Постанова № 35257622, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 916/49/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013у справі№ 916/49/13-ггосподарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТ"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 62089,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2013 у справі № 916/49/13-г (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Журавльов О.О., судді - Ярош А.І., Аленін О.Ю.) рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2013 у справі № 916/49/13-г скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційного господарського суду, ТОВ "ЛОТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між ТОВ "ЛОТ" (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) 14.08.2012 укладений договір оренди виставкового стенду, обладнаного "під ключ" №14/08/2012, за умовами якого Виконавець зобов'язався передати в тимчасове користування (оренду) на період роботи виставки InnoTrans 19.09.2012-21.09.2012 Берлин, Німеччина виставковий стенд, обладнаний "під ключ" згідно проекту, затвердженого сторонами який є невід'ємною частиною договору.

Виставковий стенд складається з обладнання: конструкції (основні стіни, стінова конструкція, підвісна конструкція, підсобне приміщення), килимове покриття, меблі, електро- та інше обладнання, за бажанням Замовника Виконавець може передати йому у повне володіння наступні частини стенду: світові надписи, надписи на підвісній конструкції, логотипи, стінову конструкцію (разом із лавкою для переговорів).

Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що вартість послуг по договору складає 62089 грн. (без ПДВ). Замовник зобов'язується перерахувати 100% вищезазначеної суми на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 днів після підписання договору.

На виконання пунктів 3.1, 3.2 договору, позивач платіжним дорученням від 14.08.2012 № 4456 перерахував відповідачу кошти в сумі 62089,00 грн., про що в графі "призначення платежу" вказано "попередня оплата за оренду стенда".

Також, судами під час розгляду справи встановлено, що 20.08.2012 між відповідачем (Організатор) та Messe Servise International (Виконавець) укладено контракт № 05/2012, за умовами якого Організатор доручає, а Виконавець приймає на себе роботи по забудові стенда на виставці InnoTrans 2012, місце проведення виставки Берлін, Німеччина, період проведення виставки 18.09.2012-21.09.2012. Загальна вартість контракту складає 5865,10 Євро, що за домовленість сторін є еквівалентом 60000,00 грн.

21.09.2012 відповідачем та Messe Servise International складено акт приймання-здачі виконаних послуг, відповідно до якого Виконавець повністю виконав роботи, а Організатор у повному обсязі їх оплатив. Вартість послуг склала 5865,10 Євро.

Крім того, суди з'ясували, що позивач з 18.09.2012 по 21.09.2012 в Берліні, Німеччина взяв участь у виставці InnoTrans 2012.

Однак, 16.10.2012 позивачем направлено відповідачу претензію, в якій просив повернути кошти в сумі 62089,00 грн., які вважає збитками, спричиненими Виконавцем внаслідок не виконання останнім своїх обов'язків за договором № 14/08/2012, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Підставою для звернення до суду з позовом, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, стала бездіяльність відповідача, що виражається, на переконання позивача, в невиконанні своїх зобов'язань за договором, а саме, що відповідачем послуги за спірним договором не надавались і позивач фактично сам здійснив інсталяцію стенду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 1166 ЦК України та дійшов висновку, що відповідач, порушивши умови договору, не здав позивачу виставковий стенд в експлуатацію, в наслідок чого останньому завдано майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, врахувавши положення ст.ст. 175, 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 626, 628, 759, 766, 1166 ЦК України зазначив, що позивачем, належними доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України не доведено факту порушення зобов'язань відповідачем або завдання останнім збитків (протиправної дії або бездіяльності). Позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення дій ним особисто або третьою особою по монтажу спірного стенду.

З огляду на встановлене та зважаючи на надані сторонами до матеріалів справи докази, апеляційний господарський суд вважає що саме відповідачем було здано спірний стенд в експлуатацію позивачу, монтовано та інстальовано, внаслідок чого, останній взяв участь у виставці InnoTrans 19.09.2012-21.09.2012 в Берлині, Німеччина.

При цьому, суд не взяв до уваги надані позивачем чеки про придбання невідомою особою електричного дроту, шуруповерта та шурупів загальною вартістю 51 Євро, оскільки з вказаних засобів неможливо виготовити стенд, як громіздку композицію, який фактично приймав участь у виставці InnoTrans 19.09.2012-21.09.2012 в Берлині, Німеччина.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Апеляційним господарським судом досліджено і встановлено, що сторонами складено та погоджено проект стенда до договору №14/08/2012, а зібрані до матеріалів справи докази свідчать про виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором та своєчасне надання стенда позивачу, який, в свою чергу, взяв участь у виставці InnoTrans 19.09.2012-21.09.2012 в Берлині, Німеччина.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 99, 101 ГПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі дійшов правильного висновку, що позивачем не надано доказів щодо підтвердження понесення ним та завдання відповідачем майнової шкоди в межах даних правовідносин.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки апеляційного господарського суду відносно відмови в задоволенні позовних вимог, зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Судова колегія Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 у справі № 916/49/13-г - без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА