Ухвала суду № 35261683, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. справа № 811/2357/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 811/2357/13-а за приватного підприємства «Технології Онлайн» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року задоволено позов приватного підприємства «Технології Онлайн» та визнано недійсним і скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.07.2013р. №0000470154, яким до підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 680 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем своєчасно подана податкова звітність, а не надходження її до Кіровоградської ОДПІ пов'язана з недосконалістю роботи програмного продукту «Податкова Звітність 1.3» за допомогою якого здійснюється подання звітності в електронній формі.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обгрунтована посиланням на норми Податкового кодексу України, якими передбачено застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку приватного підприємства «Технології Онлайн», щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року, за результатами якої складено акт №367/15-4/32615988 від 10.06.2013 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством:

- п.49.18.1 п.49.18 ст.49, 203.1 ст.203 ПК України, а саме ПП «Технологія онлайн» несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року;

- п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.201.15 ст.201, п.203.1 ст.203 ПК України, а саме ПП «Технологія онлайн» несвоєчасно подало реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

На підставі акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 року № 0000470154, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 680 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача є необґрунтованим, прийнятим без з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Такі висновки суду першої інстанції обгрунтовано наступним.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Приватне підприємство «Технології Онлайн» здійснює підприємницьку діяльність на території м. Кіровограда та м.Олександрії, тому подає звітність до двох податкових органів по місцю здійснення підприємницької діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що звітність з податку на додану вартість направлялась до Кіровоградської ОДПІ шляхом зміни коду податкового органу, однак, звітність доставлялась до Олександрійської ОДПІ (а.с.12-16). Для того щоб подати звітність в дві різні податкові інспекції необхідно видалити картку підприємства і потім створити нову, вже з іншим кодом податкової інспекції.

Для подання та формування податкової звітності платники податків використовують програмний продукт «Податкова Звітність 1.3», що створений для формування податкової звітності в електронному вигляді у форматі Extensible Markup Language (XML) згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 03.05.2006 року №242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків».

Для правильного використання даного програмного продукту розроблено порядок роботи з програмним забезпеченням по формуванню податкової звітності в електронному вигляді яким повинні керуватись платники податків при формуванні податкової звітності.

Даним порядком не передбачено, що для подання звітності в дві різні податкові інспекції необхідно видаляти картку підприємства і створювати нову з іншим кодом податкової інспекції.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення встановлені в акті камеральної перевірки допущенні не з вини позивача, а в зв'язку з недосконалістю роботи програмного продукту «Податкова Звітність 1.3».

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідач не заперечує. Заявник апеляційної скарги посилається лише на норми матеріального права, якими передбачена відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності. Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, перевіряючими особами встановлено факт несвоєчасного подання звітності: декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та реєстру виданих і отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності визначена п.120.1 ст.120 ПК України, який і зазначено у податковому повідомленні-рішення, як правова підстава для прийняття цього рішення.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, з огляду на вказану норму права та встановлені в акті перевірки порушення, розмір штрафних санкцій, які визначені спірним податковим повідомленням-рішенням, не відповідають п.120.1 ст.120 ПК України.

З заперечень відповідача на позов та з доводів апеляційної скарги вбачається, що ДПІ посилається на вимоги п.121.1 ст..121 ПК України, яким визначено розмір штрафних санкцій за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Натомість, яке відношення вказана норма права має до спірних правовідносин ДПІ не зазначає, а актом перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не встановлено тих порушень, за які п.121.1 ст.121 ПК України передбачена відповідальність. Відсутнє посилання на вказану норму права і у спірному податковому повідомленні-рішенні.

З огляду на викладене, спірне рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 811/2357/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк