Рішення № 35267253, 16.11.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9501/13-ц

(2/199/3380/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„24 жовтня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар - Шахназарян М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 27 грудня 2011 р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 1502.42360, відповідно до п. 1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн. на строк користування 24 місяці від дати видачі кредиту із сплатою відсотків в розмірі 32 % річних, виходячи з 360 днів у році; факт одержання Відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору відповідач-1 взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків (додаток №1 до кредитного договору).

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору при порушенні встановлених договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. у еквіваленті валюти кредиту за кожен календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 2.5 кредитного договору у разі недостатності суми платежу для виконання усіх грошових зобов'язань Позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитора у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного у розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено кредитором: 1) витрати кредитора, повязані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за користування простроченою сумою кредиту; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобовязання.

Згідно з п. 5.7 кредитного договору до усіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у пять років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду відповідач-1 порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків, у звязку з чим станом на 19.08.2013 р. за ним враховується заборгованість у розмірі 12 436,18 грн.: заборгованість по капіталу 8 434,27 грн., заборгованість по процентам 987,22 грн., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 319,56 грн., пеня 2695,13 грн.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 239109-ДП1 від 27.12.2011 р., відповідно до п. 2.1 якого поручитель взяв на себе на добровільних засадах зобовязання відповідати перед позивачем по зобовязаннях відповідача-1 в повному обсязі цих зобовязань, які виникають з умов кредитного договору, та як солідарний із позичальником боржник.

Предмет позову становить вимога простягання з відповідачів, як солідарних боржників, на користь позивача солідарно суму заборгованості, зазначену вище; підставу позову становлять приписи ст.ст.15, 16, 526, 536, 543, 549, 551, 610, 625, 1048-1050, 1052 Цивільного кодексу України.

У судове засідання позивач не зявився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не зявилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Судом встановлено, що 27 грудня 2011 р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 1502.42360, відповідно до п. 1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн. на строк користування 24 місяці від дати видачі кредиту із сплатою відсотків в розмірі 32 % річних, виходячи з 360 днів у році; факт одержання Відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору відповідач-1 взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків (додаток №1 до кредитного договору).

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору при порушенні встановлених договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. у еквіваленті валюти кредиту за кожен календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 2.5 кредитного договору у разі недостатності суми платежу для виконання усіх грошових зобов'язань Позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитора у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного у розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено кредитором: 1) витрати кредитора, повязані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за користування простроченою сумою кредиту; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобовязання.

Згідно з п. 5.7 кредитного договору до усіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у пять років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Судом встановлено, що відповідач-1 порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків, у звязку з чим станом на 19.08.2013 р. заборгованість становить 12 436,18 грн., з яких: заборгованість по капіталу 8 434,27 грн., заборгованість по процентам 987,22 грн., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 319,56 грн., пеня 2 695,13 грн.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 239109-ДП1 від 27.12.2011 р., відповідно до п. 2.1 якого поручитель взяв на себе на добровільних засадах зобовязання відповідати перед позивачем по зобовязаннях відповідача-1 в повному обсязі цих зобовязань, які виникають з умов кредитного договору, та як солідарний із позичальником боржник.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю; водночас, при ухваленні рішення враховується те, що відповідачі не скористалися правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до вимог ст.ст. 88, 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ЄДРПОУ 21677333) заборгованості за кредитним договором №1502.42360 від 27.12.2011 р., в розмірі 12 436,18 грн., яка утворилася станом на 19.08.2013 р., та складається з наступного: заборгованість по капіталу 8 434,27 грн., заборгованість по процентам 987,22 грн., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 319,56 грн., пеня 2 695,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ЄДРПОУ 21677333) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 11470,61 грн. з кожного з відповідачів окремо.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя