Ухвала суду № 35258839, 31.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/32579/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № 2а-10984/10/17/0170

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Сервіс»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпровизнання недійсною та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Сервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сатурн-Сервіс») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі) про визнання недійсною та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі з 30.06.2010 по 27.07.2010 було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Сатурн-Сервіс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 03.08.2010 № 258/23-0/22247385, яким встановлено порушення ч. 1 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001812300/0 від 10.08.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 47137,30 грн., у тому числі 38618,75 грн. - основний платіж, 8518,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем і ТОВ «Сатурн» 01.08.2009 був укладений договір щодо оренди відділу магазину «Сатурн», який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, загальною площею 49,6 кв.м., який прийняв у тимчасове користування з 01.08.2009 по 31.07.2010, для використання з метою ведення виробничо-господарської діяльності, торгівлі товарами народного споживання.

Згідно п. 3.3 договору, орендна плата вноситься наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця, у розмірі визначеному п. 3.1, а саме: 1000,00 грн.

Також, 14.03.2009 між позивачем та ТОВ «Логістік-Сервіс Інтернешнл» був укладений договір щодо оренди складських приміщень, розташованих за адресою: АРК, Сакський район, с. Уютне, вул. Гагаріна, 19-Е, загальною площею 1757 кв.м., у тому числі складські приміщення 1668 кв.м., офісне приміщення 89 кв.м., на період з 14.03.2008 по 31.12.2009.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата вноситься наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця. Підставою для оплати орендної плати відповідно до п. 3.1 договору є рахунки орендодавця.

З положень пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу - загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошові, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, - включається доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій»; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону.

У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому п. 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п. 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.1 ст. 11 11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що підстави для збільшення валових витрат протягом цих періодів на 21500,00 грн. (за «безоплатно надані послуги» за договорами оренди), а також для зменшення валових витрат в IV кварталі 2009 році на суму 11292,00 грн. (за інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги, надані ДП «Маркет-Плазо») у позивача відсутні та дії відповідача з коригування валових витрат на зазначені суми, є протиправними.

Враховуючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій позивача з формування валових витрат, з урахуванням коштів витрачених на інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги сумою 11291,66 грн., відсутність підстав для коригування валових витрат та його збільшення на 21500,00 грн. за рахунок боргу позивача зі сплати орендної плати, судова колегія погоджується з висновками судів, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податку на прибуток підприємства сумою 8198,00 грн. (за III кв. 2009 року -1625,00 грн., за IV кв. 2009 року - 4698,00 грн., за І кв. 2010 року -1875,00 грн.).

Отже, безпідставне є нарахування податку на прибуток сумою 8198,00 грн., розмір штрафних (фінансових) санкцій підлягає зменшенню пропорційно розміру зменшених судом зобов'язань позивача зі сплати податку на прибуток з урахуванням відсоткової ставки штрафу, що складає 2434,40 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров