Ухвала суду № 35259018, 31.10.2013, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
31.10.2013
Номер справи
2а-6461/08/0970
Номер документу
35259018
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/34052/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011

у справі № 2а-6461/08/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській

області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астер» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Астер») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Калуська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002812301/2 та №0002822301/2 від 13.11.2008.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 позовні вимоги задоволені частково визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0002812301/2 та №0002822301/2 від 13.11.2008.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 змінено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0002812301/2 та №0002822301/2 від 13.11.2008

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняте нове рішення про відмову в задоволені позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Калуської ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2007 по 30.06.2008.

Перевіркою виявлені порушення вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 (далі по тексту - Закон України №283/97-ВР), ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 (далі по тексту - Закон України №996-ХІV), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 72798,00 грн., крім того виявлено порушення вимог пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/95-ВР від 03.04.1997 (далі по тексту - Закон України №168/95-ВР), п. п. 2, 18 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту та відповідно заниження належної до сплати чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 58239,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1581/23-01/30848230 від 08.09.2008. На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, а за результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання Калуською ОДПІ винесено оскаржувані рішення: за №0002812301/2 від 13.11.2008, яким визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 89798,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18135,00 грн., та за №0002822301/2 від 13.11.2008, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 89798,00 грн., та нараховані штрафні санкції в сумі 18135,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/95-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, нормами Закону №168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Крім того, слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково змінено рішення суду першої інстанції в частинні визнання нечинними податкових повідомлень рішень.

Отже, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і змінена ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 та залишення в силі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 скасувати та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2009.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

Часті запитання

Який тип судового документу № 35259018 ?

Документ № 35259018 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 35259018 ?

Дата ухвалення - 31.10.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 35259018 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 35259018 ?

В Вищий адміністративний суд України
Попередній документ : 35258896
Наступний документ : 35259020