Постанова № 35261754, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р.

справа № 1170/2а-3982/12

fs77">Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Простор 1» до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -/P>

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Простор 1» звернулось з позовом до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Простор-1» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13588 грн. та накладено штрафну санкцію -3434 грн.

Постанова обґрунтована тим, що відповідач міг не враховувати дані уточнюючого розрахунку виключно після одержання пояснень від Товариства.

Це, за висновками суду першої інстанції, обумовлено тим, що відповідач, окрім фіскальної функції, зобов'язаний роз'яснювати та допомагати платникам податків уникати неточностей при складанні податкової звітності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що прийнявши уточнюючий розрахунок і виявивши помилку Товариства (виключно в розшифровці податкових зобов'язань і кредиту), очевидність якої не викликала жодного сумніву, відповідач повинен був сповістити про це платника податків та отримати від нього пояснення.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що оскільки в уточнюючому розрахунку було виявлено помилки: у розділі 2 платником вказано суми податку на додану вартість щодо операцій з придбання з податку на додану вартість, які не дають права формування податкового кредиту та до податкового кредиту платником віднесено податок на додану вартість за податковою накладною, з дати складання якої минуло 365 днів, тому даний розрахунок при перевірці не був взятий до уваги.

Представник відповідача до суду не звився, повістку отримав 12 лютого 2013р.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 22 лютого 2013року.

Фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи на підставі акту невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Простор 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Камтопсервіс» за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. від 19 вересня 2012р. №438/2310/03575511, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012року №358/3379, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 13 588грн., за штрафними санкціями на 3 343грн.

Актом перевірки було встановлено порушення п. 198.1 ст. 198 податкового кодексу України – завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2012року на 13 736грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет за квітень 2012р. на 13 588грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказане порушення є наслідком того, що податкову накладну №32 від 11.02.2012р. було включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних двічі – за березень 2012р. та за квітень 2012року та включено до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2012р. в сумі 13 736грн. та за квітень 2012р. в сумі 13 736грн.

Матеріали справи містять копію податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Простор1» за березень 2012р., з якої вбачається, що підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ було включено 13 736,31грн. за податковою накладною №32 від 11.02.2012р.(а.с.47).

З копії податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Простор1» за квітень 2012р. вбачається, що підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ повторно було включено 13 736,31грн. за податковою накладною №32 від 11.02.2012р.(а.с.53).

Позивачем к червні 2012р. поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012р. (а.с. 23).

У додатку 5 до вказаного уточнюючого розрахунку підприємством було вказано суми податку на додану вартість з операцій з придбання з податковим на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту (а.с.27).

Крім того, у рядку 13 додатку 5 позивачем було вказано податкову накладну на суму 15 043,58грн., датовану квітнем 2011р.

Докази того, вказану помилку позивачем було усунено матеріали справи не містять.

З огляду на інформацію, наведену в уточнюючому розрахунку, відповідач на підставі цього розрахунку не мав можливості зробити висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до підпункту 47.1.1.п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за недостовірність інформації, наведеної документах податкової звітності несуть юридичні особи, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Крім того, відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, оскаржена постанова підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Простор 1» до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш