Постанова № 35267876, 22.10.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/19321/13-а

Провадження по справі 2-а/122/334/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Рассомакіні А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «БігБорд» до Сімферопольської міської ради АР Крим, про визнання противоправним та скасування рішення № 634 від 28 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнього підприємства «БігБорд» до Сімферопольської міської ради, про визнання противоправним та скасування рішення Сімферопольської міської ради АР Крим № 634 від 28 березня 2013 року «Про встановлення плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу».

Свої вимоги мотивує тим, що ДП «БігБорд» зареєстроване Виконавчим Комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 29 серпня 2003 року. Основною сферою діяльності ДП «БігБорд» є розміщення зовнішньої реклами, зокрема на території м. Сімферополь. 28 березня 2013 року Сімферопольською міською радою АР Крим було прийняте Рішення №634 «Про встановлення плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу». Вважає, що вищеназване рішення прийняте з порушенням порядку прийняття регуляторного акту, суперечить нормам діючого законодавства України, порушує права підприємства як розповсюджувача зовнішньої реклами, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Представник ДП «БігБорд» - Кліндухов П.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник Сімферопольської міської ради АР Крим - Пашиєв Е.У. в судовому засіданні позов не визнав та проти його задоволення заперечував, надав письмові заперечення на позов.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії одночасно є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» «регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.»

Рішенням Сімферопольської міської ради АР Крим № 634 від 28.03.2013 року встановлено порядок та розміри плати за тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами.

У відповідності до положень Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедура прийняття регуляторного Акту є: підготовка розробником аналізу регуляторного впливу (готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій); оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; здійснення відстеження результативності регуляторного акту; офіційне оприлюднення регуляторного акту.

Згідно ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачає обов'язкове оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Порядок та методика складання аналізу регуляторного впливу, що є обов'язковою частиною прийняття регуляторного акту, визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту».

Згідно ч.ч. 2 та 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено оприлюднення як повідомлення про розроблення проекту регуляторного акту, так і самого проекту із відповідним аналізом регуляторного впливу у спосіб, передбачений ст. 13 цього закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет.»

Обов'язковість опублікування проектів Рішень Сімферопольської міської ради містяться і в Регламенті самої Сімферопольської міської Ради, зокрема ст.53 Регламенту передбачає обов'язкове оприлюднення проекту Рішення в печатному органі.

Офіційним друкованим засобом масової інформації Сімферопольської міської ради є щотижнева газета Сімферопольської міської ради «Южна столиця».

З офіційного друкованого засобу масової інформації Сімферопольської міської ради АР Крим, газети «Южна столиця» вбачається, що офіційно опубліковане було тільки повідомлення про розроблення регуляторного акту (№8 (110) від 22 лютого 2013 року).

Вказана обставина свідчить про порушенням вимог ст.ст. 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.53 Регламенту Сімферопольської міської ради АР Крим.

В порушення ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в повідомленні, опублікованому в щотижневій газеті Сімферопольської міської ради «Южная столица» №8 (110) від 22 лютого 2013 року, відсутній стислий виклад змісту проекту, а, відповідно, таке повідомлення не може вважатися належним.

В порушення ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проект оскаржуваного регуляторного акту був розміщений тільки на офіційному сайті відповідача разом із проектом Аналізу регуляторного впливу. При цьому, в аналізі впливу розробником взагалі не визначена та не проаналізована проблема, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, не оцінена важливість цієї проблеми, не обгрунтовано чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання, не обґрунтовано, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та не розглянута можливість внесення змін до них.

В аналізі впливу розробником не визначені: очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акту, у тому числі не здійснений розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта; не визначені та не оцінені усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин; не доведено, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Таким чином, має місце порушення принципу ефективності державної регуляторної політики, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акту максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 2 ст. 71 КАС України. визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, підстав, наведених на його обґрунтування, наданих суду заперечень на нього, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішенням прийнято з порушенням процедури його прийняття, передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв'язку із чим суд вважає, що заявлені позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 18, 69-72, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «БігБорд» до Сімферопольської міської ради АР Крим, про визнання противоправним та скасування рішення № 634 від 28 березня 2013 року «Про встановлення плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу» - задовольнити.

Рішення Сімферопольської міської ради АР Крим № 634 від 28 березня 2013 року «Про встановлення плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу» - визнати неправомірним та скасувати.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. При проголошенні вступної та резолютивної частини постанови згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: