Постанова № 35257335, 29.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2915/13-а

29 жовтня 2013 року 15год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22.03.2013 №0001301742, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам у сумі 85849,66грн. (67455,73 грн., - за основним платежем, 18393,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

До початку судового розгляду справи по суті позивачем були подані заяви про зміну предмета адміністративного позову, які прийняті судом. З урахуванням заяв вказаних позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС форми «Р» від 22.03.2013 №0001291742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 16348,44грн. (12941,95грн. - за основним платежем, 3405,49грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 21.10.2013 №0004141742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам у сумі 85679,66грн. (67455,73грн. - за основним платежем, 18223,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Під час розгляду справи судом, за клопотанням представника відповідача, допущено заміну первинного позивача, ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3, за наслідками проведеної перевірки ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, які є протиправними. Вказав, що висновки акта перевірки суперечать нормам Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та Податкового кодексу України. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем адміністративний позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення, тотожні письмовим запереченням, зокрема, вказав, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, ст.177, п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, пп.185.1.1 п.185.1 ст.185, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України. Відтак, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в установленому порядку 09.02.2001 - номер запису про державну реєстрацію №22123. ФОП ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку з 14.02.2001 за №4902. Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності позивача у ІІ кв. 2011 року - І кв. 2012 року є: роздрібна торгівельна діяльність (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), здавання в найм нежитлових приміщень площею понад 100 кв.м., надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

З 18.02.2013 по 22.02.2013 ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт від 01.03.2013 №59/НОМЕР_1/17-116 (далі - акт перевірки).

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем :

- ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). У відповідності до п.137.1 ст.137, п.137.4 ст.137, пп.139.1.4 п.139.1 ст.139, ст.176, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у ІІ-IV кв. 2012 року становить - 12941,95грн.;

- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, пп.185.1.1 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) - проведеною перевіркою донараховано до сплати податок на додану вартість у сумі 67455,73грн. (в т.ч. за квітень 2012р. - 14799,20грн., травень 2012р. - 8310,85грн., червень 2012р. - 8319,82грн., липень 2012р. - 7760,00грн., серпень 2012р. - 9609,97грн., вересень 2012р. - 17400,00грн., жовтень 2012р. - 885,89грн., листопад 2012р. - 200,00грн., грудень 2012р. - 200,00грн.);

- п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку з неподанням декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012р., за травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., вересень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р. до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС;

- пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасне подання декларацій за ІІ кв. 2012р., по строку подання 09.07.2011, фактично подано 23.10.2012;

- п.51.1 ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1.1, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.7, п.3.8 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784, за якими встановлено подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями, з помилками, а саме: за ІІ кв. 2012р. не включено доходи виплачені ФОП ОСОБА_4 в сумі 58627,00грн., ФОП ОСОБА_5 в сумі 11040,00грн.; за ІІІ кв. 2012р. не включено доходи, виплачені ФОП ОСОБА_5 в сумі 12600,00грн.; за IV кв. 2012р. не включено доходи, виплачені ФОП ОСОБА_6 в сумі 37230,00грн., ФОП ОСОБА_5 в сумі 7505,00грн.

Відповідно до вимог п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), ФОП ОСОБА_3 12.03.2013 було подано до ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС письмові заперечення на акт перевірки від 01.03.2013 №59/НОМЕР_1/17-116. За результатами розгляду письмових заперечень ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС надіслала на поштову адресу ФОП ОСОБА_3 відповідь від 19.03.2013 №6639/17-132, згідно з якою, враховуючи вимоги п.86.7 ст.86 ПК України, заперечення ФОП ОСОБА_3 та висновки, сформовані в акті перевірки, - залишено без змін.

За результатами розгляду письмових заперечень ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було надіслано ФОП ОСОБА_3 наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 22.03.2013 №0001281742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00грн.;

- від 22.03.2013 №0001291742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 16348,44грн. (12941,95грн. - за основним платежем, 3405,49грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

- від 22.03.2013 №0001301742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам у сумі 85849,66грн. (67455,73грн. - за основним платежем, 18393,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Вказані податкові повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_3 оскаржила в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби у Рівненській області (далі - ДПС у Рівненській області).

Рішенням про результати розгляду скарги від 17.05.2013р. №280/14/10-210/94 ДПС у Рівненській області:

- залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 22.03.2013 №0001301742 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 67455,73грн. за основним платежем та 18223,93грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 22.03.2013 №0001291742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12941,95грн. за основним платежем та 3405,49грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 22.03.2013 №0001281742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 від 29.03.2013 (вхідний №110/С ДПС у Рівненській області від 29.03.2013) в цих частинах - без задоволення;

- скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 22.03.2013 №0001301742 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 170,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 від 29.03.2013 (вхідний №110/С ДПС у Рівненській області від 29.03.2013) в цій частині - задовольнила.

Не погодившись з рішенням ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги від 17.05.2013 №280/14/10-210/94 ФОП ОСОБА_3 здійснила оскарження податкових повідомлень-рішень до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 07.06.2013 №1321/С/99-99-10-0103-14 Міністерство доходів і зборів України залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 22.03.2013 №0001291742 про сплату визначеної суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та від 22.03.2013 №0001301742 про сплату визначеної суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (з урахуванням рішення ДПС у Рівненській області від 17.05.2013 №280/14/10-210/94) і рішення ДПС у Рівненській області від 17.05.2013 №280/14/10-210/94, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги ДПС у Рівненській області від 17.05.2013 №280/14/10-210/94 ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 №0004141742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам у сумі 85679,66грн. (67455,73грн. - за основним платежем, 18223,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.04.2011 по 31.12.2011 ФОП ОСОБА_3 працювала із застосуванням спрощеної системи оподаткування (платник єдиного податку): свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2011 серії НОМЕР_3 видане платнику на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10.12.2010 №4369/С/01-116 за видами діяльності - роздрібна торгівельна діяльність (крім алкогольних та тютюнових виробів), здавання в найм нежитлових приміщень площею понад 100 кв.м.

ФОП ОСОБА_3 подані звіти платника єдиного податку за ІІ-IV кв. 2011 року у ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС у повному обсязі, без порушень строків передбачених п.9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 №599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 №752/4045 (далі - Порядок №599). Сума одержаного валового доходу (обсяг виручки) за 2011 рік становить 434800,00грн.

У період з 01.01.2012 по 31.03.2012 ФОП ОСОБА_3 працювала із застосуванням спрощеної системи оподаткування (платник єдиного податку): свідоцтво про сплату єдиного податку від 20.01.2012 серії НОМЕР_2 видане платнику на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 17.01.2012 №4821/С/01-116 з видами діяльності - роздрібна торгівельна діяльність (крім алкогольних та тютюнових виробів), здавання в найм нежитлових приміщень площею понад 100 кв.м.

ФОП ОСОБА_3 поданий звіт платника єдиного податку за І кв. 2012 року у ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС у повному обсязі, без порушень строків, передбачених п.9 Порядку №599. Сума одержаного валового доходу (обсяг виручки) за І кв. 2012 року становить 121110,00 грн.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 N727/98 (далі - Указ №727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності (ст.2 Указу №727/98).

Статтею 6 Указу №727/98 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

До другої групи платників єдиного податку належать суб'єкти господарювання - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень (п.291.4 ст.291 ПК України).

Згідно п.297.1 ст.297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

Аналогічну позицію висвітлено і у п.181.1 ст.181 ПК України, а саме: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.183.4 ст.183 ПК України, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Підпунктом 183.2 ст.183 ПК України передбачено, що у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Таким чином, обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість виникає у платника податку у разі сукупного перевищення загальної суми від здійснення ним операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). При цьому, останні 12 календарних місяців слід відраховувати з моменту переходу платника податків із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обґрунтовуючи позицію податкового органу, його представник посилається на вимоги на п.18 підрозділу 2 розділу ХX ПК, згідно з якими, особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу.

Проте, суд критично оцінює вказані посилання, оскільки п.18 підрозділу 2 розділу XX ПК України виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 №3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011, в той час як ФОП ОСОБА_3 здійснила перехід на загальну систему оподаткування з 01.04.2012.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 не було порушено п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, пп.185.1.1 п.185.1 ст.185 ПК України, а тому донарахування податковим органом податку на додану вартість у сумі 67455,73грн. (в т.ч. за квітень 2012р. - 14799,20грн., травень 2012р. - 8310,85грн., червень 2012р. - 8319,82грн., липень 2012р. - 7760,00грн., серпень 2012р. - 9609,97грн., вересень 2012р. - 17400,00грн., жовтень 2012р. - 885,89грн., листопад 2012р. - 200,00грн., грудень 2012р. - 200,00грн.) є безпідставним.

ФОП ОСОБА_3 з ІІ кв. 2011 року по ІІ кв. 2012 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, була звільнена від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість, сума одержаного нею валового доходу (обсягу виручки) за вказаний період не перевищила встановленого ст.1 Указу №727/98 та п.291.4 ст.291 ПК України, а тому висновки ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС щодо порушення ФОП ОСОБА_3 п.203.1 ст.203 ПК України, а саме: неподання декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012р., за травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., вересень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р. не знайшли свого правового підтвердження та є безпідставними.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 21.10.2013 №0004141742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85679,66грн. (67455,73грн. - за основним платежем, 18223,93грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) є протиправним та підлягає до скасування.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013 №0001291742, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 16348,44грн. (12941,95грн. - за основним платежем, 3405,49грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), суд вважає, що ці вимоги належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

За позицією податкового органу, під час проведення перевірки встановлено факт порушення позивачем правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про майновий стан та доходи, з даними про суми валового доходу за ІІ-IV кв. 2012 року (розбіжність в сумі 80000,00грн.), чим порушено ст.177 ПК України.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_3 з 01.04.2012 по 31.12.2012 перебувала на загальній системі оподаткування.

У цей період, а саме: 17.09.2012, між ФОП ОСОБА_3 («Орендодавець») та ТОВ «Алло» («Орендар») було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до п.2.1. розділу 2 договору оренди нежитлового приміщення, орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний в акті прийому-передачі вказаного приміщення. Згідно з п.3.1 розділу 3 договору оренди нежитлового приміщення, орендна плата за користування приміщенням встановлюється в такому розмірі: з 01.11.2012 по 30.11.2012 - 40 000,00грн. (без ПДВ), з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 20000,00грн. (без ПДВ). Починаючи з 01.01.2013 та надалі місячна орендна плата з урахуванням індексації становить 40000,00грн. (без ПДВ). Орендар зобов'язується протягом п'яти днів з моменту підписання даного договору перерахувати Орендодавцю суму у розмірі двохмісячної орендної плати 80000,00грн. (без ПДВ), яка зараховується як орендна плата за перший та останній місяць оренди (п.3.2. договору оренди нежитлового приміщення).

26.09.2012 ТОВ «Алло» перерахувало для ФОП ОСОБА_3 80000,00грн., що підтверджується платіжними дорученням №39478, №39479.

26.09.2012 між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 17.09.2012 укладено додаткову угоду, згідно з якою Сторони дійшли згоди розірвати з 26.09.2012 договір оренди нежитлового приміщення від 19.09.2012.

У зв'язку з розірванням договору оренди нежитлового приміщення від 19.09.2012, ФОП ОСОБА_3 здійснила повернення грошових коштів, отриманих від ТОВ «Алло», що підтверджується видатковими касовими ордерами від 26.09.2012 №1 на суму 10000,00грн., від 27.09.2012 №2 на суму 10000,00грн., від 28.09.2012 №3 на суму 10000,00грн., від 29.09.2012 №4 на суму 10000,00грн., від 30.09.2012 №5 на суму 10000,00грн., від 01.10.2012 №6 на суму 10000,00грн., від 02.10.2012 №7 на суму 10000,00грн., від 03.10.2012 №8 на суму 10000,00грн.

Відповідно до вимог п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п.177.4 ст.177 ПК України.

Враховуючи наявність документально підтверджених витрат (повернення коштів ТОВ «Алло»), суд приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем ст.177 ПК України.

Щодо заниження ФОП ОСОБА_3 оподатковуваного доходу за ІІ-IV кв. 2012 року у сумі 6279,66грн., суд погоджується з висновками акта перевірки з наступних підстав.

У судовому засіданні представник позивача визнав вчинене порушення, а саме: неврахування доходу, що отриманий від ТОВ «Суматра-ЛТД» у розмірі 6279,66грн., будь-яких письмових доказів на спростування доводів податкового органу не надав.

За таких обставин, суд вважає правомірним збільшення грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 1177,44грн. (941,95грн. - за основним платежем, 235,49грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Крім того, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3, в порушення п.49.18.5 ст.49 ПК України, несвоєчасно подано декларацію за ІІ кв. 2012 року: строк подання - 09.07.2012, фактично подано - 23.10.2012. Вчинене порушення не заперечується представником позивача. Факт несвоєчасного подання обумовленої звітності підтверджується дослідженою у судовому засіданні декларацією. За таких обставин, застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170,00 грн. до позивача є правомірним.

Відповідно до ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області повністю не доведено правомірності збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та податку на додану вартість, в той час як ФОП ОСОБА_3 доведено належними та допустимими доказами протиправність винесених оспорюваних податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість - повністю, з податку на доходи фізичних осіб - частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 21.10.2013 №0004141742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85679,66грн. (67455,73грн. - за основним платежем, 18223,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.03.2013 №0001291742 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 15000,00грн. (12000,00грн. - за основним платежем, 3000,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 1008,47грн. (одна тисяча вісім гривень сорок сім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.