Постанова № 35258502, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 жовтня 2013 року 16:28 справа №826/14829/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Савельїчіва О.В.;

відповідача: Козак В.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА"доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 вересня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (далі по тексту - позивач, ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2013 року №0004322202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14829/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 31 жовтня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 12 червня 2013 року №0004322202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 287 260,00 грн., у тому числі за основним платежем на - 858 179,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 429 090,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 12 червня 2013 року № 33/22.2-10/33401202 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код ЄДРПОУ 33401202) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" (ЄДРПОУ 38180676) за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 858 179,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року - 858 179,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: за даними акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" встановлено порушення ним норм податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість; інформація щодо наявності виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень. Транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" відсутня.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що первинні документи отримані позивачем від підприємства-контрагента, оформлені з порушенням вимог законодавства, реальність вчинення господарських операцій позивача з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" відсутня, а тому, як наслідок, ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по спірним господарським операціям.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи позовні вимоги тим, що здійснення спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинним документами та податковими накладними, контрагент-постачальник на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, а придбані товари використані у господарській діяльності підприємства.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", виходячи з наступних мотивів.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" та ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД", мету придбання товарів/послуг для використання у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (покупець) та ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки від 01 липня 2012 року №81, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця на умовах визначених договором, специфікаціями та технічними характеристиками до нього товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених договором.

Згідно видаткових накладних, датованих січнем 2013 року ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" поставило позивачу винт пломбувальний М4х20 для кришки, друковану плату в сборі "НІК 2102 (М1)", друковану плату подовжувача, фіксатор міжплатний тощо, на загальну суму 5 149 076,25 грн.

ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" виписало ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" податкові накладні, у тому числі на суму податку на додану вартість - 858 179,00 грн.

Транспортування придбаних товарів здійснювалось позивачем власним вантажним транспортом, про що свідчать наявні в матеріалах справи подорожні листи вантажного автомобіля, датовані січнем 2013 року.

Оплата за придбані товари здійснена позивачем у повному обсязі шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2013 року відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД", у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" - було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару.

Разом з тим, Акт перевірки не містить інформації про відсутність у ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на момент його перевірки відповідних розрахункових, платіжних та первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД". При цьому суд зауважує, що під час перевірки відповідачем досліджено всі первинні, податкові та звітні документи по взаємовідносинам ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД".

У свою чергу, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит не відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" здійснює діяльність у сфері виробництва інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

Матеріали справи підтверджують, що придбані в межах спірних господарських операцій товари використано позивачем у виробництві контрольно-вимірювальних приборів, а саме: лічильник НІК 2102-02М1В, лічильник НІК 2102-02 М-1, лічильник НІК 2102-02 М2В та інші. , що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що контрольно-вимірювальні прибори в подальшому реалізовано третім особам, таким як ТОВ "Поділля Кабель-1", ТОВ "Майком", ТОВ "Майстер Електро", ПП "Торговий дім "ВО-Електрик", ТОВ "Стромус", ТОВ "Албат".

На підтвердження реальності господарських операцій, мети придбання товарів та використання у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: лімітно-забірних карток, на підтвердження використання товарів придбаних у ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" у виробництві власної продукції; специфікацій на лічильники електричної енергії з переліком комплектуючих, на підтвердження використання саме придбаних в межах спірних господарських товарів для їх виготовлення; видаткових накладних, що підтверджують реалізацію лічильників, виготовлених з товарів поставлених ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД".

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД" було зареєстроване як юридичне особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД", оскільки, такий акт не є носієм доказової інформації, а ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Крім того, відповідач не надав суду доказів, які б могли підтвердити припущення Акта перевірки про неможливість здійснення спірних господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Ківа Промпостач. ЛТД", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 12 червня 2013 року №0004322202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 12 червня 2013 року №0004322202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко