Постанова № 35258407, 13.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Якубенко О.Б.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року справа №0531/9596/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Шишова О.О.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку ради на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення пільг з 01.04.2012 р. та відновити їй право на пільги як дружині померлого інваліда війни з 01.04.2012 р.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на тому, що чоловік позивачки за життя мав статус інваліда Радянської армії 2 групи, при цьому, статусу інваліда війни не мав, тому позивачці помилково було видано посвідчення як члену сім»ї загиблого. Крім того, апелянт, посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р., наполягає на відсутності повноважень у судів щодо встановлення фактів належності осіб до інвалідів війни або сімей загиблих.

В судовому засіданні позивачка проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду відповідач до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи, крім того, апелянт просив справу розглянути у відсутність його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно Витягу з протоколу №343 від 09.07.2012р. засідання Військово - лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв захворювання чоловіка позивачки ОСОБА_3, яке призвело до смерті, пов'язане з проходженням військової служби.

31.01.2003 Куйбишевським управлінням праці та соціального захисту населення м.Донецька ОСОБА_2 було видано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого їй надано право на пільги, встановлені законодавством України для вдови померлого ветерана війни.

Згідно протоколу робочої комісії Куйбишевського району м.Донецька по питанням правильності встановлення статусів відповідно доЗаконів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни» від 22.03.2012р. з 01.04.2012р., призупинено статус «сім'я загиблого» ОСОБА_2, а посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.01.2003р. визнано таким, що видано помилково, тому підлягає вилученню.

На звернення позивачки щодо поновлення виплати пільг, відповідач відмовив їй листом від 28.08.2012 року з посиланням на те, що її померлий чоловік не мав статусу «інваліда війни», тому й вона не має статусу «сім'я загиблого».

Ця відмова відповідача є предметом даного позову, оскільки позивачка вважає її неправомірною.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Управлінням праці та соціального захисту населення Куйбишевського району м. Донецька позивачу незаконно припинені пільги та відмовлено в поновленні права на пільги, як дружині інваліда війни.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 року «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з п. 13-1 зазначеної постанови у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.

Відповідно до абз.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів № 302 від 12.05.1994 року «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Як вбачається з довідки МСЕ серії ДОН-02 № 016947 від 31.07.2002 року, чоловікові позивачки було встановлено першу групу інвалідності, при цьому, причина інвалідності визначена як «захворювання, отримане в період проходження військової служби» (а.с.4).

На підставі ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту - Закон №3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до ст. 10 Закону №3551, чинність цього закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, батьків, неповнолітніх дітей померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону, до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районах воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженнях оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, п. 21 якого визначає порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузії, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Відповідно до п.п. 21.5 «б» п. 21 цього Положення визначено формулювання постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, - «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби», - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане тим, хто пройшов медичний огляд (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

Як вбачається з Витягу з протоколу №343 від 09.07.2012р. засідання Військово - лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв захворювання чоловіка позивачки ОСОБА_3 визначено: «Ревматизм, активна фаза, мітрально-аортальний порок серця, яке призвело до смерті, ТАК, пов»язане з проходженням військової служби», при цьому, висновок комісії збігається зі змістом формулювання, визначеного п. 2 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», - інваліди І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.

Колегія суддів вважає правомірними дії відповідача щодо вилучення у позивачки посвідчення члена сім»ї загиблого (померлого) ветерана війни у зв'язку з відсутністю підстав, викладених в ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки чоловік позивачки отримав захворювання під час проходження військової служби у мирний час на території держави проживання, яка не перебувала у стані бойових дій і не вела їх на власній території, при цьому, не мав за життя статусу інваліда війни.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно до п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку ради - задовольнити.

Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 серпня 2013 року в адміністративній справі № 0531/9596/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова в повному обсязі складена 18 листопада 2013 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

О.О. Шишов