Постанова № 35265270, 12.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 1-396/11

Провадження №1/761/112/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Чубар Ю.П., Мирошниченко Т.П., Приходько Є.С.,Вольда М.А.,

з участю прокурора: Юрко Т.Г., Шаповалова Є.О.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного позивача:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали Шевченківського районного суду міста Києва кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, уродженця м.Луганська,

українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 - ч.2 ст.366, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження, уродженця Російської Федерації,

росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ДП «Спецавтотранспорт», раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3

року народження, уродженця Республіки Казахстан,

українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого заступником директора ТОВ «Подарунок», раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 - ч.2 ст.366, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, у зв'язку з порушенням ст.ст. 22, 64 КПК України, а саме допущеною неповнотою та неправильністю досудового слідства, що не може бути усунута в судовому засідання, пред»явлення не конкретного обвинувачення, що потягло за собою порушення права на захист підсудних ще на стадії пред'явлення останнім обвинувачення.

Підсудний ОСОБА_5 вказане підтримала клопотання захисника.

Захисник ОСОБА_3, підсудні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали вказане клопотання про направлення справи на додаткове розслідування і просили суд його задовольнити з викладених підстав.

Прокурор заперечував щодо направлення справи на додаткове розслідування, вважаючи, що наявна у справі сукупність доказів вказує на винуватість підсудних у вчиненні злочинів згідно пред»явленого їм обвинувачення та просив суд в задоволенні клопотання відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши і вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника і повернення вказаної кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, та з причин порушення права на захист підсудних і пред»явлення неконкретного обвинувачення, виходячи з наступного.

Так, досудовим слідством ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_5 в період часу з 31.03.1997 року по 21.01.2003 року являвся засновником (власником) TOB «Київ-Транссервіс» (код ЄДРПОУ 20027136), зареєстрованого 29.11.1993 року Ватутінською РДА м. Києва за юридичною адресою: м. Київ вул.Академіка Курчатова, 22 кв. 119 під № 01305, що підтверджується установчими документами про створення вказаного підприємства. Одночасно з цим, ОСОБА_5, починаючи з 30.05.2002 року обіймав посаду директора державного підприємства «База матеріально-технічного забезпечення» (далі ДП «База МТЗ»), зареєстрованого Печерською РДА за адресою: м. Київ і Анрі Барбюса,51/2 (код ЄДРПОУ 32070812), засновником якого є Державне Управління справами України. Крім цього, починаючи з 17.06.2002 року ОСОБА_5 обіймав посаду (заступника директора ДП «База МТЗ»), продовжуючи при цьому здійснювати фактичне керівництво цим державним підприємством.

В той же час, ОСОБА_6 обвинувачується досудовим слідством у тому, що він протягом 30.11.2000 року по 01.07.2005 року виконував обов»язки директора ТОВ «Київ-Транссевіс», являючись службовою особою вказаного підприємства. ОСОБА_5, протягом 2002 - 2005 років, діючи із особистих корисливих спонукань, анізував вчинення ряду умисних особливо тяжких злочинів, із використанням заздалегідь розробленого злочинного плану. Так, приблизно в другій половині 2002 року ОСОБА_5, діючи з власних корисливих мотивів, організував злочинну групу, до якої на різних етапах виконання свого злочинного плану залучив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Суть злочинного плану ОСОБА_5 полягала в організації заволодіння службовими особами TOB «Київ-Транссервіс» майном (автомобілями з причепами), яке перебувало у віданні підприємства, шляхом використання свого службового становища та подальшої легалізації кіього майна, із залученням службових осіб інших підприємств (резидентів та нерезидентів).

Безпосередньо ОСОБА_5 організував вчинення цих злочинів, що виразилось у валученні до їх вчинення виконавців, розподілі між ними злочинних ролей та визначенні єкту злочинного посягання. Крім цього, ОСОБА_5 особисто керував вчиненням клочинів, що знайшло своє відображення в спрямуванні зусиль виконавців на безпосереднє ; конання їх об'єктивної сторони. Розроблений ОСОБА_5 злочинний план був відомий і учасникам злочинної групи, при цьому, між ними були розподілені злочині ролі при його виконанні.

Так, протягом 2002 року, ОСОБА_5 в якості заступником директора ДП «База іМТЗ» провів ряд офіційних перемовин, мета яких передбачала отримання вказаним Державним підприємством на умовах лізингу вантажних автомобілів для здійснення комерційних перевезень. При цьому, перебуваючи в офісі ДП «База «МТЗ» за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса,51/2, протягом 2002 року, ОСОБА_5 неодноразово зустрічався із представником ЗАТ „Івеко Україна" ОСОБА_11, від якого отримав інформацію щодо можливості придбання вантажних автомобілів у лізинг та умови укладання такої угоди. Під час проведення цих переговорів ОСОБА_11 та ОСОБА_5 досягли принципової домовленості про придбання вантажних автомобілів марки «Івеко» на умовах фінансового лизингу, при цьому, на прохання ОСОБА_5, отримувачем цих автомобілів стало TOB «Київ-Транссервіс», засновником якого він був. В 2002 році ЗАТ „Івеко Україна" являлося представництвом німецької компанії „lveco Magirus AG" на території України та здійснювало продаж ватажних автомобілів марки «Івеко» на умовах фінансового лізингу через австрійську компанію „AfIn Leazing AG".

З метою укладання угоди із компанією „Afнn Leazing A.G.", ОСОБА_5 підготував наступні документи TOB «Київ-Транссервіс»: баланс підприємства за один рік, установчі та реєстраційні документи, перелік керівного складу підприємства, анкета (заявка) стандартного разку, контракти з вантажовідправниками та експедиційними компаніями, які були розглянуті та схвалені працівниками кредитного комітету лізингової компанії „Afin Leazing АG». За результатами розгляду отриманої від TOB «Київ-Транссервіс» пропозиції, компанією «Afнn Leazing AG"в адресу TOB «Київ-Транссервіс» був надісланий лізинговий договір з додатками, які містили технічні характеристики автомобілів та відповідні фінансові умови графік лізингових платежів).

У вересні 2002 року ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні офісу ДП „База МТЗ" по ул.А.Барбюса,51/2 в м.Києві, особисто отримав три примірника договору про лізинг № УЛVUKR-010-2002 від 20.09.2002 між TOB „Київ-Транссервіс" та „Afin Leazing AG", які передав директору TOB „Київ-Транссервіс" ОСОБА_6 для підпису. За умовами вказаного договору компанія „Afin Leazing AG." передала TOB „Київ-Транссервіс" на умовах фінансового лізингу 20 одиниць шасі (автомобілів) Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та 20 диниць причепів KOGEL model SN 24Р 100/1.120 виробництва „Iveco Magirus AG", агальною вартістю 1.600.000 Євро, з терміном виплати їх вартості за 60 місяців.

На виконання умов договору лізингу №УЛVUKR-010-2002, представники ТОВ «Київ-Транссервіс» 18 грудня 2002 року, знаходячись в м.Ульм (Німеччина), отримали для ввезення на митну територію України вищевказані 20 автомобілів - дизельних сідлових тягачів «ІВЕКО» та 20 вантажних напівпричепів «КОГЕЛ» із відповідними номерами кузова та шасі.

Відповідно до ст.7 договору № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002 транспортні засоби, передані у лізинг є власністю лізингодавача („Afin Leazing A.G.") і переходять у власність лізингоотримувача (TOB „Київ-Транссервіс") на підставі відповідного акта приймання-передачі, після повного виконання своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів.

Далі, після фактичного ввезення зазначених вище транспортних засобів на митну територію України, ОСОБА_5, діючи із корисливих спонукань, здійснив реалізацію спільного злочинного плану, направленого на заволодіння предметами лізингу, які перебували у віданні директора TOB „Київ-Транссервіс" ОСОБА_6

Декілька етапів спільного злочинного плану учасників злочинної групи під керівництвом ОСОБА_5 полягали в наступному:

- по-перше, необхідно скласти підроблені документи, за рахунок яких змінити походження автотранспортних засобів, позбавивши їх власника права власності на них;

- по-друге, використовуючи підроблені документи здійснити митне оформлення транспортних засобів та поставити їх на облік в органах ДАІ;

- втретє, реалізувати транспортні засоби та збагатитись за рахунок чужого майна.

Згідно з розподілом злочинних ролей, при вчиненні злочину на ОСОБА_5 було

покладено наступні функції:

- розробити спільний злочинний план та довести його до всіх учасників, залучених для вчинення злочину;

- безпосередньо організувати вчинення злочину та керувати учасниками злочинної групи на всіх етанах реалізації спільного злочинного плану;

- залучити до вчинення злочину виконавців, які створять необхідні підроблені документи.

Згідно з розподілом злочинних ролей, при вчиненні злочину на ОСОБА_6 було покладено наступні функції.

- привласнити чуже майно (автотранспортні засоби) які були ввірені TOB «Київ-Транссервіс», шляхом використання завідомо підроблених документів;

- забезпечити відображення в бухгалтерському обліку підприємства автотранспортних асобів з використанням завідомо підроблених документів, складених від імені фірми-неризидента «Tudor Imports/exports Ltd»;

- забезпечити постановку на облік в органах ДАІ привласнених автотранспортних засобів;

Згідно з розподілом злочинних ролей, при вчиненні злочину на ОСОБА_7 було покладено наступні функції:

- шляхом використання завідомо підроблених документів, забезпечити внесення змін до установчих документів TOB «Київ-Трансервіс», з метою його перереєстрації в дочірнє підприємство «Фірма «Київ-Транссервіс», засноване фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd»;

- створити завідомо підроблені документи від імені «Tudor Imports/exports Ltd» про внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ДП «Фірма «Київ-Трансервіс» у вигляді автотранспортних засобів, заволодіння якими вчинять учасники злочинної групи;

- забезпечити митне оформлення привласнених автотранспортних засобів з використання підроблених документів;

- провести реєстрацію начеб-то здійсненої іноземної інвестиції в державних установах - виконавчих та податкових органах.

В процесі реалізації спільного злочинного плану ОСОБА_5, як службова особа ДП 'База МТЗ», використав ліцензію Державної митної служби № 10000/0183СВ-00787 на відкриття та експлуатацію вказаним підприємством митно-ліцензійного складу за адресою м.Київ вул.А.Барбюса, 51/2, де були розміщені до митного оформлення автотранспортні засоби отримані від компанії „Afin Leazing AG" у лізинг, після їх доставки із Німеччини.

Далі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи відповідно до спільного злочинного плану, використовуючи реквізити компанії-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» та користуючись доступом до її печатки, склали завідомо підроблений Договір консигнації комісії) № 02/10 від 02.10.02 між фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» та ДП База МТЗ», а також специфікацію № 5 від 18.12.02., додаткову угоду від 05.03.03, додаткову тоду № 2 від 06.03.03 до вказаного договору,

Відповідно до цих завідомо підроблених документів, фірма «Tudor Imports/exports Ltd» консигнант) доручає Державному підприємству «База матеріального забезпечення» консигнатор) здійснити продаж 40 одиниць транспортних засобів, які начеб то є власністю Tudor Imports/exports Ltd» та знаходяться території митно-ліцензійного складу ДП «База ЛТЗ». Згідно специфікації № 5 від 18.12.02, яка є додатком до вказаного договору, в адресу консигнатора начеб то надійшли автомобілі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ у кількості 20 одиниць та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 у кількості 20 одиниць на загальну суму 1.600.000 євро, які насправді були раніше отримані TOB «Київ-Трансервіс» на підставі договору лізингу укладеного з „Afin Leazing A.G.".

Висновком почеркознавчої експертизи № 10444/10445 від 15.12.2009 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_30 в графі «консигнант» в електрофотокопії додаткової годи № 2 від 06.03.03 до договору консигнації 02/10 від 02.10.02 виконаний не ОСОБА_30. Крім цього, підпис від імені ОСОБА_30, електрофотографічне зображення якого міститься в графі «консигнант» в додатковій угоді від 05.03.03, до договору консигнації k 02/10 від 02.10.02 виконано не ОСОБА_30, а ОСОБА_7 Крім цього, підпис від імені директора ДП «База МТЗ» ОСОБА_13 в графі «консигнатор» специфікації № 5 ід 18.12.02 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02, в графі «консигнатор» додаткової годи від 05.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 та в графі «консигнатор» даткової угоди №2 від 06.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 виконані не ОСОБА_13, а ОСОБА_5

Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи відповідно до спільного злочинного пану, використовуючи реквізити компанії-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» та користуючись доступом до її печатки, з метою постановки на облік о органах ДАІ, в грудні )02 року, склали завідомо підроблені інвойси №№ 1812/1, 1812/2, 1812/3, 1812/4, 1812/5, 112/6, 1812/7, 1812/8, 1812/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, 1812/14, 1812/15, 1812/16, 1812/17, 1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002, відповідно з якими шасі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL modeн SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, передані TOB «Київ-Транссервіс» на умовах договору лізингу, начеб то передаються від )ірми-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» до ДП «База МТЗ».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, 21 січня 2003 року, на території м.Києва, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, склали протокол зборів засновників TOB «Київ-Транссервіс». На підставі вказаного протоколу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли зі складу засновників TOB «Київ-Транссервіс», а саме підприємство змінило організаційно-правову форму із Товариства з обмеженою відповідальність на дочірнє підприємство (далі ДП) - «Фірма «Київ-Транссервіс», сто відсотків статутного капіталу якої належить компанії-нерезиденту - «Tudor Imports/exports Ltd». Цим же протоколом зборів засновників, ОСОБА_6 призначено генеральним директором ДП «Фірма «Київ-Транссервіс». Крім цього, 22 січня 2003 року ОСОБА_7, І діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, як представник «Tudor Imports/exports І Ltd» - єдиного засновника ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», затвердив статут підприємства.

ОСОБА_6, діючи відповідно до спільного злочинного плану, приховуючи від представників власника отриманих у лізинг автомобілів - компанії «Afin Leasing A.G» факт їх привласнення, на виконання вимог угоди про лізинг № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002, як службова особа TOB «Київ-Транссервіс», здійснив страхування об'єктів лізингу (автомобілів з причепами). З цією метою ОСОБА_6, знаходячись в приміщенні офісу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» за адресою м.Київ вул.Чигоріна, 4 підписав із страховою компанією З AT ..Європейський страховий альянс" трьохсторонній договір страхування № 106-0086-0103 від 30.01.2003, за умовами якого страхувальником 20 автомобілів з причепами, отриманими в лізинг виступила компанія «Afin Leasing A.G», a TOB «Київ-Транссервіс» являється користувачем об'єктів старування. Умовами вказаного договору підтверджено, що шасі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL model sn 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, належать на правах власності страхувальнику (компанія «Afin Leasing A.G») та передані користувачу (TOB «Київ-Транссервіс») на умовах угоди про лізинг № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що фірма «Tudor Imports/exports Ltd» не мала у власності 20 одиниць шасі з причепами, які знаходяться на митно-ліцензійному складі ДП «База МТЗ», склали за невстановлених обставин від імені власника фірми «Tudor Imports/exports Ltd» ОСОБА_30 підроблене розпорядження № 1-1902 від 19.02.2003, яке містить завідомо неправдиву вимогу про передачу вказаної вище транспортної техніки в якості внеску до статутного капіталу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс». Згідно висновків почеркознавчої експертизи № 10444/10445 від 15.12.2009 підпис від імені ОСОБА_30 в електрофотокопії розпорядження по фірмі «Tudor Imports/exports Ltd» № 1-1902 Івід 19.02.03 виконаний не ОСОБА_30, а іншою особою.

Для здійснення митного оформлення зазначених вище транспортних засобів, 17.03.2003 митний брокер ОСОБА_15, яка не була обізнана про злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в приміщенні офісу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» за адресою м. Київ„_вул.Чегоріна,4, отримала завідомо неправдиві документи складені учасниками злочинної групи, а саме: договір консигнації (комісії) № 02/10 від 02.10.2002 між фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» та ДП «База МТЗ», а також специфікацію № 5 від 18.12.2002 року, додаткову угоду від 05.03.03, додаткову угоду № 2 від 06.03.2003 до вказаного договору, розпорядження № 1-1902 від 19.02.2003, яке містить завідомо неправдиву вимогу про передачу вказаної вище транспортної техніки в якості внеску до статутного капіталу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», завідомо підроблені інвойси №№ 1812/1, 1812/2. 812/3, 1812/4, 1812/5, 1812/6, 1812/7, 1812/8, 18О2/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, 812/14, 1812/15, 1812/16, 1812/17, 1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002. Далі, митний ларант ОСОБА_15, отримавши вище вказані документи, будучи впевненою в їх достовірності, використала їх для проведення митних процедур на Київській регіональній митниці за адресою м. Київ вул.Лепсе,8 та в період з 18.03.2003 по 26.03.2003 провела митне формлення вищевказаної автотранспортної техніки як внесок до статутного фонду ДП Фірма «Київ-Транссервіс» від фірми-нерезидента України «Tudor Imports/exports Ltd».

Далі, ОСОБА_7, виконуючи свою частину спільного злочинного плану, діючи на підставі генеральної довіреності від 30.10.02 як представник компанії-нерезидента України «Tudor Imports/exports Ltd», що наділений відповідними повноваженнями службової особи компанії-нерезидента, на виконання вимог ст.13 Закону України «Про режим іноземного івестування», подав до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва та до Київської міської державної адміністрації інформаційне повідомлення про внесення іноземної твестиції. Відповідно до інформації, викладеній в даному інформаційному повідомленні, в якості іноземної інвестиції компанією-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» в статутний фонд ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» внесені шасі Iveco Tech MPL440E43 T/P-HM та причепи LOGEL model SN 24P 100/1.120 в кількості 20 одиниць, при цьому номери агрегатів вказаних ранспортних засобів повністю збігаються з номерами агрегатів транспортних засобів, триманих TOB «Київ-Транссервіс» в лізинг від компанії «Afin Leasing AG». Вказана інвестиція на загальну суму 1.600.000 євро, була зареєстрована 16.04.2003 під № 7 Державною податковою інспекцією в Деснянському районі м. Києва та Головним управлінням зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій КМДА під номером 1330-3-2-221 від 16.04.2003.

Вказане інформаційне повідомлення ОСОБА_7 підписав особисто, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10440/10441 від 30.11.2009.

Крім цього, ОСОБА_6, виконуючи свою частину спільного злочинного плану, діючи як директор ДП Фірма «Київ-Транссервіс», склав та підписав особисто (що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10438/10439 від 30.11.2009) лист (без дати та номеру) на ім'я начальника Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій КМДА з проханням зареєструвати внесену фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» інвестицію в розмірі 1,6 млн.євро у вигляді вказаних вище транспортних засобів.

Крім цього, шасі (автомобілі) Iveco Tech MPL440E43 T/P-HM та причепи KOGEL model \ 24P 100/1.120 в кількості 20 одиниць, в період з 18.03.2003 по 28.03.2003 на підставі завідомо підроблених документів, складених від імені «Tudor Imports/exports Ltd» були бліковані ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» та оприбутковані у бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 40 «статутний фонд». Операція з надходження транспортних засобів, підприємстві відображені у бухгалтерському обліку на рахунку №15 «капітальні інвестиції». 06.05.2003 транспортні засоби були введені в експлуатацію, що відображено у бухгалтерському обліку підприємства по рахунку № 10 «основні засоби» та рахунку № 15 капітальні інвестиції».

Крім цього, на завершальному етапі реалізації спільного злочинного плану, направленого за заволодіння майном, яке належить компанії «Afin Leasing A.G», ОСОБА_6, діючи як директор ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» 28 березня 2003 року подав до ВРЕВ-9 УДАІ ГУ TBC України в м. Києві за адресою м. Київ пул Туполева, 19 заяви про реєстрацію вище казаних шасі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепів KOGEL model SN 24Р 100/1.120 у кількості 20 одиниць. До заяв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, ОСОБА_6 подав підроблені при вищевикладених обставинах інвойси №№ 1812/1, 1812/2, 1812/3, 1812/4, 812/5, 1812/6, 1812/7, 1812/8,. 1812/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, 1812/14, 1812/15, 812/16, 1812/17, 1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002 та підроблені вантажно-митні декларації (ВМД) №10000/3/66587; №10000/3/66588; №10000/3/66589; №10000/3/66590; & 10000/3/66591; №10000/3/66592; №10000/3/66593; №10000/3/66594; №10000/3/66595; о 10000/3/66596; №10000/3/66597; №10000/3/66598; №10000/3/66599; №10000/3/66600; fei 0000/3/66601; №10000/3/66602; №10000/3/66603; №10000/3/66604; №10000/3/66605; fei0000/3/66606 від 18.03.03; № 0000/3/66654; №10000/3/66655; №10000/3/66656; №10000/3/66657; №10000/3/66658; fei 0000/3/66659; №10000/3/66660; №10000/3/66661; №10000/3/66662; №10000/3/66663; fei 0000/3/66664; №10000/3/66665; №10000/3/66666; №10000/3/66667; №10000/3/66668;

№10000/3/66669; №10000/3/66670; №10000/3/66671; №10000/3/66672; №10000/3/66673 від 24.03.03.

На підставі поданих ОСОБА_6 до органів ДАІ заяв та підроблених інвойсів і вантажно-митних декларацій, службовими особами ВРЕВ-9, які не були обізнані про злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, було здійснено державну реєстрацію та постановку на облік вказаних вище транспортних засобів, що надало право учасникам злочинної групи здійснювати їх експлуатацію та розпоряджатися ними на праві власності, тобто укладати з ними угоди цивільно-правового характеру.

Таким чином ОСОБА_5, залучивши до вчинення злочину в якості виконавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7, особисто організував заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах, яке перебувало у віданні TOB «Київ-Транссервіс», а саме: шасі Iveco Tech MPL440E43 T/P-HM в кількості 20 одиниць та причепів KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, на загальну суму 1.600.000 євро, що на момент вчинення злочину відповідно до офіційного курсу НБУ (станом на 19.02.2003) складало 9.035.363,2 грн.

За таких обставин, ОСОБА_5 обвинувачується досудовим слідством в організації привласнення та заволодіння чужим майном, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ст.27 ч.3, ст.191 ч.5 КК України.

Крім того, за аналогічних обставин дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 досудовим слідством кваліфіковано як привласнення та заволодіння чужим майном, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а саме у вчиненні злочину, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Також, ОСОБА_5, являючись організатором злочину, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після заволодіння чужим майном -автотранспортними засобами, які були отримані у відання TOB «Київ-Транссервіс» на підставі договору про лізинг, шляхом вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, за яке чинним кримінальним кодексом України передбачено покарання на строк більше ніж три роки, спільно вчинили його легалізацію (відмивання) за наступних обставин:

Так, ОСОБА_5, реалізуючи спільний із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинний план, при викладених вище обставинах здійснив заволодіння транспортними засобами - шасі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепами KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, вартістю 1.600.000 євро (9.035.363,2 грн.), які були отримані TOB Київ-Транссервіс» на підставі договору про лізинг № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002, після чого учасники злочинної групи здійснили їх митне оформлення та постановку на облік в органах ДАТ, отримавши, таким чином, право їх безперешкодної експлуатації та розпорядження ними.

Статтею 5 договору про лізинг № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002, укладеного між TOB «Київ-Транссервіс» та компанією «Afin Leasing A.G» визначено: «якщо лізингоотримувач прострочив свій платіж на строк більше 45 днів після настання строку платежу, лізингодавач має право розірвати угоду і лізингоотримувач зобов'язаний повернути обладнання лізингодавачу». Відповідно до статті 15 цього договору лізингодавач має право розірвати угоду без попереднього повідомлення, якщо не виконуються повністю або частково положення про строки та умови оплати лізингових платежів (ст.4) або виникла затримка виплати лізингових платежів (ст.5). Умовами статті 8 договору про лізинг № ALIVUKR-010-1 2 від 20.09.2002 визначено, що в разі розірвання угоди, лізингоотримувач зобов'язаний безумовно повернути за свій рахунок обладнання лізингодавачу. Повернення обладнання повинно відбутись протягом 30 днів с дати письмової вимоги. Якщо об'єкт лізингу не повернуто в межах такого строку, лізингодавач вправі, безпосередньо або через делегованих іредставників вилучити обладнання в безспірному порядку за написом нотаріуса за рахунок і ризик лізингоотримувача. Невиконання зазначених вище умов договору про лізинг, стало підставою для вчинення )9.11.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_31 шконавчого напису нотаріуса про безспірне повернення лізингодавцю предметів лізингуавтомобілів Iveco Tech MPL440E43 T/P-HM в кількості причепів KOGEL model SN 24P 100/1.120 в кількості 20 одиниць.

При цьому, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що власником майна вживаються заходи для його повернення, прийняв рішення здійснити реалізацію автотранспортних засобів, отриманих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України іншій юридичній особі, що мало на меті позбавити власника можливості повернути належне йому майно та, крім того, отримати можливість для його подальшого безперешкодного використання та відчуження на свою користь. Таким чином, ОСОБА_5 прийняв рішення укласти угоди, предметом яких стануть автомобілі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, отримані учасникам злочинної групи внаслідок вчинення особливо тяжкого злочину, тобто ОСОБА_5 прийняв рішення легалізувати майно, завідомо для всіх часників злочинної групи здобуте злочинним шляхом.

Прийнявши таке рішення, ОСОБА_5 організував вчинення злочину, що виразилось у залученні виконавців, розподілі між ними злочинних ролей та визначенні об'єкту злочинного посягання. Крім цього, ОСОБА_5 керував вчиненням злочинів, що знайшло своє відображення в спрямуванні зусиль виконавців на безпосереднє виконання об'єктивної сторони злочину.

Злочинний план ОСОБА_5 полягав в наступному:

- залучити до вчинення злочину ОСОБА_6, який як генеральний директор ДП і'Фірма «Київ-Транссервіс» повинен був безпосередньо укласти угоду з транспортними засобами здобутим злочинним майном;

- залучити до вчинення злочину ОСОБА_7, який повинен був забезпечити безперешкодне укладання угоди з боку іншого її учасника.

Для легалізації, отриманих злочинним шляхом транспортних засобів, перед учасниками злочинної групи постала необхідність усунути перешкоду для їх продажу (відчуження), яка полягала у забороні митних органів вільну реалізацію іноземних інвестицій внесених до статутних фондів підприємств-резидентів без сплати ввізного мита, що передбачено статтею 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування». При здійсненні державної реєстрації зазначених вище транспортних засобів в органах ДАІ до свідоцтва про реєстрацію кожного транспортного засобу співробітниками ДАІ було внесено відмітку про обмеження встановлені митними органами у вигляді напису: «статутний фонд з-за кордону» із посиланням на номер відповідної вантажно-митної декларації.

Таким чином, учасники злочинної групи не мали можливості зняти зазначені гранспортні засоби з реєстрації в органах ДАІ під час їх реалізації, оскільки відповідно до пункту 34 правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних чашин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок зняття з обліку у зв'язку з відчуженням (купівля-продаж, міна, дарування) або вибраковуванням транспортних засобів, на які не знято юмеження митних органів, здійснюється з їх дозволу.

З метою усунення обмежень, встановлених митними органами для реалізації предметів ноземних інвестицій, генеральний директор ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» ОСОБА_6, ііючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, знаходячись в приміщені ДП «Фірма Київ-Транссервіс» за адресою: м. Київ вул.Чигоріна,4, 28 грудня 2004 року, особисто іідписав договори фінансового лізингу №№ 1 - 12, згідно яких ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» лізінгодавець) передало ДП «Спецавтотранспорт» в платне користування на умовах рінансового лізингу вантажні автомобілі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ в кількості 6 ниць та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 6 одиниць.

Крім цього, ОСОБА_6, продовжуючи виконувати свою частину спільного злочинного їлану, діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, знаходячись в приміщені ДП Фірма «Київ-Транссервіс» за адресою: м. Київ вул.Чигоріна,4, 1 лютого 2005 року, особисто йдписав аналогічні договори фінансового лізингу №№ 13 - 40, згідно яких ДП «Фірма «Київ-Гранссервіс» (лізінгодавець) передало ДП «Спецавтотранспорт» в платне користування на

умовах фінансового лізингу вантажні автомобілі Iveco Tech MPL440E43 T/P-HM в кількості 14 одиниць та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 14 одиниць.

З боку ДП «Спецавтотранспорт» зазначені договори лізингу були підписані генеральним директором даного товариства ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Єдиним засновником ДП «Спецавтотранспорт» являється компанія-нерезидент «Tudor Imports/exports Ltd», повноваження якої на підставі генеральної довіреності від 30.10.2002 року на території України представляє ОСОБА_7 По справі встановлено, що ОСОБА_7, виконуючи свою частину спільного злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_5, призначив на посаду директора ДП „Спецавтотранспорт" ОСОБА_16 Крім цього, ОСОБА_7 визначав основні напрямки діяльності ДП „Спецавтотранспорт", приймав рішення про укладання договорів, особисто керував фінансово-господарською діяльністю підприємства, тобто :ійснював фактичне керівництво цим підприємством.

На підставі зазначених вище договорів фінансового лізингу в органах ДАІ відбулась перереєстрація автомобілів Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепів KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, при цьому, відповідно до нових талонів реєстрації транспортних засобів з особливою відміткою «лізинг», право їх експлуатації належить ДП -Спецавтотранспорт".

Далі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, директор ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» ОСОБА_6 уклав із ДП «Спецавтопрокат» додаткові угоди №№ 1 - 40 від 04.2005, якими достроково припинив дії договорів про фінансовий лізинг № 1-12 від П 12.2004 та №13-40 від 01.02.2005.

З боку ДП «Спецавтотранспорт» зазначені договори про припинення дії договорів лізингу підписав генеральний директор підприємства ОСОБА_17, який не був обізнаний о злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому, ОСОБА_17 діяв відповідно до вказівок ОСОБА_7, який на підставі генеральної довіреності компанії «Tudor Imports/exports Ltd» здійснював фактичне керівництво ДП -Спецавтотранспорт».

Припинення дії договорів про фінансовий лізинг, організоване ОСОБА_5 та виконане особисто ОСОБА_6 і ОСОБА_7, стало підставою для перереєстрації транспортних засобів в органах ДАІ і отримання талонів реєстрації тягачів Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепів KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, з особливою відміткою «акт прийому-передачі ТЗ додаток 2 від 01.01.05», яка не містила обмеження митних органів для вільної реалізації вказаних транспортних засобів.

Далі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, генеральний директор ДП ома «Київ-Транссервіс» ОСОБА_6 уклав угоду, предметом якої стали автомобілі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць , які були отримані учасниками злочинної групи внаслідок спільного вчинення особливо тяжкого злочину.

При цьому, ОСОБА_6, діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, перебуваючи в приміщені ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» за адресою: м. Київ вул.Чигоріна,4, підписав із дочірнім підприємством «Автопрокат» договір комісії № 17 від 01 квітня 2005 року, яким доручив останньому укласти від свого імені угоду з продажу зазначених транспортних засобів.

З боку ДП «Автопрокат» договір комісії № 17 був підписаний директором даного підприємства ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Єдиним засновником ДП «Автопрокат» являється компанія-нерезидент «Filton Ventures Limited», повноваження якої на підставі генеральної довіреності рід 19.03.2004 року на території України представляє ОСОБА_7 По справі встановлено, що ОСОБА_7, виконуючи свою частину спільного злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_5, призначив на посаду директора ДП «Автопрокат» ОСОБА_16 Крім цього, ОСОБА_7 визначав основні напрямки діяльності ДП «Автопрокат», приймав рішення про укладання договорів, особисто керував фінансово-господарською діяльністю підприємства, тобто здійснював фактичне керівництво цим підприємством.

На виконання умов даного договору комісії № 17 року генеральний директор ДП «Фірма Київ-Транссервіс» ОСОБА_6, здобуті злочинним шляхом автомобілі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL' model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, передав генеральному директору ДП «Автопрокат» ОСОБА_16 Вказана передача була оформлена шляхом складання акту прийому-передачі від 01.04.2005, який ОСОБА_6 та ОСОБА_16 підписали особисто, при цьому вартість транспортних засобів, які передаються за ким актом була визначена в розмірі 7.935.384 грн.

Далі, 05.04.2005 генеральний директор ДП «Автопрокат» ОСОБА_8, необізнаний зі злочинною діяльністю учасників злочинної групи, виконуючи вказівки представника висновника підприємства - ОСОБА_7, знаходячись за адресою: м.Київ, вул.М.Раскової, на виконання договору комісії №17 від 01 квітня 2005 року уклав з ДП «Спецавтотранспорт» договір найму-продажу зазначених вище транспортних засобів № 58, який підписав особисто. З боку ДП «Спецавтотранспорт» договір № 58 особисто підписав генеральний директор підприємства ОСОБА_17, який діяв відповідно до усного розпорядження ОСОБА_7 Розділ 2 договору № 58 містив завідомо неправдиві данні про те, що транспортні засоби, які передаються під час його виконання від ДП «Автопрокат» ДП «Спецавтотранспорт» належать на праві власності ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», і, таким чином, ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_17 як службових вказаних підприємств, приховав факт отримання їх внаслідок вчинення особливо тяжкого злочину, тобто, діючи відповідно до спільного злочинного плану, вчинив маскування рючинного походження цього майна. Сума договору № 58 склала 7.935.384 грн. На виконання умов договору ОСОБА_8 та ОСОБА_17 склали та особисто підписали акт прийому-передачі транспортних засобів - автомобілі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL' model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць.

06 квітня 2005 року генеральний директор ДП «Автопрокат» ОСОБА_8, діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_7, склав та підписав особисто звіт комісіонера про виконання договору комісії №17 від 01.04.2005, який передав генеральному директору ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_5, діючи як організатор, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як виконавці злочину, уклали та виконали угоди, предметом яких були перераховані вище транспортні засоби, отримані учасниками злочинної групи внаслідок вчинення особливо тяжкого злочину, тобто вчинили легалізацію (відмивання) майна, одержаного завідомо чинним шляхом, вартістю 7.935.384 грн., що є особливо великим розміром.

За вказаних обставин, досудовим слідством ОСОБА_5 обвинувачується в організації легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто укладанні угоди з іншим майном, лержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, набуття, володіння ним, вчинення дій спрямованих на приховування та маскування прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, а також набуття, володіння та використання іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ст.209 ч.3 КК України.

За аналогічних обставин і такою юридичною кваліфікацією та переліком дій у вчиненні вказаного злочину обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.3 ст.209 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, здійснюючи заволодіння чужого майна, використовуючи реквізити компанії-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» та користуючись доступом до її печатки, перебуваючи в м. Києві протягом часу з жовтня 2002 по березень 2003 року при невстановлених обставинах склали завідомо підроблений Договір консигнації (комісії) № 02/10 від 02.10.02 між фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» та ДП «База МТЗ», а також специфікацію № 5 від 18.12.02., додаткову угоду від 05.03.03, додаткову угоду № 2 від 06.03.03 до вказаного договору.

До вказаних документів були внесені завідомо неправдиві відомості стосовно того, що компанія «Tudor Imports/exports Ltd» (консигнант) доручає Державному підприємству «База матеріального забезпечення» (консигнатор) здійснити продаж 40 одиниць транспортних засобів, які начеб то є власністю «Tudor Imports/exports Ltd». Згідно специфікації № 5 від 18.12.02, яка є додатком до вказаного договору, в адресу консигнатора начебто надійшли автомобілі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ у кількості 20 одиниць та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 у кількості 20 одиниць на загальну суму 1.600.000 євро, які насправді були раніше отримані TOB «Київ-Трансервіс» на підставі договору лізингу укладеного з „Ann Leazing AG".

Висновком почеркознавчої експертизи № 10444/10445 від 15.12.2009 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_30 в графі «консигнант» в електрофотокопії додаткової угоди № 2 від 06.03.03 до договору консигнації 02/10 від 02.10.02 виконаний не ОСОБА_30. Крім цього, підпис від імені ОСОБА_30, електрофотографічне зображення якого міститься в графі «консигнант» в додатковій угоді від 05.03.03, до договору консигнації №2 02/10 від 02.10.02 виконано не ОСОБА_30, а ОСОБА_7 Крім цього, підпис від імені директора ДП «База МТЗ» ОСОБА_13 в графі «консигнатор» специфікації № 5 від 18.12.02 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02, в графі «консигнатор» додаткової угоди від 05.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 та в графі «консигнатор» додаткової угоди №2 від 06.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 виконані не ОСОБА_13, а ОСОБА_5

Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, здійснюючи заволодіння чужого майна, використовуючи реквізити компанії-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» та користуючись доступом до її печатки, перебуваючи в м. Києві протягом грудня 2002 року при невстановлених обставинах, з метою митного оформлення та постановки на облік в органах ДАІ, склали завідомо підроблені інвойси Ms 1812/1, 1812/2, 1812/3, 1812/4, 1812/5, 1812/6, 1812/7, 1812/8, 1812/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, 1812/14, 1812/15, 1812/16, 1812/17, Ў1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002., в які внесли завідомо неправдиві відомості в частині poro, що шасі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, передані TOB «Київ-Транссервіс» на умовах договору лізингу, начебто передаються від фірми-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» до ДП «База МТЗ».

Крім цього, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що фірма «Tudor Imports/exports Ltd» не мала у власності 20 одиниць шасі з причепами, які знаходяться на митно-ліцензійному складі ДП «База МТЗ», склали за невстановлених обставин від імені власника фірми «Tudor Imports/exports Ltd» ОСОБА_30 підроблене розпорядження № 1-1902 від 19.02.2003, яке містить завідомо неправдиву вимогу про передачу вказаної вище транспортної техніки в якості внеску до статутного капіталу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс». Згідно висновків почеркознавчої експертизи № 10444/10445 від 15.12.2009 підпис від імені ОСОБА_30 в езектрофотокопії розпорядження по фірмі «Tudor Imports/exports Ltd» № 1-1902 від 19.02.03 виконаний не ОСОБА_30, а іншою особою.

Крім цього, ОСОБА_6 будучи генеральним директором ДІЇ «Фірма «Київ-транссервіс» продовжуючи виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_5, перебуваючи в службову приміщенні підприємства за адресою м. Київ вул. Чегоріна,4,

протягом березня 2004, при невстановлених обставинах через митного декларанта ОСОБА_15, яка не була обізнана в неправдивості наданих їй документів стосовно неправдивого походження автомобілів та причепів саме від фірми «Tudor Imports/exports Ltd», склав та видав від імені ДП «Фірма «Київ-транссервіс» наступні офіційні документи: Вантажно-митні декларації №10000/3/66587; №10000/3/66588; №10000/3/66589 №10000/3/66590; №10000/3/66591; №10000/3/66592; №10000/3/66593; №10000/3/66594 №10000/3/66595; №10000/3/66596; №10000/3/66597; №10000/3/66598; №10000/3/66599 №10000/3/66600; №10000/3/66601; №10000/3/66602; №10000/3/66603; №10000/3/66604 №10000/3/66605; №10000/3/66606 від 18.03.03; №10000/3/66654; №10000/3/66655; №10000/3/66656; №10000/3/66657; №10000/3/66658 №10000/3/66659; №10000/3/66660; №10000/3/66661; №10000/3/66662; №10000/3/66663 №10000/3/66664; №10000/3/66665; №10000/3/66666; №10000/3/66667; №10000/3/66668 iиl0000/3/66669; №10000/3/66670; №10000/3/66671; №10000/3/66672; №10000/3/66673 від 24.03.03.

В графу №2 (відправник/експортер) кожної зазначеної ВМД були внесені неправдиві дані, а саме записано «Tudor Imports/exports Ltd» тоді як насправді повинно було внесено -AFIN Leazing A.G.", в графу 44 (додаткова інформація/ подані документи) кожної ВМД внесена неправдива інформація «розпорядження від «Tudor Imports/exports Ltd» №1-19/02/03», тоді як дійсна інформація - «угода про лізинг № ALIVUKR-010-2002 від 20.09.2002.».

Крім цього, ОСОБА_7, виконуючи свою частину спільного злочинного плану направленого на заволодіння чужого майна, перебуваючи в м. Києві склав та 16.04.03 подав до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва та до Київської міської державної адміністрації підроблене інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції. В даному інформаційному повідомленні, внесені неправдиві дані стосовно того, що компанією-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» в статутний фонд ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» внесені шасі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 в кількості 20 одиниць, при цьому номери агрегатів вказаних транспортних засобів повністю збігаються з номерами агрегатів транспортних засобів, отриманих TOB «Київ-Транссервіс» в лізинг від компанії «Afin Leasing AG». Вказана «інвестиція» на загальну суму 1 600.000 євро, була зареєстрована 16.04.2003 під № 7 Державною податковою інспекцією в Деснянському районі м.Києва та Головним управлінням зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій КМДА під номером 1330-3-2-221 від 16.04.2003. Вказане інформаційне повідомлення ОСОБА_7 підписав особисто, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10440/10441 від 30.11.2009.

Крім цього, ОСОБА_6, виконуючи свою частину спільного злочинного плану, діючи як директор ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», перебуваючи в офісі підприємства за адресою м. Київ по вул.Чигоріна,4 в квітні 2004 року при невстановлених обставинах склав та підписав Ісобисто (що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10438/10439 щл 30.11.2009) лист (без дати та номеру) на ім'я начальника Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій КМДА, в який вніс завідомо неправдиву нформацію стосовно прохання зареєструвати нібито внесену фірмою-нерезидентом «Tudor іmports/exports Ltd» інвестицію в розмірі 1,6 млн.євро у вигляді вказаних вище транспортних засобів.

Організоване ОСОБА_5 підроблення вищенаведених документів, а саме: договору консигнації з додатками, інвойсів, розпорядження про внесення майна до статутного фонду, спричинило тяжкі наслідки у вигляді заволодіння чужого майна на загальну суму - 9.035.363,2 грн.

Крім цього, ОСОБА_7, діючи під безпосереднім керівництвом ОСОБА_5, фактично керуючи діяльністю ДП «Автопрокат», надав вказівку генеральному директору ДП «Автопрокат» ОСОБА_8, який 05.04.2005, знаходячись за адресою: м.Київ, вул.М.Раскової, 15 на виконання договору комісії №17 від 01 квітня 2005 року уклав з ДП «Спецавтотранспорт» договір найму-продажу зазначених вище транспортних засобів № 58, підписавши його особисто. З боку ДП «Спецавтотранспорт» договір № 58 особисто підписав генеральний директор підприємства ОСОБА_17, який діяв відповідно до усного розпорядження ОСОБА_7 Розділ 2 договору № 58 містив завідомо неправдиві данні про те, що транспортні засоби, які передаються під час його виконання від ДП «Автопрокат» до ДП «Спецавтотранспорт» належать на праві власності ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», і, таким чином, ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_17 як службових осіб вказаних підприємств, шляхом внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчинив службове підроблення. Підроблення вказаного договору спричинило тяжкі наслідки у вигляді легалізації майна на суму - 7.935.384 грн., здобутого злочинним шляхом.

За викладеними діями ОСОБА_5 досудовим слідством обвинувачується у організації службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України.

За викладених обставин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також обвинувачуєються досудовим слідством у вчиненні службового підроблення, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки,тобто у вчиненні злочину за ч.2 ст.366 КК України.

Також, досудовим слідством ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що він під керівництвом ОСОБА_5, протягом березня 2003 року передав підроблені документи (договір консигнації з додатками та інвойси) митному брокеру (декларанту) ОСОБА_15 для здійснення митного оформлення зазначених вище транспортних засобів. 17.03.2003 року митний брокер ОСОБА_15,яка не була обізнана про злочинну діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в приміщенні офісу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» за адресою м. Київ вул.Чегоріна,4, отримала завідомо неправдиві документи складені учасниками злочинної групи, а саме: договір консигнації (комісії) № 02/10 від 02.10.2002 між фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» та ДП «База МТЗ», а також специфікацію № 5 від 18.12.2002., додаткову ду від 05.03.03, додаткову угоду № 2 від 06.03.2003 до вказаного договору, розпорядження V- 1-1902 від 19.02.2003, яке містить завідомо неправдиву вимогу про передачу вказаної вище транспортної техніки в якості внеску до статутного капіталу ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», [завідомо підроблені інвойси №№ 1812/1, 1812/2, 1812/3, 1812/4, 1812/5, 1812/6, 1812/7, И812/8, 1812/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, 1812/14, 1812/15, 1812/16, 1812/17, 1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002. В подальшому, митний декларант ОСОБА_15, отримавши вище вказані документи, будучи впевненою в їх достовірності, використала їх для проведення митних процедур на Київській регіональній митниці за адресою м. Київ вул.Лепсе,8 та в період з 18.03.2003 по 26.03.2003 провела митне оформлення вищевказаної автотранспортної техніки як внесок до статутного фонду ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» від фірми-нерезидента України «Tudor Imports/exports Ltd».

Подані до Київської регіональної митниці підроблені документи та складені на їх підставі ВМД, які містили завідомо неправдиві відомості щодо права власності на транспортні засоби, були використані працівниками установи для належного оформлення вантажу який перетинає кордон України, що надає ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» в особі його службових осіб право користуватись (розпоряджатись) на території України -транспортними засобами, які були ввезені із-за кордону.

Крім цього, на завершальному етапі реалізації спільного злочинного плану, вправленого за заволодіння майном, яке належить компанії «Afin Leasing A.G», ОСОБА_6, діючи як директор ДП «Фірма «Київ-Транссервіс» 28 березня 2003 року подав до ВРЕВ-9 ХАІ СУ МВС України в м. Києві за адресою м. Київ вул.Туполева, 19 заяви про реєстрацію Інше вказаних шасі Iveco Tech MPL440E43 Т/Р-НМ та причепів KOGEL model SN 24Р З 1 120 у кількості 20 одиниць. До заяв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, .лих В.М. додав підроблені при вищевикладених обставинах інвойси №№ 1812/1, 1812/2, І 3, 1812/4, 1812/5, 1812/6, 1812/7, 1812/8, 1812/9, 1812/10, 1812/11, 1812/12, 1812/13, : 14, 1812/15, 1812/16, 1812/17, 1812/18, 1812/19, 1812/20 від 18.12.2002 та підроблені ^антажно-митні декларації (ВМД) №10000/3/66587; №10000/3/66589; №10000/3/66591; » 10000/3/66592; №10000/3/66599; №10000/3/66600; №10000/3/66601; №10000/3/66602; їІОООО/3/66606; №10000/3/66654; №10000/3/66655; №10000/3/66656; №10000/3/66657; Vol 0000/3/66658; №10000/3/66669; №10000/3/66660; №10000/3/66661; №10000/3/66662; №10000/3/66590; №10000/3/66593; №10000/3/66594; №10000/3/66595; №10000/3/66596; №10000/3/66597; №10000/3/66598; №10000/3/66603; №10000/3/66604; №10000/3/66605; №10000/3/66664; №10000/3/66665; №10000/3/66666; №10000/3/66667; №10000/3/66668; №10000/3/66669; №10000/3/66670; №10000/3/66671; №10000/3/66672; №10000/3/66673 від 18.03.03.

На підставі поданих ОСОБА_6 до органів ДАІ заяв та підроблених інвойсів і вантажно-митних декларацій, службовими особами ВРЕВ-9, які не були обізнані про злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, було здійснено державну реєстрацію та постановку на облік вказаних вище транспортних засобів, що надало право лсникам злочинної групи здійснювати їх експлуатацію та розпоряджатися ними на праві власності, тобто укладати з ними угоди цивільно-правового характеру.

Таким чином, ОСОБА_5 будучи організатором злочину за попередньою змовою з виконавцем злочину ОСОБА_6 який будучи службовою особою підприємства - директором ДП «Фірма «Київ-Транссервіс», в період часу з 18.03.2003 по 26.03.2003 p.p. та 28.03.03 використав підроблені документи які надають права, а саме договір консигнації, інвойси, розпорядження, ВМД, шляхом їх надання до Київської регіональної митниці та ВРЕВ-9 ДАІ ЕУМВС України в м. Києві.

За вказаних обставин дії ОСОБА_5 досудовим слідством було кваліфіковано як організація використання завідомо підробленого документа, який видається установою і який надає права, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.358 КК України.

За вказаних обставин, дії ОСОБА_6 кваліфіковано як використання завідомо підробленого документа, який видається установою і який надає права, і його дії отримали юридичну кваліфікацію за ч.3 ст.358 КК України.

Відповідно до статті 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

В силу статті 64 КПК України в кримінальній справі при провадження досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини справи вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст.ст. 132, 232 КПК України має бути відображено у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.

Згідно з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобоко досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані та не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, не були з достатньою повнотою з'ясовані дані про особу обвинуваченого тощо). Неправильним досудове слідство визначається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Згідно вказаних норм процесуального закону під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто з»ясування усіх обставин, які підлагають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Крім того, пред»явлене особі обвинувачення згідно зі ст.132 КПК України, 1960 року, має бути конкретним і містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце і інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Повинно бути пред»явлене з урахуванням цих вимог закону конкретне обвинувачення, оскільки особа має право знати в чому її обвинувачують та захищатись від пред»явленого обвинувачення. Дані положення випливають з п. а), b) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього, та право мати достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги КПК України органами досудового слідства не виконані, а пред»явлене ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення є неконкретним та суперечливим. Вказане обвинувачення ґрунтується на вільному трактуванні слідчим дій вказаних осіб без врахування наданих їм, як службовим особам, повноважень, не зазначено момент виникнення попередньої змови, виникнення умислу на вчинення злочину групою осіб та не вказано розподіл ролей.

Так, згідно обвинувального висновку та постанови про притягнення як обвинуваченого від 11.03.2010 року ОСОБА_5 обвинувачується у організації вчинення всіх злочинів, в тому числі за ч.5 ст.191 КК України, а саме в організації привласнення та заволодіння чужим майном, яке було ввірено особі і перебувало в її віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Відповідно до роз»ясень, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» у статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК.

Вчинення злочину шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем передбачає вчинення лише такого діяння, яке було обумовленим її службовим становищем та пов»язане зі здійсненням нею своїх службових обов»язків.

Згідно ч.3 ст.27 КК України організатором є особа, що організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою та вчиненням.

Однак, в порушення вимог ст..ст.64, 132 КПК України, 1960 року, орган досудового слідства, пред»являючи обвинувачення за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України ОСОБА_5 не встановив, у який спосіб та якими діями ОСОБА_5 організував саме - привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, яке було ввірено і перебувало у віданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з урахуванням наявних у справі:

-даних про те, що ОСОБА_5 був лише директором, а з 17.06.2002 року заступником директора ДП «База МТЗ» і засновником ТОВ «Київ-Транссервіс», а договору між цими підприємствами та постачальним автомобілів «Івеко» - австрійською компанією «Айфінг Лізінг» підписував ОСОБА_6;

- даних про те, що ОСОБА_5 лише проводив переговори про передачу в лізинг ДП «База МТЗ» вказаних автомобілів «Івеко», але вказаний договір не був реалізований і автомобілі на ДП «База МТЗ» по цьому договору поставлені не були;

- даних про те, що під час розмитнення автомобілів «Івеко» на території України протягом січня-березня 2003 року по документам - вони є внеском фірми «Тудор» в статутний фонд ДП «Київ-транссервіс», директором якого був ОСОБА_6, якому вказані автомобілі «Івеко» були ввірені і не перебували в його віданні, щодо них він як службова особа міг здійснювати певні повноваження згідно умов договору та чинного на той час в Україні законодавства щодо управління, доставки, використання;

- даних про підписання тільки ОСОБА_6, ОСОБА_7 документів як службовою особою підприємства лизингоотримувача, на підставі яких автомобілі «Івеко» перетнули кордон, вибули з власності власника та перейшли у власність іншого підприємства;

- даних про те, що ОСОБА_5 не був ні директором, ні власником підприємств, на які було переєстровано предмет лізингу автомобілі «Івеко» і напівпричепи «Когел» - ДП «Автопрокат», ДП «Спецавтотранспорт».

Між тим, вказаним обставинам орган досудового слідства належної оцінки не дав, пред»явивши ОСОБА_5 не конкретне та суперечливе обвинувачення, чим порушив його право на захист, про що він сам зазначив в судовому засіданні, не зрозумівши, які дії він вчинив і як він, зловживаючи службовим становищем, не будучи службовою особою підприємств контрагентів та інших підприємств у цій справі, отримав майно - автомобілі, які йому не були ні вверені, ні передані згідно документів, та заволодів ними і розпорядився, отримавши відповідно матерільний прибуток за це, чого також досудовим слідством встановлено не було.

Також, при викладені обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, як вчинення злочину шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, орган досудового слідства не виклав об»єктивну сторону вказаного злочину щодо дій ОСОБА_5, вчинених саме шляхом зловживання ним службовим становищем.

Звинувачуючи ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, так і за ч.3 ст.27 - ч.3 ст.209 КК України, як вчинених за попередньою змовою групою осіб орган досудового слідства не зазначив, які саме дії, що становлять об»єктивну сторону вказаних злочинів, були виконані ОСОБА_5, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, порушенням права на захист обвинуваченого.

Також, досудовим слідством не вказано конкретні його дії щодо легалізації доходів одержаних злочинних шляхом та на яку суму, якщо він не отримував і не продав чи передавав по документам ніяких автомобілів, а документи з приводу надходження коштів з їх продажу вказаних автомобілів в матеріалах справи взагалі відсутні.

В той же час, на думку суду орган досудового слідства під час викладення формулювання обвинувачення підсудним ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в постановах про пред»явлення обвинувачення та обвинувальному висновку по цій кримінальній справі вдався лише до описання в хронологічному порядку подій щодо набуття та переходу права власності на об»єкт злочинного посягання - автомобілі «Івеко» із причепами, не виконавши вимоги закону щодо змісту постанови про пред»явлення обвинувачення за ст..191, 209 КК України.

Суд в даному випадку позбавлений можливості встановити вказані обставини, оскільки для цього необхідно викласти нове обвинувачення з урахуванням аналізу наявних у справі даних про роль і участь кожного з винних осіб у вчиненні тих чи інших кримінально-карних діянь.

Аналогічним чином це стосується неконкретності і нелогічності пред»явленого органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.27 - ч.2 ст.366 КК України, де вказано лише про підробку документів шляхом внесення неправдивих відомостей з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до ст.ст.131,132 КПК України у постанові про пред»явлення обвинувачення має бути сформульоване саме обвинувачення - повинні бути наведені всі обов»язкові ознаки суб»єктивної і об»єктивної сторони складу злочину, що визначена у тексті відповідної статті Особливої частини КК України, в тому числі - мета, спосіб та мотив. Вказані вимоги закону були проігноровані слідчим та пред»явлено не конкретнє і нелогічне обвинувачення.

Згідно пред»явленого обвинувачення зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи відповідно до спільного злочинного плану, використовуючи реквізити компанії-нерезидента «Tudor Imports/exports Ltd» та користуючись доступом до її печатки, склали завідомо підроблений Договір консигнації комісії) № 02/10 від 02.10.02 між фірмою-нерезидентом «Tudor Imports/exports Ltd» та ДП База МТЗ», а також специфікацію № 5 від 18.12.02., додаткову угоду від 05.03.03, додаткову тоду № 2 від 06.03.03 до вказаного договору,

Відповідно до цих завідомо підроблених документів, фірма «Tudor Imports/exports Ltd» консигнант) доручає Державному підприємству «База матеріального забезпечення» консигнатор) здійснити продаж 40 одиниць транспортних засобів, які начеб то є власністю Tudor Imports/exports Ltd» та знаходяться території митно-ліцензійного складу ДП «База ЛТЗ». Згідно специфікації № 5 від 18.12.02, яка є додатком до вказаного договору, в адресу консигнатора начеб то надійшли автомобілі Iveco Evrotech MPL440E43 Т/Р-НМ у кількості 20 одиниць та причепи KOGEL model SN 24Р 100/1.120 у кількості 20 одиниць на загальну суму 1.600.000 євро, які насправді були раніше отримані TOB «Київ-Трансервіс» на підставі договору лізингу укладеного з „Afin Leazing A.G.".

Висновком почеркознавчої експертизи № 10444/10445 від 15.12.2009 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_30 в графі «консигнант» в електрофотокопії додаткової годи № 2 від 06.03.03 до договору консигнації 02/10 від 02.10.02 виконаний не ОСОБА_30. Крім цього, підпис від імені ОСОБА_30, електрофотографічне зображення якого міститься в графі «консигнант» в додатковій угоді від 05.03.03, до договору консигнації k 02/10 від 02.10.02 виконано не ОСОБА_30, а ОСОБА_7 Крім цього, підпис від імені директора ДП «База МТЗ» ОСОБА_13 в графі «консигнатор» специфікації № 5 ід 18.12.02 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02, в графі «консигнатор» додаткової годи від 05.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 та в графі «консигнатор» даткової угоди №2 від 06.03.03 до договору консигнації № 02/10 від 02.10.02 виконані не ОСОБА_13, а ОСОБА_5

З вказаного договору консигнації від 02.10.2002 року вбачається, що його умови передбачають надання права від імені «Тудор» до ДП «База МТЗ» здійснити продаж товару. Між тим, вказаний договір реалізований не був та ніякого продажу товару - автомобілів саме мыж цими підприємствами, згідно пред»явленого і викладеного обвинувачення у справі, не було.

Вищевикладений висновок експерта №1-444/10445 від 15.12.2009 року зазначає про не підписання ОСОБА_30 вказаного договору консигнації та додатковох угод до нього, а їх підписання ОСОБА_7 замість директора ОСОБА_30 та ОСОБА_5 замість директора «ДП «База МТЗ».

В той же час, як вже було зазначено вище, вказані особи, а саме ОСОБА_7 згідно доручення мав право підпису за директора «Тудора», а ОСОБА_5 мав право підпису за директора ДП «База МТЗ», будучи його заступником згідно статутних документів.

У пред»явленому підсудним обвинуваченні органом досудового слідства не зазначено чию винуватість та в якому об»ємі підтверджують висновки експертів по фактично не реалізованій угоді згідно договору консигнації від 02.10.2002 року.

Також, згідно висновку №9097/9098 від 07.02.2008 року судово-економічної експертизи по матеріалам вказаної кримінальної справи (том №27 а.с.23-29) зазначено, що визначити в якому періоді часу та чи у відповідності до норм чинного законодавства ДП «Київ-транссервіс» проведено операції з відчуження майна - автомобілів «Івеко» та прочепів «Когел», ввезених як внесок до статуного фонду підприємства на початку 2003 року, не видається за можливе в зв»язку з відсутністю документів про здійснення розрахунків між ДП «Київ-транссервіс» та ДП «Спецавтотранспорт за договором №58 від 05.04.2005 року, що є підставою для переходу права власності на товар.

В той же час згідно вказаного договору - право власності на вказані транспортні засоби переходить згідно ст.705 ЦК України до Покупця після повної оплати за умовами договору. Згідно ст.705 ЦК України визначено особливості купівлі-продажу товару, який по своїй сутті є договором продажу товару у розстрочку, тобто право власності на товар переходить з моменту повної оплати за товар.

Зазначене вказує на неповноту досудового слідства, оскільки в матеріалах справи відсутні бухгалтерські документи щодо оплати вартості за вказані автомобілі, як підстави для переходу права власності на них до іншого підприємства - ДП «Спецавтотранспорт». За таких обставин, необхідно встановити місцязнаходження та вилучити вказані первинні бухгалтерські документів щодо оплати вартості за отримання автомобілі, оскільки посилання на наявність їх у постановах про пред»явлення обвинувачення та обвинувальному висновку відсутнє.

Між тим, згідно даних вказаної судово-економічної експертизи №9097/9098 від 07.02.2008 року по матеріалам вказаної кримінальної справи (том №27 а.с.23-29) станом на час її проведення по даним бухгалтерського обліку ДП «Київ-транссервіс» по рахунку 632 «Контрагенти» та журналу проводок за березень транспортні засоби «Івеко» в кількості - 20 одиниць на суму - 6683679,80 грн. та причепи «Когель» в кількості - 20 одиниць на суму - 2535189 грн. оприбутковано на вказаному підприємстві на рухкнку «Капітальн інвестиції».

Вказані обставини вказують про перебування на балансі вказаних автомобілів у підприємства першочергового їх отримувача - ДП «Київ-транссервіс», та відсутність в матеіралах справи даних про їх відчуження і відповідно зняття з балансу в зв»язку з продажем чи іншою реалізацією.

Між тим, органом досудового слідства без надання належної правової оцінки вказанму висновку експерту було пред»явлено обвинувачення у заволодінні вказаним майном всім обвинуваченим шляхом ряду умисних щодо реалізації і переходу вказаними автотранспортними засобами з одного на інше підприємства.

Разом з тим, даним обставинам орган досудового розслідування належної оцінки у сукупності з іншими доказами не дав.

Вказане свідчить про неповноту і неправильність досудового слідства, суперечливість і не конкретність обвинувачення, яке не відповідає вимогам ст..ст.131,132 КПК України, що є порушенням права на захист обвинувачених, оскільки вони не можуть знати та позбавленні можливості розуміти зміст обвинувачення, що неприпустимим і вказує на необхідність повернення справи на додаткове розслідування.

Також, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 надав суду показання про те, що він працював на посаді заступника директора ДП «База МТЗ» та представник «Івеко» в Україні ОСОБА_11 запропонував йому купити на вказане підприємства автомобілі «Івеко», підписали договір, але його не реалізували та не розірвали. В той же час вказані автомобілі були придбані в лізінг по договору із ТОВ «Київ-транссервіс». Рішення про отримання і оформлення автомобілів як внесок в статутний фонд від англійської фірми «Тудор», який сплатив по договору лізингу перший внесок, приймав ОСОБА_11. Договір консигнації між ДП «База МТЗ» та «Тудор» він підписув за директора ОСОБА_13 як заступник директора вказаного підприємства, маючи право підпису згідно посадовних повноважень. Автомобілі в Німечинні він не отримував та акти-прийому передачі не підписував.На час митного оформлення автомобілів він не працював в ТОВ, ні в ДП «Київ-транссервіс». Оформленням автомобілів ні в митніці, ні в МРЕВ ДАІ він не займався та вказівок ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 з приводу цього не давав. Ніякої матеріального блага він не отримував, так як вийшов зі складу засновників ТОВ «Київ-транссервіс». Підписання договору консигнації за директора ДП «База МТЗ» ОСОБА_13 здійснював він за домовленістю з цим директором, оскільки він мав право підпису, будучи заступником директора вказаного підприємства. Згідно статуту він мав право ставити підписи за директора. Він не приймав участь у діяльності ТОВ чи ДП «Київ-транссервіс», він вийшов зі складу учасників вказаного підприємства ще до розмитнення автомобілів «Івеко», оскільки був працівником державного підприємства ДП «База МТЗ». Він тільки підписав договір консигнації за директора ДП «База МТЗ» ОСОБА_13, на що мав законе право, але цей договір не був реалізований, а він був укладений із «Тудором» тільки для обґрунтування знаходження автомобілів на території ДП «База МТЗ» під час проведення їх розмитнення іншими підприємствами.

Допитаний підсудний ОСОБА_6 суду надав показання, що він як директор ТОВ «Київ-транссервіс» укладав та підписав договір із австрійською фірмою «Айфінг-лізінг», по якому за ТОВ «Київ-транссервіс» сплатило перший внесок - 5% засновник «Тудор» в сумі - 80 тис.Євро. Він та ОСОБА_5 вийшли з числа засновників ТОВ «Київ-транссервіс», але він залишився директором. Потім підприємство ТОВ «Київ-транссервіс» змінило назву на ДП «Київ-транс-сервіс», де він залишився директором, а вказане підприємство було засновано іноземним інвестором «Тудор», який став його власником. Договір лізінгу із «Айфінг-лізінг» він підписував. Представником «Тудор» був ОСОБА_7, у якого була печатка та він виконував розпорядження власника «Тудор». Ніяких вказівок ОСОБА_5 йому не давав та змови у нього не було. Ніякої вигоди від продажу автомобілів «Івеко» він не отримував і їх не продавав та відповідні документи не підписував.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 надав показання, що він був представником англійської фірми «Тудор» та йому з-за кордону передали довіреність як на представника «Тудор» та він отримував вказівки по телефону і електроній пошті з приводу підписання документів. Як представник від «Тудор» приїзджав тільки один ОСОБА_32 з Москви та також казав йому підписувати документи. Він підписував документи за вказівкою ОСОБА_32 та ОСОБА_6. З приводу договору лізінгу між «Айфінг-лізінг» та «Івеко» на поставку автомобілів в Україну він не знає. Печатка Тудора була у нього, яка надійшла разом з довіреністю. Свої дії як представника «Тудора» він із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не узгоджував. Вони працювали на різних підприємствах. По доручення він вніс автомобілі «Івеко» в статутний фонд ДП «Київ-транссервіс», а кому вказані автомобілі належали він не знав.

З викладених показань підсудних і інших досліджених в суді доказів обвинувачення вбачається, що про вказані факти було відомо досудовому слідстві, однак ніяких слідчих дій щодо перевірки вказаних обставин не вживалось слідством в порушення вимог ст..ст.22,64, 223 КПК України.

Зокрема, в порушення вимог ст..223 КПК України в обвинувальному висновку по цій справі відсутні будь-які посилання на доводи, наведені обвинуваченим на свій захист, і результати їх перевірки, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі порушення права обвинуваченого на захист, а тому безумовною підставою повернення справи на додаткове розслідування.

Крім того, як на один із доказів винуватості підсудних у вчиненні злочинів орган досудового слідства послався на висновки судово-почеркознавчої експертизи №10444/10445 від 15.12.2009 року та №10440/10441 від 30.11.2009 року, згідно яких зазначено, що підпис від імені ОСОБА_30 виконаний не ним, а іншою особою. Між тим, в основу вказаних висновків експерта покладені поверхові і не перевірені вихідні дані - вільні зразки почерку ОСОБА_30, а тому такі висновки експерта є передчасними і не ґрунтуються на вимогам «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз», що затверджені наказом Міністерства Юстиції України №53/3 від 08.10.1998 року в редакції від 29.12.2006 року №126/5.

Так, згідно п.1 вказаних Рекомендацій основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Відповідно до п.1.3. вказаних рекомендацій передбачено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами. Пунктом 1.4. передбачено, що перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

В той же час, під час виконання судово-почеркознавчих експертиз №10444/10445 від 15.12.2009 року та №10440/10441 від 30.11.2009 року (том №27 а.с.44-48, 74-79), експертом було зроблено висновок про не підписання відповідних документів на підставі дослідження вільних підписів ОСОБА_30: в електрофотокопіях реєстраційних документів «Тудор Імпортс/Експорт Лімітед» на 5 арк.

Між тим, особу ОСОБА_30 на досудовому слідстві встановлено не було, він не допитувався, про його існування у цій справі як директора «Тудор Імпортс/Експорт Лімітед» даних немає, вказані вільні зразки почерку йому не пред»являлись для огляду, а також взагалі не з»ясовано чи належать ці вільні зразки підписів на фотокопіях реєстраційних документів «Тудор» самому ОСОБА_30, оскільки вони були отримані слідчим з невідомого джерела та надані експерту. В матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання вказаних документів з вільними зразками підпису вказаної особи шляхом проведення передбачених КПК України, 1960 року, процесуальних дій або шляхом надання і отримання результатів клопотання про правову допомогу. В судовому засіданні з»ясувати та перевірити належність почерку самому ОСОБА_30 не можливо, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих дій, пов»язаних із зверненням із клопотанням про надання правової допомоги до компетентних органів Великої Британії, а в межах судового розгляду справи суд позбавлений можливості перевірити таку версію захисту.

Також, згідно клопотання від 11.08.2006 року слідчого відділу ДПА в м.Києві в межах розслідування кримінальної справи за фактами ухилення від сплати податків службовими особами ДП «фірма «Київ-транссервіс» до компетентних органів Великої Британії було направлено клопотання про надання правової допомоги у кримінальній справі з метою встановлення службових осіб та вилучення документів діяльності «Тудор Імпортс/Експортс Лімітед». За наслідками виконання вказаного доручення на адресу СВ ДПА в м.Києві надійшло частково виконане судове доручення (том №23 а.с.22-157), але опрацьовано вказане доручення шляхом його перекладу на зрозумілу українську чи російську мову лише частково з а.с.138 по а.с.157, а інша частина частково виконаного між народженого судового доручення взагалі не перекладена з англійської мови.

Між тим, перекладена частина судового доручення є суперечлива і не містить у собі відповідей на поставлені слідчим по справі питання, зокрема даних про те, що «Тудор Імпортс/Експортс ЛТД» не здійснювало діяності, а також даних про особу директора вказаного підприємства і про те, що ним була особа саме з ім»ям - ОСОБА_30.

Також, у цьому судовому дорученні відсутні будь-які документи з підписом особи, яку можливо ідентифікувати як ОСОБА_30.

Будь-яких документів у перекладі на українську чи російську мову документів щодо встановлення та допиту по обставинам справи службових осіб «Тудор» не має. В той же час, для з»ясування вказаних обставин необхідно надання повторного клопотання до компетентних органів Великої Британії про правову допомогу, а в межах розгляду цієї справи суд позбавлений можливості це зробити самостійно.

Крім того, вказане судовое доручення проводилось в рамках розслідування іншої кримінальної справи, яка була порушена за ст.212 ч.3 КК України щодо службових осіб ДП «Київ-транссервіс» та згодом закрита органом досудового слідства, а у цій кримінальній справі за обвинувачення службових осіб ДП «Київ-транссервіс» за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України клопотання про надання правової допомоги не надавалось.

Таким чином, органами досудового слідства допущено неповноту і неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки належним чином не з»ясовані обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Крім того, згідно умов договору лізингу від 20.09.2002 року укладеного між австрійською фірмою «Айфінг-лізінг» та ТОВ «Київ-транссервіс» зазначено про здійснення лізингових платежів отримувачем автомобілів в тому числі 5% від вартості товару - автомобілів та причепів, як обов»язковою передумовою фізичної передачі вказаного майна ТОВ «Київ-транссервіс». В той же час, всі платежі за ТОВ «Київ-транссервіс» здійснювало підприємства «Тудор Імпортс/Експортс ЛТД» та не дивлячись на таке початкове порушення умов договору лізингу платежи від фірми «Тудор» приймались фірмою «Айфінг-лізинг» та згідно акту прийому-передачі 18.12.2002 року товар - автомобілі та причепи були передані представникам ТОВ «Київ-транссервіс».

Відповідно до п.12.2 вказаного договору лізингу лізингоотримувач по договору - ТОВ «Київ-транссервіс» зобов»язано було надати до постачальника копії ввізних митних документів. В той же час, з матеріалів справи та з показань свідка - представника ЗАТ «Івеко-Україна» ОСОБА_11 вбачається про передачу вантажно-митних декларацій, технічних паспортів на автомобілі - предмет лізингу із поміткою, що вони зареєстровані і завезені в Україну як іноземна інвестиція від фірми «Тудор», а не від фірми «Айфін-лізинг», що вказує на знову ж таке порушення умов договору.

З врахуванням порушень вимог договору лизингу компанія постачальник «Айфін-лізинг» не одразу, а лише 09.11.2004 року звернулась за виконавчим написом нотаріуса про повернення об»єкту лізингу.

З вказаних питань щодо оплати не підприємством лізингоотримувачем і прийому платежів, щодо не вірної реєстрації і постановки на облік предмету лизингу - автомобілів «Івеко» в Україні, представники фірми «Айфінг-лизинг» по справі не допитувались, їх особи взагалі органом досудового слідства не встановлено.

В той же час з»ясування вказаних обставин є важливим моментом, пов»язаним з таким предметом доказування як спосіб вчинення злочину, характер та обставини його вчинення, що є неповнотою та неправильністю досудового розслідування та може бути усунуто в судовому засіданні, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих дій та підготовкою документів про звернення з клопотанням про правову допомогу до компетентних органів Австрії.

Крім того, орган досудового слідства не встановив місцезнаходження та провів виїмки документів, на підставі яких предмет лізингу - автомобілі «Івеко» та причепи «Когел» перетнули митний кордон України при в»їзді в України з м.Ульм Німеччина в грудні 2002 року, не встановлені пункти пропуску, де вони перетнули кордон та на підставі яких супровідних документів.

Орган досудового слідства не встановив і не допитав працівників відповідної митниці на кордоні з обставин перетину кордону України вказаними автомобілями, їх огляду та реєстрація по документам як таких, що заїхали в України в фірми «Тудор» чи від австрійської фірми «Айфін-лізінг».

Також, згідно свідоцтв про реєстрацію в МРЕВ ДАІ м.Києва предмета лізингу - транспортних засобів було їх зареєстровано із відміткою «внесок в статутний фонд з-за кордону на ДП «Київ-транссервіс» із подальшою перереєстрацією вказаних транспортних засобів на підставі договорів лізингу та актів прийому-передачі на інші підприємства.

В той же час, під час досудового слідства слідчим СВ ДПА в м.Києві у цій справі було встановлено порушення вимог законодавства при здійсненні таких дій працівниками МРЕВ ДАІ та складено та направлено подання про усунення причини та умов, які сприяли вчиненню злочину в порядку ст.23-1 КПК України, 1960 року, де було зазначено про реєстрацію вказаних транспортних засобів в МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в м. Києві як інвестиції з-за кордону, про що був зроблений запис в графі особливі відмітки талонів реєстрації транспортного засобу. В подальшому зазначені автомобілі були передані в фінансовий лізинг іншому підприємству і відповідно змінені талони реєстрації і в особливих відмітках зроблено запис «лізинг». Згодом договір лізингу був розірваний і транспортні засоби повернуті власнику, але замість поновлення запису в особливих відмітках стосовно іноземної інвестиції, працівниками МРЕВ був здійснений інший запис, а саме «акт пр.-передачі ТЗ до дат. 2».

Саме відсутність поновлення особливої відмітки «статутний фонд з-за кордону» дозволило службовим особам TOB «Київ-Транссервіс» зняти автомобілі з обліку.

Вказані порушення вимог законодавства про реєстрацію, перереєстрацію та зняття з обліку транспортних засобів з боку працівників МРЕВ ДАІ органом досудового слідства не перевірялись та про вказані обставини ніхто з працівників відповідних служб МРЕВ ДАЇ м.Києва не допитувався.

Зазначеним обставинам орган досудового слідства у сукупності із іншими даними належну оцінку не дав, відповідних службових осіб як митної служби, так і органів МРЕВ ДАЇ м.Києва не встановив та їх не допитав, хоча це має істотне значення у справі та суттєво впливає на прийняття правильного рішення, в тому числі з приводу інкримінованих ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 згідно обвинувачення дій щодо привласнення та розпорядження предметом лизингу.

Усунення вказаної неповноти досудового розслідування, встановлення та з»ясування цих обставин судом самостійно, зокрема без наявності обґрунтованих клопотань про це учасників процесу, в судовому засіданні не можливо, оскільки для цього необхідно провести слідчі дії, а це буде перекладання на суд обов»язок проведення досудового розслідування по справі, чого суд не вправі робити.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 p., зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення [див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду [див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі « 1.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому [див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти. Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «Ь» п. З ст. 6 Конвенції [див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Відповідно до ст.. 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред»явленого обвинувачення. По данній справі ніяких клопотань прокурора про зміну обвинувачення під час закінчення стадії клопотань перед судовими дебатами не надійшло.

В той же час, наявна у справі неповнота та суттєві порушення вимог кримінально-процесуального закону, 1960 року, що мали місце на досудового слідстві, суд самостійно усунути не може.

Так, дії ОСОБА_5 згідно обвинувального висновку досудовим слідством кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Разом з тим, в резолютивній частині постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України у м. Києві від 11 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого відомості про притягнення його в якості обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України відсутні (т.41, а.с. 125-145).

Таким чином, обвинувальний висновок щодо пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення та мотивувальна частина постанови про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого суперечать резолютивній частині постанови про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого від 11 березня 2010 року стосовно обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, де ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України не зазначені.

Вказані обставини, виходячи із змісту резолютивної частини постанови про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого від 11 березня 2010 року, свідчать про те, що обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України фактично не було пред'явлено, що є істотним порушення кримінально-процесуального закону.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова прокурора Деснянського району міста Києва від 12.07.2005 року за наслідками перевірки заяви директора Першої Української міжнародної юридичної групи ОСОБА_29 по факту незаконного оформлення об»єкту лізингу - угоди про лізинг №010-2002 як іноземної інвестиції в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДП «Фірма Київ-транс-сервіс» було відмовлено гна підставі ст.6 п.2 КПК України, 1960 року, оскільки виниклий спір між компанією «Афін Лізинг А.Г.», компанією «Тудор Імпортс/Експортс ЛТД» і ДП «Фірма Київ-транссервіс» повинен вирішуватись в цивільно-правовому судовому порядку (том №42 а.с.117-118).

Відповідно до п.11 ст. 6 КПК України, 1960 року, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого чи прокурора.

Між тим, за цим же фактом 23.09.2009 року та 13.01.2010 року було порушено кримінальну справу за ст.191 ч.5, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та відносно осіб без попереднього скасування постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.07.2005 року. Обставини її наявності органом досудового слідства не перевірялись та даних про її скасування у справі немає. Під час додаткового розслідування необхідно перевірити чи не скасована вказана постанова прокурора від 12.07.2005 року та з врахуванням цього вирішити питання про проведення процесуальних дій.

Враховуючи те, що органами досудового слідства не в повному обсязі виконані вимоги ст.. 64 КПК України (1960 року), що потягло за собою неконкретність та суперечливість пред'явленого ОСОБА_5 та іншим обвинувачення, порушення права на захист останніх, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а також те, що з урахуванням наведеного, наявні у справі дані не забезпечують надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування, та свідчать про однобічність та неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні та які виключали можливість постановления вироку; те, що по справі залишилися не з'ясованими обставини, що мають істотне значення та суттєво впливають на прийняття правильного рішення, а також виявлено ряд суперечностей, яким орган досудового слідстві не дав належної оцінки і їх не усунув, суд приходить до висновку, що справа у зв'язку з необхідністю проведення оперативно-розшукових та слідчих дій підлягає - направленню на додаткове розслідування.

Під час додаткового розслідування слідчим органам необхідно встановити у відповідності до ст..64 КПК України (1960 року) усі обставини інкримінованих ОСОБА_5 та іншим обвинуваченим елементи злочинних дій, що мають істотне значення у справі, в тому числі із викладенням направленості умислу останніх, викладенням у обвинуваченні дій, що становлять об»єктивну сторону кожного кримінально-карного діяння. Необхідно виконати всі вказівки суду щодо встановлення і допиту службових осіб митниць, де автомобілі «Івеко» перетинали митний кордон України та вилучити відповідні документи; встановити та допитати працівників МРЕВ ДАЇ м.Києва щодо обставин постановки на облік, переєстрації та зняття з обліку автомобілів «Івеко»; надати клопотання про надання правової допомоги до компетентних органів Великої Британії щодо встановлення, допиту та отримання зразків почерку у ОСОБА_30 і з»ясування у нього обставин передачі печатку «ТУдор» в України і передачі повноважень на ведення справ вказаної фірми ОСОБА_7 згідно довіреності; провести повторну експертизу його почерку згідно отриманих виключно від ОСОБА_30 зразків почерку; надати клопотання про надання правової допомоги до компетентних органів Австрії на встановлення і допит службових осіб «Айфінг Лізінг А.Г.» щодо перерахування коштів, передачі автомобілів в Україну в порушення вимог договору лізингу; провести ряд слідчих дій на встановлення документів щодо надходження оплати за автомобілі від ДП «Спеавтотранспорт», ДП «Автопрокат», а також виконати інші вказівки суду згідно вимог вказаної постанови суду.

За наявності передбачених кримінальним та кримінально-процесуальним законом підстав про підозру у вчиненні обвинуваченими чи іншими особами кримінального правопорушення із дотримання вимог щодо його зрозумілості, чіткості із урахуванням його правової кваліфікації, характеру та розміру шкоди, виконання інших необхідних процесуальних дій із прийняттям в межах кримінального процесуального закону відповідних процесуальних рішень, перевіривши доводи, які висунуті обвинуваченими на свій захист.

При цьому, враховуючи, що підстави для скасування підсудним запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд не відпали та не змінились, із урахуванням п. 9 Перехідних положень КПК України такий запобіжний захід щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.11 розділу 11 Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, ст.ст.273, 281 КПК України в редакції 1960 року, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити та кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 - ч.2 ст.366, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України, повернути прокурору м.Києва для організації проведення додаткового розслідування.

2.Запобіжний захід щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 залишити без змін у виді - підписки про невиїзд.

На постанова суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м.Києва.

СУДДЯ: