік відходів пакувальних матеріалів та тари" (п. 6 оскаржуваного припису), суд виходить з наступного.

Частиною 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2001 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" передбачений обов'язок підприємств, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, подавати щороку до 10 грудня територіальним органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища інформацію про обсяги використаних ними тари і пакувальних матеріалів.

Абзацом другим пункту 5 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачений обов'язок підприємств, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити приймання та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до встановлених пунктом З цієї постанови мінімальних норм утилізації або укласти з Компанією договори про організацію їх збирання, заготівлі та утилізації з оплатою послуг за тарифами, затвердженими пунктом 2 цієї постанови.

Указом Президента України №718/2009 від 08.09.2009 "Про зупинення дії окремих положень Постанов Кабінету Міністрів від 26.07.2001 №915 та від 20.05.2009 №508", який набув чинності 17.09.2009, дію абзацу другого пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2001 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" було зупинено.

Таким чином, з 17.09.2009 норми Постанови Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2001 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини", які передбачають обов'язкове укладення договорів на утилізацію пакувальних матеріалів і тари або самостійне забезпечення підприємствами приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до встановлених мінімальних норм утилізації, є нечинними.

Фактично тара, яка не є зворотною, та пакувальні матеріали (папір, картон, відходи поліетилену, стрейтч) передаються для подальшої переробки чи захоронення спеціалізованому підприємству - ПрАТ "Севастопольвторресурси" за договором №133 від 03.01.2012, копія якого надавалася в ході проведення перевірки, що підтверджується твердженнями Акту перевірки.

Що стосується ведення первинного обліку використаних пакувальних матеріалів та тари за формою 1-ВТ, такі вимоги є також безпідставними, з підстав, що були зазначені судом вище

З приводу пункту 7 оскаржуваного припису, слід зазначити наступне.

В силу положень частин сьомої та восьмої статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розкриваючи зміст припису, суд зазначає, що припис є актом владного реагування, що виноситься органом державної влади у випадках, коли виявлено порушення закону з боку суб'єкта господарювання. При цьому, таке порушення має очевидний характер, є дійсним (триваючим) і має бути припиненим внаслідок винесення припису.

Статтею 21 Закону України "Про державну статистику" прямо заборонено вимагати статистичну інформацію іншими держаними органами, тому вимога про надання статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) винесена без законних на це повноважень.

При цьому, надання договорів та актів перевірки за 2011 та 2012 роки є безпідставним, так як вказані документи наявні у ТОВ "Фоззі-Фуд" та надавались під час перевірки в 2012 році. При цьому надання або ненадання вказаних документів після винесення припису №282 від 29.08.2013 ніяким чином не усуне уявні порушення законодавства в 2011 та 2012 роках.

А відтак, відповідні твердження в приписі є неправомірними та винесені без передбачених законом повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі позивач надав докази того, що в результаті його діяльності утворюються лише побутові відходи, вивезення яких здійснюється спеціалізованими комунальними підприємствами на підставі укладених з ними господарських договорів.

Доказів того, що в процесі господарської діяльності позивача утворюються інші види відходів виробництва відповідач не надав. В акті перевірки відсутні будь-які фактичні дані щодо відходів, які виявлено у відповідача під час перевірки, їх належність до того чи іншого класу небезпеки. Встановлені відповідачем в Акті перевірки факти порушення позивачем приписів Водного кодексу України" є такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Припису від 29.08.2013 №282 Державної екологічної інспекції у місті Севастополь є безпідставним, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у місті Севастополь від 29.08.2013 №282.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 32294926) сплачений судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.