Постанова № 35268260, 14.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/2103/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Таргонія П.В.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (далі - позивач, ТзОВ «Завод «Промлит», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Нововолинська ОДПІ, інспекція) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200/301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Нововолинською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Промлит» щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Модем Холдінг» за 2 квартал 2011 року, з ВКФ «Вега Трейд» за 2-3 квартал 2010 року, з ТзОВ «Феросистема» за 1 квартал 2011 року та з ТзОВ «МЗУ» за 3 квартал 2010 року. У ході перевірки податковим органом встановлено порушення податкового законодавства, які, на думку податкового органу, виявилися в нереальності господарських операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами. За результатами перевірки інспекцією складено акт від 19 вересня 2013 року №590/22/33273933 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200, яким нарахований податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 67 067,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1 042,75 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій з ПП «Модем Холдінг», ТзОВ «Феросистема», ТзОВ «МЗУ» помилковими, оскільки сторони договору в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами та вказує на те, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм законодавства, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також надав додаткові докази витребувані судом (сертифікати якості на продукцію, реєстраційні документи підприємства, докази подальшої реалізації готової продукції).

Додатково пояснив, що господарські операції з ПП «Модем-Холдінг», ТзОВ «МЗУ» вже були предметом планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Завод «Промлит», яка проводилася у грудні 2011 році та предметом якої була вся господарська діяльність товариства. Жодних порушень під час перевірки по цим контрагентам виявлено не було (а.с.25-29). Зазначає, що грошове зобов'язання за липень 2010 року по контрагенту ТзОВ «МЗУ» нараховане з порушенням строків передбачених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та статтею 102 Податкового кодексу України.

Представник відповідача, Нововолинської ОДПІ, в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у поданих письмових запереченнях (т.1 а.с.86-96) зміст яких зводиться до того, що зустрічну звірку контрагентів позивача - ПП «Модем Холдінг», ТзОВ «Феросистема» та ТзОВ «МЗУ» було неможливо провести, про що свідчать акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 21 січня 2013 року №21/22-5/37068881 (щодо ТзОВ «Феросистема»), довідка ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 січня 2013 року №122/226/21942775 (щодо ПП «Модем-Холдінг»), довідка Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (щодо ТзОВ «МЗУ»). На підставі вищевикладеного, податковою інспекцією зроблений висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по вищезазначеним господарським операціям.

Додатково у судовому засіданні пояснила, що грошове зобов'язання по контрагенту ТзОВ «МЗУ» у розмірі 6 000,00 грн. було добровільно сплачено ТзОВ «Завод «Промлит», про що надала відповідну банківську виписку (т.2 а.с.30). Крім того, звертала увагу суду, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області контрагента позивача ПП «Модем-Холдінг» від 19 лютого 2013 року №38/5005/59551/1201 було ліквідовано як юридичну особу (т.1 а.с.97-102), а під час засіданні позивачем не було подано всіх первинних документів, які можуть підтверджувати реальність господарських операцій з ПП «Модем Холдінг», ТзОВ «Феросистема» та ТзОВ «МЗУ» (сертифікатів якості, доказів перевезення тощо).

На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що в період з 30 серпня 2013 року по 12 вересня 2013 року податковими ревізорами-інспекторами Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Модем Холдінг» за 2 квартал 2011 року, з ВКФ «Вега Трейд» за 2-3 квартал 2010 року, з ТзОВ «Феросистема» за 1 квартал 2011 року та з ТзОВ «МЗУ» за 3 квартал 2010 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 19 вересня 2013 року №590/22/33273933 (т.1 а.с.5-28).

Згідно висновків акту перевірки, Нововолинською ОДПІ встановлено порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 пункту 7.4, пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 67 066,67 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 4 166,67 грн., за лютий 2011 року в сумі 12 900,00 грн., за травень 2011 року в сумі 50 000,00 грн. (т.1 а.с.28).

Вказані висновки мотивовані тим, що під час перевірки позивачем не було надано актів прийому-передачі, документів складського обліку, що підтверджують оприбуткування товару від ТзОВ «Феросистема», матеріальних звітів, сертифікатів відповідності на придбаний товар та інших документів, які б підтверджували фактичне надходження на підприємство вищезазначених ТМЦ та використання їх в господарській діяльності. Крім того, актом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 21 січня 2013 року №21/22-5/37068881 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Феросистема» (ст.9-10 акту, т.1 а.с.13-14).

Також під час перевірки підприємством не було надано актів прийому-передачі, документів складського обліку, що підтверджують оприбуткування товару від ПП «Модем Холдінг», матеріальних звітів, сертифікатів відповідності на придбаний товар та інших документів, які б підтверджували фактичне надходження на підприємство вищезазначених ТМЦ та використання їх в господарській діяльності. Актом ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 січня 2013 року №122/226/21942775 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Модем-Холдінг» (ст.14-15 акту, т.1 а.с.18-19).

Крім того, під час перевірки ТзОВ «Завод «Промлит» не було надано актів прийому-передачі, документів складського обліку, що підтверджують оприбуткування товару від ТзОВ «МЗУ», матеріальних звітів, сертифікатів відповідності на придбаний товар та інших документів, які б підтверджували фактичне надходження на підприємство вищезазначених ТМЦ та використання їх в господарській діяльності. Довідкою Дніпродзержинської ОДПІ від 17 січня 2013 року №122/226/21942775 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Модем-Холдінг» (ст.17-18 акту, т.1 а.с.21-22).

За результатами перевірки та на підставі акту від 19 вересня 2013 року №590/22/33273933 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200 яким нараховане основне зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 067,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 042,75 грн. (т.1 а.с.29).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Нововолинської ОДПІ ід 19 вересня 2013 року №590/22/33273933 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» 24 грудня 2004 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 №401035 (т.1 а.с.119-120).

Підприємство є платником податку на додану вартістю, що підтверджується свідоцтвом №100120160 від 06 червня 2008 року, та взято на облік як платник податків у Нововолинській ОДПІ, що підтверджується довідкою за формою №4-ОПП від 19 січня 2010 року №2 (т.1 а.с.122).

Основними видами діяльності ТзОВ «Завод «Промлит» згідно КВЕД-2010 є 24.52 - лиття сталі, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 24.54 - лиття інших кольорових металів, 46.72 - оптова торгівля металами та металевими рудами, 24.10 - виробництво чавуну сталі та феросплавів, 24.51 - лиття чавуну (т.1 а.с.151 зворот).

Як встановлено судом, підприємство у період з 16 грудня 2008 року по 01 липня 2013 року (тобто на час проведення спірних господарських операцій) мало ліцензії Міністерства промислової політики України серія АВ №442877, серія АВ №440594 на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових металів (т.1 а.с.140-141).

Згідно довідки Державного зовнішньоекономічного підприємства «Укркольорпром» від 31 жовтня 2008 року ТзОВ «Завод «Промлит» відповідає вимогам до спеціалізованого металургійного переробного підприємства брухту та відходів чорних металів: - сталі вуглецевої та легованої; - чавуну (т.1 а.с.142-145).

Крім того, актом обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованого металургійного переробного підприємства ТзОВ «Завод «Промлит» від 29 жовтня 2008 року №1/11.1-40м встановлено, що підприємство відповідає вимогам Закону України «Про металобрухт» та «Ліцензійним умов провадження господарської дальності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів», затверджених спільним наказом Держпідприємства та Мінпромполітики від 23 жовтня 2007 року №127/595 (т.1 а.с.146-150).

Щодо господарських операцій між ТзОВ «Ферросистема» та позивачем суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферросистема» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (покупець) в м. Кіровоград 10 лютого 2011 року був укладений договір №6/11 (т.1 а.с.51).

Предмет даного договору визначений у пункті 1.1 згідно якого, постачальник зобов'язувався поставити товар покупцю для використання в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар.

У пунктах 2.1-2.3 договору сторони визначили, що постачальник здійснює поставку товару протягом 10 днів після отримання від покупця замовлення; поставка здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця; датою доставки вважається дата підписання акту приймання-передачі у відповідності до пункту 6.2 договору.

Розрахунки згідно договору сторони визначили у пунктах 4.1-4.3 договору, відповідно до яких кількість товару визначається на підставі витратних документів; ціна визначає за згодою сторін; покупець виконує оплату постановленого йому товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з моменту надходження товару на склад покупця.

На виконання умов даного договору позивачем було замовлено у ТзОВ «Ферросистема» ферросицілій марки «ФС-45», феромарганець марки «ФМН-78» та ферохром марки «ФХ-800» загальною вартістю 77 400,00 грн. (з яких ПДВ становить 12 900,00 грн.). Факт поставки даного товару підтверджується накладною №11 від 11 лютого 2011 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 10 лютого 2011 року №53 (т.1 а.с.45, 48).

Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною АВВ №000012 від 11 лютого 2011 року, складеною за типовою формою №1-ТН (т.1 а.с.49).

На підставі рахунку фактури №12 від 11 лютого 2011 року позивачем здійснено повну оплату придбаного товару, що підтверджується платіжними дорученням №4086 від 04 березня 2011 року, №4059 від 02 березня 2011 року (т.1 а.с.47, 50).

Придбаний товар обліковувався на бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали», на складських приміщеннях не оприбутковувався, оскільки відразу використовувався для виготовлення продукції (т.1 а.с.228).

На підставі вищезазначеної операції та податкової накладної від 11 лютого 2011 року №11 ТзОВ «Завод «Промлит» було сформований податковий кредит у розмірі 12 900,00 грн. (т.1 а.с.46).

Факт подальшої реалізації готової продукції, яка була вироблена з сировини придбаної у ТзОВ «Ферросистема» підтверджується видатковими накладними №РН-0000019 від 01 лютого 2011 року, від 11 лютого 2011 року №РН-0000035 від 11 лютого 2011 року, від 14 лютого 2011 року №РН-0000036, від 28 лютого 2011 року №РН-0000047, від 28 лютого 2011 року №РН-000046, від 28 лютого 2011 року №РН-0000045, податковими накладними від 01 лютого 2011 року №28, від 11 лютого 2011 року №47, від 14 лютого 2011 року №49, від 28 лютого 2011 року №75, від 07 лютого 2011 року №41, від 23 лютого 2011 року №68, від 28 лютого 2011 року №74, довіреностями на отримання ТМЦ від 04 лютого 2011 року №487, від 14 лютого 2011 року №656, від 14 лютого 2011 року серія ААБ №739433, від 01 березня 2011 року №298, від 25 лютого 2011 року №67 (т.1 а.с.196-211, 216-217).

Також в матеріалах справи міститься підтвердження подальшого експорту готової продукції, яка була вироблена з сировини придбаної у ТзОВ «Ферросистема», а саме митна декларація (МД-2) від 08 лютого 2011 року №205000015/2011/000790, рахунок фактура №1 від 07 лютого 2011 року №1, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 08 лютого 2011 року №0087585 (т.1 а.с.212-215).

Щодо господарських операцій між ПП «Модем-Холдінг» та позивачем суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Модем-Холдінг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (покупець) в м. Нововолинську 19 травня 2011 року був укладений договір купівлі-продажу №84/11 (т.1 а.с.52-53).

Предмет даного договору визначений у пункті 1.1 згідно якого, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити згідно заявки та узгодженої специфікації товар, виготовлений на замовлення покупця за цінами згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами цього Договору.

У пункті 2.1 договору сторони визначили, що продавець зобов'язується надати покупцю товар строком до 10 днів з моменту подачі покупцем заявки-замовлення продавцю, в асортименті та за цінами, погодженими сторонами.

Розрахунки згідно договору сторони визначили у пункті 4.1, відповідно до якого покупець розраховується за товари шляхом перерахування грошових коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок продавця в термін до 45 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання пункту 1.1 договору 19 травня 2011 року між сторонами складена специфікація №1 у якій визначені асортимент, кількість та ціна товару, що буде поставлятися. Зокрема продавець зобов'язувався поставити феромолібден марки «ФМО-65», флюс ФВЛ, труби 95х13, труби 89х16, чавун пл1, труби 100х100, арматуру 14мм А300 ст.3, арматуру 12мм А400 ст.4, швелер 18, феромарганець, листи 4х1,5х6м ММК загальною вартістю 808 000,00 грн., з яких ПДВ становить 134 666,67 грн. (т.1 а.с.54).

Однак фактично ПП «Модем-Холдінг» поставило позивачу феромарганець ФМН-78, чавун ПЛ1, феромолібден ФМО-65, флюс ФВЛ загальною вартістю 300 000,00 грн., з яких ПДВ становить 50 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 30 травня 2011 року №440, від 19 травня 2011 року №437, актами приймання-передачі товару до цих накладних, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 30 травня 2011 року №213, від 19 травня 2011 року №196 (т.1 а.с.60, 63-67).

На підставі рахунків-фактур від 25 травня 2011 року №509 та від 19 травня 2011 року №507 позивачем здійснено повну оплату придбаного товару, що підтверджується платіжними дорученням від 25 травня 2011 року №№ 4533, 4534, 4537, 4539, 4541, 4536, 4535, 4540, 4538 (т.1 а.с.55-59, 62, 69).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що сертифікати якості та товарно-транспортні накладні по операціях з ПП «Модем-Холдінг» надавалися перевіряючим Нововолинської ОДПІ під час планової перевірки у грудні 2011 року та жодних зауважень щодо цих документів висновки акту перевірки від 15 грудня 2011 року №1046/61/2301/33273933 не містять (т.2 а.с.27).

На підставі вищезазначеної операції та податкових накладних від 25 травня 2011 року №149, від 19 травня 2011 року №98 ТзОВ «Завод «Промлит» було сформований податковий кредит у розмірі 50 000,00 грн. (т.1 а.с.61, 68).

Факт подальшої реалізації готової продукції, яка була вироблена з сировини придбаної у ПП «Модем-Холдінг» підтверджується видатковими накладними від 01 липня 2011 року №РН-0000180, від 01 липня 2011 року №РН-0000179, від 04 липня 2011 року №РН-0000184, від 25 липня 2011 року №РН-0000205, від 27 липня 2011 року №РН-0000207, від 28 липня 2011 року №РН-0000213, від 01 липня 2011 року №РН-0000217, довіреностями від 05 липня 2011 року №2797, від 01 липня 2011 року №1766, від 04 липня 2011 року №0732, від 13 липня 2011 року №415, від 22 липня 2011 року №3194,від 27 липня 2011 року №31, від 27 липня 2011 року серія ААВ №469907, податковими накладними від 01 липня 2011 року №238, від 01 липня 2011 року №237, від 04 липня 2011 року №241, від 25 липня 2011 року №273, від 27 липня 2011 року №276, від 28 липня 2011 року №281, від 01 липня 2011 року №236 (т.1 а.с.231- т.2 а.с.5).

Також в матеріалах справи міститься підтвердження подальшого експорту готової продукції, яка була вироблена з сировини придбаної у ПП «Модем-Холдінг», а саме митні декларації (МД-2) від 20 липня 2011 року №205000015/2011/004539, від 21 липня 2011 року №205000014/2011/004557, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 21 липня 2011 року №0014045, рахунки-фактури №22 від 19 липня 2011 року №22, від 21 липня 2011 року №23 (т.2 а.с.6-12).

Щодо господарських операцій між ТзОВ «МЗУ» та позивачем суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної №22 від 13 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» (далі - ТзОВ «МЗУ») поставило позивачу 100 кг. феромолібдену 60 вартістю 25 000,00 грн., з яких ПДВ становить 4 166,67 грн. (т.1 а.с.70). Отримання товару здійснювалося уповноваженою службовою особою ТзОВ «Завод «Промлит» згідно довіреності №243 від 13 липня 2010 року (т.1 а.с.73).

Розрахунок за товар проведений на підставі рахунку №43 від 13 липня 2010 року у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2824 від 13 липня 2010 року (т.1 а.с.71, 74).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що сертифікати якості та товарно-транспортні накладні по операціях з ТзОВ «МЗУ» надавалися перевіряючим Нововолинської ОДПІ під час планової перевірки у грудні 2011 року та жодних зауважень щодо цих документів висновки акту перевірки від 15 грудня 2011 року №1046/61/2301/33273933 не містять (т.2 а.с.27).

На підставі вищезазначеної операції та податкової накладної від 13 липня 2010 року №72 ТзОВ «Завод «Промлит» був сформований податковий кредит у розмірі 4 166,67 грн. (т.1 а.с.72).

Оприбуткування придбаної сировини у бухгалтерському обліку підприємства підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за липень 2010 року (т.1 а.с.165).

Факт подальшої реалізації готової продукції, яка була вироблена з сировини придбаної у ТзОВ «МЗУ» підтверджується видатковими накладними №РН-0000159 від 30 липня 2010 року, №РН-0000138 від 07 липня 2010 року №РН-0000139, від 21 липня 2010 року №РН-0000144, від 30 липня 2010 року №РН-0000157, від 23 липня 2010 року №РН-0000145, від 23 липня 2010 року №РН-0000146, від 23 липня 2010 року №РН-0000147, податковими накладними від 30 липня 2010 року №245, від 07 липня 2010 року №212, від 09 липня 2010 року №214, від 21 липня 2010 року №222, від 30 липня 2010 року №243, від 23 липня 2010 року №232, від 23 липня 2010 року №233, від 23 липня 2010 року №234, довіреностями на отримання ТМЦ від 09 липня 2010 року №3072, від 09 липня 2010 року №436, від 19 липня 2010 року №2260, від 29 липня 2010 року №909, від 22 липня 2010 року №477 (т.1 а.с.173-193).

Також фактичне списання залишків придбаної сировини у ТзОВ «Ферросистема», ПП «Модем-Холдінг» та ТзОВ «МЗУ» підтверджується актами списання від 28 лютого 2011 року №СПТ-000010, від 30 червня 2011 року №СПТ-000061, від 31 травня 2011 року №СПТ-000052, від 31 липня 2010 року №СПТ-000067, тому з твердженнями представника відповідача щодо наявного залишку сировини зазначеному у бухгалтерському звіті на момент перевірки суд не може погодиться оскільки такі акти списання суду надано представником позивача (т.1 а.с.75-79).

Керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, оцінюючи реальність вищезазначених господарських операцій суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість суд з'ясовує рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Проаналізувавши подані позивачем первинні документи по господарським операціям з ТзОВ «Ферросистема», ПП «Модем-Холдінг» та ТзОВ «МЗУ» (договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, рахунки-фактури, банківській виписки) суд дійшов висновку, що вказані операції мають реальний характер, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведений факт перевезення товарів по операціям з ТзОВ «Ферросистема» та подальшого руху активів по всім контрагентам, а саме подальшого виготовлення та реалізації готової продукції, придбаної у контрагентів, а також її експорт за межі України.

Крім того, під час судового розгляду судом встановлена наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» на час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Ферросистема», ПП «Модем-Холдінг» та ТзОВ «МЗУ» ліцензій на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових товарів (т.1 а.с.140-141), виробничого корпусу ливарної та модельної дільниці (т.1 а.с.138-139), довідок та актів про відповідність підприємства статусу спеціалізованого металургійного (т.1 а.с.142-150), що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності позивача.

Також статутна діяльність позивача та види господарської діяльності згідно КВЕД, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідають змісту та суті господарських операцій як були проведені з ТзОВ «Ферросистема», ПП «Модем-Холдінг» та ТзОВ «МЗУ» - закупівля сировини для подальшого виготовлення виробів з металу (т.1 а.с.123-136, 154).

Окремо слід зазначити, що про реальність проаналізованих господарських операцій свідчить також наявність у позивача сертифікатів якості на сировину, яка придбавалася у контрагентів (т.1 а.с.156-158).

Відтак, на думку суду, операції ТзОВ «Завод «Промлит» з ТзОВ «Ферросистема», ПП «Модем-Холдінг», ТзОВ «МЗУ» є реальними та такими, що можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у судовому засіданні на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року Приватне підприємство «Модем-Холдінг» ліквідоване внаслідок банкрутства, оскільки на час проведення господарських операцій з цим контрагентом (травень 2011 року) підприємство не було ліквідоване, а відтак могло бути учасником господарських правовідносин (т.1 а.с.97-102).

Також суд вважає помилковими посилання представника відповідача на той факт, що 08 жовтня 2013 року ТзОВ «Завод «Промлит» сплатило 6 000,00 грн. як податок на додану вартість за податковим повідомленнями-рішенням від 30 вересня 2013 року №0002012200, оскільки добровільна сплата нарахованого грошового зобов'язання не свідчить про правомірність рішення суб'єкта владних повноважень (т.2 а.с.30).

Додатково суд зазначає, що грошові зобов'язання за липень 2010 року у розмірі 4 166,67 грн. по господарським операціям з ТзОВ «МЗУ» (т.1 а.с.22) були нараховані з порушенням строків нарахування грошового зобов'язання, які передбачені статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час проведення господарської операції) та статтею 102 Податкового кодексу України (чинного з 01 січня 2011 року) та які у даному випадку становлять 1 095 календарних днів, що рахуються за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Тобто, у розглядуваному випадку останній день подання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року є 20 серпня 2010 року, а відтак строк 1 095 календарних днів слід відраховувати з 21 серпня 2010 року. З врахуванням того, що 2012 рік був високосним та мав один додатковий календарний день, тому останній день нарахування грошового зобов'язання припадає на 20 серпня 2013 року. Однак податковий орган нарахував грошові зобов'язання за липень 2010 року податковим повідомленням-рішенням від 30 вересня 2013 року №0002012200, тобто з пропуском встановлених строків в частині контрагента ТзОВ «МЗУ».

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні не довели суду обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200 на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України, а також необґрунтовано.

Оскільки, Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0002012200, тому суд дійшов висновку, що зазначені в акті перевірки від 19 вересня 2013 року №590/22/33273933 висновки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги ТзОВ «Завод «Промлит» підлягають до задоволення у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» за подання даного позову сплатило судовий збір у розмірі 681,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9955 від 09 жовтня 2013 року, №9974 від 14 жовтня 2013 року (т.1 а.с.36-37).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь ТзОВ «Завод «Промлит» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 681,10 грн.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 30 вересня 2013 року №0002012200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 49, ідентифікаційний код юридичної особи 33273933, р/р 260003013867 в Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 303389) судовий збір у розмірі 681,10 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня десять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 15 листопада 2013 року.