Постанова № 35257665, 28.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2869/13-а

28 жовтня 2013 року 16год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Голуб В.А., Пушкар М.В.,

відповідача: представник Прокопець Я.В.,

третьої особи: представник ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг"

до Державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Яніни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг» (далі - ТОВ «Укрмолдінг») звернулося з адміністративним позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Я.В. про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції вчинити дії щодо скасування записів в Державному реєстрі прав про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_5 на зазначене нерухоме майно, запис про реєстрацію права власності за вказаною особою був скасований.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та суду пояснили, що приймаючи рішення про проведення державної реєстрації прав власності на зазначене нерухоме майно державний реєстратор не перевірив наявність запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Зазначили, що на момент вчинення відповідачем оспорюваної реєстрації, Реєстр прав власності на нерухоме майно містив запис щодо скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин, дії відповідача є неправомірними. Зауважили, що протиправна реєстрації права власності на обумовлене нерухоме майно за ОСОБА_5 позбавляє ТОВ «Укрмолдінг» права отримати у власність шляхом викупу земельну ділянку площею 0,4242га по АДРЕСА_1 Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні відповідач пояснила суду, що державну реєстрацію прав власності власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1 (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), нею здійснено у повній відповідності з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703. Так, на момент державної реєстрації, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно був активним запис про об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію з асфальтованою площадкою, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1. Власність на це майно з 23.05.2008 була зареєстрована за ВАТ «Костопільський «Агрохім». Оскільки ОСОБА_5 подав для проведення державної реєстрації прав дублікат договору купівлі-продажу нерухомості від 26.05.2008, згідно з яким він придбав вказану нерухомість у ВАТ «Костопільський «Агрохім», жодних правових підстав для відмови чи зупинення розгляду заяви в реєстрації права власності не було. За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Під час розгляду справи судом було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5

Третя особа та його представник у судовому засіданні вказали на необґрунтованість позовних вимог. Пояснили суду, що реєстрація права власності ОСОБА_5 на обумовлене нерухоме майно була здійснена відповідачем у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. Вказали, що право власності третьої особи на нерухоме майно - насосно-каналізаційну станцію з асфальтоцементною площадкою, підтверджене у судовому порядку та не викликає сумніву. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Судом встановлено, що у власності ТОВ «Укрмолдінг» є нерухоме майно - нежитлові будівлі контрольно-пропускного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.09.2013 №9003630 (а.а.с.41-45).

З цією ж адресою державним реєстратором реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області Прокопець Я.В. 14.02.2013 зареєстровано право власності ОСОБА_5 на нежитлове приміщення - насосно-каналізаційну станцію з асфальтоцементною площадкою, літ.С-1. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 05.09.2013 №9001904 (а.а.с.47-52).

Оспорюючи рішення відповідача щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на зазначену насосно-каналізаційну станцію, позивач вказує на те, що наявність протиправно зареєстрованого права власності за третьою особою, перешкоджає товариству отримати у власність земельну ділянку площею 0,4242га за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земель запасу промисловості на території Малолюбашанської сільської ради для обслуговування розміщених на ній об'єктів нерухомого майна, що підтверджується запереченням Малолюбашанської сільської ради на позов ТОВ «Укрмолдінг» до Малолюбашанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення у справі №1710/2-а-189/12 (а.а.с.16, 110-111).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. N1952-IV (далі - Закон N1952-IV).

За визначенням статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (далі - Наказ №7/5) затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Тимчасове Положення), яким до 01.01.2013 було врегульовано, зокрема, порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно з п.1 Наказу №7/5, до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Законом України від 11.02.2010 N1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон N1878-VI) було викладено в новій редакції Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 N1952-IV, якою змінено назву закону та порядок проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень.

На виконання вказаного Закону в Україні було створено систему органів державної реєстрації. Зокрема, Указом Президента України від 06.04.2011 №401/2011 затверджено Положення про Державну реєстраційну службу України (Укрдержреєстр), згідно з пп.10 п.4 якого саме на Укрдержреєстр та його структурні підрозділи покладено обов'язок здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

В силу вимог п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону N1878-VI, державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, почала здійснюватися з 1 січня 2013 року.

Відтак, з 01.01.2013 державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону здійснюють органи Державної реєстраційної служби України та нотаріуси як спеціальні суб'єкти, на яких покладаються функції державного реєстратора, а БТІ позбавлені повноважень щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно.

При цьому, до 01.01.2013 був чинним наказ Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №7/5 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно», а з 01.01.2013 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

В силу вимог вказаних нормативних актів реєстратори БТІ здійснювали відповідні записи щодо нерухомого майна до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а реєстратори органів Укрдержреєстру вносять такі записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №703).

Законом N1952-IV та Порядком №703 передбачено проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, інших речових прав за заявочним принципом шляхом подання уповноваженому суб'єкту відповідної заяви про державну реєстрацію, форму і вимоги до якої встановлює Міністерство юстиції України (ч.4 ст.15 Закону, п.7 Порядку).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону N1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону N1952-IV записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому, частиною четвертою статті 9 Закону N1952-IV визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

В силу вимог пунктів 7, 10 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.12 Порядку №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 16 Порядку №703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.18 Порядку №703, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

Пунктом 26 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

В силу вимог п.27 Порядку №703, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат, є документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, 14.02.2013 третя особа ОСОБА_5 звернувся до державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Я.В. із заявою щодо реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, додавши до вказаної заяви дублікат договору купівлі-продажу нерухомості від 26.05.2008, зареєстровано в реєстрі за №1720 (а.а.с.66-67).

Дублікат вказаного договору третій особі було видано 14.02.2013 приватним нотаріусом ОСОБА_6 (зареєстровано в реєстрі за №213) замість втраченого.

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомості від 26.05.2008, ВАТ «Костопільський «Агрохім» (Продавець) передав, а ОСОБА_5 (Покупець) прийняв у власність нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1, що знаходиться по вулиці АДРЕСА_1, - нежитлову будівлю цегляну, з асфальтно-цементною площадкою, загальною площею 7,8кв.м.

Тобто, ОСОБА_5 було подано відповідачу документ, що підтверджує перехід права власності на обумовлене нерухоме майно до нього від ВАТ «Костопільський «Агрохім».

Відповідно до п.92 Порядку №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

При цьому, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст (п.93 Порядку №703).

Згідно з поясненнями відповідача в судовому засіданні на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію з асфальтованою площадкою (розміщеного за адресою: АДРЕСА_1), за ОСОБА_5, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно був активним запис щодо власності на зазначене нерухоме майно за ВАТ «Костопільський «Агрохім».

Вказані обставини підтверджуються також інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.09.2013, згідно з якою 23.05.2008 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис 108-369 (в книзі 2) щодо права власності ВАТ «Костопільський «Агрохім» на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 23376197) - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1 (розміщеного за адресою: АДРЕСА_1). Технічний опис майна: будівля цегляна, з асфальто-цементною площадкою. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 23.05.2008. Форма власності: приватна. Частка власності: 1/1. Підстава виникнення права власності: наказ органу Фонду державного майна, №136, 08.04.2002, регіональне відділення Фонду держаного майна України по Рівненській області/Додаток - перелік нерухомого майна, що передається у власність: наказ органу Фонду державного майна, №65, 21.05.2008, регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області/Додаток - перелік нерухомого майна, що передається у власність (стор.стор.6-7 інформаційної довідки - а.а.с.43, зворот, 44). Даний запис є активним.

Таким чином, жодної невідповідності заявлених ОСОБА_5 прав та поданих ним документів з вимогами чинного законодавства судом не встановлено. З досліджених доказів не вбачається жодних суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Як встановлено судом, під час розгляду заяви ОСОБА_5 про реєстрацію права власності відповідачем було використано дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Жодних правових підстав для зупинення розгляду заяви ОСОБА_5, для відмови у реєстрації права власності державним реєстратором не встановлено. Не доведено наявність таких підстав і представниками позивача у судовому засіданні.

Відтак, державним реєстратором Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Я.В. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, 14.02.2013 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 392422 від 15.02.2013, на підставі якого 14.02.2013 внесено оспорюваний запис №147501 про право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - нежитлове приміщення, насосно-каналізаційна станція з асфальтоцементною площадкою, літ.С-1 (адреса: АДРЕСА_1).

Вирішуючи даний спір, суд взяв до уваги рішення Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012 у справі №К/9991/43682/11 за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі за позовом ТОВ «Бреттекс» до Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВАТ «Костопільський «Агрохім», ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити певні дії. Вказаним рішенням суду касаційної інстанції підтверджено правомірність відмови КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» у скасуванні записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1 (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) за ВАТ «Костопільський «Агрохім» та ОСОБА_5 та підтверджено право власності ОСОБА_5 на вказане нерухоме майно (а.а.с.84-86).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Яніни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.