Постанова № 35257594, 12.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 904/2189/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіна постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 рокуу справі господарського суду № 904/2189/13 Дніпропетровської областіза заявою ТОВ "ПРОМ-СНАБ"до ТОВ "ПРОМ-СНАБ"про визнання банкрутомліквідаторМорозов А.В.за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву ТОВ "ПРОМ-СНАБ" (далі - боржника) про порушення справи про його банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закону) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПРОМ-СНАБ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 78 - 79).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 11.04.2014 року, призначено ліквідатором банкрута Морозова А.В., кандидатуру арбітражного керуючого Горба В.А. відхилено, зобов'язано ліквідатора здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та у строк до 30.04.2013 року надати суду докази публікації, провести ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог статей 37 - 48 Закону та подати на затвердження до суду звіт та ліквідаційний баланс до 11.04.2014 року (том 1, а.с. 82 - 86).

02.07.2013 року, на виконання вимог постанови про визнання боржника банкрутом від 11.04.2013 року, ліквідатором боржника Морозовим А.В. подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.07.2013 року, який ухвалою суду від 09.07.2013 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2013 року (том 1, а.с. 107 - 139, 140).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора банкрута, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ПРОМ-СНАБ", постановлено вважати погашеними вимоги ТОВ "Дніпрожилбуд" на суму 154 435 грн., ПАТ "Меліор Банк" на суму 12 231 147 грн., ТОВ "МСП Ніка - Тера" на суму 23 957, 25 грн., припинено повноваження ліквідатора Морозова А.В., провадження у справі припинено (том 1, а.с. 143 - 145). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - скаржник) звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2013 року, провадження у справі припинити, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом обставин справи при винесенні оскаржуваного судового рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Науменка І.М., суддів: Кузнецова В.О., Павловського П.П.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року у справі №904/2189/13 - без змін з тих же підстав (том 2, а.с. 3 - 6).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.09.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2013 року, провадження у справі припинити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 95 Закону (в зазначеній редакції), пункту 11.3. Розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, статей 4, 41, 43, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Зокрема, скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи та дійшли передчасних висновків про припинення провадження у справі та ліквідацію ТОВ "ПРОМ-СНАБ" як юридичної особи з огляду на те, що ліквідатором боржника, в порушення приписів статті 111 Цивільного кодексу України, не надано на перевірку в податковий орган проміжного ліквідаційного балансу боржника, а також документів фінансово-господарської діяльності, що позбавило податковий орган можливості провести позапланову перевірку банкрута та у разі виявлення податкової заборгованості заявити грошові вимоги у справі про банкрутство.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.11.2013 року о 12 год. 20 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 11.09.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону (в зазначеній редакції), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частинами 1, 2 статті 95 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону (в зазначеній редакції), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 42 Закону (в зазначеній редакції), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 46 Закону (в зазначеній редакції), після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 20.03.2013 року прийнято до провадження заяву боржника в особі голови ліквідаційної комісії та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2013 року, копію ухвали надіслано ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська. Ухвалою суду від 04.04.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2013 року боржника - ТОВ "ПРОМ-СНАБ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої визначено до 11.04.2014 року, ліквідатором банкрута призначено Морозова А.В. Копії ухвали та постанови суду надіслано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. (том 1, а.с. 78 - 79, 82 - 86).

Судами встановлено, що на виконання зазначеної постанови ліквідатором боржника здійснено офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом в газеті "Голос України" №84 - 85 (5584 - 5585) від 30.04.2013 року (том 1, а.с. 128, 128 - зворот).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.07.2013 року ліквідатором боржника Морозовим А.В. надано суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками (вх. №39986/13), в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.07.2013 року (том 1, а.с. 107 - 139).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок) згідно з рішенням про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідками ДАІ, органів Держагенства земельних ресурсів України, Держсільгоспінспекції України за місцезнаходженням банкрута (том 1, а.с. 130, 126, 121, 122).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, розрахункові рахунки боржника в банківських установах закриті, виконавчі документи щодо боржника на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебувають, заставне майно відсутнє (том 1, а.с. 118 - 120, 125, 131 - 139).

Також судом встановлено наявність у боржника кредиторської заборгованості перед ТОВ "Дніпрожилбуд" на суму 154 435 грн., ПАТ "Меліор Банк" на суму 12 231 147 грн., ТОВ "МСП Ніка - Тера" на суму 23 957, 25 грн., тоді як з даних ліквідаційного балансу вбачається відсутність у боржника будь-якого майна та відсутність заборгованості перед контролюючими органами справляння податків і зборів Міністерства доходів і зборів (том 1, а.с. 114, 111-113).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості. Також судом встановлено, що з грошовими вимогами до боржника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська або її правонаступник, не зверталася.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до вимог статей 105 - 111 Цивільного кодексу України, погодився з оцінкою доказів у справі здійсненою судом першої інстанції та повнотою дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, введеної судом.

Апеляційний суд спростував доводи апеляційної скарги про неможливість проведення податковою інспекцією податкової перевірки боржника у зв'язку з винесенням судом першої інстанції ухвали про ліквідацію боржника та зазначив про те, що матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення податкового органу про припинення боржника, як платника податків, шляхом направлення податковому органу заяви за формою 8-ОПП (том 1, а.с. 45 - 46, 49), а також факт одержання податковою інспекцією копії ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство та постанови про визнання боржника банкрутом 13.05.2013 року (том 1, а.с. 80, 129), з огляду на що, в податкового органу було достатньо часу для здійснення позапланової перевірки боржника до розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. При цьому, суду першої інстанції не було надано наказу податкового органу про проведення зазначеної перевірки боржника та доказів вжиття заходів для її проведення відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Також не обґрунтовано жодними документальними доказами доводи скаржника про неможливість проведення ним податкової перевірки за період здійснення процедури банкрутства боржника, яка тривала з 11.04.2013 року по 16.07.2013 року, згідно аналогічних доводів касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про повноту проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належність та відповідність закону звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу з припиненням провадження у справі про банкрутство, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 1117 ГПК України.

При цьому, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити про те, що в будь-якому випадку здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором не може бути перешкодою податковому органу у виконанні ним його повноважень на предмет позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства згідно зі статтею 78 Податкового кодексу України, який був належно повідомлений про самоліквідацію боржника шляхом надіслання заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП, з огляду на наявність оперативних повноважень у податкових органів (податкової міліції) щодо розшуку недобросовісних платників податків, вилучення документів, накладення арештів та інше, які дозволяють їм належне виконання посадових обов'язків на предмет проведення податкових перевірок.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами статей 1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, та не вбачає правових підстав для скасування прийнятих у справі рішень про завершення ліквідаційної процедури боржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року у справі №904/2189/13 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко